Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а-17848/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ К/9991/50213/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуЧугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року у справі№ 2-а-17848/11/2070 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року у справі № 2-а-17848/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 26.07.2011 року № 0002862311.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами заявника не погоджується, просить залишити без змін судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Станкоремонтний завод»під час здійснення фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ «Верона»за грудень 2010 року, складено акт від 11.07.2011 року № 240/2311/30959594, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвели до завищення валових витрат на 75 000,00 грн. та, як наслідок, до заниження суми податку на прибуток на 18 750,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 року № 0002862311.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з правомірності формування позивачем валових витрат по операціях із вказаним контрагентом за спірний період.

Колегія суддів погоджується з такими висновком, враховуючи наступне.

08.12.2010 року між ТОВ «Станкоремонтний завод»(покупець) та ТОВ «Верона»(продавець) укладено договір № 08/12-10, за умовами якого продавець продає покупцю комплектуючі (які зазначені у даному договорі), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вказані комплектуючі.

Крім того, 23.12.2010 року між цими ж сторонами укладено договір № 23/12-10, за умовами якого продавець продає покупцю комплектуючі (які зазначені у даному договорі), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вказані комплектуючі.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону цього закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

З урахуванням дослідження наявних у справі доказів, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами, використання позивачем придбаних комплектуючих в подальшому у власній господарській діяльності.

Вищенаведене також спростовує висновок податкового органу про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Верона», в силу приписів ч. 1 ст. 203, п. п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, з посиланням на відсутність у вказаного контрагента необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, транспортних засобів, а також підприємство не знаходиться за юридичною адресою та неподання податкової звітності.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, підтверджено матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову.

Посилання скаржника на факт незнаходження ТОВ «Верона»за юридичною адресою, який встановлено відповідачем 25.05.2011 року та анулювання свідоцтва платника ПДВ з 23.09.2011 року, обґрунтовано відхилено апеляційним судом, оскільки господарські операції між платником та ТОВ «Верона»здійсненні в грудні 2010 року.

Решта доводів касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року у справі № 2-а-17848/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак