Постанова

від 12.10.2012 по справі 2а/1270/7887/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7887/2012

о 12 год. 50 хв.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибова О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

за участю сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Привтаного підприємства «Симплекс» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника, -

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2012 року о. 12 год. 50 хв. до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Приватного підприємства «Симплекс» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника.

Ухвалою від 11.10.2012 відкрито провадження по справі та подання призначено до розгляду.

В поданні позивач просив суд зупинити видаткові операції ПП «Симплекс», так в обґрунтування цього зазначив наступне.

ПП «Симплекс» має податковий борг з ПДВ у розмірі 342000,00 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомлені - рішенні від 01.09.2011 № 0000252320.

У зв'язку з наявністю у ПП «Симплекс» податкового боргу, 20.09.2012 було сформовано та вручено податкову вимогу особисто директору підприємства 21.09.2012.

Наказом Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС № 752 від 21.09.2012 ПП «Симплекс» було призначено податкового керуючого - головного державного податкового інспектора відділу погашення податкового боргу Горбачова А.В.

Директору було запропоновано надати документи на активи підприємства, проте вони в строк надані не були, у зв'язку з чим 10.10.2012 податковий керуючий прибув за місцем реєстрації підприємства, проте документи не отримав, у зв'язку з чим 10.10.2012 був складений акт № 4 про перешкоджання опису майна підприємства.

Позивач вважає, що це є підставою для звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Ухвалою про відкриття провадження від 11.10.2012 у позивач були витребувані наступні документи:

- оригінали документів, що були додані до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні;

- рішення про опис майна в податкову заставу та докази надсилання та отримання рішення відповідачем;

- підтвердження наявності заборгованості (декларації, розрахунок суми боргу, зворотній бік облікової картки, податкове повідомлення-рішення, податкова вимога з доказами надсилання та отримання їх відповідачем).

Позивач отримав Ухвалу від 11.10.2012, про що свідчить підпис уповноваженої особи представника позивача на розписці (а.с. 26)

Позивач не надав жодного документу, на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, витребуваних Ухвалою про відкриття провадження від 11.10.2012, ані 11.10.2012, ані 12.10.2012.

Суд вжив всі можливі засоби для отримання додаткових документів, та вражає за можливе розглядати справу на підставі документів, наявних в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. По телефону, зазначеному позивачем в адміністративному позові не міг бути повідомлений, так як він належить особі, яка не має будь-якого відношення до ПП «Симплекс», про що свідчить довідка уповноваженого працівника суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 КАСУ у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

У зв'язку з тим, що для розгляду подання встановлені скорочені строки розгляду, а позивач в поданні не зазначив засобів зв'язку, по яким можливо було б в скорочені строки повідомити відповідача про дату, час та місце судового розгляду (телефон, факс), суд Ухвалою від 11.10.2012 зобов'язав позивача повідомити про дату розгляду справи. Про що свідчить факсів звіт.

Позивач в судовому засіданні 12.10.2012 не надав доказів повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду, проігнорував та не виконав Ухвалу суду від 11.10.2012.

Суд вжив усі заходи для повідомлення відповідача.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - суб'єкт господарювання юридична особа Приватне підприємство «Симлекс», ідентифікаційний код 31477463, зареєстровано 04.10.2001 року виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області за адресою: 94013, Луганська область, місто Стаханов, просп. Леніна, будинок 3, оф. 20 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджено витягом з ЄДРЮОФОП АА 984986. (а.с. 6)

Знаходиться на обліку платників податків в Слов'янській об'єднаній ДПІ Донецької області ДПС (а.с. 8).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У зв'язку з чим виник податковий борг в судовому засіданні не встановлено, так як це не зазначено в подані, не вбачається з матеріалів справи, а позивачем не надані витребувані документі.

Наявність та структура податкового боргу ПП «Симплекс» не підтверджена, так як відсутні довідка розрахунків з бюджетом станом на дату подання, розрахунок суми боргу та зворотній бік облікової картки платника станом на дату розгляду справи.

Відповідно до п.п. 4.1 п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 року №266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 року №595/5786 (надалі - Порядок №266), податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом ДПА України від 02.04.1999 року №174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.05.1999 року за номером №304/3597.

При цьому, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно вимоги від 20.08.2012 № 384 за підприємством станом на 20.09.2012 обліковувався податковий борг в сумі 973388,98 грн., з них 680629,30 грн. - основний платіж, 173290,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 119469,43 грн. - пеня. (а.с. 7)

Вимога була вручена директору підприємства особисто, про що свідчить його підпис на корінці вимоги від 20.08.2012 № 384.

Доказів того, що станом на дату розгляду справу у відповідача є податковий борг, відповідач не надав. В матеріалах справи відсутній зворотній бік облікової карти, витребуваний судом у позивача, який би підтвердив наявність податкового боргу у ПП «Симплекс», його структуру, та розмір, а також підстави для виникнення боргу.

Пунктом 89.1. ст.89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі:

п.89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

п.89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2. ст.89 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 ст.89 Податкового кодексу передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису.

Проте, позивачем не надано суду акту опису майна ПП «Симплекс» та не надано доказів не допущення відповідачем податкового - керуючого до опису майна в податкову заставу.

Згідно з п. 91.1 ст. 91 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 91.2 Податкового кодексу України порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган державної податкової служби.

Порядком призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1035, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за номером №1430/18725, передбачено, що податковий керуючий призначається наказом керівника (виконуючого обов'язки керівника органу державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати прийняття наказу керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу державної податкової служби про призначення цієї особи податковим керуючим.

Судом встановлено, що 21.09.2012 року в.о. начальника Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС був виданий наказ № 752 "Про призначення податкового керуючого" (а.с. 13), в якому посилаючись на ст.91 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та на Наказ ДПАУ від 24.12.2010 № 1035, призначив податковим керуючим Горбачова А.В., у зв'язку з виникненням податкового боргу у ПП «Симплекс».

Згідно пояснення директора ПП «Симлекс» від 21.09.2012 підприємство зобов'язувалось надати бухгалтерські документи. (а.с. 11)

Доказів не надання або надання не в повному обсязі директором ПП «Симплекс» бухгалтерських документів позивачем в судовому засіданні не надано.

10.10.2012 року податковий керуючий Горбачов А.В. відповідно до ст.89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності відповідача, у зв'язку з чим було видано Наказ від 09.10.2012 № 481-К про його відрядження для опису в податкову заставу майна ПП «Симплекс».

Доказів повідомлення відповідача про дату проведення опису майна в податкову заставу позивачем не надано.

Відповідно до п.91.3 ст.91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до п.2.1. Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1043, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за номером №1438/18733, передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2). Акти опису реєструються у відповідному журналі (додаток 3). Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом від 09.10.2012 № 481-к податкового керуючого Горбачова А.В. було направлено для опису в податкову заставу майно ПП «Симплекс», проте в порушення вимог податкового законодавства податковим органом не було винесено Рішення про опис майно в податкову заставу. Також, відповідач не надав доказів того, що відповідача було повідомлено про опис майна в податкову заставу, та не надано доказів повідомлення підприємства про дату та час опису майна.

Отже суд встановив, що на підставі п.91.3 ст.91 ПК України позивачем не було прийнято рішення про опис майна товариства у податкову заставу та не складався акт опису майна.

Відповідно до пункту 89.4 ст.89 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису

майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

В акті від 10.10.2012 № 4 зазначено, що директором ПП «Симплекс» не надано документів, необхідних для проведення опису майна боржника, що перейшло в податкову заставу.

Проте, позивачем не надано доказів, того, що майно ПП «Симплекс» знаходиться в податковій заставі, та не надано документального підтвердження того, яке саме майно перейшло в податкову заставу.

Позивачем не надано доказів того, що відповідач не допустив податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу.

Статтею 89 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подає документів, необхідних для опису майна, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову. Проте відповідачем складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого.

Також, суд зазначає, що акт перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 10.10.2012 № 4 підписаний лише податковим керуючим. На акті відсутній підпис директора ПП «Симплекс», свідків та відсутні відомості податкового керуючого про відмову директора підприємства від підпису, у зв'язку з чим суд вважає Акт від 10.10.2012 № 4 неналежним доказом того, що ОСОБА_2 відмовився від надання документів, необхідних для проведення опису майна.

Також позивачем не надано доказів надання Акту від 10.10.2012 № 4 ОСОБА_2, якщо він був присутній при складанні цього Акту і відмовлявся надавати бухгалтерські документи або не зазначено про відмову директора від отримання акту.

У зв'язку з тим, що суд визнав вищезазначений акт неналежним доказом відмови від надання бухгалтерських документів, у позивача відсутні підстави, передбачені Податковим Кодексом України, для звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Позивачем не надано суду доказів здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складання акта опису такого майна, реєстрація податкової застави у відповідному державному реєстрі.

Також, позивачем документально не підтверджено наявність податкового боргу у відповідача на дату слухання справи.

Отже, досліджені матеріали справи засвідчують відсутність підстав згідно чинному законодавству для зупинення видаткових операцій на рахунках ПП «Симплекс».

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги подання не відповідають чинному законодавству України, документально не обґрунтовані, не підтверджені доказами і не підлягають задоволенню повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 98, 158, - 163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені подання Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Привтаного підприємства «Симплекс» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.А. Дибова