Ухвала

від 09.12.2013 по справі 2а-1322/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року м. Київ К/800/16929/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2012

у справі № 2а-1322/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс»

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби Вдовенка Вадима Володимировича

про визнання дій протиправними, встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс» звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про визнання протиправними дій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів ТОВ «Лайт Плюс» по придбанню товарів у ТОВ «Укртрансзапчастина» та реалізації ПАТ «Нова Лінія» товарів, такими, які не відповідають вимогам чинного законодавства, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та не підтверджують об'єкт оподаткування з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) за липень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України, що оформлено актом № 183/23-112/3739766 від 06.02.2012; встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби Вдовенка Вадима Володимировича по визнанню в акті № 182/23-112/3739766 від 06.02.2012 правочинів такими, які не відповідають вимогам чинного законодавства, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та не підтверджують об'єкт оподаткування з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) за липень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За результатами проведеної головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби Вдовенком Вадимом Володимировичем позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лайт Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Укртрансзапчастина» за період з 01.07 по 31.07.2011, складено акт №183/23-112/37397661 від 06.02.2012, в якому зафіксовані порушення: ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Лайт Плюс» при придбанні та продажу товарів (послуг), оскільки товар по вказаних правочинах не був переданий; п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку із тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, тому такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за липень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України. У зв'язку із наведеним задекларовані за липень 2011 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків, податкові зобов'язання в сумі 30 974 грн. за результатами перевірки зменшені до 2 119 грн., та задекларований податковий кредит в сумі 29 671 грн. за результатами перевірки зменшено до 7 979 грн.

В обґрунтування зазначених порушень орган державної податкової служби посилається на те, що під час перевірки не підтверджена наявність поставок товарів (послуг) від підприємств - постачальників за липень 2011 року, що свідчить про те, що правочини між позивачем та підприємствами - постачальниками, в тому числі ТОВ «Укртрансзапчастина» здійснені без мети настання реальних наслідків, тому, на думку останнього, правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також, з акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки відповідачем були використані: акт перевірки від 19.12.2011 №1277/23-2/32393259 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Укртрансзапчастина» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04 по 30.10.2011», що складений Києво-Святошинською ОДПІ Київської області; інформація, що міститься в базах даних ІБД «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АРМ «Бест-Звіт», АІС «Податки»; запит Васильківської ОДПІ від 29.12.2011 року №3841/10/23-112 щодо надання інформації та її документального підтвердження; податкові накладні, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, товарно - транспортні накладні, договір поставки від 01.07.2011 №0107-11, договір комісії від 22.06.2011 №7774/110526К та лист ТОВ «Лайт Плюс» від 16.01.2012 року №1601-12.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що висновок податкового органу про вчинення суб'єктом господарювання правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, може бути відображено в акті перевірки у разі, якщо посадова особа податкового органу, за своїм внутрішнім переконанням вважає, що має місце умисел суб'єкта господарювання вчиняти правочини без мети настання реальних наслідків, намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків тощо; жодних обставин, які не дозволяють податковому органу та його посадовим особам оцінювати діяльність суб'єкта господарювання на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України чи Господарського кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, чинним законодавством України не передбачена.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 3 р. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 5 р. 1 зазначеного Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Плюс» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний