Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-13601/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. № 2а-13601/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді -Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання -Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Хворової Н.В., згідно довіреності,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Артенерго" до Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

приватне підприємство "Артенерго" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі -ДПІ в Сихівському районі м. Львова), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002932321 від 15 листопада 2011 року, прийняте за наслідками проведення позапланової перевірки з питань взаємовідносин з ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал" за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року, оформленої актом № 4183/23-209/35101324 від 09.11.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що за наслідками проведеної позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал" податковий орган безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем зобов'язання з ПДВ за період квітня-травня 2011 року на суму 25833,00 грн. з підстав відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагентів ПП "Артенерго" - ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал". Такі висновки ґрунтуються на припущеннях, спростовуються первинними бухгалтерськими документами щодо факту придбання товару у ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал", документами щодо факту реалізації частини придбаного товару контрагентам ПП "Артенерго" та документами щодо використання частини придбаного товару при наданні послуг по ремонту трансформаторів, в результаті чого отримано прибуток.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну: Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова правонаступником Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях від 21.12.2011 року, суть яких зводиться до наступного. Взаємовідносини позивача з його контрагентами ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал" мають ознаки нікчемності, оскільки під час перевірки ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал" встановлено, що у таких товариств відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, трудові ресурси, а, відтак, непідтвердженим є факт проведення фінансово-господарської діяльності. Відповідач вважає, що ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал" провадили діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, що господарські зобов'язання укладались між ПП "Артенерго" та ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал" з метою уникнення сплати податків, тобто є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Такі правочини не породжують жодних правових наслідків, а тому не надають права на формування податкового кредиту. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Артенерго" зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Львівської міської ради 13.04.2007 року. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 03.05.2007р. за №20994. На дату складання акту перебуває на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Артенерго" з питань достовірності нарахування ПДВ за квітень-травень 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал", за наслідками якої податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 з наступними змінами та доповненнями (надалі -ПК України). В результаті встановлених порушень занижено ПДВ на загальну суму 25833,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року - на суму 20000,00 грн. та за травень 2011 року - на суму 5833,00 грн. Висновки податкового органу відображено в акті перевірки від 09.11.2011 року № 4183/23-209/35101324 "Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Артенерго" (ЄДРПОУ 35101321) з питань взаємовідносин з ТзОВ "Крафт-ЛВ" ЄДРПОУ 3739909, ТзОВ "Промтехметал" ЄДРПОУ 37398974 за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року".

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ в Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2011 року №0002932321, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 25834,00 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 25833,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями на суму 01,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ПП "Артенерго" звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року встановлено його завищення у сумі 25833,00 грн. в тому числі за квітень-травень 2011 року по нібито нікчемних операціях з придбання електротехнічної продукції з ТзОВ "Крафт ЛВ" згідно договору купівлі-продажу № 63/05 від 25 травня 2011 року, ТзОВ "Промтехметал" згідно договору купівлі-продажу №48/04 від 18 квітня 2011р.

Так, на думку податкового органу, в порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затв. Наказом Мінфіну України від 16 травня 1996 р. № 293/1318, у підприємства відсутні відомості щодо видачі довіреності на одержання товару, який зазначений у видаткових накладних від ТзОВ "Промтехметал" (арк.5 акта). Крім того, декларації з ПДВ цього контрагента за квітень 2011 року присвоєно статус "не визнана", товариство не знаходиться за юридичною адресою, тому контролюючим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, відсутності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення будь-якого виду діяльності. З наведеного вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання. Враховуючи вищевикладене та те, що не встановлено фактичне місцезнаходження ТзОВ "Промтехметал", ДПІ в Сихівському районі м. Львова вважає, що укладена угода має ознаки нікчемності.

Аналогічно контролюючий орган мотивує наслідки господарських операцій за травень 2011 року між позивачем та ТзОВ "Крафт ЛВ", додатково зазначаючи, що працівникам податкової міліції не вдалось встановити місцезнаходження керівника зазначеного контрагента.

На підставі вищевикладеного відповідач прийшов до висновку, що ПП "Артенерго" в порушення вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України завищило податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ "Крафт ЛВ", ТзОВ "Промтехметал" на загальну суму 25833,00грн., в тому числі за квітень 2011 року - на 20000,00 грн., травень 2011 року -на суму 5833,00 грн.

Проте з такими висновками ДПІ в Сихівському районі м. Львова суд не погоджується, оскільки.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Так, виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податковий кредит, у відповідності до п.14.1.181 ст.14 ПК України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України , господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договором, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, журналом реєстрації довіреностей та іншими письмовими документами.

Покликання представника контролюючого органу на те, що первинні документи спірних операцій з контрагентами підписані не уповноваженою особою, не відповідає дійсності з огляду на зміст ст.15 Статуту підприємства у єдиній та незмінній редакції від 12.04.2007 року, рішення засновника від 12.04.2007 року та протоколом зборів засновників № 1/04 від 12.04.2010 року, якими засновник підприємства призначив на посаду директора Чабана О.В. та відповідно продовжив його повноваження, виконавши умову передбачену Статутом.

Покликання відповідача на ту обставину, що у видаткових накладних не містяться дані щодо ідентифікації особи, яка отримувала товар зі сторони позивача, також є безпідставним, оскільки з представлених позивачем і долучених до справи первинних бухгалтерських документів вбачається, що видаткові накладні скріплені підписом представника, уповноваженого на отримання товару. Зазначене не суперечить вимогам наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на отримання цінностей", зареєстр. Мінюстом за № 99 від 16.05.1996 року, згідно якого відтиски печаток на довіреностях не передбачаються. Так, особа, яка отримує товар передає контрагенту довіреність на його отримання, видаткова накладна скріплюється виключно підписом представника.

Покликання представника контролюючого органу на статус декларації з податку на прибуток ТзОВ "Промтехметал" - "не визнана" не приймається судом до уваги, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ, а не з податку на прибуток, декларацію з обчислення та сплати якого нібито не подавав контрагент позивача.

Як встановлено в судовому засіданні, 18.04.2011 року ТзОВ "Промтехметал" (Продавець) та ПП "Артенерго" (Покупець) уклали договір №48/04 купівлі-продажу, предметом якого було зобов'язання передачі у власність Покупця електротехнічної продукції та іншої продукції партіями, в кількості і асортименті, згідно видаткових накладних.

Згідно п.3.3 вказаного договору товар постачається власним транспортом Продавця.

На виконання умов договору ПП "Артенерго" двічі, 19.04.2011 року та 21.04.2011 року на адресу ТзОВ "Промтехметал" надало листи-замовлення товару № 19/1 та 21/1, Продавець виставив Покупцю рахунки № СФ-00000140 (від 19.04.2011 року) та № СФ-00000153 (від 21.04.2011 року), які були оплачені позивачем в сумі 100000,00 гривень в ті ж календарні дні. Товар отримано уповноваженою особою, що підтверджено копією журналу реєстрації довіреностей (Чабаном О.В, згідно зазначених в журналі рахунків-фактур), видаткові накладні № РН-00550 від 21.04.2011 року, № РН-00530 від 19.04.2011 року та податкові накладні № 205 від 21.04.2011 року, № 165 від 19.04.2011 року оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, їх реквізити збігаються з вказаними у акті перевірки, що підтверджує правомірність віднесення суми ПДВ, сплаченою в ціні товару позивачем до складу податкового кредиту квітня 2011 року.

Аналогічно, на виконання договору купівлі-продажу № 63/05 від 25 травня 2011 року ПП "Артенерго" було придбано у ТзОВ "Крафт ЛВ" електрообладнання на суму 35000,00 гривень шляхом оплати виставленого рахунку СФ-00000217, згідно даних банківської виписки, видаткової накладної № РН-0000248 від 25.05.2011 року та податкової накладної № 263 від 25.05.2011 року. Сума сплаченого в ціні товару ПДВ в розмірі 5833,00 грн. була відображена ПП "Артенерго" у податковому кредиті за травень 2011 року.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень від 19.04.2011 року на суму 97000,00 гривень, 21.04.2011 року на суму 23000,00 гривень, від 25.05. 2011 року на суму 35000,00 грн., заборгованості по даних господарських операціях перед Продавцями немає.

Таким чином, господарські операції, що є предметом дослідження, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Суд вважає за необхідне зазначити, що накладні, надані позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за квітень-травень 2011 року, не мають недоліків, порядок заповнення таких відповідає встановленому чинниого на момент їх виписки законодавства.

Зміст господарських операцій відповідає статутним видам діяльності ПП "Артенерго".

Долучені до матеріалів справи договори купівлі-продажу електротехнічної продукції, укладені між позивачем та його контрагентами-покупцями в подальшому, свідчать про використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності ПП "Артенерго", а, отже, і про реальність господарських правовідносин між ним та ТзОВ "Промтехметал", ТзОВ "Крафт ЛВ".

Так, наданою представником позивача копією звіту про переміщення товарів на складах по підприємству з 01.01.11 по 31.07.11 року вбачається, що на склад позивача надійшов від ТзОВ "Промтехметал" - трансформатор ТМ 400/6/0,4, який згідно калькуляції № ОЧ-0000002 від 12.05.2011 року був доукомплектований та відвантажений (проданий) ПП "О.Л.М. Електро", згідно видаткової накладної ОЧ-0000010 від 13.05.2011 року за дорученням № 326 представнику покупця. Зі змісту договору № 03/04-11 від 14.04.2011 року вбачається відвантаження товару покупцю самовивозом товару (п.3.3 договору) покупцем. Оплата позивачу від контрагентів здійснена на поточний рахунок 20.04 2011 року.

Придбані позивачем у ТзОВ "Промтехметал" комірка КСО 272- НТМІ відвантажена контрагенту по договору № 02/04АЕ- 11 від 15.04.2011 року, згідно видаткової накладної ОЧ-0000009 від 16.05.2011 року, а трансформатор ТМ 250/6/0,4 та два трансформатори ТМ 400/6/0,4 відвантажені по договору № 01/04АЕ-11 від 01.04.2011 року ПП "Арт-Енерго" згідно видаткової накладної № ОЧ-0000008 від 16.05.2011 року; оплачені на поточний рахунок 04.04.2011 року в сумі 18000,00 грн., в тому числі ПДВ, доплачені 18.04.2011 року в сумі 116000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Трансформатор ТМ 250/10/0,4, придбаний у ТзОВ "Крафт ЛВ", проданий позивачем контрагенту -приватному підприємцю ОСОБА_3, згідно договору № 05/05-11 від 18.05.2011 року та відвантажений згідно п.З.3 договору самовивозом згідно видаткової накладної № ОЧ-0000012 від 28.07.2011 року. Оплачений на поточний рахунок позивача 20.05.2011 року в сумі 92000,00 грн., в т.ч. 37000,00 грн. за вказаний трансформатор, згідно рахунку № ОЧ-0000018 від 19.05.2011 року.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду справи зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України та ст. 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ТзОВ "Промтехметал", ТзОВ "Крафт ЛВ" знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість .

Таким чином, суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів у ТзОВ "Промтехметал", ТзОВ "Крафт ЛВ", оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ в Сихівському районі м. Львова факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, акт перевірки від 09.11.2011 року, що є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011 року №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача. Товариство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 2007 року, роботи, які визначені у досліджених судом договорах, узгоджуються з предметом діяльності ПП "Артенерго": згідно Статуту останнього предметом діяльності згідно п.3.2.5, 3.2.7 та 3.2.10, в тому числі, є оптова торгівля електропобутовими приладами, ремонт трансформаторів усіх типів та видів, всі види захисту конструкцій, устаткування та мереж, в т.ч. гідроізоляційний, теплоізоляційний, антикорозійний, електричний.

Судом, крім іншого, враховано, що наказ Міністерства транспорту та Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому його вимоги не є обов'язковими для підприємств, що не знаходяться у сфері управління міністерств. Крім того, відповідно до преамбули «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, правилами визначено права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників. Норми цих правил не поширюються на відносини, пов'язані з переходом права власності на майно, набуте за угодами купівлі-продажу, та їх подальше відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки від 09.11.2011 року.

Висновки відповідача, як органу державної податкової служби, про нікчемність укладених позивачем з ТзОВ "Промтехметал", ТзОВ "Крафт ЛВ" договорів не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним спірне податкове повідомлення-рішення, яким ПП "Артенерго" збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25833,00 грн.

А, відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 123 Податкового кодексу України.

Звідси, спірне податкове повідомлення-рішення від 15.11.2011 року № 0002932321 підлягає скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 258,33 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0002932321 від 15.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Артенерго" (ЄДРПОУ 35101324) 258 (двісті п'ятдесят вісім) гривень 33 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 18.09.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.