Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а/1270/6586/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6586/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.,

при секретарі: Мамедовій Р.Я.

за участі сторін:

представника позивача : Нестеренко С.В.

представника відповідача: Меркулової М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Алчевськ - Інвест» до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001262310 від 20.07.2012 та податкового повідомлення-рішення від 20.07.2012 за № 000125310, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов означений адміністративний позов.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що відповідачем було здійснено планову документальну виїзну перевірку позивача за період із 01.07.2009 по 31.03.2012, за наслідками якої 07.07.2012 відповідачем було складено акт № 624/223-33968459.

Відповідно до цього акту відповідачем 20.07.2012 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001262310 та податкове повідомлення-рішення № 0001252310.

Із зазначеним рішенням відповідача, та висновками, викладеними у акті, позивач не згоден, вважає що перевірку було проведено не об'єктивно, упереджено та з порушеннями норм чинного законодавства.

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що у порушення п. 44.1 ст. 44 ПК України позивачем не підтверджені взаємовідносини із ПБП «Булат С» за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 656230,00 грн.

На підтвердження взаємовідносин із зазначеним контрагентом позивачем під час перевірки у повному обсягу було надано усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, журнали-ордери, головні книги, договори оренди тощо).

Тому, зазначив позивач, йому незрозуміло, чому відповідачем зазначено у акті про відсутність документального підтвердження взаємовідносин позивача із цим контрагентом.

Далі, наводить позивач, відповідачем зазначено у акті, що під час перевірки встановлено відсутність податкових накладних із ПП «Харвест - 2008, ПП «Вісмут», ПП «Іллекс Луганськ», ПП «Арикон», ПП «Фірма «Малдіс», ТОВ «Технопарк Бау» та МПП «Промтехресурс».

Крім того, відповідачем у акті перевірки зазначено, що позивач не надав під час проведення перевірки акти приймання-передач, сертифікати якості, товарно-транспортні накладні по взаємовідносинам із ТОВ Фудсервіс», ТОВ «Універсальні дистриб'юторські системи».

Позивач зазначив, що він наполягає на тому, що всі податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

Далі, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що доводи відповідача про не підтвердження господарських операцій позивача із контрагентами безпідставні.

Жодним нормативно-правовим актом не визнано право податкового органу самостійно давати правову оцінку укладеним договорам із визначенням їх нікчемності, недійсності або фіктивності, такі висновки відповідача є передчасними.

Відповідно до законодавства, платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, бо інакше порушуються основні конституційні засади.

Правомірність саме такого підходу, зазначив позивач, знаходить своє підтвердження у судовій практиці.

Так, Верховний Суд України, у своєму рішенні від 29.10.2010 у справі № 21-14-а10 зазначив, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податку.

Крім того, у справі за № 21-47а10 від 31.01.2011, Верховний Суд України у своєму рішенні зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Далі, у справі «Булвес» АД проти Болгарії, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань із сплати податку і у результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню.

Стосовно не складання актів приймання-передачі товарів, отриманих від ТОВ «Фудсервіс» і ТОВ «Універсальні дистриб'юторські системи», зазначив позивач, то товари приймались по накладним, які по суті є різновидом акту прийому-передачі товару, а тому відсутність актів прийому-передачі, відповідно до податкового законодавства, не є підставою для невизнання податкового кредиту.

Далі, відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності», постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію (товари) за умови наявності у документах, згідно до яких йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом із підтвердження відповідності на певний вид продукції.

Якщо ж ця продукція (товари) не відповідає вимогам нормативних документів, зазначених у декларації про відповідність, або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності, постачальник зобов'язаний припинити її реалізацію.

У кожній накладній відносно кожного найменування товару постачальник зазначив номер сертифікату якості.

Позивач просив суд задовольнити його позов і визнати недійсними зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача підтримав у повному обсягу, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував у повному обсягу, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову, та обґрунтовуючи свої заперечення надав суду наступні пояснення.

Відповідачем було здійснено планову виїзну документальну перевірку позивача, у ході проведення якої було виявлено порушення податкового законодавства, та відповідно до чого 07.07.2012 було складено акт.

Далі, 20.07.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001252310 про донарахування позивачеві податку на прибуток у сумі 150933,00 грн., враховуючи, що останнім було порушено вимоги п. 44.1 ст. 44 ПК України.

Було встановлено завищення задекларованих платником податків показників по коду рядка 04 «витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» за період із 01.04.2011 по 31.03.2012, тобто за ІІ - ІV квартали 2011 року.

Позивачем під час перевірки не було надано первинних документів регістрів бухгалтерського обліку та інших документів у підтвердження господарських взаємовідносин із МПП «Булат С».

Далі, цього ж 20.07.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001262310 про донарахування позивачеві податку на додану вартість у розмірі 426201,75 грн., враховуючи що останнім було порушено вимоги п. 198.1 та п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Під час проведення перевірки було встановлено відсутність у позивача податкових накладних від ПП «Харвест - 2008», ПП «Арикон», ПП «Ф «Малдіс», ПП «Вісмут», ПП «Іллекс Луганськ», МПП «Промтехресурс» та ТОВ «Технопарк Бау».

Крім того, зазначив представник відповідача, відповідно до вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011, що набрав законної сили, громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 та ч. 1 ст. 396 КК України.

Згідно до змісту зазначеного вироку у кримінальній справі, контрагент позивача, а саме ПП «Іллекс Луганськ» було фіктивним, директор цього підприємства ОСОБА_5 ніколи не підписував податкових, видаткових накладних, не укладав ніяких договорів із позивачем тощо, і зазначено встановлено цим вироком у справі.

Далі, згідно до постанови Алчевського міського суду Луганської області від 31.10.2011, відносно громадянина ОСОБА_6 було припинено кримінальну справу за ч. 1 ст. 205 КК України відповідно до Закону України «Про амністію», звільнивши від кримінальної відповідальності.

Зазначений громадянин був власником та директором контрагента позивача ПП «Харвест - 2008», яке він створив з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

Свою вину у скоєнні зазначеного злочину громадянин ОСОБА_6 визнав повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі та оцінивши їх у сукупності, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до положень та вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що згідно до Довідки АБ № 073371 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, Приватне підприємство «Алчевськ - Інвест» 03.02.2006 було зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 33968459.

Далі, судом встановлено, що відповідно до Довідки від 03.02.2006 № 46/290-54 про взяття на облік платника податків, позивача 03.02.2006 було взято на облік відповідачем за № 23/87-06.

Відповідно до положень п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до положень п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до положень та вимог п. 77.1 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно до вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що 22.05.2012 відповідачем було прийнято наказ № 237 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.07.2009 по 31.03.2012.

Судом встановлено, що 22.05.2012 за № 07/223-3396845 позивачеві відповідачем було направлено повідомлення про те, що з 01.06.2012 буде проведено документальну планову перевірку позивача, яке останній, разом із копією наказу отримав, згідно змісту розписки № 07/223 22.05.2012.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивачем не оскаржуються правомірність призначення відповідачем планової документальної виїзної перевірки та дії відповідача з її призначення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зазначена обставина не потребує доказування перед судом, а тому дії відповідача з порядку призначення зазначеної перевірки слід визнати правомірними.

Згідно до положень п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень, складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої 07.07.2012 було складено акт за № 624/223 - 33968459

Із змісту зазначеного акту виходить, що перевірку було проведено у термін з 01.06.2012 по 02.07.2012, під час проведення якої було встановлено відсутність у позивача податкових накладних із ПП «Харвест - 2008», ПП «Арикон», ПП «Ф «Малдіс», ПП «Вісмут», ПП «Іллекс Луганськ», МПП «Промтехресурс» , ТОВ «Технопарк Бау» та будь-яких документів, що підтверджують його господарські відносини із МПП «Булат - С».

Відповідно до положень п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсягу всі документи, що належить до предмета перевірки або пов'язані з ним.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно до вимог п. 44.1 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законом.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно до положень п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що акт перевірки позивачем було отримано 07.07.2012, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача із зазначенням дати отримання акту перевірки на останньому аркуші акту.

Абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Із системного аналізу наведених норм виходить, що платнику податків надається право протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки, у разі, якщо у цьому акті йдеться про відсутність документів, надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені у акті перевірки як відсутні, та встановлено граничний строк на використання і реалізацію зазначеного права, тривалістю три робочих дні з дня отримання акту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача був час, визначений податковим законодавством для надання відповідачеві податкових накладних, наданих йому ПП «Харвест - 2008», ПП «Арикон», ПП «Ф «Малдіс», ПП «Вісмут», ПП «Іллекс Луганськ», МПП «Промтехресурс», МПП «Булат - С» та ТОВ «Технопарк Бау», однак позивач належним чином наданим йому правом не скориставсь, із чого слід зробити висновок, що зазначені документи первинного бухгалтерського і податкового обліку у позивача під час проведення перевірки були відсутні.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011, що набрав законної сили, громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 та ч. 1 ст. 396 КК України.

Із змісту зазначеного вироку вбачається, що з метою розширення своєї злочинної діяльності та збільшення грошових потоків, спрямованих підприємствами-контрагентами для їх виведення у готівку, особа, справу відносно якої виділено в окреме провадження у зв'язку із розшуком, продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний намір, спрямований на заняття фіктивним підприємством, діючи узгоджено з іншими членами злочинної групи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, приблизно у січня 2010 року у ОСОБА_5 придбали організоване та зареєстроване останнім у встановленому законом порядку приватне підприємство «Іллекс - Луганськ» (ЄДРПОУ 36827759), зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради, на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 486693.

Підприємство взято на податковий облік довідкою Жовтневою районною Державною податковою інспекцією м. Луганська.

Відповідно до свідоцтва № 100288253 підприємство є платником податку на додану вартість, ІПН 368277512348, місцезнаходження підприємства м. Луганськ, квартал 50 річчя Жовтня, 50/96, директор підприємства ОСОБА_5

Отримавши згоду від ОСОБА_5, який не був посвячений у злочинні наміри вищезазначених осіб, і який залишався директором ПП «Іллекс - Луганськ», при цьому не займаючись господарською діяльністю підприємства, за грошову винагороду передав членам злочинної групи установчі документи і печать підприємства, а також документи про на відкриті розрахункові рахунки підприємства.

Для використання зазначених рахунків ОСОБА_5 передав особі, справу відносно якої виділено у окреме провадження у зв'язку із розшуком, програму «Клієнт - Банк», логін та пароль для керування розрахунковими рахунками з відстані.

Отримавши вказану програму, особа, справу відносно якої виділено у окреме провадження, встановило її на власний ноутбук з метою подальшого здійснення незаконної діяльності з переводу безготівкових коштів з рахунків придбаного підприємства.

Також ОСОБА_5 передав особі, справу відносно якої виділено у окреме провадження, раніше укладений ПП «Іллекс - Луганськ» договір з Жовтневою ДПІ у м. Луганську для здачі податкової звітності по базі БЕСТ «Звіт».

У період з початку січня 2010 по 25 лютого 2011року уся офіційна діяльність ПП «Іллекс - Луганськ» зводилась членами організованої групи до фіктивного підприємництва, а особою, справу відносно якої було виділено у окреме провадження у зв'язку із розшуком, до заволодіння бюджетними коштами, а саме: заповненню бухгалтерських та податкових документів з проведення безтоварних приходних та розхідних операцій з метою транзиту та виведення у готівку грошових коштів, що поступали на розрахункові рахунки від підприємств - контрагентів.

Придбавши суб'єктів господарської діяльності, у тому числі ПП «Іллекс - Луганськ», не маючи наміру на ведення законної підприємницької діяльності особа, справу відносно якої виділено у окреме провадження у зв'язку із розшуком, спільно з членами організованої нею групи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи незаконно, а особа, справу відносно якої виділено у окреме провадження, також із корисливих мотивів з метою особистої наживи, спрямували свою діяльність на не передбачену законодавством України діяльність - фіктивне підприємництво, а саме на надання суб'єктам підприємницької діяльності послуг з незаконного виведення готівки, формування податкового кредиту.

У результаті злочинної діяльності організованої групи, що була спрямована на фіктивне підприємництво з моменту придбання суб'єктів підприємницької діяльності до моменту виявлення правоохоронними органами, особа, справу відносно якої виділено у окреме провадження у зв'язку з розшуком, спільно з членами організованої нею групи ОСОБА_3 і ОСОБА_4, порушуючи законодавство України, завдали державі великий матеріальний збиток на загальну суму 8647837,00 грн.

Із наведеного виходить, що злочинна організована група у період з початку січня 2010 по 25 лютого 2011, використовуючи ПП «Іллекс - Луганськ» займалась тільки фіктивним підприємництвом, причому з усіма контрагентами, директор зазначеного підприємства ОСОБА_5 господарською діяльністю підприємства не займавсь, у нього не було ані бухгалтерських ані податкових документів підприємства, не мав він і печатки підприємства, а тому, слід зробити висновок, не міг укладати угоди, підписувати документи бухгалтерського та податкового обліку.

Далі, судом встановлено, що згідно до постанови Алчевського міського суду Луганської області від 31.10.2011, кримінальну справу відносно громадянина ОСОБА_6, звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» було припинено, а його звільнено від кримінальної відповідальності.

Із змісту зазначеної постанови суду вбачається, що підсудний ОСОБА_6, не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, створив суб'єкт господарської діяльності в організаційно-правовій формі ПП «Харвест - 2008» (код ЄДРПОУ 35785358) з метою прикриття незаконної діяльності, а саме, надання послуг іншим суб'єктам господарювання з документального оформлення безтоварних операцій з метою мінімалізації ними власних податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток шляхом незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, після чого передав установчі і реєстраційні документи, печать підприємства невстановленій особі для здійснення незаконної діяльності, що потягло спричинення державі матеріальних збитків на загальну суму 189375,00 грн.

Здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 10.06.2008 прибув до офісу приватного нотаріуса Алчевського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7, розташованого м. Алчевськ, вул. Бєлінського, 1, де надав для нотаріального посвідчення затверджений ним статут ПП «Харвест - 2008» та рішення засновника від 05.06.2008 за № 1, котрі у той самий день були засвідчені нотаріусом.

Таким чином, підсудний ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Підсудний свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю і просив застосувати до нього акт амністії.

Із наведеного виходить, що ПП «Харвест - 2008» із часу створення, виходячи з наміру засновника, утворювалось як фіктивне підприємство, метою діяльності якого було незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток із усіма його контрагентами.

Згідно до положень та вимог ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Посилання позивача на судові рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у адміністративній справі № 2а/1270/5459/2012 та від 23 серпня 2012 року у адміністративній справі № 2а/1270/5151/2012 судом до уваги не беруться, бо на час розгляду справи судові рішення у зазначених адміністративних справах не набули законної сили.

Далі, посилання позивача на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 у справі за № 2а/0570/12504/2011 не може бути узято судом до уваги, враховуючи, що при прийнятті рішень у зазначеній справі, ані суд першої ані суд апеляційної інстанції не досліджував вирок Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 у кримінальній справі за № 1-291/2011, яким громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 , ч. 2 ст. 205 та ч. 1 ст. 396 КК України.

Крім того, допитана у судовому засіданні у якості свідка громадянка ОСОБА_8, показала, що вона працює головним державним податковим ревізором-інспектором, вона у складі бригади ревізорів приймала участь у проведенні документальної планової виїзної перевірки ПП «Алчевськ - Інвест». Перевірка проводилась у період із 01.06.2012 по 02.07.2012, тобто місяць.

Під час проведення перевірки посадовими особами позивача не було надано до перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а саме податкових накладних, наданих йому ПП «Харвест - 2008», ПП «Арикон», ПП «Ф «Малдіс», ПП «Вісмут», ПП «Іллекс Луганськ», МПП «Промтехресурс» , будь - яких документів на підтвердження господарських взаємовідносин із МПП «Булат - С» та ТОВ «Технопарк Бау», а тому у податкового органу були усі підстави вважати, що зазначені документи у позивача відсутні, і відповідно рішення, прийняте за результатами перевірки про донарахування платнику податків грошового зобов'язання відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Акт, складений за результатами перевірки, позивач отримав 07.07.2012, про що на останній сторінці акту є підпис його уповноважених осіб із зазначенням дати отримання акту.

На питання суду, чому під час проведення перевірки не було складено акту про відмову у наданні документів, свідок показала, що такий акт може бути складений лише у разі відмови платника податків або його законних представників надати належним чином засвідчені копії документів.

Враховуючи, що позивач не надав оригіналів документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, права вимагати надати їм копій цих документів у них не було, бо вони не бачили оригіналів документів.

Вони зазначили у самому акті про відсутність у позивача оригіналів первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, і враховуючи, що платник податків у триденний строк, визначений податковим законодавством, з дня отримання акту перевірки, не надав до контролюючого органу документів, визначених у акті як відсутні, було зроблено висновок, що зазначені документи у нього відсутні, а тому надані ним у подальшому документи, при прийнятті рішення не враховувались.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що слід погодитись із доводами відповідача, так як предметом судового спору є правомірність прийняття відповідачем рішення у вигляді податкових повідомлень-рішень, підставою прийняття яких, як встановлено, судом, стало відсутність у позивача первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які він, відповідно до положень та вимог податкового законодавства, повинен був надати у триденний строк з дня отримання акту перевірки, у якому зазначені відсутні під час проведення перевірки документи.

Невиконання обов'язку позивачем із надання відповідачеві у повному обсягу усіх документів, що відносяться до предмету перевірки, який виник у нього після початку перевірки, та порушення строку надання зазначених документів, дало відповідачеві право вважати їх такими, що були відсутні під час перевірки і не враховувати у подальшому, у тому числі під час прийняття рішення.

Суд не бере до уваги надані позивачем під час судового розгляду справи документи первинного та бухгалтерського обліку, враховуючи, що зазначені документи той повинен був надати під час перевірки, або у триденний строк з дня отримання акту перевірки, у якому ці документи було визначено як відсутні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником позивача у судовому засіданні не надано обґрунтованих пояснень та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування пояснень та доказів відповідача, якими той обґрунтовував свої заперечення натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, і відповідно, у задоволенні позову йому потрібно відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Будь-яких доказів, документально підтверджених, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, позивачем суду надано не було, тому і не можуть підлягати відшкодуванню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 01.10.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05.10.2012, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-4,9,11,71,72,94,128,159,160163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Алчевськ - Інвест» до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001262310 від 20.07.2012 та податкового повідомлення-рішення від 20.07.2012 за № 000125310 - відмовити у повному обсягу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсягу складено та підписано 05 жовтня 2012 року.

Суддя С.К. Коршиков