Рішення

від 19.12.2008 по справі 35/445-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/445-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2008 р.                                                            Справа № 35/445-08

вх. № 8495/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Рудевський В.В., дов. №010/230/1926 від 04.03.2008р.    Година О.С., дов. №010/230/1925 від 04.03.2008р.

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - не з`явився   

розглянувши справу за позовом Головне управління МНС України в Х/О, м. Харків  

до  1.ТОВ "Будівельна компанія "ДКС", м. Харків

2. ДП "Управління капітального будівництва", м.Київ

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Головне управління МНС України в Харківській області) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору №21-4/22-2/483 від 15.08.2007р.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтвує тим, що 15.08.2007р. між сторонами був укладений договір №21-4/22-2/483 про будівництво комплексу за адресою: м.Харків, вул. Зернова,4а. Всупереч умовам договору другим відповідачем не були виконані зобов`язання по розробці містобудівельного обгрунтування для реалізації інвестиційного проекту. Листом за №020/210/6987 від 15.08.2008р. позивач направив першому та другому відповідачу пропозицію розірвати Договір та підписати додаткову угоду про розірвання договору №21-4/22-2/483, однак відповідей позивач не отримав, у зв`язку з чим, у відповідно до приписів ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, просить суд розірвати спірний договір.

Представники позивача в судовому засіданні звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідачів у призначене судове засідання не з"явились, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Через канцелярію суду надійшли поясенння від другого відповідача, відповідно до якого другий відповідач визнає позов в повному обсязі.

Представником першого відповідача було надано телеграму, відповідно до якої представник Хмельовська Н.В. просить перенести розгляд справи, оскільки представник не може бути пристунім у судове засідання.

          Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Розглянувши дану телеграму, суд приходить до виснвоку, що він не може визначити чи є вказана у телеграмі особа  - Хмельовська Н.В. належним представником першого відповідача та доказів підтвердження її повноважень суд не надано.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  1950 року, учасником якої є Україна,  вказує, що кожний має право  на  розгляд  його  справи судом упродовж розумного строку.

          Як вбачається із матеріалів справи, розгляд цієї справи триває вже один місяць, представники першого відповідача мали можливість ознайомитись з матеріалами справи та надати відзив на позовну заяву, тому суд вважає, що особа – Хмельовська Н.В. затягує судовий процес, з урахування чого в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між сторонами 15.08.2007р. було укладено договір №21-4/22-2/483 про будівництво комплексу за адресою: м.Харків, вул. Зернова,4а, відповідно до п.1.1. якого сторони, керуючись власним вільним волевиявленням у виборі один одного як контрагентів за договором і визначені умов договору відповідно до ст.ст. 3,6,203,637 Цивільного кодексу України зобов`язуються об`єднати свої зусілля та вклади і спільно діяти з метою будівництва об`єкту на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Харків. вул. Зернова,4а.

Відповідно до п.п.а п.3.1. спірного Договору замовник 1 (другий відповідач по справі) приймає на себе такі зобов`язання: розробляє містобудівельне обгрунтування для реалізації інвестиційного проекту.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідач, відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором №21-4/22-2/483 про будівництво комплексу за адресою: м.Харків, вул. Зернова,4а від 15.08.2007р.

Судом встановлено, позивач направив другому відповідачу лист за №020/210/6987 від 15.08.2008р., в якому просить другого відповідача розірвати договір та підписати додаткову угоду про розірвання договору.

          Окрім того, позивач направив першому відповідачу лист за №020/210/7608 від 05.09.2008р., яким просив розірвати договір та підписати додаткову угоду про розірвання договору.

          Відповідно до ч. 2  ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або  розірвано за рішенням суду на вимогу  однієї із сторін  у разі істотного порушення  договору другою стороною та в інших випадках,  встановлених договором  або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Зважаючи на вищевикладене  та те, що відповідач  значною мірою  позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладанні вищезазначеного договору, позовні вимоги позивача в частині розірвання договору № 21-4/22-2/483 про будівництво комплексу за адресою: м.Харків. вул. Зернова,4а від 15.08.2007р., укладеного між сторонами, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 611, 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   

ВИРІШИВ:

В клопотанні фізичної особи Хмельовської Н.В. про перенесення розгляду справи – відмовити.

           Позов задовольнити повністю.

           Розірвати договір № 21-4/22-2/483 про будівництво комплексу за адресою: м.Харків. вул. Зернова,4а від 15.08.2007р., укладений між Головним управлінням МНС України в Харківській області (61013, м.Харків, вул. Шевченка,8, р/р №35220002001141 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08588961), Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ДКС” (61052, м.Харків. вул. Полтавський шлях,50, р/р №2600600201564 у Першому міському відділенні Харківської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 35072917) та Державним підприємством „Управління капітального будівнитцва” (м.Київ, вул. О.Гончара,55, р/р №260013011051 в ЗАО АК „Промінвестбанк”, м.Київ, МФО 300012).

          Рішення підписано 19.12.2008р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.