Постанова

від 26.11.2012 по справі 2а/1270/6586/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Коршиков С.К.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року справа №2а/1270/6586/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Алчевськ-Інвест» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/6586/2012 за позовом Приватного підприємства «Алчевськ-Інвест» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість від 20 липня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись з адміністративним позовом до суду ПП «Алчевськ-Інвест» просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 липня 2012 року №0001252310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватного підприємства в сумі 150933 грн., та від 20 липня 2012 №0001262310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 352768 грн. основного платежу, 73433 грн. 75 коп. за штрафною (фінансовою) санкцією.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у задоволенні позову Приватного підприємства «Алчевськ-Інвест» відмовлено у повному обсязі (а.с.233, 234-238 т.22).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного дослідження всіх доказів по справі та у зв'язку з чим, невірно наданої правової оцінки обставинам справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі. Вказує на реальність здійснення господарських операцій, які підтверджуються усіма документами податкового та бухгалтерського обліку по кожному з контрагентів у спірному перевірямому періоді, та як наслідок правомірність формування податкового кредиту та формування податкових зобов'язань з податку на прибуток на підприємства який виник внаслідок правовідносин з ПМП «Булат-с» за період с 2-4 кварталів 2011 року (а.с.244-253 т.22).

В останнє судове засідання представники сторін не з'явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи. Від сторони позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, з додаванням на вимогу суду виписки з відомостей доходів та витрат податку на прибуток за період з 2-4 квартали 2011 року, часткові показники податкового кредиту по періодам у розрізі контрагентів, витяги з реєстру отриманих та виданих податкових накладних по контрагентам позивача з якими мав господарські відносини. Від сторони відповідача надійшло факсове клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку неможливістю забезпечити явку представника. Колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду та вирішення справи по суті в порядку письмового провадження у відсутність представників сторін та прийняти рішення за наявними у справі матеріалами. В даному випадку, колегія суддів вважає, що неявка представників сторін, не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Приватне підприємство «Алчевськ - Інвест» є юридичною особою, відповідно до Довідки АБ № 073371 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, 03.02.2006 р. зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 33968459, перебуває на обліку у відповідача, як платник податків.

Відповідачем здійснено документальну планову виїзну перевірку позивача з 01.06.2012 року по 02.07.2012 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої 07.07.2012 року складено акт перевірки за № 624/223 - 33968459 (надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки відповідачем виявлені порушення допущені ПП «Алчевськ-Інвест»: 1). п.44.1 ст.44 ПК України, в результаті чого за перевіряє мий період позивачем занижено податок на прибуток в сумі 135084 грн., в тому числі по періодах 2-4 кв. 2011 року - 150933; 2). П.198.1, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого за перевіряє мий період занижено податок на додану вартість у загальній сумі 352768 грн., в тому числі періодам з липня 2009 року по липень 2011 року. Інші визначені в акті перевірки порушення не стосуються предмету спору в межах даної справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наявності вироку та постанови суду в межах кримінальних справ по посадовим особам контрагентів позивача засуджених та притягнутих до відповідальності за фіктивне підприємництво; ненадання до перевірки податковим органом документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а надані документи до суду не прийняті судом до уваги, внаслідок порушення позивачем порядку їх надання до перевірки, що в свою чергу вказує на їх відсутність під час формування податкових зобов'язань та кредиту з податку на прибуток підприємства та з ПДВ.

З такими висновками колегія суддів не може погодитися, як і з висновками податкового органу щодо встановлених порушень з боку позивача з наступних підстав:

Колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме положень п.44.6, п.44.7 ст.44, пп.78.1.5 ст.78 ПКУ, доводи суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується наданими доказами в судове засідання, які судом першої інстанції не були витребувані від сторін, та які спростовують висновки суду першої інстанції щодо порушеного порядку надання документів до податкового органу, акт перевірки від 07.07.2012 року у повному обсязі був наданий позивачу лише 13.07.2012 року, при чому не в повному обсязі.

Так, посадовими особами податкового органу складено акт від 07.07.2012 року №94/231 про неможливість підписання акту перевірки, внаслідок неявки представників платника податків. Актом податкового органу від 09.07.2012 №95/231 встановлена неможливість підписання акту перевірки внаслідок того, що ОСОБА_2 з'явилась та ознайомилась з актом перевірки, але не підписала його в зв'язку необхідністю залучення до справи адвоката. Як вбачається з акту від 13.07.2012 року №101/231, податковим органом вказана не підписання акту перевірки, в той же час акті зазначено про те, що 13.07.2012 року Акт перевірки підписаний був повернутий із запереченнями, про що склали акт. Як вбачається з останньої сторінки акту перевірки, зазначений акт зразка податкового органу підписаний директором та в.о.гол.бухгалтера саме 13.07.2012 року із запереченнями, що стосуються отримання акту в неповному обсязі (відсутність додатків) (а.с.269-272 т.22)

Колегія суддів зазначає, що представлений до позовної заяви акт перевірки від 07.07.2012 року, в якому на останній сторінці акту, де містяться підписи директора ПП «Алчвськ-Інвест» відзначена дата отримання 07.07.2012 року не відповідає фактичним обставинам справи щодо дати отримання, та спростовуються наведеними доказами. Тому часом належного отримання акту перевірки, слід вважати саме 13.07.2012 року, при чому не в повному обсязі Саме від цього часу слід відраховувати трьохденний робочий строк встановлений п.44.7 ст.44 ПК України, для подання платником податків до податкового органу, документи, визначені в акті перевірки як відсутні та письмові заперечення на акт. Зазначаючи про отримання акту перевірки 07.07.2012 року та відсутності скористанням своїм правом на надання документів, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, без дослідження усіх доказів на підтвердження зазначених обставин, що призвело до невірного висновку, та вплинуло на вирішення спору по суті щодо відсутності таких документів на час формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2012 року (згідно штампу вхідної кореспонденції податкового органу) позивачем відповідно до вимог п.44.7 ПКУ, не зважаючи на те, що Акт перевірки був наданий без додатків, які є невід'ємною частиною, подані письмові заперечення на акт перевірки від 07.07.2012 року, до акту перевірки додані первині документи, які не були дослідженні під час перевірки згідно опису наданих документів (опис документів на 19 аркушах) (а.с.19 т.1). Колегія суддів зазначає, що позивачем, з урахуванням вихідних днів, не порушений строк та порядок подання письмових заперечень та документів, яких на думку податкового органу не вистачало. Стороною відповідача не заперечувалось того, що документи подані своєчасно та прийняв їх до розгляду.

Крім того, позивач, відповідно до п.86.7 ст.87 ПК України, з урахуванням п.п.78.1.5 ст.78, п.п.86.1 ст.86, п.44.7 ст.44 ПК України просив переглянути висновки акту перевірки від 07.07.2012 року та повідомити про дату і час розгляду заперечень. При цьому у запереченнях позивач наполягав на наявності у нього всіх необхідних документів, та послався на підстави, зазначені у Законі - зокрема, пп.78.1.5 ст.78 ПКУ.

Зазначений пункт статі 78 Податкового кодексу визначає, що якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, це є підставою для призначення позапланової виїзної перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. Така перевірка призначена не була.

Крім того, зазначені вимоги заперечень вказують на бажання платника податків взяти участь у їх розгляді, при чому відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України зобов'язує податковий орган повідомити такого платника податків про час та місце такого розгляду, при чому таке повідомлення здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Такого повідомлення позивач не отримав.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що податковий орган проігнорував вимоги платника про повідомлення його про час та місце розгляду заперечень, про проведення перевірки відповідно до п.п.78.1.5 ПК України, тому як через день склав відповідь на заперечення, які розглянув без участі представника позивача (відповідь датована 20 липня 2012 р., зареєстрована за №10679/223-02, долучена до матеріалів адміністративної справи). У той же день - 20.07.2012 року відповідач прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення, заздалегідь не надаючи право платникові податків прийняти участь при винесенні таких рішень.

Згідно до ПК України, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (абзац 1 пункту 86.7. статті 86 ПК України).

Суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що позивач був позбавлений законного права захищатися при зазначених вище обставинах.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ті обставни, що Акт перевірки не можна вважати належним ще й з приводу того, що відповідно до листа Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби №10679/223-02 від 20.07.2012 р. (відповідь на Заперечення платника, які, як зазначено вище, розглядалися без його участі) до Акту, що оспорюється, внесена низка змін, які (за Законом) тепер позивач мав можливість оспорювати лише в адміністративному порядку або суді, бо подання додаткових Заперечень до акту законом не передбачено.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що з зазначеного листа позивач дізнався, що у ході перевірки використовувалися невідомі йому акти перевірок Алчевської ОДПІ та інших податкових органів України, постанови судів, дані А1С. Під час перевірки про них позивач нічого не знав і у Акті перевірки від 07.07.2012 року про них не йдеться. Позивачу такі дані не відомі, але судом посилання на них приймаються у якості беззаперечних доказів. З матеріалів справи додаткові документи (як їх називає відповідач у п.4 зазначеного листа) позивачу для ознайомлення не надавалися. Ні у Акті перевірки ні у відповіді на заперечення відповідач не обґрунтував,- яким чином «додаткові документи» вплинули на висновки акту про заниження податків позивачем, тому можливості заперечити їх він не мав.

Контролюючий орган змінив і частину тексту акту бо зазначеним листом пропонує читати низку абзаців акту перевірки у іншій (зміненій) редакції, тобто акт після розгляду заперечень змінився суттєво, бо змінені навіть висновки Акту.

На зазначені порушення податкового органу суд першої інстанції уваги не звернув та не прийняв до уваги.

Крім того, за наслідками складеного акту перевірки від 07.07.2012 року, податковим органом прийняті оспорювані позивачем податкові повідомлення - рішення від 20 липня 2012 року:

№000125310, яким збільшене податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 150933 грн., в основу порушень покладений п.44.1 ст.44 ПК України;

та №000126310, яким збільшене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 426201 грн. 75 коп., з яких за основним платежем 352768 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 73433, 75 грн. (а.с.20-21 т.1)

Вирішуючи питання щодо допущені порушення п.44.1 ст.44 ПК України, відповідач здійснюючи перевірку відображення показника за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 131595656 грн. на підставі головних книг, журналів - ордерів та відомостей з додатками за рахунками, встановив завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників по коду рядка 04 «Витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування» в сумі 587321 грн. Внаслідок чого, податковий орган встановив порушення п.44.1 ст.44 ПК України в зв'язку з тим, що позивачем не підтверджені взаємовідносини з МПП «Булат -С» за 2-4 кв.2011 р. в сумі 656230 грн.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вказуючи на порушення п.44.1 статті 44 ПК України, не дав їм належну оцінку.

Так, в постанові суд першої інстанції визначає, зокрема, що позивачем під час перевірки не надані будь-які документи, що підтверджують його господарські відносини із МБП «Булат-С», при чому суд не звернув увагу на зміст самого акту перевірки, пояснень позивача та наданих до суду документів.

У п.3.1.2 на стор.9 акту ревізор констатує, що платник у ІІ-ІУ кварталах 2011 року зависив валові витрати на суму 656 230 грн.

За результатами суцільної перевірки документів ревізор на стор.9-10 Акту склав таблицю «Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум валових витрат».

Згідно з даними таблиці під час перевірки встановлено, що згідно з даними платника (дані Декларації про прибуток підприємства) у ІІ-ІП кварталах 2011 року останній задекларував валові витрати у сумі 57 510 799 грн., але згідно з дослідженими ревізорами документами такі витрати (за даними перевірки) склали 56 854 569 грн. Тобто платник не підтвердив задекларовані валові витрати у сумі 656 230 грн.

Надалі, за результатами господарської діяльності у ІІ-ІУ кварталах 2011 року позивач задекларував 91 265 328 грн. валових витрат. Саме ця сума (за результатами перевірки, зокрема, тих же самих документів) підтверджена ревізорами - 91 265 328 грн. Розрахунок (та декларування) зазначених витрат протягом року за законом ведеться наростаючим підсумком.

Тобто, за результатами перевірки другого кварталу 2011 року (і усіх інших за три перевірених роки) розбіжностей на у задекларованих та визначених за результатами перевірки сум валових витрат немає.

На стор.17 Акту ревізор констатує, що загальна сума завищення валових витрат позивачем склала 587 321 грн., а по взаємовідносинам з одним контрагентом (у тому числі) - 656 230 грн., тобто більш ніж загальна.

Суд також не прийняв до уваги на те, що при відсутності будь-яких документів, які підтверджують взаємовідносини з контрагентом, цей факт, безперечно, повинен вплинути на розрахунки ревізором податку на додану вартість. Але, під час перевірки правильності нарахувань податку на додану вартість (на іншому етапі тієї ж перевірки, на якому досліджувались ті ж самі документи) про відсутність документального підтвердження взаємовідносин платника з контрагентом МПП «Булат С» вже не йдеться, що є підтвердженням надання документів на перевірку.

Висновки акту перевірки щодо відсутності документів, які прийняв до уваги суд першої інстанції, про документальне не підтвердження правомірності визначення податку на прибуток підприємства у 2-4 кварталах 2011 року, є суперечливими висновками, та такими, що не відповідають фактичними обставинам справи, та наявним документам наданих до суду першої інстанції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з МПП «Булат-С», та які безпідставно не враховані судом першої інстанції. Доводи позивача підтверджується в тому числі і наданою випискою із відомостей витрат по податку на прибуток по контрагенту МПП «Булат-С» за період з 2-4 кварталів 2011 року, які відповідають наявним документам, на підставі яких позивачем сформований у зазначений період податок на прибуток підприємства. Такого завищення, задекларованих позивачем по коду рядка 04 «Витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування» за спірний період по контрагенту МПП «Булат-С» судом не встановлено (том 15).

Колегія суддів зазначає, що надані податковому органу до перевірки документів (а.с.17 акту перевірки), в тому числі і додатково із запереченнями, надавали відповідачу реальну можливість визначити з цього питання про відсутність порушення податкового законодавства з боку позивача.

Колегія суддів зазначає, що позивачем сформовані показники податкової звітності на підставі даних, що підтверджуються документами, що визначені п.44.1 ст.44 ПК України. Тому визначення в даному випадку податкового зобов'язання відповідачем, є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо визначеного відповідачем за податковим повідомленням - рішенням №000126310, порушень п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168, п.198.1 п.198.6 ст.198 ПК України, та внаслідок про збільшене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 352768 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі суд першої інстанції не надав оцінку взаємовідносинам з контрагентами позивача - ТОВ ФУДСЕРВІС» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ДИСТРИБЮТОРСЬКІ СИСТЕМИ» незважаючи на те, що основна сума нарахувань ПДВ припадає на господарські відносини саме з цими контрагентами. Відповідач не зазначав у акті та у відповіді заперечення, що податкові накладні та інші первині документи цих контрагентів до перевірки не надані.

Між позивачем та ТОВ «Універсальні дистрибютерські системи» 08.05.2009 року, між позивачем та ТОВ «Фудсервіс» 07.01.2009 року укладений договір поставки, предметом якого є товар в асортименті та за цінами, вказаними у накладних, що підтверджують приймання - передачу товару і є невід'ємною частиною договору. Товар постачається на склад покупця транспортом постачальника та за його рахунок на умовах DDP (Інкотермс 2000).

На виконання зазначеного договору ТОВ «Універсальні дистрибютерські системи», ТОВ «Фудсервіс» видані податкові, видаткові накладні, поставка товару в асортименті здійснена транспорт контрагента, що підтверджуються відповідними товарно-транспортними накладними, відомостями про вантаж, як невід'ємна частина ТТН, оплата здійснена у повному обсязі, що підтверджуються виписками з банківських рахунків позивача. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Товар та його асортимент відповідає меті здійснених видів діяльності позивача (тома 3-7, 9-14, 16-18).

Відповідач також зазначив, що не визнав заявлений податковий кредит на підставі відсутності сертифікатів якості на товар та актів прийому-передачі товару.

Стосовно не складання актів приймання - передачі товарів, отриманих від ТОВ «ФУДСЕРВІС» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ДИСТРИБЮТОРСЬКІ СИСТЕМИ» колегія суддів підтримує доводи апелянта, що товари приймалися по накладним, які по суті своєї є різновидом акту приймання-передачі. Товар приймався не від його виробника, тому законом не визначена необхідність приймання його саме за актами приймання-передачі. Відсутність акту приймання-передачі товару відповідно до податкового законодавства також не є підставою для невизнання податкового кредиту.

Що стосується ненадання постачальником сертифікатів якості, у ст.13 Закону України «Про підтвердження відповідності» 2406-ІП від 17.05.2001 р. зазначено, що постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію (товари) за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на певний вид продукції. Якщо ж ця продукція (товари) не відповідає вимогам нормативних документів, зазначених у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності, постачальник (торговельне підприємство) зобов'язаний припиняти її реалізацію.

У кожній товарно-транспортній та видатковій накладній відносно кожного найменування товару постачальник зазначив номер сертифікату якості. Ці документи були надані відповідачу та суду першої інстанції.

У позові та у судовому засіданні суду першої інстанції позивач наполягав на тому, що всі податкові накладні підприємств ПП «Харвест-2008», ПП «Арикон», ПП «Фірма «Малдіс»», В «Технопарк Бау», ПП «Вісмут», ПП «ІЛЛЕКС Луганськ», МПП Промтехресурс» були надані позивачем до перевірки разом з іншими документами, в тому числі ТТН.

Як вбачається з договору поставки від 02.01.2009 року між позивачем та ПП «Харвест-2008» укладений договір поставки, предметом якого є товар в асортименті та за цінами, вказаними у накладних, що підтверджують приймання - передачу товару і є невід'ємною частиною договору. Товар постачається на склад покупця транспортом постачальника та за його рахунок на умовах DDP (Інкотермс 2000).

На виконання зазначеного договору ПП «Харвест-2008» видані податкові, видаткові накладні, поставка товару в асортименті здійснена транспортом контрагента, що підтверджуються відповідними товарно-транспортними накладними, оплата здійснена у повному обсязі, що підтверджуються виписками з банківських рахунків позивача. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Товар (продукти харчування) та його асортимент відповідає меті здійснених видів діяльності позивача (том 2).

Як вбачається з договору поставки від 09.11.2010 року року між позивачем та ПП «Іллекс Луганськ» укладений договір поставки, предметом якого є товар в асортименті та за цінами, вказаними у накладних, що підтверджують приймання - передачу товару і є невід'ємною частиною договору. Товар постачається на склад покупця транспортом постачальника та за його рахунок на умовах DDP (Інкотермс 2000).

На виконання зазначеного договору ПП «Іллекс Луганськ» видані податкові, видаткові накладні, поставка товару в асортименті здійснена транспортом контрагента, що підтверджуються відповідними товарно-транспортними накладними, оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджуються виписками з банківських рахунків позивача. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Товар (продукти харчування) та його асортимент відповідає меті здійснених видів діяльності позивача (а.с.162-222 том 1, 117-137 т.19).

Як вбачається з договору поставки від 02.07.2010 року між позивачем та ПП «Вісмут» укладений договір поставки, предметом якого є товар в асортименті та за цінами, вказаними у накладних, що підтверджують приймання - передачу товару і є невід'ємною частиною договору. Товар постачається на склад покупця транспортом постачальника та за його рахунок на умовах DDP (Інкотермс 2000).

На виконання зазначеного договору ПП «Вісмут» видані податкові, видаткові накладні, поставка товару в асортименті здійснена транспортом контрагента, що підтверджуються відповідними товарно-транспортними накладними, оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджуються виписками з банківських рахунків позивача. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Товар (продукти харчування) та його асортимент відповідає меті здійснених видів діяльності позивача (том 3, 8).

Як вбачається з договору поставки від 20.02.2011 року між позивачем та МПП «Промтехресурс» укладений договір поставки №202/11, предметом якого є товар в асортименті та за цінами, вказаними у накладних, що підтверджують приймання - передачу товару і є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється шляхом надання покумцю простого векселя на визначену у договорі суму.

На виконання зазначеного договору МПП «Промтехресурс» видані податкові, видаткові накладні, оплата за поставлений товар здійснена шляхом передачі векселів на суму 175000 грн., що підтверджуються актом приймання - передавання від 11.03.2011 року векселів. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. (а.с.222-230 т.1).

Як вбачається з договору поставки від 27.07.2011 року між позивачем та ТОВ «Технопарк Бау» укладений договір поставки №202/11, з урахуванням додатку №1 до цього Договору, предметом якого є товар в асортименті та за цінами, вказаними у накладних, що підтверджують приймання - передачу товару і є невід'ємною частиною договору. Постачання товару здійснюється постачальником. Позивачем придбано два піддона на загальну суму 3410 грн.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Технопарк Бау» видані податкові, накладна від 28.07.2011 року, оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджуються виписками з банківських рахунків позивача. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. (а.с.158-161 т.1).

Як вбачається з договору поставки від 01.07.2011 року між позивачем та ПП «Арікон» укладений договір поставки №01062, предметом якого є товар в асортименті та за цінами, вказаними у накладних, що підтверджують приймання - передачу товару і є невід'ємною частиною договору. Постачання товару здійснюється постачальником.

На виконання зазначеного договору ПП «Арікон» видані податкові, видаткові накладні, оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджуються виписками з банківських рахунків позивача. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. (а.с.145-157 т.1).

Як вбачається з договору №3011-02 від 30.11.2010 року між позивачем та ПП «Фірма Малдіс» укладений договір надання маркетингових послуг. Об'єктом маркетингових досліджень є ринок продовольчих товарів в м.Алчевськ та м.Брянка. Методами та способами проведення маркетингових досліджень є сбір та аналіз інформації конкурентних стратегій.

На виконання зазначеного договору ПП «Фірма Малдіс» видані податкові накладні від 21.12.2010 року та 29.12.2010 року, виконання робіт підтверджується актами здачі - прийняття (надання послуг), оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджуються виписками з банківських рахунків позивача. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. (а.с.133-144 т.1).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доказами надання первинної документації у підтвердження реальності господарських операцій з зазначеними контрагентами підтверджується також тим, що під час перевірки правомірності нарахування податку на прибуток підприємства питань по даним операціям у відповідача не виникало.

Після отримання Акту перевірки та ознайомлення з його висновками позивач своєчасно на підставі п.44.7 ст.44 ПКУ надіслав відповідачу заперечення та повторно надали первинну документацію, яка у Акті зазначена як відсутня. Документи, що позивачем надані були прийняті відповідачем до розгляду та розглянуті без участі позивача.

Як вбачається з відповіді на заперечення позивача, на думку податкового органу контрагенти позивача ПП Харвест-2008», ПП «Арикон», ПП «Фірма «Малдіс»», ТОВ «Технопарк Бау», ПП «Вісмут», ПП «ІЛЛЕКС Луганськ», МПП «Промтехресурс» є «ризиковими» суб'єктами господарювання, а тому їх податкові накладні не є підставою включення сплаченого в ціні товарів ПДВ до податкового кредиту. Зазначені доводи є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що визначаючи суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток під час здійснення перевірки, вказував на відсутність необхідних для визнання правильності нарахування певних документів. В той же час, позивачем надані повторно із запереченнями необхідні документи, але ж не зважаючи на представлені документи, без проведення належним чином перевірки таких доводів, відповідач підтверджує висновки акту перевірки, що в даному випадку є абсурдним, тобто, вже при наявності прийнятих до розгляду із запереченнями до акту перевірки документів, відповідач знов таки вказує на нікчемність правочинів.

Як вбачається із змісту та форми податкових накладних виданих контрагентами позивача по факту придбання товару та отримання послуг, вони відповідають вимогам статті 201 ПК України.

Крім того, матеріалами справи повністю підтверджено використання придбаного товару та отриманих послуг від контрагентів, в тому числі витягами з реєстрів руху оприбуткованого товарів.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем до перевірки, до суду першої інстанції та досліджені судом апеляційної інстанції первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не встановлено. Як вбачається за матеріалами справи, спірні господарські відносини з контрагентом спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних для позивача первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета.

Колегія суддів оцінюючи в своїй сукупності докази вважає, що ними підтверджується здійснення господарських операцій та як наслідок правомірність формування для себе податкового кредиту за господарськими операціями.

На зазначене, суд першої інстанції уваги не звернув, та надав не належну оцінку фактичним обставинам справи, щодо реальності господарських операцій, не звернув також уваги на відсутність в межах розгляду кримінальних справ застережень, що стосується відносин між Позивачем та ПП «Ілекс-Луганськ» та ПП «Харвест-2008»», та прийшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року, що набрав законної сили, громадян ОСОБА_4, та ОСОБА_5, як посадові особи ПП «Ілекс-Луганськ» визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 та ч. 1 ст. 396 КК України.

Згідно постанови Алчевського міського суду Луганської області від 31.10.2011, кримінальну справу відносно громадянина ОСОБА_6, як директор ПП «Харвест-2008» звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» припинено, а його звільнено від кримінальної відповідальності.

Наявність зазначених вироку та постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок амністії в межах створення фіктивного підприємництва, та як наслідок відсутність у виданих податкових накладних, ознак належного первинного документу податкового обліку, не може бути беззаперечною умовою для відсутності підстав для позивача на право формування податкового кредиту.

Вироком та постановою суду в межах кримінальної справи, підтверджують лише факт скоєного кримінально караного діяння відповідними особами, та створюють правові наслідки лише для цих підприємств. Кримінальна справа у сфері порушення податкового законодавства щодо посадових осіб Позивача не розглядалась, не було предметом судового розгляду та судові рішення в межах кримінальної справи відносно позивача не приймалось.

Ні в межах кримінальної справи, ні в межах цієї адміністративної справи, Відповідачем не доведено перед судом та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому могло бути відомо про порушення, які можливо допущенні його контрагентами щодо його фіктивності.

Що стосується доводів відповідача стосовно нікчемності правочинів колегія суддів приходить до висновку про їх безпідставність. Податковий орган привласнив собі неналежні повноваження з приводу оцінки та висновків щодо протиправності угоди, замість того, щоб зробити перевірку документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом. Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку, при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального, призвело судом першої інстанції до помилкового висновку про відмову у задоволені позовних вимог, що є безумовною умовою, з урахуванням положень ст.202 КАС України, для скасування постанови суду та задоволенні вимог.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Алчевськ-Інвест» - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/6586/2012 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Приватного підприємства «Алчевськ-Інвест» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби від 20 липня 2012 року №0001252310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватного підприємства в сумі 150933 грн., та від 20 липня 2012 №0001262310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 352768 грн. основного платежу, 73433 грн. 75 коп. за штрафною (фінансовою) санкцією.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар