Рішення

від 12.12.2008 по справі 9/149-3360

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/149-3360

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2008 р.Справа № 9/149-3360

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна Торгово-Промислова група" вул. Гаражна, 41, м.Донецьк.           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікно-Тернопіль" вул. Подільська, 6, м.Чортків,Тернопільська область,48500            

За участі представників:

          позивача:   Терещук Б.С., довіреність № 13 від 31.10.2008 р.

          відповідача: Колодовський О.В., довіреність № 12-12/01-02 від 12.12.2008 р.

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні представникам сторін  права та обов'язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив          

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна Торгово-Промислова Група», м. Донецьк, вул. Гаражна, 41, звернувся 20.11.08 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікно-Тернопіль», м. Чортків, вул. Подільська, 6, Тернопільської області, про стягнення 80 934, 33грн., з яких 74 264,81грн. основного боргу, 4 132,91 грн. пені, 516,61 грн. –3% річних, та інфляційних збитків 2 020,00грн., посилаючись на невиконання  відповідачем грошових зобов'язань   за договором  поставки № 080121/-1 від 21 січня 2008 р., посилаючись на таке:

21.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Східна Торгово-Промислова Група”, як Постачальником,  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікно-Тернопіль”, як  Покупцем, укладено договір поставки  за № 080121/1.

На виконання вказаного договору та на підставі накладних: №ТЕ 190801пм від 19.08.2008р., №ТЕ190802м від 19.08.2008р., №ТЕ29081п від 29.08.2008р. - позивач передав відповідачу у власність товар  на загальну суму 74 264,81 грн.

Відповідно до п.9 п.9.1 вказаного договору Відповідач зобов'язався  оплатити вартість товару  шляхом 100%  предоплати  у відповідності до виставлених рахунків,  на протязі одного банківського дня  до дня отримання товару.

Як стверджує Позивач, ТзОВ “Вікно-Тернопіль” порушило свої договірні зобов'язання, оплату за товар не провело і станом на 20.11.2008р. (день звернення з позовом до суду) допустило перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Східна Торгово-Промислова Група” заборгованість у розмірі 74 264,81 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань Позивач нарахував Відповідачу 4 132,91 грн. пені, 516,61 грн. 3% річних, та 2 020,00 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою від 24.11.2008р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 10:00 год. 08 грудня 2008р.

До початку судового засідання від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його повноважного представника у відпустці.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 10:00 год. 12 грудня 2008 р.

Представник Відповідача  визнав позовні вимоги, вказав, що внаслідок складного фінансового стану підприємства  ним порушені договірні зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає  до    задоволення ,  виходячи з наступного.

Спір  виник  внаслідок  невиконання   Відповідачем, як  Покупцем, зобов'язань  по оплаті   Постачальнику  за  поставлений ним товар на   суму   74 264,81  грн.    на підставі       договору   поставки    № 080121/-1 від 21.01.2008 р.

Відповідно до  ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.     Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Докази, наведені Позивачем в обґрунтування  своїх матеріально-правових вимог,  Відповідач не спростував   і не заперечив , тому  суд  вважає переконливими  та документально доведеними  обставини,  з яких подано  позов.     

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України.

Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок  учасників господарських відносин  належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.  

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається ч. 1 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений  договором , - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Як вбачається з матеріалів справи, доказів,  що підтверджують  виконання  Відповідачем  оплати  повної ціни   переданого  йому  товару  та відновлення тим самим   порушених  майнових прав  кредитора  на момент  розгляду спору судом,  Відповідачем  суду не подано,   тому  правомірними є вимоги  щодо стягнення  з Відповідача   74 264,81 грн.  заборгованості за    переданий  йому   Позивачем   товар.

За загальним правилом  , викладеним у статті  611 ЦК України ,   у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:     1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;    2) зміна умов зобов'язання;     3) сплата неустойки;    4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми.

В силу положень ч. 4 ст.  232 ГК України  відсотки за неправомірне користування  чужим коштами справляються  по день сплати  суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором  не встановлено   для нарахування  відсотків   інший строк.

Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та  ч. 4 ст.  232 ГК України,    є  вимоги позову про стягнення  з  Відповідача   2 020,00 грн.  інфляційних    за  період з  серпня 2008 р. по жовтень 2008 р. та  516,61 грн. –3% річних за період   з  19.08.2008 р. по 20.11.2008 р. та за період з 29.08.2008р. по 20.11.2008р.

У відповідності до  п. 10.3 договору  за прострочення терміну розрахунку вартості товару покупець   сплачує постачальнику штраф у розмірі двох подвійних облікових ставок НБУ .

Відповідно до  ч. 1  ст. 230 Господарського  Кодексу України    штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи   те, що  Відповідач порушив  господарське зобов'язання стосовно оплати  повної вартості переданого йому товару,  а договором поставки № 080121/-1 від 21.01.2008 р. встановлено  стягнення  штрафу  за прострочку в оплаті товару,  тому    підлягають  до задоволення  вимоги  стосовно стягнення   4 132,91 грн. пені за період з 19.08.2008 р. по 20.11.2008 р. та з 29.08.2008 р. по 20.11.2008 р., нарахованої  у розмірі  двох подвійних облікових ставок   НБУ , яка діяла   на час  виникнення    боргу.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються  повністю в частині стягнення з Відповідача   74 264,81грн. основного  боргу, 4 132,91 грн. пені, 2 020,00 грн. інфляційних збитків та 516,61 грн. –3% річних.

Судові витрати, які складаються із 809,34 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на  Відповідача.

У судовому засіданні 12.12.2008 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 625, ч. 1 ст. 712 ЦК України,   ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд  

Вирішив:

1.          Позов задовольнити .

2.  Стягнути  74 264,81 грн. основного боргу, 4 132,91грн. пені, 2 020,00грн. інфляційних збитків, 516,61грн. –3% річних та  927,34 грн.  судових витрат  з  Відкритого акціонерного товариства «Вікно-Тернопіль»(вул. Подільська, 6, м. Чортків, р/р №  26002068250401 в ВАТ «Сведбанк»,    м. Київ, МФО 300164, ідент. код 34653021) на  користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна Торгово-Промислова Група»( вул. Гаражна, 41, м. Донецьк,  р/р 26005000084116, в ДФ АБ «Факториал-Банк», м. Харків,  МФО 351715,  ідент. код 34557567).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “12” грудня  2008 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна