Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а-1670/1684/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р. Справа № 2а-1670/1684/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1670/1684/1 2

за позовом Малого приватного підприємства «Кремавіа»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, МПП «Кремавіа», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії службових осіб Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби при складанні та узгодженні акту № 1003/23-309/13963941 від 24.02.12 р. про результати позапланової виїзної перевірки по питанню взаємовідносин із платником податків ПП «Анілді»за період з 01.01.11 р. по 31.12.11 р. у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження; визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби від 15.03.12 р. № 00004462301/127 про збільшення податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 33484,0 грн. та № 00004472301/128 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 18918,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2001,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.12 р. по справі № 2а-1670/1684/12 позов був задоволений частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 15.03.12 р. № 00004462301/127 та № 00004472301/128. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.12 р. по справі № 2а-1670/1684/12 в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 1003/23-309/13963941 від 24.02.12 р. позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань взаємовідносин з ПП «Анілді»за період з 01.01.11 р. по 31.12.11 р. у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ № 2527/10 від 20.01.12 р., в якому зафіксовані порушення вимог п. 135.5.4 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.1.1 ст. 138 ПК України, які призвели до заниження податку на прибуток на суму 33484,0 грн., та п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, які призвели до заниження ПДВ на суму 18918,0 грн. За даними перевіряючи виявлені порушення пов'язані з безпідставним віднесенням до валових витрат і податкового кредиту по ПДВ сум, сплачених на користь ПП «Анілді»у відсутності належним чином оформлених документів по цим операціям.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що ним були досліджені укладені позивачем з ПП «Анілді»договори № 85 від 12.04.11 р. на виконання робіт по будівництву, ремонту залізничної колії, стрілочних переводів, предметом якого є капітальний ремонт підкранової колії № 7155 на ВАТ «Кредмаш»м. Кременчук; договір субпідряду № 86 від 20.05.11 р., предметом якого є капітальний ремонт підкранової колії на дерев'яних шпалах Р-50, заміна на з/б на ВАТ «Кредмаш»м. Кременчук; договір субпідряду № 91 від 01.06.11 р., предметом якого є капітальний ремонт підкранової колії на дерев'яних шпалах Р-43 на ВАТ «Облагропостач»; договір субпідряду № 92 від 01.06.11 р., предметом якого є капітальний ремонт залізничної колії стрілочного переводу Р-50 1/9 на ТОВ «Полтавський газовий завод». За результатами цього дослідження судом першої інстанції було з'ясовано, що позивачем та його контрагентом по виконанню субпідрядних робіт були виписані видаткові накладні: № РН-0000121 від 30.05.11 р., № РН-0000154 від 16.06.11 р., № РН-0000167 від 18.07.11 р.; рахунки-фактури: № СФ-0000085 від 12.04.11 р., № СФ-0000085 від 12.04.11 р., № СФ-0000135 від 20.05.11 р., № СФ-0000137 від 26.05.11 р., № СФ-0000145 від 07.06.11 р., № СФ-0000152 від 16.06.11 р., № СФ-0000165 від 29.07.11 р., № СФ-0000189 від 18.07.11 р., № СФ-0000216 від 05.08.11 р.; податкові накладні: № 78 від 12.04.11 р., № 140 від 20.05.11 р., № 148 від 26.05.11 р., № 163 від 07.06.11 р., № 170 від 16.06.11 р., № 184 від 29.06.11 р., № 216 від 18.07.11 р., № 244 від 05.08.11 р.

В якості доказів реального виконання будівельних робіт суд першої інстанції прийняв надані позивачем до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договорів субпідряду № 92 від 01.07.11 р., № 91 від 01.06.11 р., № 85 від 12.04.11 р., № 86 від 20.05.11 р.; договірні ціни на капітальний ремонт залізничних колій із рейок Р-50 на залізобетонних шпалах, епюра 1840 шпал/км, що здійснюється у 2011 р., на капітальний ремонт підкранової колії № 7155, заміна дерев'яних на з/б п/шпали епюра 2000 шпал/км, що здійснюється у 2011 р., на капітальний ремонт залізничної колії із рейок Р-43 на дерев'яних шпалах і середній ремонт стрілочного переводу Р-43 1/9, що здійснюється у 2011 р.; підсумкові відомості ресурсів та локальні кошториси 2-1-1/1 на капітальний ремонт залізничних колій на з/б шпалах із рейок Р50, 2-1-1/1 на капітальний ремонт підкранової колії № 7155, 2-1-1/1 на капітальний ремонт залізничної колії із рейок Р-43 на дерев'яних шпалах - 100 пог.м. і середній ремонт стрілочного переводу Р43 1/9; копії товарно-транспортних накладних від 30.05.11 р. БЗС № 56, БЗС № 57 та БЗС № 58, від 16.06.11 р. БЗС № 63, БЗС № 72, БЗС № 73, БЗС № 74 та БЗС № 75, від 18.07.11 р. БЗС № 83, БЗС № 84 та БЗС № 85; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. На підтвердження реальності оплати за придбаний товар та отримані послуги позивачем до матеріалів справи долучено виписки з банківського рахунку.

Також суд першої інстанції зазначив, що ним не встановлено, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладання та виконання умов договорів субпідряду № 85 від 12.04.11 р., № 86 від 20.05.11 р., № 91 від 01.06.11 р., № 92 від 01.07.11 р. ПП «Анілді»було відсутнє за місцезнаходженням. Крім того, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.04.12 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу ПП «Алінді». І вказано, що залучені відповідачем до матеріалів справи повідомлення про відсутність юридичної особи ПП «Алінді»за місцезнаходженням № 242/29-042 від 20.09.11 р., витяг з Єдиного державного реєстру, згідно якого 21.09.11 р. до Єдиного державного реєстру внесено інформацію про відсутність юридичної особи за вказаною адресою, та рішення про анулювання платника ПДВ № 245 від 22.09.11 р., судом до уваги не приймаються, оскільки анулювання свідоцтва платника ПДВ, складання повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та винесення до Єдиного державного реєстру інформацію про відсутність ПП «Алінді»за вказаною адресою було здійснено після укладання та виконання вказаних договорів субпідряду.

Наведені документи суд першої інстанції визнав достатніми для висновків про правомірність формування валових витрат та податкового кредиту в розмірах, що були задекларовані позивачем.

В обґрунтування вказаних висновків суд першої інстанції процитував зміст п. 1.1 ст. 1, п. 14.1.27, п. 14.1.36, п. 14.1.56, п. 14.1.181 ст. 14, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 198.1, п. 198., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 ПК України, ч. 2 ст. 3 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначивши, що ним проведений системний аналіз наведених норм, проте не вказав в чому цей аналіз полягав і які методи аналізу були застосовані.

Також суд першої інстанції зазначив, що він критично оцінив твердження відповідача з приводу того, що ТТН не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки не містять запису у графі «Автопідприємство», а у ТТН БЗС № 84 від 18.07.11 р. відсутні записи у графах «Автопідприємство», «Вантажоодержувач»та «Пункт розвантаження», пославшись на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.97 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568, де визначені лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюють правила податкового обліку валових витрат платника податку та ПДВ. Крім того вказав, що ТТН не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Оскільки надані позивачем ТТН містять всі реквізити, які дають змогу встановити найменування та кількість товару, який перевозився, автомобіль, на якому здійснювалося перевезення, вантажовідправника та вантажоодержувача, а відсутність у вказаних ТТН найменування автоперевізника, а у ТТН БЗС № 84 від 18.07.11 р. вантажоодержувача та пункту розвантаження не може бути підставою для сумнівів у придбанні товару, оскільки реальність його придбання підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що відповідно приписам ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Проте дана норма не містить положень щодо допущення критичного ставлення до доказів або неприйняття їх до уваги без надання їм правової оцінки.

Також слід зауважити, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства обумовлено сумнівністю виконання будівельних та ремонтних робіт на залізничних коліях та інших об'єктах залізничного транспорту саме ПП «Анілді»і не ставиться під сумнів сам факт виконання робіт і їх належне документальне оформлення.

Колегія суддів вказує на те, що відповідно п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає будівельна діяльність. В Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України № 47 від 27.01.09 р., передбачено ліцензування будівництва транспортних споруд і визначені вимоги до будівництва транспортних мереж, зокрема, залізничних колій. Наведене свідчить про те, що при укладанні договору на будівельні та ремонтні роботи на об'єктах залізничного транспорту виконавець робіт зобов'язаний мати ліцензію на здійснення такого виду діяльності. У її відсутності такий виконавець не може приступати до роботи, а укладений ним договір (правочин) суперечить вимогам законодавства, тобто такий правочин порушує приписи ч. 1 ст. 203 ЦК України, що в свою чергу передбачає застосування наслідків, передбачених ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

При дослідженні договорів субпідряду, укладених позивачем з ПП «Алінді», вбачається, що роботи останнім мали виконуватися з матеріалів позивача. Проте в розрахунках договірної ціни була включена вартість матеріальних ресурсів, що суперечить умовам договорів. В локальних кошторисах, залучених до матеріалів справи, також в обрахування витрат включені вартість матеріалів, виробів та конструкцій. Але витратні матеріали були предметом купівлі-продажу і на підтвердження їх придбання позивачем у ПП «Алінді»останнім були оформлені податкові накладні, ТТН, а тому не могла бути включена до кошторису вартість вказаних у них матеріалів.

Зважаючи на те, що у позивачем не були надані докази того, що у його субпідрядника були власні або орендовані машини і механізми для виконання робіт, його діяльність була ліцензована, а для виконання робіт це підприємство мало працівників відповідних професій, колегія суддів дійшла висновку про те, що кошти позивачем були сплачені ПП «Алінді»за роботи по ремонту (капітальному ремонту), які ним фактично не виконувалися.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.12 р. по справі № 2а-1670/1684/12 прийнята без дослідження всіх суттєвих обставини по справі, з порушенням приписів чинного законодавства, що є підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1670/1684/12 -задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1670/1684/12 -в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 15.03.12 р. № 00004462301/127 та № 00004472301/128 і в цій частині відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1670/1684/12 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Ю.М. Філатов

Судді (підпис) Н.С. Водолажська

(підпис) Л.В. Тацій