Постанова

від 15.10.2012 по справі 1570/4904/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 1570/4904/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЕК ГРУП" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТЕК ГРУП" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001922301 від 31.07.2012 року, № 0001932301 від 31.07.2012 року. Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що в період з 04.07.2012р. по 09.07.2012р., відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правових відносин з ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ», код ЄДРПОУ 35503072, за період з 01.04.2009 року по 28.02.2010 року; ПП «КЛИН - МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 36612865, за період вересень 2009 року; ПП «ДАЙМОНД СІТІ», код ЄДРПОУ 35992568, за період квітень 2009 року; ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ», код ЄДРПОУ 35058138, за період квітень 2011 року, травень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт №870/22-02/33658577/72 від 13.07.2012р., яким встановлено, що позивачем нібито порушено п.п. 5.3.1., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до заниження податку на прибуток на 2 416 360 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 1 964 207 грн. Не погоджуючись з висновками перевірки позивач надав до ДПІ у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби свої заперечення вих. №1308 від 24.07.2012р. На заперечення відповідачем було надано лист №12166/22-02 від 31.07.2012р. в якому зазначено, що результати позапланової виїзної документальної перевірки залишено без змін. На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001932301 від 31.07.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 2908615 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001922301 від 31.07.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2383911,25 грн. Позивач вважає, що висновки, зроблені в Акті перевірки, не відповідають дійсності і позивач не припускав порушень, вказаних в Акті перевірки. Крім того, посилання відповідача в Акті перевірки на порушення вимог Цивільного кодексу України, й, відповідно, визнання недійсним (нікчемним) правочину, укладеного між ним та контрагентами, не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, а саме: статтям 203, 204, 215, 228, тощо, а визнання недійсним (нікчемним) правочину не входить до компетенції державної податкової інспекції.

Представник позивача у судовове засідання не з"явився, надав суду письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з наведених підстав, а також просив розглянути справу за відсутності позивача.

Представник відповідача у судове засідання також не з"явися, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причини наявки суд не сповістив.

З урахуванням заяви позивача та приписів ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

У зв"язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «ВІТЕК ГРУП»зареєстроване 22.07.2005 року у Виконавчому комітеті Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.07.2005 року № 15561020000009786, код ЄДРПОУ 33658577.

ТОВ «ВІТЕК ГРУП»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.08.2005 року за № 17459, станом на 31.03.2012 року перебувало на обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

В період з 04.07.2012р. по 09.07.2012р. на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України та наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правових відносин з ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ», код ЄДРПОУ 35503072, за період з 01.04.2009 року по 28.02.2010 року; ПП «КЛИН - МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 36612865, за період вересень 2009 року; ПП «ДАЙМОНД СІТІ», код ЄДРПОУ 35992568, за період квітень 2009 року; ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ», код ЄДРПОУ 35058138, за період квітень 20011 року, травень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт №870/22-02/33658577/72 від 13.07.2012р., яким встановлено, що позивачем порушено п.п. 5.3.1., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством занижено податок на прибуток на 2 416 360 грн. в т.ч.: за півріччя 2009 року на суму 277 577 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 644 284 грн., за 2009 р. на суму 1 397 230 грн., за 1 квартал 2010р. на суму 571785 грн., за півріччя 2011р. на суму 328 203 грн., за 3 квартали 2011р. на суму 447345 грн.; та п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до заниження податку на додану вартість на суму 1 964 207 грн., в т.ч. у квітні 2009р. -96154 грн., у травні 2009р. -34958 грн., у червні 2009р. -90950 грн., у липні 2009р. -87377 грн., у серпні 2009р. -86452грн., у вересні 2009р. -119536 грн., у жовтні 2009р. -295453грн., у листопаді 2009р. -170251грн., у грудні 2009р. -136653 грн. , у січні 2010р. -219631 грн., у лютому 2010р. -237797 грн., у квітні 2011р. -122317грн., у травні 2011р. -163077 грн., у липні 2011р. -62254 грн., у серпні 2011р. -41347 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач надав до ДПІ у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби свої заперечення вих. №1308 від 24.07.2012р.

На заперечення відповідачем було надано лист №12166/22-02 від 31.07.2012р. в якому зазначено, що результати позапланової виїзної документальної перевірки залишено без змін.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001932301 від 31.07.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 2908615 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001922301 від 31.07.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2383911,25 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, ТОВ «ВІТЕК ГРУП»код за ЄДРПОУ 33658577 за період з 01.04.2009 року по 31.12.2012 року мав правові відносини з ПП «Дана Маркет Юг», код ЄДРПОУ 35503072, за період: з 01.04.2009 р. по 28.02.2010 р., ПП «Клин - Маркет», код ЄДРПОУ 36612865, за період: вересень 2009 року, ПП «Даймонд Сіті », код ЄДРПОУ 35992568 за період: квітень 2009 року, ТОВ «Укрвебконсалтинг», код ЄДРПОУ 35058138 за період: квітень 2011 року, травень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року.

По взаємовідносинам з ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ» позивачем надані наступні первинні та підтверджуючі документи: договір поставки № 101/023 від 29.10.2007 року, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки.

Згідно умов Договору поставки № 101/023 від 29.10.2007 року ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ»є постачальником. ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ»зобов'язується передати товар, а ТОВ «ВІТЕК ГРУП»зобов'язується прийняти його та оплатити в термін і на умовах, передбачених цим договором.

ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ»було оформлено податкові та видаткові накладні на відвантаження хімічної продукції та лабораторного обладнання.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року.

Суми витрат на придбання хімічної продукції та лабораторного обладнання за видатковими накладними, ТОВ «ВІТЕК ГРУП»включено до валових витрат підприємства та відображено у Податкових деклараціях з податку на прибуток відповідних періодів, а саме: 2 квартал 2009 року у сумі 1 084 534 грн. (№9000563401 від 28.07.2009р.); 3 квартал 2009 року у сумі 1 362 917 грн. (№9001707684 від 05.11.09р.); 4 квартал 2009 року у сумі 5 966 319 грн. (№9002947368 від 05.02.10р.); 1 квартал 2010 року у сумі 2 287 141 грн. (№9001352697 від 26.04.10р.).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі.

У рахунок оплати за отриманий товар позивачем сплачено на рахунок ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ»з 01.04.2009 по 23.11.2010 - 8 750 038 грн.

На кінець періоду, що перевірявся (на 28.02.2010 р.), кредиторська заборгованість за отриманий товар за розрахунками з ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ»становила 545 615,60 грн.

По взаємовідносинам з ПП «КЛИН МАРКЕТ» позивачем надані наступні первинні та підтверджуючі документи: договір поставки № 04/09/09-1 від 04.09.2009 року, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки.

Згідно умов Договору поставки № 04/09/09-1 від 04.09.2009 року ПП «КЛИН МАРКЕТ»є постачальником. ПП «КЛИН МАРКЕТ»зобов'язується передати товар, а ТОВ «ВІТЕК ГРУП»зобов'язується прийняти його та оплатити в термін і на умовах, передбачених цим договором. На виконання умов договору ПП «КЛИН МАРКЕТ», було оформлено податкові та видаткові накладні на відвантаження хімічної продукції та лабораторного обладнання.

Сума податку на додану вартість включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період: вересень 2009 року.

Сума витрат на придбання хімічної продукції та лабораторного обладнання ТОВ «ВІТЕК ГРУП»включено до валових витрат підприємства та відображено у Податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року у сумі 103909 грн. (№9001707684 від 05.11.09р.)

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі.

У рахунок оплати за отриманий товар позивачем сплачено на рахунок ПП «КЛИН МАРКЕТ»з 22.10.2009 по 23.10.2009 - 124690,80 грн.

На кінець періоду, що перевірявся (на 28.02.2010 р.), кредиторська заборгованість за отриманий товар за розрахунками з ПП «КЛИН МАРКЕТ»відсутня.

По взаємовідносинам з ПП «ДАЙМОНД СІТІ» позивачем надані наступні первинні та підтверджуючі документи: реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки.

Згідно умов усної домовленості ПП «ДАЙМОНД СІТІ»є постачальником. ПП «ДАЙМОНД СІТІ»зобов'язується передати товар, а ТОВ «ВІТЕК ГРУП»зобов'язується прийняти його та оплатити в термін і на умовах передбачених цією домовленістю. На виконання умов договору ПП «ДАЙМОНД СІТІ»було оформлено податкові та видаткові накладні на відвантаження хімічної продукції та лабораторного обладнання.

Сума податку на додану вартість за податковою накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображена у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період: квітень 2009 року.

Суми витрат на придбання ПК та моніторів за видатковою накладною ТОВ «ВІТЕК ГРУП»включено до валових витрат підприємства та відображено у Податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2009 року у сумі 25775 грн. (№9000563401 від 28.07.2009р.)

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі.

У рахунок оплати за отриманий товар сплачено на рахунок ПП «ДАЙМОНД СІТІ»10.04.2009 року -30930 грн.

На кінець періоду, що перевірявся (на 28.02.2010 р.), кредиторська заборгованість за отриманий товар за розрахунками з ПП «ДАЙМОНД СІТІ»відустнія.

По взаємовідносинам з ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ» позивачем надані наступні первинні та підтверджуючі документи: договір поставки № 01/04 від 01.04.2011 року, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки.

Згідно умов Договору поставки № 01/04 від 01.04.2011 року ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ»є постачальником. ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ», зобов'язується передати товар, а ТОВ «ВІТЕК ГРУП»зобов'язується прийняти його та заплатити в термін і на умовах, передбачених цим договором. На виконання умов договору ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ»було оформлено податкові та видаткові накладні на відвантаження хімічної продукції та лабораторного обладнання.

Сума податку на додану вартість включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період: квітень 2011 року -серпень 2011 року.

Суми витрат на придбання хімічної продукції та лабораторного обладнання ТОВ «ВІТЕК ГРУП»включено до валових витрат підприємства та відображено у Податкових деклараціях з податку на прибуток відповідних періодів, а саме: 2 квартал 2011 року у сумі 1 426 972 грн. (№9012109746 від 13.12.2011р.), 3 квартал 2011 року у сумі 518007 грн. (№9012278610 від 15.12.11р.).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі.

На кінець періоду, що перевірявся, кредиторська заборгованість за отриманий товар за розрахунками з ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ»відсутня.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 335/94-ВР (діючого на момент спірних правовідносин).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.11 ст. 5 названого Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до вимог ст.ст. 205, 206 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України, передбачено, що зміст правочину, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданного на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов"язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацю господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об"єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статтею 228 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавцем чітко зазначено, що саме є порушенням публічного порядку і відповідно, який правочин може вважатися нікчемним.

Висновками, зазначеними в акті, не доведено, яким саме чином договори між позивчем та контрагентами були спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним з боку позивача.

З аналізу письмових доказів вбачається, що в ході перевірки органом ДПС не був встановлений умисел на порушення чинного законодавства України будь-якою із сторін правочинів, оскільки ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ», ПП «КЛИН - МАРКЕТ», ПП «ДАЙМОНД СІТІ», ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ»передали товари позивачу, а останній прийняв та оплатив ці товари, та отримав від контрагентів податкові накладні.

Висновки відповідача про нікчемність правочинів позивача з вказаними контрагентами грунтуються виключно на обставинах, викладених слідчим у постанові про призначення перевірки, проте винність посадових осіб контрагентів у вчиненні будь-яких кримінально-карних дій вироком суду не встановлена.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР від 03.04.1997 року (чинного в період господарських відносин позивача з контрагентами), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), визначені виключні підстави для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування їх з Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі вищезазначеного, датою виникнення у позивача права на податковий кредит по податку на додану вартість є дата видачі йому податкових накладних контрагентами.

Згідно пп. 7.2.3. 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто, згідно з вказаною нормою податковий орган нараховує податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовує фінансові санкції до підприємства тільки у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

Системний аналіз вищенаведених положень Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє зробити висновок про те, що платник податку (в даному випадку - позивач) виключно на підставі проведених оподаткованих операцій та оформлених контрагентами податкових накладних має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, що фактично і було зроблено.

Крім того, норми податкового законодавства, на які посилається відповідач в акті від 13.07.2012 року, передбачали всього один випадок, при якому податкова накладна визнається недійсною, - при заповненні її особою, яка не зареєстрована платником ПДВ і якій не присвоєний індивідуальний податковий номер (п. 2 та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., який діяв на час проведення операцій за договором між позивачем та контрагентами). Тільки в цьому випадку податковий кредит по ПДВ не може вважатися підтвердженим.

Платник податку на додану вартість -покупець товару на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов"язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленному законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб"єкта господарювання.

Судом встановлено, що контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій з позивачем та виписуваня податкових накладних були зареєстровані, як платники ПДВ, тобто мали спеціальну податкову правосуб"єктність.

Окрім того, позивачем в судовому засіданні з метою доведенності того, що правочин між позивачем та контрагентом не має ознак нікчемності та всі операції, якими супроводжувався цей правочин, підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, надані всі копії первинних документів, що підтверджують рух актівів позивача у процесі здійснення господарських операцій з контрагентами.

Факт одержання та оплати позивачем вартості придбаного товару за договорами підтверджується договорами поставки, реєстрами отриманих податкових накладних, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, довіреностями на отримання товару, картками рахунку 281, специфікаціями (т.2 а.с. 8-191, т.3 а.с. 2-156, т.4 а.с.2-119, т.6 а.с. 1-220, т. 7 а.с. 1-230, т.8 а.с. 1-270, т.9 а.с. 1- 328, т.10 а.с.1-199 т.11 а.с. 1-180, т.12 а.с. 1-204, т. 13 а.с.1-199, т.14 а.с. 1-225, т.15 а.с. 1-169, т.16 а.с. 1-210, т.17 а.с. 1-215, т.18 а.с. 1-244, т.19 а.с.1-216, т.20 а.с. 1-246, т.21 а.с. 1-193, т. 22 а.с. 1-259, т.23 а.с. 1-237).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Таким чином, судом не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочинів не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності повноважень у посадових осіб підприємств на укладання таких договорів в момент їх укладання та відсутності повноважень у контрагентів виписувати податкові накладні.

Окрім того, слід зазначити, що органи ДПС двічі перевіряли діяльність позивача в період з 01.01.2008р. по 31.12.2011р., про що складений акт № 17553/23-1/33658577 від 30.12.2010 року про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «ВІТЕК ГРУП», код за ЄДРПОУ 33658577, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., та акт № 350/22-02/33658577/2 від 11.04.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІТЕК ГРУП», код за ЄДРПОУ 33658577, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. Відповідно до цих актів ніяких порушень у взаємовідносинах позивача з його контрагентами ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ»; ПП «КЛИН - МАРКЕТ»; ПП «ДАЙМОНД СІТІ»; ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ»виявлено не було.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладені між позивачем та ПП «ДАНА МАРКЕТ ЮГ», ПП «КЛИН - МАРКЕТ», ПП «ДАЙМОНД СІТІ», ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ»правочини є чинними, а висновки відповідача про їх нікчемність є помилковими та такими, що не грунтуються на дійсних обставинах справи.

Окрім того, слід звернути увагу, що в акті №870/22-02/33658577/72 від 13.07.2012р. були зазначені порушення п.п. 5.3.1., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»нібито допущені позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «УКРВЕБКОНСАЛТИНГ» за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року, однак у цей період вищевказані Закони втратили чинність в зв"язку з набуттям чинності Податковим кодексом України. Порушень позивачем норм Податкового кодексу України органом ДПС встановлено не було.

Суд також критично відноситься до посилання відповідача, що ТОВ «ВІТЕК ГРУП»не надало належним чином оформлені товарно-транспортні накладні щодо підтвердження фактичного перевезення товару відносно ідентифікації авто підприємства, що здійснювало перевезення товару, з наступних підстав:

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", товарно-транспортна накладна -це є єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Форма товарно-транспортної накладної затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства Статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля"від 29.12.1995 року № 488/346, пунктом 2 якого передбачено, що товарно-транспортні накладні у формі первинного обліку повинні застосовувати всі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати та надати уповноваженим особам, що здійснюють контроль на автотранспорті та в сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до переліку яких входить товарно-транспортна накладна.

За таких обставин, суд вважає, що товарно-транспортна накладна є одним із первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" встановлені обов'язкові реквізити первинного документу, яким надані до суду товарно-транспортні накладні відповідають.

Посилання відповідача на не зазначення у товарно-транспортних накладних інформації щодо підтвердження фактичного перевезення товару відносно ідентифікації авто підприємства, що здійснювало перевезення товару, не приймаються судом до уваги, оскільки, по-перше, цей реквізит не є обов'язковим, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а наказ Міністерства транспорту та Міністерства Статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля"від 29.12.1995 року № 488/346 не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів та носить рекомендаційний характер, по-друге, відсутність повної назви тарнспортного засобу не перешкоджає встановленню порядку та способу використання транспортного засобу, визначенню відповідальних осіб та самого товару, тому не впливає на формування податкового кредиту.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, підставою для її проведення є постанова старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області від 07.06.2012р. в рамках кримінальної справи №201201100058, яка порушена стосовно невстановлених осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України про призначення перевірки ТОВ «ВІТЕК ГРУП».

Однак, згідно п. 86.9. ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, відповідач в порушення вимог п.86.9 ст.86 ПК України прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість своїх рішень.

Таким чином, суд вважає позов обгрутнованим та задовольняє його в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, судові витрати, понесені позивачем та підтвердженні належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України у розмірі 2146 грн.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 86, 159-164, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЕК ГРУП" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001922301 від 31.07.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001932301 від 31.07.2012 року.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЕК ГРУП" (код ЄДРПОУ 33658577) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 15 жовтня 2012 року.

Суддя: В.В. Андрухів