Постанова

від 14.09.2012 по справі 2а-9041/12/0170/13

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2012 р. Справа №2а-9041/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Аладашвілі М.М., довіреність №229 від 05.06.12, відповідачів-не з'явились, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління Держкомзему в м. Ялта АРК, Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, Відділу Екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища

про визнання протиправними дій, визнання нечинним висновку, спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: ОСОБА_2 звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Держкомзему в м. Ялта АРК, Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, Відділу Екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища про:

- визнання протиправними дії Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища в особі Відділу Екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1;

- визнання нечинним висновок Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища в особі Відділу Екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 10.04.2012 про неузгодження ОСОБА_2 документації із землеустрою;

-визнання протиправними дії Управління Держкомзему в м. Ялта АРК, по непогодженню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1;

-зобов'язати Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища і Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

Суд залучив другого відповідача у справі Відділ Екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Частинами 1-3 статті 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до частин 1,2,3 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 6,7, 8 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 186'1 Земельного кодексу України, до складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду.

Комісія здійснює свою діяльність у формі засідань, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Результати роботи Комісії оформлюються висновком, який підписується всіма її членами та скріплюється печатками органів, представники яких входять до її складу. У разі незгоди члена Комісії з погодженням документації із землеустрою він підписує висновок з поміткою "із зауваженнями" та додає до висновку Комісії свій висновок із викладом цих зауважень.

Відповідно до частини 3 статті 186-1 Земельного кодексу України, до складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду.

Комісія здійснює свою діяльність у формі засідань, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Результати роботи Комісії оформлюються висновком, який підписується всіма її членами та скріплюється печатками органів, представники яких входять до її складу. У разі незгоди члена Комісії з погодженням документації із землеустрою він підписує висновок з поміткою "із зауваженнями" та додає до висновку Комісії свій висновок із викладом цих зауважень.

Підставою відмови у погодженні документації із землеустрою може бути невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Погодження документації із землеустрою та підготовка висновків із викладом зауважень до неї здійснюються безоплатно.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення 14-сесії Кореїзської селищної ради 6 скликання №215 від 27.12.2011 та рішення 27-сесії Кореїзської селищної ради 5 скликання №587 від 20.11.2007 (в редакції рішення 44-сесії Кореїзської селищної ради 5 скликання №1094 від 26.09.2008, рішення 44-сесії Кореїзської селищної ради 5 скликання №1098 від 26.09.2008) ОСОБА_2 має розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1.

Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою 13.04.2012 складений висновок про непогодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1

Підставою відмови у погодженні проекту стали:

висновок Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим від 13.04.2012 у зв'язку з відкликання висновку Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону, умов відведення земельної ділянки, довідки про склад ґрунтів та про привласнення кадастрового номеру управлінням Держкомзему в м.Ялта;

висновок Відділу екологічної інспекції Південно-Кримського регіону від 10.04.2012, викладений у вигляді супровідного листа (вих. №211-50).

Відділ екологічної інспекції Південно-Кримського регіону зазначає, що за даними акта обстеження зелених насаджень від 28.02.2008, на даній ділянці росте 242 примірника деревно-чагарникових рослин, в тому числі 227 примірників дерев і 15 примірників кущів. Тому він робить висновок, що при будівництві індивідуального житлового будинку та господарських будівель більша частина зелених насаджень потрапить в плями забудови і відповідно під знесення.

Як вже зазначалось вище, підставою для відмови у погодженні проекту (абзац 3 частини 4 статті 123 Земельного кодексу України) може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Статтею 27 Закону України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 №591-ХІУ встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з розміщенням, проектуванням, реконструкцією, забудовою населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, а також введенням їх в експлуатацію, повинні передбачати і здійснювати заходи щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу.

Будівництво, введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів і застосування технологій, що викликають порушення стану та умов місцезростання об'єктів рослинного світу, засмічення, а також забруднення хімічними та іншими токсичними речовинами територій, зайнятих ними, забороняється.

З територій, відведених під забудову населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, будівництво доріг, трубопроводів, ліній електропередачі і зв'язку, а також з тих земель, що підлягають затопленню, рідкісні рослини і такі, що перебувають під загрозою зникнення, повинні бути пересаджені на ділянки з однотипними умовами місцезростання. Пересаджувати такі рослини зобов'язані юридичні або фізичні особи, які здійснюють цю забудову.

На підставі зазначеного суд вказує, що у спеціальному закон у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу передбачена заборона будівництва у випадках порушення стану та умов місцезростання об'єктів рослинного світу, засмічення, а також забруднення хімічними та іншими токсичними речовинами територій. Разом з тим рідкісні рослини і такі, що перебувають під загрозою зникнення, повинні бути пересаджені на ділянки з однотипними умовами місцезростання з територій, що відводяться під забудову.

З наведеного суд робить висновок про відсутність законодавчо встановленої заборони на передачу земельної ділянки на який росте дерево-чагарникова рослинність.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля встановлені Законом України «Про охорону земель» від 19.06.2003 №962-ІУ. За статтею 48 вказаного Закону при здійсненні містобудівної діяльності передбачаються заходи щодо:

максимального збереження площі земельних ділянок з ґрунтовим і рослинним покривом;

зняття та складування у визначених місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон;

недопущення порушення гідрологічного режиму земельних ділянок;

дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.

Вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб здійснюються з урахуванням необхідності максимального збереження сільськогосподарських і лісових угідь та ґрунтового покриву в установленому законом порядку.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року N 434, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2004 р. за N 1470/10069 затверджений Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (далі - Порядок №434). У пункті 2.6. Порядку №434 зазначено, що при погодженні матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок особлива увага приділяється розгляду альтернативних варіантів вирішення питань та належному обґрунтуванню відповідних рішень, зокрема щодо земель з особливим природоохоронним статусом. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, якщо це пов'язано із знищенням природної чи культурної рослинності, зміною категорії земель природоохоронного призначення допускається лише за умови відсутності інших шляхів вирішення питання.

На підставі наведеного суд робить висновок, що під час розгляду проекту землеустрою ОСОБА_2 відповідач повинен був розглянути можливість різних шляхів вирішення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі із застосуванням положень пересадження рослинно-чагарникової рослинності і на ділянки з однотипними умовами місцезростання з територій, що відводяться під забудову.

Щодо посилання відповідача на відсутність в проекті відведення земельної ділянки викопіювання з генерального плану В.Ялти з нанесенням ділянки, суд вказує, що під час надання першого висновку Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону від 22.04.2009 №960-49/3 були враховані надані заявником документи, у тому числі генплан М 1:500. Зазначений документ також міститься в проекті, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні.

Крім того суд звертає увагу відповідача, що за вимогами розділу 4 Порядку №434 висновок природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки (додаток 2) оформляється на бланку цього органу. У Висновку природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки наводиться оцінка відповідності законодавству запланованої діяльності та її припустимості з точки зору потреб формування екомережі та впливу на довкілля. Негативний Висновок природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки має містити обґрунтування із посиланням на конкретні статті законодавчих та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм та правил, які порушуються.

Лист від 10.04.2012 №211-50 яким відділ екологічної інспекції не погодив документацію з землеустрою позивачу складений з грубим порушенням Порядку №434: містить лише посилання на відкликання раніше наданого висновку від 22.04.2009 №0960-49/3, та крім того підписаний особою, що правове становище не можливо встановити. Зазначене взагалі позбавляє зазначений документ юридичної сили.

На підставі вказаного суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку відділу екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Рескомприроди Криму, а тому визнає його протиправним та скасовує.

Щодо позовний вимог ОСОБА_3 про зобов'язання відділ екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Рескомприроди Криму погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність позивача для будівництва і обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає про таке.

Для забезпечення конституційного порядку, нормального функціонування держави існує структурована, багаторівнева, ієрархічна система органів виконавчої і судової влади. Вони наділені відповідною юрисдикцією, мають свій предмет ведення і реалізують повноваження через визначені законодавством процедурні рамки та технології. З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Тому суд відмовляє у задоволені позовних вимог про зобов'язання відділ екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Рескомприроди Криму погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Застосовуючи принцип диспозитивності суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. У даному випадку для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язує відділ екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Рескомприроди Криму повторно розглянути проект землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,0950 га у власність позивача для будівництва і обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням вказаного судового рішення.

Щодо висновок Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим від 13.04.2012 про не погодження проекту землеустрою у зв'язку з відкликання висновку Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону, умов відведення земельної ділянки, довідки про склад ґрунтів та про привласнення кадастрового номеру управлінням Держкомзему в м.Ялта, то суд вказує про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положення про міськрайонне управління (відділ) Держкомзему, що затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 3 червня 2009 р. N28, зареєстроване у Мінюсті України 12 червня 2009 р. за N 511/16527 не містить заборони органам Держкомзему відкликати свій висновок про попереднє узгодження або узгодження проекту землеустрою, отже відповідач мав право прийняти рішення, що оспорюється позивачем.

Підставою для відмови узгодження проекту землеустрою відповідачем зазначено про відзив висновку Управлянням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону, Умов відведення земельної ділянки, довідки про склад ґрунтів та про привласнення кадастрового номеру.

З приводу зазначено суд вказав про безпідставність відзиву раніше наданого висновку Управлянням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону.

Щодо відкликання Умов відведення земельної ділянки, довідки про склад ґрунтів, довідки про присвоєння кадастрового номеру, то Управлінням Держкомзему в м.Ялта не наведені підстави такого відкликання.

Керуючись Законом України "Про охорону земель" та вимогами статей 35 та 36 Закону України "Про землеустрій" при наданні висновків, територіальні органи земельних ресурсів зобов'язані керуватися матеріалами ґрунтових обстежень. Ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 (відповідні обстеження земельних ділянок проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт).

Як зазначено у довідці Ялтинського міського управління земельних ресурсів ґрунтові обстеження на земельній ділянці за адресою: м.Ялта, смт.Кореіз, в районі вул.Ю.Б.Османа не проводились, відомості про склад ґрунтів в управлінні відсутні.

Згідно Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 №1619, Державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг.

Не проведення таких робіт з боку територіального органу земельних ресурсів не є порушенням земельного законодавства з боку позивача, та не може, на думку суду, слугувати підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправним та скасування висновку Управління Держкомзему у м.Ялта від 10.04.2012 №1533-2/10-25-4, такими, що підлягають задоволенню.

Також суд зобов'язує Управління Держкомзему в м.Ялта повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та надати висновок з урахування обставин, встановлених зазначеним судовим рішенням.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини. Відповідно до вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова оформлена та підписана 21.09.2012.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати висновок Відділу екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 10.04.2012 про неузгодження ОСОБА_2 документації з землеустрою.

3. Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Держкомзему в м. Ялта АРК від 13.04.2012 про неузгодження ОСОБА_2 документації з землеустрою.

4.Зобов'язати Відділ екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища та Управління Держкомзему в м. Ялта АРК повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

5. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.