Постанова

від 28.09.2012 по справі 2а-1322/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2012 року Справа № 2а-1322/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представника позивача -Кузь В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс» до про 1) Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби 2) головного державного податкового ревізора -інспектора відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби Вдовенка Вадима Володимировича встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс»звернулось до суду з позовом до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач-1), головного державного податкового ревізора -інспектора відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби Вдовенка Вадима Володимировича (далі -відповідача-2) про визнання протиправними дій відповідачів та встановлення відсутності компетенції (повноважень) відповідача-2 по визнанню правочинів позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»та Приватним акціонерним товариством «Нова Лінія»такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та не підтверджують об`єкт оподаткування податком на додану вартість за липень 2011 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19 квітня 2012 року).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачами за результатами проведення документальної невиїзної позапланової перевірки безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами.

Представник Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що податковий орган та його посадова особа, уповноважена на проведення контролюючого заходу, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Будь -яких письмових заперечень або пояснень на обґрунтування своєї позиції головним державним податковим ревізором -інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби Вдовенком Вадимом Володимировичем суду надано не було.

У судовому засіданні, призначеному на 19 квітня 2012 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Судом, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного вирішення справи, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено у справі перерву до 18 травня 2012 року о 13 год. 00 хв., яку в подальшому було неодноразово продовжено.

У судове засідання, призначене на 28 вересня 2012 року, з`явився представник позивача.

Представник Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та головний державний податковий ревізор -інспектор відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби Вдовенко Вадим Володимирович не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 164-165).

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття від відповідачів до суду не надходило.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідачів за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс»(ідентифікаційний код 37397661, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, буд. 1, кв. 99) зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області як юридична особа 10.12.2010, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців за № 1 356 102 0000 001305 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 245582 (а.с. 83).

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Васильківській об`єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що у січні 2012 року головним державним податковим ревізором -інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Вдовенком Вадимом Володимировичем на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс»вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»у період з 01.07.2011 по 31.07.2011.

За результатами перевірки посадовою особою податкового органу складено акт від 06.02.2012 № 183/23-112/37397661, в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс»не дотримано вимог частини п`ятої статті 203, частин першої, другої статті 205, статей 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, що виявилось у вчиненні правочинів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина», які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними.

Крім того, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1 -200.3 статті 200 Податкового кодексу України у зв`язку з безпідставним формуванням податкового кредиту за правочином з купівлі товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина», який не створює жодних юридичних наслідків, що у свою чергу вплинуло на визначення позивачем об`єкту оподаткування податком на додану вартість за липень 2011 року, у тому числі по операціях з передачі цього товару наступним контрагентам, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія».

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками позивача та Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби податкове повідомлення -рішення про зменшення/збільшення суми податкового зобов`язання позивача з податку на додану вартість за липень 2011 року податковим органом за результатами перевірки не виносилось.

У свою чергу, позивач наголошує на недотриманні відповідачами у ході перевірки та під час фіксації її наслідків шляхом складання акту 06.02.2012 № 183/23-112/37397661 основних засад податкового контролю та вчиненні ними дій, що виходять за межі їх компетенції.

Так, позивач вважає, що відповідачами безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Згідно з приписами статті 72 цього Кодексу, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах.

Цією ж статтею передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Так, отримана від платників податків податкова інформація використовується та опрацьовується контролюючим органом, зокрема, під час проведення документальних перевірок.

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (пункт 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

Пунктом 1 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, визначено, що акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів.

З матеріалів адміністративної справи, зокрема, акта перевірки від 06.02.2012 № 183/23-112/37397661 вбачається, що у ході контролюючого заходу головним державним податковим ревізором -інспектором Вдовенком Вадимом Володимировичем на підставі поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс»декларацій і документів первинної податкової та бухгалтерської звітності здійснено дослідження господарських операцій позивача з його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія», за результатами яких позивачем сформовано, відповідно, податковий кредит та податкове зобов`язання з податку на додану вартість.

Під час перевірки посадовою особою Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області використано також податкову інформацію, отриману від іншого органу державної податкової служби, а саме: акт перевірки Києво -Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області від 19.12.2011 № 1277/23-3/32393259 з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.10.2011.

У вказаному акті перевірки посадовими особами Києво -Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області відображено інформацію стосовно: відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських і торгівельних приміщень, транспорту, сировини, матеріалів, необхідних для здійснення господарської діяльності; складання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»податкової звітності, яка згідно висновку експерта сектору техніко -криміналістичного забезпечення роботи органів внутрішніх справ підписана імовірно не засновником та керівником підприємства ОСОБА_3; відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»за юридичною адресою.

Зважаючи на відомості щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»необхідних умов для здіснення господарської діяльності, головним державним податковим ревізором -інспектором Вдовенком Вадимом Володимировичем поставлено під сумнів господарську операцію цього підприємства з позивачем, зокрема, щодо товарності операції та наявності наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків.

В акті перевірки від 06.02.2012 № 183/23-112/37397661 посадовою особою Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області зазначено, що позивачем у ході контролюючого заходу не підтверджено факту поставки йому товарів (послуг) постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина»та подальшу передачу товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія», у зв`язку з чим податковим органом, з посиланням на норми Цивільного кодексу України, зроблено висновок про те, що правочини здійснено позивачем без мети настання реальних правових наслідків, обумовлених ними.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс»Васильківською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області не нараховувалось, податкові повідомлення -рішення не виносились. Будь -яких коригувань податкових зобов`язань позивача за період, що перевірявся, в обліковій картці не проведено.

Зазначені обставини представниками сторін не заперечувались.

Однак, не погоджуючись з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 06.02.2012 № 183/23-112/37397661, позивач вирішив оскаржити в суді дії відповідачів щодо їх відображення в акті та просить суд встановити відсутність у посадової особи податкового органу компетенції на вчинення таких дій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час вчинення ним дій або допущення бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади - підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави у відповідних правовідносинах.

Воля суб`єкта владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях) та діях, які є обовязковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

У свою чергу, висновок, що викладений в акті перевірки, є умовиводом посадової особи контролюючого органу стосовно дотримання платником податків вимог податкового та іншого законодавства, який в подальшому може стати підставою для нарахування податковим органом податкового зобов`язання шляхом винесення податкового повідомлення -рішення та/або звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Так, в силу приписів Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу відповідного органу державної влади, у тому числі податкового органу, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Висновок податкового органу про вчинення суб`єктом господарювання правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, може бути відображено в акті перевірки у разі, якщо посадова особа податкового органу за своїм внутрішнім переконанням вважає, що має місце умисел суб`єкта господарювання вчиняти правочини без мети настання реальних правових наслідків, намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків тощо.

Жодних обставин, які не дозволяють податковому органу оцінювати діяльність суб`єкта господарювання на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно -правовим актам, чинним законодавством України не передбачено.

Разом з тим, наведений вище висновок посадової особи податкового органу не робить правочин автоматично недійсним (нікчемним) та не покладає на суб`єкта господарювання жодних безумовних обов`язків, у тому числі, зі сплати податкових зобов`язань до бюджету.

Обґрунтованість такого висновку та оцінка його на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом під час розгляду справ про оскарження податкових повідомлень -рішень або стягнення нарахованого податкового зобов`язання (коштів, отриманих за нікчемним правочином), якщо в основу спору покладено такий висновок.

Частиною третьою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можуть бути задоволені судом у разі, якщо активна поведінка такого суб'єкта впливає на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що дії відповідачів щодо виконання функціонального обов`язку, пов`язаного з висвітленням в акті перевірки висновків стосовно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки підприємства у сфері публічно-правових відносин.

Твердження представника позивача про те, що вказані вище висновки можуть потягнути за собою негативні наслідки для підприємства у майбутньому, у тому числі, будуть призводити до неможливості проведення розрахунків з контрагентами, виплати заробітної плати працівникам або до невиконання контрагентами власних господарських зобов`язань перед позивачем тощо, судом до уваги не приймаються з огляду на приписи статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки право на звернення до суду виникає у позивача у разі порушення його прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим вимоги на майбутнє не можуть бути предметом розгляду у суді.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що дії податкового органу (його посадової особи) щодо відображення в акті перевірки від 06.02.2012 № 183/23-112/37397661 висновків стосовно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами не порушують прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 3 жовтня 2012 року.