Рішення

від 11.12.2008 по справі 5020-3/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" грудня 2008 р. справа № 5020-3/218

За позовом:Приватного підприємства "Торговий дім "Президент"(99055, м. Севастополь, 5-й км Балаклавського шосе)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахтиар-С"(99057, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 50)

про:стягнення заборгованості в сумі 49 959,90 грн.

Суддя В.О. Головко

Представники:

позивача –Малий О.С., адвокат, посвідчення № 012 від 27.11.2007, довіреність № б/н від 17.11.2008;

відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Торговий дім "Президент" (далі –Позивач) звернулося до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахтиар-С" (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 49 959,90 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2008 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 11.12.2008.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши клопотання позивача від 18.12.2008 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, суд відмовив у задоволенні цього клопотання у зв'язку з тим, що позивач не надав суду належного обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позаяк відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також з огляду на надання позивачем доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

12.02.2007 між Приватним підприємством "Торговий дім "Президент" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ахтиар-С" (Покупець) укладено Договір поставки № 43, згідно з яким Продавець зобов'язується поставити Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачені умови оплати: покупець сплачує кожну партію товару раз на 14 календарних днів після реалізації.

Як вбачається з пункту 2.9 Договору, сторони домовилися регулярно з 10 по 15 числа кожного місяця здійснювати звірення розрахунків за попередній місяць.

Строк дії договору визначений сторонами –до 31.12.2007.

Проте після закінчення строку дії договору Позивач продовжив постачання Відповідачеві продуктів харчування.

Так, за період з травня по серпень 2008 року Позивачем передано Відповідачу товару на загальну суму 51 639,81 грн. за розрахунковими накладними:

- № Пр-003379 від 26.05.2008 на суму  2 508,89 грн.;

- № Пр-004208 від 01.07.2008 на суму  1 577,27 грн.;

- № Пр-004214 від 01.07.2008 на суму     250,20 грн.;

- № Пр-004424 від 09.07.2008 на суму  1 440,14 грн.;

- № Пр-004425 від 09.07.2008 на суму     977,94 грн.;

- № Пр-004423 від 10.07.2008 на суму     498,84 грн.;

- № Пр-004512 від 12.07.2008 на суму  2 245,42 грн.;

- № Пр-004513 від 12.07.2008 на суму     417,66 грн.;

- № Пр-004613 від 16.07.2008 на суму  3 068,27 грн.;

- № Пр-004617 від 16.07.2008 на суму     823,32 грн.;

- № Пр-004713 від 21.07.2008 на суму     763,53 грн.;

- № Пр-004714 від 21.07.2008 на суму  4 095,47 грн.;

- № Пр-004822 від 24.07.2008 на суму  3 289,31 грн.;

- № Пр-004823 від 24.07.2008 на суму     588,55 грн.;

- № Пр-004899 від 28.07.2008 на суму  1 413,94 грн.;

- № Пр-004908 від 28.07.2008 на суму  5 320,20 грн.;

- № Пр-004917 від 28.07.2008 на суму       72,00 грн.;

- № Пр-004981 від 30.07.2008 на суму     202,50 грн.;

- № Пр-004982 від 30.07.2008 на суму  1 448,46 грн.;

- № Пр-005067 від 01.08.2008 на суму     463,11 грн.;

- № Пр-005076 від 01.08.2008 на суму  2 369,31 грн.;

- № Пр-005139 від 04.08.2008 на суму     431,18 грн.;

- № Пр-005138 від 05.08.2008 на суму  3 762,13 грн.;

- № Пр-005201 від 07.08.2008 на суму     740,16 грн.;

- № Пр-005213 від 07.08.2008 на суму  3 370,29 грн.;

- № Пр-005281 від 09.08.2008 на суму  1 726,89 грн.;

- № Пр-005282 від 09.08.2008 на суму     426,83 грн.;

- № Пр-005355 від 12.08.2008 на суму  2 451,06 грн.;

- № Пр-005357 від 12.08.2008 на суму     231,36 грн.;

- № Пр-005405 від 14.08.2008 на суму  1 578,87 грн.;

- № Пр-005406 від 14.08.2008 на суму     123,00 грн.;

- № Пр-005469 від 15.08.2008 на суму     451,24 грн.;

- № Пр-005470 від 16.08.2008 на суму  2 512,47 грн.                    (а.с.32-64).

За отриманий товар відповідач розрахувався частково.

Станом на 30.09.2008 сторони провели звірення взаєморозрахунків, про що складено двосторонній акт (а.с.10). З наданого акту вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 49 959,90 грн.

20.10.2008 Позивач звернувся до Відповідача із претензією № 3, в якій просив останнього погасити наявну заборгованість за поставлений товар (а.с.12).

Втім, Відповідач на претензію жодним чином не відреагував, що стало причиною для звернення Позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін регулюються статтями 525, 526, 610, 611, 639, 692 Цивільного кодексу України, статтями 181, 193, 224 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при вирішенні спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За правилами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факти отримання товару та наявна заборгованість в сумі 49959,90 грн. підтверджуються матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості Відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 500,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Беручи до уваги викладене, керуючись статтями 525, 526, 610, 611, 639, 692 Цивільного кодексу України, статтями 181, 193, 224 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахтиар-С" (99057,      м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 50; ідентифікаційний код 32896568,    п/р 260033121 в Сімферопольській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 324797) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Президент" (99055,            м. Севастополь, 5-й км Балаклавського шосе, ідентифікаційний код 31600677,     п/р 26006373096001 в СФ КБ "Приватбанк", МФО 324935) основний борг в розмірі 49 959,90 грн., а також судові витрати: державне мито в сумі 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 В.О. Головко

Рішення оформлено i підписано

в порядку статті 84 ГПК України

19.12.2008

Розсилка:

1.          Приватне підприємство "Торговий дім "Президент"

(99055, м. Севастополь, 5-й км Балаклавського шосе)

2.          Товариство з обмеженою відповідальністю "Ахтиар-С"

(99057, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 50)

3.          Справа

4.          Наряд