Ухвала

від 13.09.2012 по справі 2а-2413/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2413/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Побудрембудматеріали»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Сервіс-Україна»про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Виробниче підприємство «Побудрембудматеріали»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002672305/40722 від 19.09.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на суму 91204, 50 грн. за основним платежем та на 22801, 13 грн. за штрафними санкціями, № 0002682305/40723 від 19.09.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 76169 грн. за основним платежем та на 19042, 25 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Виробниче підприємство «Побудрембудматеріали»(код 16468589) по взаємовідносинам з ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна»(код 35571430) з питань достовірності нарахування податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 та ПДВ за період липень-листопад 2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 5134/2305/16468589 від 31.08.2011, яким встановлено порушення п. 1.32., п.п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - позивачем завищено валові витрати на зазначену вище суму, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2008 року на 91204,50 грн., а також порушення п.п. 7.2.1., 7.4.4., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» - підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 76169 грн., у т.ч. по періодам: липень 2008 року - на 8333 грн., серпень 2008 року - на 26667 грн., вересень 2008 року на 10000 грн., жовтень 2008 року на 27964 грн., листопад 2008 року у сумі 3205 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки прийнято оскаржувані рішення, які за результатами адміністративного оскарження залишені без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2008 позивачем та ТОВ «Юніверсал сервіс Україна»(в особі директора ОСОБА_4) укладено договір поставки № 07072008/5, відповідно до якого ТОВ «Юніверсал сервіс Україна»зобов'язалося поставити позивачу продукцію згідно специфікацій. Умови поставки - м. Київ, вул. Садова, 3-а для оздоблюваних робіт з граніту при реконструкції адміністративного комплексу Верховної Ради України.

Згідно із специфікацією від 07.06.2008 сторонами обумовлено поставку виробів з граніту Bianco Cristal - сходинок полірованих різних розмірів, а також надання транспортних послуг загалом вартістю 747492,54 грн., крім того ПДВ 149 498,50 грн., а всього з ПДВ - 896 991,04 грн.

24.07.2008 позивачем проведено попередню оплату за договором у розмірі 50 000,00 грн. з ПДВ 8333,33 грн., що підтверджується банківською випискою. 06.08.2008 позивачем проведено попередню оплату у розмірі 100000 грн. з ПДВ 16666,67 грн. 28.08.2008 позивачем проведено попередню оплату за договором у сумі 60 000 грн. з ПДВ - 10 000 грн. 05.09.2008 позивачем проведено попередню оплату за договором у сумі 60 000 грн. з ПДВ -10000 грн. 06.10.2008 позивачем проведено попередню оплату за договором у сумі 100 000 грн. з ПДВ - 16666,67 грн. 06.11.2008 позивачем також проведено оплату за продукцію за договором у сумі 67 781,43 грн. у т.ч. ПДВ - 11296,91 грн. 24.11.2008 позивачем проведено попередню оплату за договором у сумі 19 230,44 грн. у т.ч. ПДВ -3205,07 грн.

Всього проведено оплату за продукцію у сумі 457 011,87 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ - 76 168,65 грн.

Поставка виробів з граніту оформлена видатковими накладними № 1275 від 19.08.2008 на суму 50465,34 грн. з ПДВ - 8410,89 грн.; № 1530 від 20.08.2008 на суму 99 459,52 грн. з ПДВ -16576,59 грн., № 1530 від 23.08.2008 на суму 59373,70 грн. з ПДВ - 9895,62 грн., № 1530 від 25.08.2008 на суму 57806,72 грн. з ПДВ 9634,45 грн., № 1530 від 06.10.2008 на суму 98132,34 грн. з ПДВ -16355,39 грн., № 1530 від 08.10.2008 на суму 72543,81 грн. з ПДВ -12090,63 грн., № 11/1860 від 27.11.2008 на суму 19230,44 грн. з ПДВ - 3205,07 грн.

Всього оформлено поставок виробів із граніту на суму 457 011,87 грн. у т.ч. ПДВ - 76 168,65 грн.

Позивачу видано податкові накладні: № 1275 від 23.07.2008 на суму 50000 грн. з ПДВ -8333,33 грн., № 1529 від 06.08.2008 на суму 60000 грн., у т.ч. ПДВ - 10000 грн., № 1530 від 28.08.2008 на суму 100000 грн. у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн., № 9/405 від 05.09.2008 на суму 60000 грн. у т.ч. ПДВ - 10000 грн., № 10/403 від 06.10.2008 на суму 100000 грн., у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн., № 10/1616 від 22.10.2008 р. на суму 67781,22 грн. у т.ч. ПДВ 11296,87 грн., № 11/1860 від 27.11.2008 на суму 19230,44 грн. з ПДВ - 3205,07 грн.

Зазначені податкові накладні включені в реєстр отриманих податкових накладних, витяг з якого залучений до матеріалів справи. Всього видано податкових накладних на суму 457 011,87 грн. у т.ч. ПДВ - 76 168,65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковий кредит та валові витрати формувались позивачем за правилом «першої події»- попередньої оплати, зокрема податковий кредит з ПДВ - на підставі вищезгаданих податкових накладних.

В контексті проведення в обліку взаємовідносин з контрагентом позивачем надано журнал-ордер і відомість по рахунку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень) за 2008 рік, журнал-ордер та відомість по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2008 рік». Позивачем надано картки субконто ТМЦ: вироби з граніту за 2008 рік за розмірами продукції.

Відносно складського обліку отриманих від зазначеного контрагента, позивачем надано картки складського обліку матеріалів із зазначенням відомостей щодо руху цих матеріалів та їх переміщенням за місцем виконання робіт по вул. Садовій в м. Києві.

Щодо подальшого використання придбаних матеріалів позивачем надано договір підряду № 61/2007 від 20.07.2007, укладений з державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України на виконання позивачем робіт по реконструкції адміністративного будинку по вул. Садовій, 3 в м. Києві, де загальна вартість виконуваних робіт початково склала 15 млн. грн. з ПДВ.

Щодо фактичного використання придбаних матеріалів при реконструкції адміністративного будинку по вул. Садовій 3 (з прибудовою та надбудовою), позивачем надано Довідку про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року, де замовником є УС ВР України, ДБК УС ВР України, а субпідрядником - позивач.

Окрім того, щодо подальшого використання придбаних матеріалів, позивачем також надано акт № 547 за жовтень 2008 року приймання виконаних підрядних робіт (оздоблювані роботи з граніту (центральні сходи), де замовником є УС ВР України, ДБК УС ВР України, а субпідрядником - позивача, а також акт № 1/16 за січень 2009 року щодо використання придбаних матеріалів для ремонту офісних приміщень по вул. Ялинковій, 60/1.

Відносно наявності у позивача трудових ресурсів для цілей виконання спірних операцій та подальшого використання придбаних матеріалів, позивачем надано штатний розклад на 2008 рік з ідентифікацію конкретних працівників у ньому, де загальна кількість штатних працівників складає 241 особа.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Норми п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 затвердженим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що валові витрати та податковий кредит у спірний період формувалися, зокрема, за фактом попередньої оплати, що не суперечить вимогам податкового законодавства.

На підставі ст.ст. 1, 3, 9 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.4., 2.5., 2.13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 судом першої інстанції вірно зазначено, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на вимогу ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не надано будь-яких належних та допустимих доказів, у т.ч. визначених в акті перевірки, зокрема, і акту перевірки контрагента позивача, на підтвердження своїх доводів, покладених в основу оскаржуваних рішень щодо обставин створення (реєстрації) та діяльності контрагента позивача, та доводів відносно нездійснення спірних операцій.

Податковим органом не наведено обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що валові витрати та податковий кредит сформовані за правилом «першої події»- передоплати, що відповідає нормам чинного податкового законодавства, характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача, на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ, податкові накладні, які містять повну деталізацію матеріалів, видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних, платіжних документів, в свою чергу первинні документи відповідають вимогам щодо форми і змісту цих документів.

В акті перевірки зазначено, що згідно Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2010 № 1-582/10, ОСОБА_3 (співзасновник підприємства - контрагента позивача) обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених статтями 28 ч. 2., 205 ч. 2., 358 ч. 2, 358 ч. 3 КК України за наступних обставин. В листопаді-грудні 2007 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, діючи умисно з метою прикриття незаконної діяльності, а саме - використання підприємства для мінімізації податкових зобов'язань діючих суб'єктів господарської діяльності, використовуючи документи, оформлені на своє ім'я та на ім'я ОСОБА_4, створив ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна»(код ЄДРПОУ 35571430), достовірно знаючи, що діяльність вказаного товариства він контролювати не буде, а після реєстрації всі документи та печатку передасть невстановленим досудовим слідством особам. Підписані ОСОБА_3 реєстраційні документи та печатка ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна»були передані ним невстановлених досудовим слідством особам, що надало змогу останнім відкрити розрахункові рахунки в банківських установах та використовувати їх для прикриття незаконної фінансово-господарської діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з мінімізацією податкових зобов'язань реально діючих суб'єктів підприємницької діяльності.

Так, з матеріалів справи не вбачається, що на час розгляду справи судом першої інстанції постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2010 набрала законної сили. Долучена до матеріалів справи копія вищезазначеного процесуального документа належним чином не засвідчена та не містить позначки щодо набрання ним законної сили.

Згідно цієї постанови Голосіївського районного суду м. Києва, яка розміщена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень у мережі Інтернет та копія якої у роздрукованому вигляді залучена до матеріалів справи відповідно до положень ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», у зв'язку із зверненням із клопотанням про застосування акту амністії до особи, відносно якої ухвалено постанову та якою, як зазначає ДПІ, є співзасновник контрагента позивача, ця особа звільнена від кримінальної відповідальності.

З цієї постанови не вбачається, що під час розгляду справи аналізувались операції з позивачем. З цієї постанови не вбачається, що підписи на первинних документах за операціями з позивачем були підроблені та замість керівника контрагента -ОСОБА_4, проставлені іншими особами. За змістом цієї постанови відсутні посилання на будь-які покази директора контрагента - ОСОБА_4 щодо протиправної діяльності підприємства-контрагента.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 18.09.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.