Ухвала

від 18.07.2012 по справі 2а-17848/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р.Справа № 2а-17848/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Шевердіна М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012р. по справі № 2а-17848/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" (далі по тексту позивач, ТОВ "Станкоремонтний завод") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011р. №0002862311.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено та скасовано податкове повідомлення рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 26.07.2011 року №0002862311 та стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 30959594) сплачений судовий збір у розмірі 28.23 грн. (двадцять вісім грн. 23 коп.).

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р. в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 21.03.2012 року по справі №2-а-17848/11/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом 30959594 та перебуває на обліку у Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області.

Чугуївською ОДПІ у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" під час здійснення фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ "Верона" за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 11.07.2011 року №240/2311/30959594, за висновками якого встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Станкоремонтний завод" порушило п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону Украни "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено валові витрати на 75 000,00 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток -18750,00 грн.

На підставі вищевказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.07.2011 року №0002862311.

Позивач не погодився з рішенням відповідача та подав адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 08.12.2010 року, між ТОВ "Станкоремонтний завод" (покупець) та ТОВ "Верона" (продавець) укладено договір №08/12-10, за умовами якого продавець продає покупцю комплектуючі (які зазначені у даному договорі) а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вказані комплектуючі (а.с. 126-128).

Крім того, 23.12.2010 року, між ТОВ "Станкоремонтний завод" (покупець) та ТОВ "Верона" (продавець) укладено договір №23/12-10, за умовами якого продавець продає покупцю комплектуючі (які зазначені у даному договорі) а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вказані комплектуючі (а.с. 129-131).

Відповідно до умов вказаних договорів, продавець - ТОВ "Верона" продає покупцю - ТОВ "Станкоремонтний завод" товари, перелік яких зазначений в п.1.1 договору №08/12-10 та №23/12-10.

В подальшому, ТОВ "Верона" на виконання умов зазначених договорів поставило товар, відповідно до умов п.1.1 договору №08/12-10 та №23/12-10, що підтверджується видатковими накладними які знаходяться в матеріалах справи (а.с.132-133).

За результатами здійснення господарської операції, на адресу позивача контрагентом було виписано податкові накладні №1223006 від 23.12.2010 року та №1209002 від 09.12.2010 року (а.с.134-135).

Сплата за здійснення господарської операції підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с.136-141).

Товарно-матеріальні цінності (комплектуючі), придбані позивачем у ТОВ "Верона", було доставлено автомобільним транспортом який належить позивачу, що підтверджується копією технічного паспорту автомобілю, також це підтверджується товарно-транспортною накладною, та подорожнім листом (а.с. 155-156).

Первинні документи надані позивачем повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Придбані позивачем товаро-матеріальні цінності у контрагента ТОВ "Верона" зберігались в складських приміщеннях ТОВ "Станкоремонтний завод" за адресою с.м.т. Новопокровка, вул. Островського 10. та були використані в подальшому у власній господарській діяльності ТОВ "Станкоремонтний завод"

Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2. цього закону встановлено, що до складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1. цього закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт і послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно, відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включено до валових витрат по операціях з ТОВ "Верона".

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод між позивачем та ТОВ "Верона", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як випливає зі змісту акту перевірки відповідачем зроблено висновок про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "Верона" , в силу приписів ч.1 ст.203, п.1, 2 ст. 215, ст.228 ЦК України, було зроблено виходячи з того, що у підприємства ТОВ "Верона" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, транспортні засоби, а також підприємство не знаходиться за юридичною адресою та не подання податкової звітності.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим, безпідставним, з огляду на таке.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, колегія суддів констатує, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України.

Отже, вищенаведені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Відповідальність за несплату податків на момент виникнення спірних правовідносин була встановлена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181 від 21.12.2000 р., та у відповідних випадках Кримінальним Кодексом України.

Доводи про незнаходження ТОВ "Верона" за юридичною адресою, не можуть бути взяті до уваги в якості належного обґрунтування відповідачем твердження про нікчемність угод між позивачем та вказаним його контрагентом, оскільки факт відсутності контрагента за місцем реєстрації було встановлено відповідачем 25.05.2011 року, а відповідно до матеріалів справи господарські операції між позивачем та ТОВ "Верона" здійсненні в грудні 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012р. по справі № 2а-17848/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 23.07.2012 р.