Ухвала

від 08.08.2012 по справі 2а-1870/7992/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/7992/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі № 2а-1870/7992/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області , Білопільського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення в посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання, моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач, УМВС України в Сумській області), Білопільського районного відділу управління внутрішніх справ України у Сумській області, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.134) та просив суд постановити рішення, згідно якого:

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області №1001 ДСК від 09.07.2011 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області №1322 від 13.10.2011 року "Про покарання працівників Білопільського РВ"в частині звільнення з ОВС у дисциплінарному порядку за п. 64 "є"за порушення дисципліни "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України", позивача - капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського РВ;

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області №216 о/с від 19.10.2011 року в частині звільнення з ОВС у дисциплінарному порядку за п. 64 "є" за порушення дисципліни "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України", позивача - капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського районного відділу, з 21.10.2011р.

- поновити позивача в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського районного відділу УМВС України в Сумській області, з 21 жовтня 2011 року;

- зобов'язати УМВС України в Сумській області, виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6878грн. 15коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою суду від 13.02.2012р. було залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу УМВС України в Сумській області №1001 ДСК від 09.07.2011 року (а.с.144-145).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.12 позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано накази управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області № 1322 від 13 жовтня 2011 року "Про покарання працівників Білопільського РВ" та №216 о/с від 19 жовтня 2011 року в частині звільнення зі служби за порушення дисципліни ОСОБА_1.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.

Зобов`язано Білопільський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу в сумі 6880 (шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 45 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Управлення Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 07 серпня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ України (а.с.9-10,.33-35,79-83).

13.10.2011 р. наказом №1322 "Про покарання працівників Білопільського РВ"(а.с.7,36), прийнятого начальником УМВС України в Сумській області генерал-майором міліції Дяченком П.М., ОСОБА_1 був звільнений у дисциплінарному порядку з органів внутрішніх справ за грубе порушення дисципліни, відсутність показників в оперативно-службовій діяльності за п. 64 "є"(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. за №114 (далі -Положення про проходження служби).

Наказом №216о/с від 19 жовтня 2011р. (а.с.6) позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 "є"Положення про проходження служби.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні ОСОБА_1 відповідачами не дотримано вимоги чинного законодавства, що регулює порядок прийняття на службу, її проходження та звільнення зі служби.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ст. 64 п. "є" Положення про проходження служби, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. за №3460-ІV ), службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно ст. 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для звільнення позивача послугували матеріали службового розслідування Білопільського РВ, проведеного за фактом порушення внутрішнього розпорядку та службової дисципліни працівниками сектору ДСБЕЗ Білопільського РВ, за результатами чого складено висновок від 07.10.2011р. (а.с.29). В ході службової перевірки відповідачем було встановлено допущення ОСОБА_1 грубого порушення Дисциплінарного, а саме, перебування на службі 06.10.2011р. в нетверезому стані, відсутність на службі 06.10.2011р. та не явці в цей же день на оперативну нараду о 18.00год.

Судом першої інстанції з пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 було встановлено, що про вказані вище обставини начальнику Білопільського РВ було повідомлено рапортом ОСОБА_4 від 06.10.2011 року (а.с.30) та рапортом ОСОБА_5 від 07.10.2011 року (а.с.31).

Разом з тим, висновок розслідування (а.с.29) суперечить рапорту ОСОБА_4 від 06.10.2011 року (а.с.30) та рапорту ОСОБА_5 від 07.10.2011 року (а.с.31), а рапорти - один одному. Так, відповідно до висновку за матеріалами службового розслідування (а.с.29), перевіркою 06.10.2011 року встановлено відсутність ОСОБА_1 в службовому кабінеті о 14.00 год. За викликом з'явився на службу в нетверезому стані, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та надання пояснень відмовився.

Відповідно ж до рапорту ОСОБА_4 (а.с.30), ОСОБА_1 був відсутній в своєму службовому кабінеті о 16.00год. При цьому в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснював, що 06.10.2011р. о 14.00год до райвідділу приїхав начальник УДСБЕЗ УМВС ОСОБА_9, який в цей же день близько 16.00год викликав ОСОБА_4 в кабінет ОСОБА_7 та запитав в якому стані перебувають його підлеглі на робочому місці ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Дати відповідь на вказане питання ОСОБА_4 не міг, оскільки даних осіб він не бачив. Також свідок пояснив, що він взагалі ОСОБА_1 з 16.00год по 18.00год в райвідділі не бачив. Тобто ОСОБА_4 констатує з впевненістю, що не бачив позивача саме у період з 16.00год до 18.00год., а не з 14.00год.

Разом з тим, ОСОБА_5 в свою чергу у своєму рапорті (а.с.31) та в судовому засіданні пояснив, що о 17.00 год. 06.10.2011 року був запрошений до кабінету начальника Білопільського РВ, де був присутнім при розмові начальника УДСБЕЗ з ОСОБА_8 та ОСОБА_1 Тобто фактично підтвердив факт перебування позивача вже після 16.00год в райвідділу.

Як на грубе порушення дисципліни відповідачем та відсутність на службі 06.10.2011р. в оскаржуваному наказі (при цьому у висновку про даний факт не йде мова (а.с.29) також вказується про неявку позивача на оперативну нараду о 18.00 год. 06.10.2011 року (а.с.94). Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, порядок інформування про проведення оперативної наради у Білопільському РВ не встановлено. Сповіщення працівників проводилось черговим в приміщенні відділу або ж телефоном. На вимогу суду відповідачем не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 був сповіщеним про обов'язок з'явитися на нараду о 18.00 год. 06.10.2011 року, а також про місце її проведення.

Відповідач як на порушення дисципліни вказує на порушення наказу УМВС України в Сумській області № 1341 від 09.12.2010 року, яким внесено зміни додатку 2 наказу № 893 від 22.09.2010 року. Разом з тим, згідно вказаних змін встановлено тривалість робочого дня у структурних підрозділах УМВС для атестованих працівників з 09.00 год. до 18.00 год. (а.с.15,56).

Таким чином, суд першої інстанції надійшов вірного висновку, що відсутність ОСОБА_1 в приміщенні райвідділу після закінчення робочого часу, за умови що його не було сповіщено про обов'язок з'явитися на оперативну нараду, не свідчить про порушення ним службової дисципліни і висновки відповідача в цій частині є безпідставними.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги, на підтвердження тієї обставини, що позивач був відсутній без поважних причин на робочому місці 06.10.2011р., довідки від 15.12.2011р. за №9918 (а.с.95) та від 19.01.2012р. за №483 (а.с.141). , згідно яких, позивач не планував свою роботу та не робив записи у відповідних журналах, таких як "Журнал обліку підготовлених документів", "Журналі обліку оперативної інформації", "Журналі реєстрації документів з грифом ДСК", а тому неявка ОСОБА_1 на робочому місці 06.10.2011р. була без поважних причин.

Разом з тим, сама по собі відсутність записів у журналах, не може свідчити про відсутність позивача на службі, оскільки, як вбачається з наданих довідок позивачем такі записи не робились з червня 2011р. (а.с.95), однак таке питання постало лише 06.10.2011р. При цьому за результатами службового розслідування відповідачем не було встановлено порушення порядку ведення таких журналів. Більш того, в матеріалах справи міститься довідка, згідно якої позивачу за 06.10.2011р. було нараховано грошове забезпечення як за повний робочий день (а.с.143).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачами факту відсутності ОСОБА_1 на службі 06.10.2011р.

Також як на підставу звільнення відповідач вказує на появу позивача на службі 06.10.2011р. у нетверезому стані (а.с.29). При цьому єдиним доказом вказаного, відповідачами надано рапорт ОСОБА_5 та висновок розслідування (а.с.29,31).

Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що близько 17.00 год. бачив ОСОБА_1 в кабінеті начальника райвідділу. У позивача були почервонілі очі та стомлений вигляд. Вирішив, що він перебуває в стані сп'яніння. Вказане було зафіксовано в рапорті (а.с.31). Разом з тим, відповідно до висновку (який міститься в матеріалах справи) щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який проведено о 18 год. 10 хв. 06.10.2011 року у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено (а.с.11). Ніякими дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими відповідачами (а.с.29,31) такий висновок спростовано не був.

В матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази того, що в ході його проведення ОСОБА_1 пропонувалось надати пояснення, а також докази того, що пояснення він надати відмовився, при цьому позивач стверджує, що такого пояснення від нього не вимагалось. Також відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження медичного обстеження на стан сп'яніння 06.10.2011 року. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, якому було доручено проведення розслідування, пояснив, що йому взагалі не відомо чи перебував ОСОБА_1. на службі 07.10.2011 року (зокрема для необхідності відібрати пояснення), оскільки в цей день він позивача не бачив та точно не пам'ятає яким чином він пропонував ОСОБА_1 надати пояснення та чому він не зміг їх отримати від позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведености доводів відповідача про перебування позивача 06.10.2011 року на службі в стані алкогольного сп'яніння .

Як вбачається з оскаржуваного наказу від 13.10.2011р. за №1332 однією з підстав для звільнення позивача (а.с.7) стало відсутність показників ОСОБА_1 в оперативно-службовій діяльності (а.с.96,119-122). Даний факт, був встановлений за підсумками роботи оперативно-службової діяльності підрозділів ДСБЕЗ за 6 місяців 2011р. в УМВС, за результатами чого 09.07.2011р. проведено оперативну нараду(а.с.84), на якій прийнято рішення від 09.07.2011р. за №4/1-176дск (а.с.65-77), що оголошено наказом від 09.07.2011 року № 1001 (а.с.64).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань відповідача в наказах про звільнення ОСОБА_1 на матеріали оперативної наради від 09.07.2011 року, оскільки строк для застосування дисциплінарного стягнення за встановлений факт відсутності показників оперативно-службової діяльності за 1 півріччя 2011р., було пропущено, службове розслідування за цим фактом не проводилося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі № 2а-1870/7992/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 13.08.2012 р.