Ухвала

від 02.10.2012 по справі к/9991/36561/11-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/36561/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ будівельних технологій»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 липня 2010р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011р.

у справі №2а-11055/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ будівельних технологій»(надалі -ТОВ «Світ будівельних технологій»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (надалі -ДПІ у Дніпровському районі м. Києва)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м.Києва: від 05.05.2009р. №0000362320/0 та №0000372320/0; від 04.09.2009р. №0000362320/1 та №0000372320/1; а також рішення про результати розгляду первинної скарги від 10.07.2009р. №13901/10/25-014..

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 липня 2010р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011р., у задоволенні позову ТОВ «Світ будівельних технологій»відмовлено повністю.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Світ будівельних технологій», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., про що складено акт від. 30.03.2009р. № 1051/23-622-32592505.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2890384,00 грн.; п.п. 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого занижено податок на прибуток.

Підставою для зазначених висновків податковий орган вказав, що укладена між позивачем та ТОВ «Арекс-КТМ»угода була нікчемною, а тому формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, у зв'язку з одержанням послуг від зазначеного контрагента за вказаним договором, є неправомірним.

За наслідками проведеної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.05.2009р.:

- №0000362320/0, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції.;

- №0000372320/0, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні фінансові санкції.

В порядку апеляційного узгодження вказаних зобов'язань рішенням податкового органу від 10.07.2009 р. № 13901/10/25-014 скарги позивача залишено без задоволення та, в подальшому, прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.09.2009р. №0000362320/1 та №0000372320/1, в яких суми зобов'язань залишено без змін.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Порядок нарахування, обчислення та сплати податкових зобов'язань на час здійснення господарської діяльності, що зумовила виникнення податкового кредиту з ПДВ, визначався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході проведення перевірки господарської діяльності податковим органом встановлено, що підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість послуг отриманих від ТОВ «Арекс-КТМ», код ЄДРПОУ 34615141, яке є одним із основних постачальників товаро-матеріальних цінностей (робіт, послуг) ТОВ «Світ будівельних технологій».

Під час перевірки податковою інспекцією було отримано документи, з яких вбачається, що даний суб'єкт господарювання ТОВ «Арекс-КТМ»має ознаки фіктивності, що документально підтверджено поясненням громадян ОСОБА_1, який згідно довідки за формою 4 - ОПП «Про взяття на облік платника податків»є директором та головним бухгалтером ТОВ «Арекс-КТМ»та ОСОБА_2, який згідно цієї ж довідки є засновником підприємства. Вказані особи заперечували свою причетність до діяльності ТОВ «Арекс-КТМ».

При цьому, відповідно до висновку науково-дослідного експертно-криміналістичного центру з обслуговування лінійного управління на Південно-Західній залізниці при Управлінні МВС України на залізничному транспорті від 26.03.2009р. № 15 всі підписи від імені директора ТОВ «Арекс-КТМ»на досліджених експертом угодах, актах виконаних робіт, видаткових накладних, податкових накладних, тощо виконані не громадянином ОСОБА_1

Згідно ч. 1 та 2. ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу , Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України , недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У відповідності до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу , а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб'єкт господарювання, як передбачено у статті 56 Господарського кодексу України може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Згідно статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. В той же час, громадянин ОСОБА_2 рішення про створення ТОВ «Арекс-КТМ»не приймав та нікого не уповноважував це робити. Крім того, згідно ст.87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками). Між тим, ОСОБА_2 статут та установчі документи ТОВ «Арекс-КТМ»не розробляв та нікого не вповноважував це робити. Податкові накладні на загальну суму 14451925грн. (у т.ч. ПДВ на суму - 2890384 грн.) він не підписував та не ознайомлювався, печаткою не скріплював. На посаду директора нікого не призначав.

У відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти їх здійснення є первинні документи. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Визначена особа наділена виключним правом на складання та підписання документів від імені юридичної особи, тоді як ОСОБА_2 документи не підписував та нікого правом на складання та підписання документів від імені ТОВ «Арекс-КТМ»не наділяв та не уповноважував це робити.

Разом з тим, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Вимоги закону щодо необхідності вчинення правочинів у певній формі спрямовані сприяти фіксації волевиявлення суб'єкта право чину з метою забезпечення доказовості реального існування між сторонами відповідного право відношення та дійсність їх взаємних обов'язків та вимог.

Спеціальні вимоги встановлені статтею 207 Цивільного кодексу України для письмових правочинів юридичних осіб. Вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплені печаткою.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , Закону України «Про податок на додану вартість» , первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Оскільки, під час вчинення вказаного правочину не додержано вимоги ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України , то правочин по виконанню договорів, а саме виданню податкових накладних за відповідними операціями, є нікчемними в силу закону.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України , недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вчинення дій за нікчемним правочином (надання накладної) не має під собою правової підстави, а тому набуває ознак неправомірності.

Враховуючи вищевикладене, зазначений договір між ТОВ «Світ будівельних технологій»та ТОВ «Арекс-КТМ»є нікчемним, а право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених на виконання таких угод не виникає.

Підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За таких обставин, оскільки проведеною перевіркою первинних і облікових документів: договорів купівлі-продажу, реєстру отриманих податкових накладних, журналів-ордерів, актів виконаних робіт встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України»встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «підлягають оподаткуванням за ставкою 20 відсотків»на загальну суму 2890384 грн., у тому числі за - за серпень 2007р. - 260745 грн., за вересень 2007р. - 1237722грн., за жовтень 2007р. - 732273грн. за листопад 2007р. - 659644грн., у зв'язку з тим, що одним із основних постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) ТОВ «Світ будівельних технологій»був ТОВ «Арекс - КТМ».

Таким чином, встановлені за результатами проведеної перевірки порушення щодо завищення позивачем валових витрат призвели також до завищення підприємством сум податкового кредиту з податку на додану вартість на суми податку, що були сплачені постачальнику послуг без документального їх підтвердження фактичного надання та зв'язку з господарською діяльністю, чим було порушено п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , внаслідок чого занижено та не сплачено до бюджету податок на додану вартість та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ будівельних технологій»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов