Рішення

від 08.10.2012 по справі 5011-41/10992-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-41/10992-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-41/10992-2012 08.10.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євромета» ДоПриватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Аледан» Простягнення 42 050,99 грн.            Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                   Представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромета»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Аледан»про стягнення 34 830,88 грн. основного боргу, 1661,17 грн. три відсотки річних, 2075,85 грн. інфляційних нарахувань та 3 483,09 грн. штрафу. Ухвалою від 16.08.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.09.2012 року. В судовому засіданні 03.09.2012 року представник позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.2012 року надав усні пояснення по суті спору. У судовому засіданні 03.09.2012 р. судом на підставі статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 08.10.2012 р. Представники сторін у судове засідання 08.10.2012 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином. Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 08.10.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Розглянувши матеріали справи,  Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 28.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромета»(продавець) та Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «Аледан»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 819, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві товар в асортименті, кількості та по ціні, що визначені умовами цього договору, а покупець зобов'язувався прийняти такий товар, та оплатити в порядку у відповідності до договору. Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки. У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Пунктом 3.2. договору купівлі-продажу № 819 від 28.09.2010 р. сторони погодили, що кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами у видаткових накладних на відповідну партію товару. Умовами пункту 5.2 договору встановлено, що остаточний розрахунок за отриманий товар покупець здійснює протягом 21 календарного дня, починаючи з дати отримання товару. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 819 від 28.09.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромета»поставило Приватному підприємству виробничо-комерційна фірма «Аледан» товар на загальну суму 34 830,88 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим станом на 11.06.2012 р. заборгованість за договором складає 34 830,88 грн. Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 34 830,88 грн. основною боргу, 2 075,85 грн. інфляційних втрат, 1 661,17 грн. три відсотки річних та 3 483,09 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 819 від 28.09.2010 р. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання -  є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Умовами пункту 5.2 договору встановлено, що остаточний розрахунок за отриманий товар покупець здійснює протягом 21 календарного дня, починаючи з дати отримання товару. З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними підписаними представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 34 830,88 грн. Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 34 830,88 грн. Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 3 483,09 грн. штрафу. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки. Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом  неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пунктом 6.3 договору купівлі-продажу № 819 від 28.09.2010 р. встановлено, що у випадку прострочення платежу більше, ніж  на 30 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару. Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 990,52 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт Україна»просить суд також стягнути з відповідача 30,80 грн. інфляційної складової боргу та 68,81 грн. три відсотки річних. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 661,17 грн., а в частині стягнення інфляційних втрат частково у розмірі 2 068,29 грн. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Аледан»(місцезнаходження: 02090, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Празька, 8, код ЄДРПОУ 21454337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромета»(місцезнаходження: 02660, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 36464155) 34 830 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 88 коп. основного боргу, 3 483 (три тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 09 коп. штрафу, 1 661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну) грн. 17 коп. три відсотки річних, 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн. 29 коп. інфляційних нарахувань та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 21 коп. судового збору. 3. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено          10.10.2012 р. Суддя                                                                                                             Спичак О.М.