Постанова

від 28.09.2012 по справі 2а-3782/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2012 року № 2а-3782/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПідприємства «Сервіс» Української спілки інвалідів до третя особаДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби Товариство з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» проскасування податкового повідомлення-рішення № 0000062280 від 02.03.2012, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062280 від 02.03.2012.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 17.09.2012 протокольно замінено неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на подане сторонами письмове клопотання, в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2012 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства «Сервіс»Української спілки інвалідів ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС складено Акт № 66/1-23-30-16481020 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 104019,00грн.

02.03.2012. на підставі висновків Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062280, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 104 019грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Сав-Дістрибьюшн»(постачальник) укладено договір поставки №2511-01 від 25.11.2011, предметом якого є поставка покупцю товару -ноутбуків «Lenovo», що визначені в додатку №1 до договору.

На виконання умов вказаного договору, контрагентом на позивача надано наступні податкові накладні:

- №546/004 від 25.11.2011 на суму 367 125,60грн., в т.ч. ПДВ -61 187,32грн.

- №547/004 від26.11.2011 на суму 256987,92грн., в т.ч. ПДВ -42 831,32грн.

Крім того, з боку контрагента на позивача надано наступні видаткові накладні:

- РН 29666 від 25.11.2011 на суму 367 125,60грн., в т.ч. ПДВ -61 187,32грн.;

- РН 55980 від 26.11.2011 на суму 256987,92грн., в т.ч. ПДВ -42 831,32грн.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірного ППР, відповідач зазначає, що до перевірки Підприємством «Сервіс»УСІ надано копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року, відповідно до якого до складу податкового кредиту за листопад 2011 року Підприємством включено податкову накладну №546/004 від 25.11.2011 на загальну суму 624 113,54 грн., у тому числі ПДВ 104 018,54 грн. (порядковий номер в реєстрі №41).

Відповідно до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва АІС ОР ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШИН», яке знаходиться на обліку в ДПі у Шевченківському районі м. Києва, подано декларацію з ПДВ за листопад 2011 року від 21.12.2011 №9012908242 .

Згідно бази «Єдиного реєстру податкових накладних»ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШИН», не зареєстровано податкову накладну №546/004 від 25.11.2011 на загальну суму 624 113,54 грн., у тому числі ПДВ 104 018,54 грн. Заяву зі скаргою (відповідно до п.201.10 підрозділу 10 ст.201 ПК України) на постачальника - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШИН», Підприємство «Сервіс»УСІ не подано.

Контролюючий орган посилається на те, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

В свою чергу, податковий орган, в даному випадку, приймає до уваги той факт, що контрагент позивача ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШИН»- продавець, згідно бази даних АІС РПП надано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за листопад 2011 року реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в якому відображено податкову накладну від 25.11.2011 №546/004 на суму 624 113,52 грн., у тому числі ПДВ 104 018,92 грн.

Однак, відповідач звертає увагу суду на те, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних продавець ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШИН»не зареєстроване податкову накладну від 25.11.2011 №546/004 на суму 624 113,52 грн., у тому числі ПДВ 104018,92 грн.

Підприємство «Сервіс» УСІ, згідно наданої продавцем податкової накладної відобразило в реєстрі отриманих податкових накладних відповідну накладну від 25.11.2011 №546/004 на суму 624 113,52 грн., у тому числі ПДВ 104018,92 грн.

Але до перевірки, як зазначає відповідач, позивачем надані інші податкові накладні: від 25.11.2011 №546/004 на суму 367 125,60 грн., у тому числі ПДВ 61 187,60 грн.; від 26.11.2011 №547/004 на суму 256 987,92 грн., у тому числі ПДВ 42 831,32 грн.

Враховуючи зазначене, на думку контролюючого органу, у позивачу відсутнє законне право на віднесення суми ПДВ в розмірі 104 018,92грн. до податкового кредиту за відповідний період.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, погоджується з правовою позицією Позивача, та вважає, що спірне податкове повідомлення -рішення є таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, наявність в Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та реєстру виданих податкових накладних платника податку - продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією , що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ Кодексу). Аналогічна позиція викладена в Наказі Державної податкової служби від 16 лютого 2012 року №127 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту».

Водночас, з аналізу Акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 104019грн., стало те, що по контрагенту ТОВ "САВ- Дістрибьюшн" зазначена одна податкова накладна від 25.11.2011 №546/004 на суму 624 113,52 грн., у тому числі ПДВ 104018,92 грн., що не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом пп. 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Втім, слід зазначити, що відповідно до змісту п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень ПК України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору поставки №2511-01 від 25.11.2011 ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», на підставі видаткових накладних РН 29666 від 25.11.2011, РН 55980 від 26.11.2011 на користь позивача було видано дві податкові накладні №546/004 від 25.11.2011 на суму 367 125,60грн., в т.ч. ПДВ -61 187,32грн. та №547/004 від26.11.2011 на суму 256987,92грн., в т.ч. ПДВ -42 831,32грн., сума ПДВ по яким в розмірі 104 019грн. відображена Підприємством «Сервіс» УСІ в рядку 19 Додатку №5 до декларації з ПДВ за листопад 2011.

Згідно з п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Сторонами не заперечується, що сума ПДВ у розмірі 104 019 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних саме ТОВ "САВ-Дістрибьюшн", яке на момент складання вказаних податкових накладних було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що сума податку на додану вартість у розмірі 104 019 грн., віднесена позивачем до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, а сума ПДВ по кожній із них становить менше 100 тисяч гривень, у зв'язку з чим, вказані податкові накладні не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, в свою чергу, давало право позивачу на включення до податкового кредиту за серпень 2011 року вказану суму ПДВ.

Суд не бере до уваги посилання в Акті перевірки на те, що позивачем по контрагенту ТОВ «САВ - Дістрибьюшн»зазначена одна податкова накладна №546/004 від 25.11.2011 на загальну суму 624 113,54 грн., у тому числі ПДВ 104 018,54 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на наступне.

За змістом п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Як зазначив позивач в ході розгляду справи, обставина включення спірної податкової накладної до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 (порядковий номер 41) є виключно технічною помилкою, на підтвердження чого до матеріалі справи надано належним чином завірену копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011, згідно якого в рядках 40, 41 зазначено відповідно податкові накладні №546/004 від 25.11.2011 на суму 367 125,60грн., в т.ч. ПДВ -61 187,32грн. та №547/004 від26.11.2011 на суму 256987,92грн., в т.ч. ПДВ -42 831,32грн., сума ПДВ по яким в загальному розмірі складає 104 019грн. Як вже зазначалось, відображена Підприємством «Сервіс»УСІ в рядку 19 Додатку №5 до декларації з ПДВ за листопад 2011.

Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що відповідачем не спростовано доводів позивача та третьої особи з приводу того, що ТОВ "САВ-Дістрибьюшн" виписано належним чином оформлені податкові накладні за листопад 2011 року №546/004 від 25.11.2011 на суму 367 125,60грн., в т.ч. ПДВ -61 187,32грн. та №547/004 від26.11.2011 на суму 256987,92грн., в т.ч. ПДВ -42 831,32грн. на загальну суму ПДВ 104 019грн., а також те, що ТОВ "САВ - Дістрибьюшн" в рядку 247 додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 104018,92 грн., що відповідає сумі податкового кредиту позивача за аналогічний період, суд приходить до висновку , що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «САВ -Дістибьюшн»податкових накладних є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

У зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС про порушення позивачем пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.10 ст. 201 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та обставинами справи, а винесене спірне податкове повідомлення-рішення № 0000062280 від 02.03.2012 є неправомірним.

Окрім вищевикладеного, суд також вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно з п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Форма та порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджені наказом ДПА України від 21.12.10 №1002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.12.10 за №1402/18697. (далі -Порядок №1002). Відповідно до п.3 Порядку №1002 реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Реєстри можуть подаватися: за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби; на електронних носіях.

Невиконання вимог щодо ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних призведе до застосування адміністративного штрафу до платника податку згідно із ст. 163 Кодексу про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року №8073-X із змінами та доповненнями, якою передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, порушення ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних не може бути безумовною та достатньою підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Так, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062280 від 02.03.2012, прийнятого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Підприємства «Сервіс»Української спілки інвалідів задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000062280 від 02.03.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Підприємства «Сервіс»Української спілки інвалідів (код ЄДРПОУ 16481020, адреса: 03680, м.Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ БОЖЕНКА, будинок 86-Б) судові витрати в сумі 1040 (одну тисячу сорок) грн. 19 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 01033, м. Київ, вулиця Жилянська, 23).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.