Постанова від 13.02.2012 по справі 2а-1870/7992/11

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 р. Справа № 2a-1870/7992/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Білопільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення в посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до суду з позовною заявою до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач, УМВС України в Сумській області), Білопільського районного відділу управління внутрішніх справ України у Сумській області (далі - 2-й відповідач, Білопільський РВ), в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.134) просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області №1001 ДСК від 09.07.2011 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області №1322 від 13.10.2011 року «Про покарання працівників Білопільського РВ» в частині звільнення з ОВС у дисциплінарному порядку за п. 64 «є» за порушення дисципліни «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України», позивача - капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського РВ;

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області №216 о/с від 19.10.2011 року в частині звільнення з ОВС у дисциплінарному порядку за п. 64 «є» за порушення дисципліни «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України», позивача - капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського районного відділу, з 21.10.2011р.

- поновити позивача в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського районного відділу УМВС України в Сумській області, з 21 жовтня 2011 року;

- зобов'язати УМВС України в Сумській області, виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6878грн. 15коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Оскаржувані накази вважає незаконними та такими, що не відповідають Дисциплінарному статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-ІУ, Положенню про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.91р. №114, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.91р. №552.

Вважає, що відповідач безпідставно звільнив його з займаної посади за порушення дисципліни, оскільки на виконання покладених на нього завдань 06 жовтня 2011 року в післяобідній час ним проводились заходи щодо пошуку та отримання інформації про злочини та правопорушення, що скоюються і можуть бути скоєні на території оперативного обслуговування сектору ДСБЕЗ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області, а саме на території міста Білопілля та Білопільського району, за межами службового кабінету. На вимогу начальника УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області ОСОБА_4 він прибув до Білопільського РВ УМВС України в Сумській області, після чого ОСОБА_4 на нього почав здійснюватись тиск з метою примусити написати рапорти разом з ОСОБА_5 на звільнення з ОВС за власним бажанням, в разі відмови - погрожували звільнити з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, а саме за перебування на робочому місці в нетверезому стані, що не відповідало дійсності. Приймаючи до уваги вказане позивач разом з ОСОБА_5 з метою уникнення тиску на працівників Білопільської ЦРЛ з боку керівництва УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області і Білопільського РВ та об'єктивного обстеження на стан сп'яніння, вирішили здійснити виїзд до Путивльської ЦРЛ. Висновком №62 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданим лікарем Путивльської ЦРЛ ОСОБА_6, було встановлено, що у позивача ознак сп'яніння не виявлено. Огляд було проведено 06 жовтня 2011 року о 18 год. 10 хв.

Крім того, зазначає, що наказом УМВС України в Сумській області №1341 від 09.12.2010р. було встановлено робочий день у структурних підрозділах УМВС для атестованих працівників з 9-00год. до 18-00год. Таким чином відсутність його після 18 год. на робочому місці вважає є обґрунтовано режимом роботи. А тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути середній заробіток та моральну шкоду з УМВС України в Сумській області, оскільки незаконним діями, зокрема, УМВС України в Сумській області йому було завдано душевні страждання, обмежено вирішення питання щодо забезпечення життєвих потреб, вживав заспокійливі ліки.

Ухвалою суду від 13.02.2012р. було залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу УМВС України в Сумській області №1001 ДСК від 09.07.2011 року (а.с.144-145).

Відповідачі, заперечували проти позову, у повному обсязі. В письмовому запереченні (а.с.112-113,138-140) в обґрунтування своєї позиції зазначили, що позивач порушив службову дисципліну, яка виразилась в порушенні наказу УМВС № 1341 від 09.12.2010р. «Про внесення змін та доповнень до додатку 2 наказу УМВС України в Сумській області від 22.09.2010р. №283», яким передбачено час несення служби, а саме позивач порушив пункт № 1.1 зазначеного наказу, що виразилось у відсутності його 06.10.11року на службі. Також відповідачі вважають, що позивачем порушено вимог п.13 Інструкції з організації планування в системі органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 24.10.2005р. №65. У зв'язку з чим вважають, що УМВС України в Сумській області правомірно було прийнято оскаржувані накази. У задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю (а.с.112-113,138-140).

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові та поданих заяв про зміну позовних вимог (а.с.108-109, 129, 134) підтримали у повному обсязі. Просили позовні вимоги задовольнити. Доповнили, що факт перебування позивача в стані сп'яніння на робочому місці, на їх думку, відповідачем не встановлено. Медичне обстеження ОСОБА_1 пройти не пропонувалось. Самостійно пройти таке обстеження ОСОБА_1 вирішив після того, як керівництвом у відповідь на відмову написати рапорт на звільнення за власним бажанням було висловлено погрозу звільнити його за порушення дисципліни або за перебування на роботі в стані сп'яніння. У зв'язку з цим, він разом з ОСОБА_5, від якого також вимагалось надати аналогічний рапорт, вирішили пройти обстеження в м. Путивль, у зв'язку з тим, що було відомо про приятельські стосунки керівництва Білопільського РВ з головним лікарем Білопільської районної лікарні, тому сумнівалися в неупередженості обстеження. Також відмічає, що його не було викликано на засідання атестаційної комісії.

Представник відповідачів проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.112-113, 138-140), просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що о 14 год. 06.10.2011 року встановлено відсутність на робочому місці ОСОБА_1 Позивача було викликано до райвідділу, той з'явився в стані сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився. Також він не з'явився на оперативну нараду о 18 год. в цей же день. Вважає, що такими діями позивач вчинив грубе порушення дисципліни. Крім того, наказом №1001 від 09 липня 2011 року в зв'язку з відсутністю показників в роботі матеріали щодо позивача направлено на кадрову комісію для вирішення питання про доцільність перебування позивача в органах внутрішніх справ. Вважає, що відповідачами порушень при звільненні позивача не допущено, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши позивача, повноважних представників сторін, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с.113-125), перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач з 07 серпня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, що вбачається з копії трудової книжки (а.с.9-10), копії послужного списку (а.с.33-35,79-83). Крім того, позивач був ознайомлений з функціональними обов'язками оперуповноваженого СДБЕЗ (а.с.48).

09 липня 2011р. відповідачем видано наказ № 1001дск (а.с.64), яким оголошено рішення оперативної наради при начальнику УМВС України в Сумській області від 09.07.2011 року № 4/1-176 ДСК (а.с.65-77). Крім іншого, пунктом 2 зазначеного рішення за безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків і відсутність практичних показників щодо викриття кваліфікованих злочинів, тяжких та особливо тяжких їх видів, направлено на засідання кадрової комісії УМВС ОСОБА_1 для вирішення питання про доцільність подальшого перебування в органах внутрішніх справ (а.с.70).

13.10.2011 р. наказом №1322 «Про покарання працівників Білопільського РВ» (а.с.7,36), прийнятого начальником УМВС України в Сумській області генерал-майором міліції ОСОБА_9, ОСОБА_1 був звільнений у дисциплінарному порядку з органів внутрішніх справ за грубе порушення дисципліни, відсутність показників в оперативно-службовій діяльності за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. за №114 (далі - Положення про проходження служби).

Наказом №216о/с від 19 жовтня 2011р. (а.с.6) позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «є» Положення про проходження служби.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, поновлення в посаді та стягнення середнього заробітку, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 64 п. «є» Положення про проходження служби, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни. Поняття службової дисципліни, в свою чергу визначеного ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. за №3460-ІV (далі -Дисциплінарний статут), відповідно якого - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_9 працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно ст. 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Однак, на переконання суду, при звільненні ОСОБА_1 відповідачами не дотримано вимоги чинного законодавства, що регулює порядок прийняття на службу, її проходження та звільнення зі служби з огляду на наступне.

Як вбачається з оскаржуваного наказу від 13.10.2011р. за №1332 однією з підстав для звільнення позивача (а.с.7) стало відсутність показників ОСОБА_1 в оперативно-службовій діяльності (а.с.96,119-122). Даний факт, був встановлений за підсумками роботи оперативно-службової діяльності підрозділів ДСБЕЗ за 6 місяців 2011р. в УМВС, за результатами чого 09.07.2011р. проведено оперативну нараду(а.с.84), на якій прийнято рішення від 09.07.2011р. за №4/1-176дск (а.с.65-77), що оголошено наказом від 09.07.2011 року № 1001 (а.с.64).

Таким чином, звільняючи позивача в жовтні 2011р., в тому числі через відсутність показників ОСОБА_1 в оперативно-службовій діяльності за 6 місяців, відповідач фактично реалізував рішення, прийняте на оперативній нараді від 09.07.2011р., однак, такі дії УМВС в Сумській області, на переконання суду, не можуть відповідають вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту, відповідно до яких, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

При цьому, як вже було зазначено вище, відсутність показників в роботі позивача було зафіксовано в рішенні оперативної наради при начальнику УМВС України в Сумській області від 09.07.2011р. за №4/1-176ДСК (а.с.65-77), оголошеного до виконання наказом від 09.07.2011р. за №1001ДСК (а.с.64). Тобто вже в липні 2011р. начальнику УМВС України в Сумській області про відсутність таких показників було відомо. Разом з тим, наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення в тому числі з вказаних вище підстав, у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, прийнято лише 13.10.2011року (а.с.7). При цьому, відповідачем, всупереч ст. 71 КАС України, не подано жодних доказів того, що в період з 09.07.2011 року по 13.10.2011 року позивач перебував у відпустці, або за наслідками оперативної наради щодо нього проводилось службове розслідування.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про безпідставність посилань відповідача в наказах про звільнення ОСОБА_1 на матеріали оперативної наради від 09.07.2011 року, оскільки строк для застосування дисциплінарного стягнення за встановлений факт відсутності показників оперативно-службової діяльності за 1 півріччя 2011р., було пропущено.

Також, як вбачається з досліджених матеріалів справи та пояснень сторін підставою для звільнення позивача послугували матеріали службового розслідування Білопільського РВ, проведеного за фактом порушення внутрішнього розпорядку та службової дисципліни працівниками сектору ДСБЕЗ Білопільського РВ, за результатами чого складено висновок від 07.10.2011р. (а.с.29). Саме в ході службової перевірки відповідачем було встановлено допущення ОСОБА_10 грубого порушення Дисциплінарного статуту та наказу МВС України від 26.03.2010р. №90, відповідно до п.1.1. якого, визначено пріоритетними та першочерговими напрямками службової діяльності органів внутрішніх справ заходи, спрямовані на неухильне забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина, поваги до честі та гідності кожної особи, формування в населення впевненості у спроможності міліції виконувати покладені на неї завдання, забезпечення належного стану дисципліни та законності в діяльності ОВС, упередження фактів протиправних дій з боку працівників міліції. Дане порушення виразилось у перебуванні на службі 06.10.2011р. в нетверезому стані, відсутності на службі 06.10.2011р. та не явці в цей же день на оперативну нараду о 18.00год.

В судовому засіданні з пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 було встановлено, що про вказані вище обставини начальнику Білопільського РВ було повідомлено рапортом ОСОБА_7 від 06.10.2011 року (а.с.30) та рапортом ОСОБА_8 від 07.10.2011 року (а.с.31). Відповідно до резолюцій на зазначених рапортах за вказаними фактами ОСОБА_7 доручено провести службову перевірку. На запит суду відповідачем надано матеріали зазначеної перевірки (а.с.29-31). Відповідно до пояснень представника відповідача ці матеріали складаються із вказаних рапортів (а.с.30,31) та висновку за матеріалами службового розслідування від 07.10.2011 року (а.с.29). Ніяких інших документів при проведенні розслідування не складалось.

Однак, суд відмічає, що за своїм змістом висновок розслідування (а.с.29) суперечить рапорту ОСОБА_7 від 06.10.2011 року (а.с.30) та рапорту ОСОБА_8 від 07.10.2011 року (а.с.31), а рапорти - один одному. Так, відповідно до висновку за матеріалами службового розслідування (а.с.29), перевіркою 06.10.2011 року встановлено відсутність ОСОБА_1 в службовому кабінеті о 14.00 год. За викликом з'явився на службу в нетверезому стані, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та надання пояснень відмовився.

Відповідно ж до рапорту ОСОБА_7 (а.с.30), ОСОБА_1 був відсутній в своєму службовому кабінеті о 16.00год. При цьому в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснював, що 06.10.2011р. о 14.00год до райвідділу приїхав начальник УДСБЕЗ УМВС ОСОБА_4, який в цей же день близько 16.00год викликав ОСОБА_7 в кабінет ОСОБА_11 та запитав в якому стані перебувають його підлеглі на робочому місці ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Дати відповідь на вказане питання ОСОБА_7 не міг, оскільки даних осіб він не бачив. Також свідок пояснив, що він взагалі ОСОБА_1 з 16.00год по 18.00год в райвідділі не бачив. Тобто ОСОБА_7 констатує з впевненістю, що не бачив позивача саме у період з 16.00год до 18.00год., а не з 14.00год.

Разом з тим, ОСОБА_8 в свою чергу у своєму рапорті (а.с.31) та в судовому засіданні пояснив, що о 17.00 год. 06.10.2011 року був запрошений до кабінету начальника Білопільського РВ, де був присутнім при розмові начальника УДСБЕЗ з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Тобто фактично підтвердив факт перебування позивача вже після 16.00год в райвідділу.

Як на грубе порушення дисципліни відповідачем та відсутність на службі 06.10.2011р. в оскаржуваному наказі (при цьому у висновку про даний факт не йде мова (а.с.29) також вказується про неявку позивача на оперативну нараду о 18.00 год. 06.10.2011 року (а.с.94). Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, порядок інформування про проведення оперативної наради у Білопільському РВ не встановлено. Сповіщення працівників проводилось черговим в приміщенні відділу або ж телефоном. На вимогу суду відповідачем не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 був сповіщеним про обов'язок з'явитися на нараду о 18.00 год. 06.10.2011 року, а також про місце її проведення. Відповідач як на порушення дисципліни вказує на порушення наказу УМВС України в Сумській області № 1341 від 09.12.2010 року, яким внесено зміни додатку 2 наказу № 893 від 22.09.2010 року. Разом з тим, згідно вказаних змін встановлено тривалість робочого дня у структурних підрозділах УМВС для атестованих працівників з 09.00 год. до 18.00 год. (а.с.15,56). Виходячи з викладеного, суд вважає, що відсутність ОСОБА_1 в приміщенні райвідділу після закінчення робочого часу, за умови що його не було сповіщено про обов'язок з'явитися на оперативну нараду, не свідчить про порушення ним службової дисципліни і висновки відповідача в цій частині є безпідставними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, будь-які матеріали, що підтверджували б відсутність позивача на службі о 14.00 год. та на підставі яких зроблено висновок в матеріалах службового розслідування відсутні. Не подано таких доказів відповідачем і в ході судового розгляду справи.

Ті ж довідки, які відповідачем (а.с.95,141) було надано на підтвердження своїх доводів, в сукупності з зазначеними вище доказами, судом не можуть братись до уваги, виходячи з наступного.

Так, на підтвердження тієї обставини, що позивач був відсутній без поважних причин на робочому місці 06.10.2011р., відповідачем надано, зокрема, довідки від 15.12.2011р. за №9918 (а.с.95) та від 19.01.2012р. за №483 (а.с.141). Посилаючись на вказані довідки представник УМВС України в Сумській області, відмічає, що ОСОБА_1 відповідно до вимог п.13 Інструкції з організації планування в системі органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 24.10.2005р. за №65, згідно якої індивідуальні плани роботи працівників складаються на добу, тиждень, місяць, позивач не планував свою роботу та не робив записи у відповідних журналах, таких як «Журнал обліку підготовлених документів», «Журналі обліку оперативної інформації», «Журналі реєстрації документів з грифом ДСК», а тому неявка ОСОБА_1 на робочому місці 06.10.2011р. була без поважних причин. Тобто як вбачається з пояснень відповідача та письмових заперечень (а.с.112-113,138-140) висновок про відсутність поважних причин не перебування на службі 06.10.2011р., відповідач робить через відсутність записів у відповідних журналах за результатами оперативно-розшукової діяльності 06.10.2011р. Разом з тим, як пояснював позивач в судовому засіданні, а також допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_8, ОСОБА_1 в той час, коли ним на виконання функціональних обов'язків (а.с.48) проводились заходи щодо пошуку та отримання інформації про злочини та правопорушення, що скоюються і можуть бути скоєні на території оперативного обслуговування сектору ДСБЕЗ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області, а саме на території міста Білопілля та Білопільського району, за межами службового кабінету, був викликаний терміново до райвідділу. Одразу по прибуттю до райвідділу він прибув до кабінету начальника Білопільського РВ, де провів деякий час, в тому числі разом з ОСОБА_5, куди був згодом запрошений ОСОБА_8, після чого позивач проходив медичний огляд на стан сп'яніння, що виключало, наявність у позивача можливості вносити будь-які записи до відповідного журналу 06.10.2011р. Крім того, сама по собі відсутність записів у журналах, на переконання суду, не може свідчити про відсутність позивача на службі, оскільки, як вбачається з наданих довідок позивачем такі записи не робились з червня 2011р. (а.с.95), однак таке питання постало лише 06.10.2011р. При цьому за результатами службового розслідування відповідачем не було встановлено порушення порядку ведення таких журналів. Більш того, в матеріалах справи міститься довідка, згідно якої позивачу за 06.10.2011р. було нараховано грошове забезпечення як за повний робочий день (а.с.143).

Частина 1 статті 11 КАС України зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Також згідно із ч.ч.1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачами факту відсутності ОСОБА_1 на службі 06.10.2011р.

Також як на підставу звільнення відповідач вказує на появу позивача на службі 06.10.2011р. у нетверезому стані (а.с.29). При цьому єдиним доказом вказаного, відповідачами надано рапорт ОСОБА_8 та висновок розслідування (а.с.29,31).

Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що близько 17.00 год. бачив ОСОБА_1 в кабінеті начальника райвідділу. У позивача були почервонілі очі та стомлений вигляд. Вирішив, що він перебуває в стані сп'яніння. Вказане було зафіксовано в рапорті (а.с.31). Разом з тим, відповідно до висновку (який міститься в матеріалах справи) щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який проведено о 18 год. 10 хв. 06.10.2011 року у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено (а.с.11). Ніякими дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими відповідачами (а.с.29,31) такий висновок спростовано не був. Приймаючи до уваги вказане, висновок відповідача про перебування позивача 06.10.2011 року на службі в стані алкогольного сп'яніння ґрунтується на припущеннях і ніякими доказами не доведено.

При цьому варто відмітити, що відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Разом з тим, в рапорті ОСОБА_7 зазначено, що ОСОБА_1 не з'явився на оперативну нараду о 18.00 год. 06.10.2011 року, ОСОБА_8 рапорт подано лише 07.10.2011 року, тобто розпорядження про проведення перевірки за рапортом ОСОБА_7 видано після 18.00 год. 06.10.2011 року, а за рапортом ОСОБА_12 лише 07.10.2011 року (а.с.29,30). Тобто фактично розслідування було розпочато лише 07.10.2011 року. В наданих до суду матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази того, що в ході його проведення ОСОБА_1 пропонувалось надати пояснення, а також докази того, що пояснення він надати відмовився, при цьому позивач стверджує, що такого пояснення від нього не вимагалось. Також відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження медичного обстеження на стан сп'яніння 06.10.2011 року. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, якому було доручено проведення розслідування, пояснив, що йому взагалі не відомо чи перебував ОСОБА_1. на службі 07.10.2011 року (зокрема для необхідності відібрати пояснення), оскільки в цей день він позивача не бачив та точно не пам'ятає яким чином він пропонував ОСОБА_1 надати пояснення та чому він не зміг їх отримати від позивача. Приймаючи до уваги вказане, суд вважає, що в ході службового розслідування були порушені права позивача. Розслідування проведено поверхово та упереджено.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідачами не дотримано вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Дисциплінарним статутом, Положенням про проходження служби, в частині неналежного проведення службового розслідування, накази УМВС України в Сумській області № 1322 від 13 жовтня 2011 року «Про покарання працівників Білопільського РВ» та № 216 о/с від 19 жовтня 2011 року в частині звільнення зі служби за порушення дисципліни ОСОБА_1 прийнято протиправно, необґрунтовано, упереджено, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, вони не можуть відповідати вимога ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського районного відділу внутрішніх справ.

Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача виплатити йому грошове утримання за час вимушеного прогулу. Відповідно до п.24 Положення про проходження служби, у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді. У разі поновлення на посаді, орган, який розглядає спір одночасно вирішує питання про виплату такій особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

В ході розгляду справи встановлено, що з дня звільнення 21.10.2011 року по день ухвалення рішення у справі тривалість вимушеного прогулу позивача склала 115 днів. В довідці, наданій Білопільським РВ, розмір середньоденного грошового утримання позивача (з урахуванням вихідних та вже без врахуванням податків та зборів) визначений в сумі 59грн. 83коп. (а.с.98), відповідно розмір грошового утримання за час вимушеного прогулу складає 6 880грн. 45коп. (115 днів * середньоденний заробіток), тому саме така сума підлягає стягненню на користь позивача з Білопільського РВ, оскільки саме даний відповідач здійснював виплату заробітної плати позивачу.

При цьому на підставі ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати середнього грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню. Розмір такого стягнення становить 1 854грн. 73коп.

Разом з тим, що стосується позовних вимог про виплату моральної шкоди в розмірі 10000грн., суд приймає до уваги приписи Кодексу законів про працю України, оскільки спеціальними нормами - Дисциплінарним статутом та Положенням про проходження служби дані відносини не врегульовані. Так, відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. На переконання суду, позивачем не надано доказів того, що порушення відповідачами його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, та не надано переконливих доказів в обґрунтування саме такого розрахунку вказаної шкоди. У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Білопільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення в посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання, моральної шкоди -задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області № 1322 від 13 жовтня 2011 року "Про покарання працівників Білопільського РВ" та №216 о/с від 19 жовтня 2011 року в частині звільнення зі служби за порушення дисципліни ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Білопільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.

Зобов`язати Білопільський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу в сумі 6880 (шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 45 коп.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 1854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири ) грн. 73 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 17.02.2012 року.