Постанова

від 28.09.2012 по справі 2а-3796/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2012 року № 2а-3796/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомУправління водних ресурсів у м. Києві та Київській області до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004542311/0 від 27.10.2011.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004542311 від 27.10.2011.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2012 відкрито провадження та призначено справу №2а-3796/12/2670 до розгляду в судовому засіданні на 10.07.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки від 11.10.2011 №10764/23-11/20577457 щодо порушення Позивачем пп.198.3, пп.198.6 ст.198, пп.201.6, пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (надалі -Кодекс), оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вказаних положень Кодексу при визначенні суми податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях Відповідача, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини Позивача з підприємством, що, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, правочин, що укладений між Позивачем та контрагентом є нікчемними та такими, що не мав на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правочинами до податкового з податку на додану вартість. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 18.09.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням.

Представники сторін проти заміни не заперечували.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням клопотання представників сторін від 31.08.2012 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, згідно пп. 78.1.11, п.78.1 ст. 78 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Управління водного господарства у м. Києві та Київській області з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам, в тому числі з ТОВ «Сана Груп»(код ЄДРПОУ 37140915).

27 жовтня 2011 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0004542311/0, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»на загальну суму 5834грн., в тому числі за основним платежем 5833грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стали з висновками Акту перевірки від 11.10.2011 №10764/23-11/20577457 щодо порушення позивачем пп.198.3, пп.198.6 ст.198, пп.201.6, пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 5833грн., в т.ч. по періодах:

- за березень 2011 -5833грн.;

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва є таким, що підлягає скасуванню , з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суб'єкт владних повноважень -податковий орган звертає увагу суду на те, що до перевірки надано протокол допиту директора ТОВ «Сана Групп»ОСОБА_1.

Згідно протоколу допиту проведеного слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюком М.О., було допитано директора ТОВ «Сана Групп»ОСОБА_1, який повідомив, що за одноразову винагороду в розмірі 1500 грн. підписав ряд документів суть яких йому не відома. В подальшому до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сана Групп»не мав ніякого відношення. Підприємство зареєстрував без мети здійснення статутної діяльності. Ніяких документів від імені директора вказаного підприємства не підписував, договорів на поставку товарів (робіт, послуг) не укладав та не підписував, статутний фонд підприємства не формував. Печатка ТОВ «Сана Групп»знаходиться у чоловіка на ім'я Валерій. До податкового органу звітність не подавав та не підписував.

Крім того, згідно отриманої постанови про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 23.05.2011 слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Романюком М.О., розглянувши матеріали кримінальної справи №49-3178 встановлено, що невстановленими слідством особами, в 2008-2011 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно були вчинені дії по створенню та придбанню суб'єктів господарської діяльності, в тому числі ТОВ «Сана групи»(код ЄДРПОУ 37140915).

Таким чином, обґрунтовуючи правомірність спірного ППР, контролюючий орган посилається на те, що невстановлені слідством особи, вчинили фіктивне підприємництво, тобто повторно створили та придбали перелічені суб'єкти підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинивши злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України. Скоєння невстановленими особами умисного злочину - фіктивного підприємництва вчиненого повторно, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, виявлено в ході проведення досудового слідства по зазначеній кримінальній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на те, що податковий кредит в сумі 5833 сформований позивачем за рахунок ТОВ «Сана Груп», контролюючий орган приходить до висновку про нікчемність вищевказаних правочинів та неправомірність зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5833грн..

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити , що відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає . В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, в даному випадку, була позбавлена права на винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а отже -податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011р. №0004542311/0 підлягає скасуванню за самостійною підставою, як таке, що винесено в порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки є передчасним.

Крім того, з огляду на Акт перевірки позивача вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом було здійснено аналіз первинних бухгалтерських/податкових документів по взаємовідносинам позивача з прямим контрагентом, як то Договіру №24/03 від 24.03.2011, документів, що підтверджують розрахунки між підприємствами, податкової накладної №136 від 28.03.2011, видаткової накладної №33 від 24.03.2011, рахунку-фактури №25 від 24.03.2011, однак, не приймаючи до уваги змісту та обсягу вказаної господарської операцій між зазначеними сторонами, контролюючий орган приходить до висновків про нікчемність правочину з огляду на наявність постанови слідчого про порушення кримінальної справи №49-3178.

Вказана обставина, на думку суду, не може бути достатнім доказом для збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки, як вже зазначалось, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, за умови, в даному випадку, наявності рішенням суду, що набрало законної сили, яким особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Проте, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду і вирішення даної адміністративної справи, судом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ТОВ «Сана Груп»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 27.10.2011р. №0004542311/0.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 20577457, адреса: 03110, м. Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ ІВАНА КЛИМЕНКА, будинок 25) судові витрати в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 03151, м. Київ, вулиця Смілянська, 6).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.