Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а-8615/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2012 року 14:16 № 2а-8615/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача -Нішти А.О., відповідача - Литвиненко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Литон» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 року № 0000462380, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 червня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Литон»(далі -ТОВ «Литон», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі м. Києва, відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 року № 0000462380.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-8615/12/2670 призначено до судового розгляду на 25 липня 2012 року.

25 липня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Святошинському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби та оголошено перерву до 22 серпня 2012 року, а в подальшому до 05 вересня 2012 року, до 19 вересня 2012 року, до 03 жовтня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Литон»(код ЄДРПОУ 13666976) зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 31 січня 2005 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 068972). Вказане товариство розташоване за адресою: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22.

ТОВ «Литон»на момент перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

До видів діяльності ТОВ «Литон»за КВЕД відповідно до Довідки серії АБ № 334211 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 29.22.2 Ремонт, технічне обслуговування та монтаж піднімально-транспортного устаткування; 29.24.4 Ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 51.87.0 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, 71.21.0 Оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Литон»(код за ЄДРПОУ 13666976) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бета Трейдінг»(код за ЄДРПОУ 36925445), ТОВ «Преображеніє»(код за ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Прістекс ЛТД»(код за ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Профіткомпані»(код за ЄДРПОУ 37313178), ТОВ «Профінком»(код за ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Екобудтежнолоджи»(код за ЄДРПОУ 37194007), ТОВ «Трейд-Фокс»(код за ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест»(код за ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп»(код за ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «Тібурон»(код за ЄДРПОУ 34760055), ТОВ «Профіт Голд»(код за ЄДРПОУ 37378832), ТОВ «Вестком-Груп»(код за ЄДРПОУ 36678233) за період з 01.01.08 р. по 30.09.11 р., за результатами якої складено акт від 25 січня 2012 року № 33/23-80/13666976.

В ході перевірки встановлено, що фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ «Преображеніє»(код за ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Прістекс ЛТД»(код за ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Трейд-Фокс»(код за ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест»(код за ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп»(код за ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «Профіт Голд»(код за ЄДРПОУ 37378832), ТОВ «Вестком-Груп»(код за ЄДРПОУ 36678233) є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення.

А тому, в результаті неправомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ за рахунок податкових накладних, виписаних вказаними вище контрагентами встановлено заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся.

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Святошинському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ТОВ «Литон»пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.4, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 693 884, 00 грн., у тому числі по періодах:

- за грудень 2008 року -25 033, 00 грн.;

- за січень 2009 року -17 436, 00 грн.;

- за лютий 2009 року -14 213, 00 грн.;

- за квітень 2009 року -37 190, 00 грн.;

- за червень 2009 року -33 800, 00 грн.;

- за липень 2009 року -48 339, 00 грн.;

- за серпень 2009 року -67 519, 00 грн.;

- за грудень 2009 року -79 101, 00 грн.;

- за лютий 2010 року -34 000, 00 грн.;

- за червень 2010 року -74 600, 00 грн.;

- за листопад 2010 року -39 538, грн..;

- за грудень 2010 року -126 606, 00 грн.;

- за січень 2011 року -42 032, 00 грн.;

- за лютий 2011 року -54 477, 00 грн.

13 лютого 2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 25 січня 2012 року № 33/23-80/13666976 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000462380 , яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 9 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.4, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 811 937, 50 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 668 851, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -143 086, 50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїм рішенням від 20 квітня 2012 року № 2288/10/12-114 та від 01 червня 2012 року № 9310/6/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

ТОВ «Литон»не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 13 лютого 21012 року № 0000462380 звернулось до суду з позовом про визнання його незаконним та скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Свої вимоги позивач обґрунтовує також тим, що договори укладені ТОВ «Литон»та контрагентами є дійсними, а факт їх виконання підтверджується видатковими та податковими накладними, а також банківськими виписками. Окрім цього, контрагенти позивача на момент укладення договорів володіли правосуб'єктністю (були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість), установчі документи не були визнанні в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо посадових осіб контрагентів.

Позивач вважає, що постанови про порушення кримінальної справи, протоколи допиту свідків (засновників та директорів контрагентів), не можуть бути належними доказами недійсності укладених договорів, оскільки лише відповідний вирок, а не матеріали кримінальної справи є доказом вини.

Позивач також зазначає, що чинним законодавством України не передбачено повноваження органів податкової служби визнавати або вважати накладні відсутніми або недійсними (нечинними) документами, такими що не мають сили податкових накладних, а тому посадові особи ДПІ при проведенні перевірки вийшли за межі наданих їм повноважень, а доказів визнання недійсними укладених договорів у судовому порядку ДПІ у Святошинському районі м. Києва надано не було.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що відповідно до протоколів допиту свідків посадових осіб ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп», встановлено відсутність наміру здійснення фінансово-господарської діяльності з боку вказаних юридичних осіб, а тому первинні документи не можуть бути підставою для формування податкового кредиту ТОВ «Литон»у розмірі 693 884, 00 грн.

В своїх запереченнях, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «Литон»відмовити.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Литон», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) правовідносини між ТОВ «Литон», як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювались Законом України «Про податок на додану вартість»03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В силу п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Затверджена вказаним наказом форма податкової накладної передбачає наявність на податковій накладній підпис і прізвище особи, що склала податкову накладну.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент складення первинних документів)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг), що, в першу чергу, має підтверджуватись первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні СВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва перебувають кримінальні справи, порушені за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп. та ряду інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідачем у підтвердження нікчемності укладених угод надано письмові докази - протоколи допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_10, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5, які рахувались керівниками (засновниками) вказаних підприємств.

Згідно протоколу допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 06.10.2011 р., допитаних по обставинам реєстрації та діяльності ТОВ «Корнест»та ТОВ «Корон-Інвестгруп», встановлено, що вони до організації та діяльності вказаного товариства ніякого відношення не мають, печатки підприємства в органах державної влади ніколи не отримували, довіреностей, первинних документів та податкової звітності ніколи не підписували.

Згідно протоколів допиту ОСОБА_5 від 21.09.2011 р., від 23.09.2011 р., та від 27.09.2011 р., допитаної по обставинам реєстрації та діяльності ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Вестком-Груп» , встановлено, що нею здійснювалось документальне оформлення фінансово-господарських операцій, метою яких було штучне формування податкового кредиту існуючим підприємствам.

Згідно протоколу допиту ОСОБА_10 від 20.09.2011 р. та від 28.04.2012 року, допитаного по обставинам реєстрації та діяльності ТОВ «Преображеніє» , встановлено, що останній зареєстрував ТОВ «Преображеніє»за винагороду та наміру здійснювати підприємницьку діяльність не мав, документів фінансово-господарської діяльності, податкової звітності не підписував, товари та послуги від імені товариства не реалізовував.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 20.09.2011 р., допитаного по обставинам реєстрації та діяльності ТОВ «Прістекс ЛТД» встановлено, що вказане товариство ним було зареєстровано без мети здійснювати підприємницьку діяльність, у зв'язку із чим ніяких фінансово-господарських операцій не здійснював та організаційно-розпорядчих документів не підписував.

Окрім цього, податковим органом надано вирок Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року, згідно якого визнано винним ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян -8 500, 00 грн. Із вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_10 визнано винним у створені фіктивного підприємства ТОВ «Преображеніє», тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Частиною четвертою ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює підстави для звільнення від доказування, передбачено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Приписами підпункту 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, суд приходить до висновку, що посадовою особою органу державної податкової служби під час проведення перевірки було правомірно використано протоколи допитів, які проведені у відповідності до вимог Кримінально-процесуального кодексу України.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

На підставі вказаного вище, суд приходить до висновку, що податкові накладні які стали підставою для формування ТОВ «Литон»податкового кредиту, підписані особами, які заперечують свою участь у діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

З наданих позивачем документів судом не вбачається доказів здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп та виконання робіт (надання послуг) саме цими контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положенням ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Преображеніє»(код за ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Прістекс ЛТД»(код за ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Трейд-Фокс»(код за ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест»(код за ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп»(код за ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «Профіт Голд»(код за ЄДРПОУ 37378832), ТОВ «Вестком-Груп»(код за ЄДРПОУ 36678233) відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення 13 лютого 2012 року № 0000462380 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Литон»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.10.2012 р.