Постанова

від 15.10.2012 по справі 1570/4815/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

1570/4815/2012      Справа № 1570/4815/2012 ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            10 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі    головуючого судді        Катаєвої Е.В. секретаря                        Шкроби А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:            До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс»  (далі ТОВ «Югкарт Сервіс») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі  Державної  податкової служби (далі СДПІ), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.08.2012 року №0000202600 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 166466,56грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 83233,28грн.             Позивач зазначив, що оскаржуєме податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту позапланової невиїзної перевірки №81/26-0/34800537/14 від 23.07.2012 року, проте висновки акту перевірки про порушення ним  п.5 ст.203,п.1,2 ст.215,ст216 ЦК України, п.198.3,198.6 ст.198 ПК України необґрунтовані, не відповідають дійсності, оскільки ним жодного порушення вимог зазначеного законодавства не допущено. Висновки акту ґрунтуються на начебто нікчемності правочину, укладеного ним з контрагентом TOB "Пей Нет". Такі висновки перевіряючі роблять на підставі акту відносно контрагента.  Проте якщо правочин нікчемний, то його недійсність має бути встановлена рішенням суду (ч. 3 ст. 215 ЦК). Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Жодна норма чинного законодавства не передбачає можливості встановлення недійсності правочину органами державної податкової служби. Цим органам надано право на звернення до суду з вимогами щодо визнання правочину недійсним.               Правочин, який було укладено ним з контрагентом є правомірним, виконаний сторонами, про що свідчить наявність у нього всіх первинних документів.               Також позивач зазначив, що відповідно до вимог ПК України ним до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими контрагентом, які заповнені відповідно до встановленого порядку. Правомірність формування податкового кредиту у підприємства-покупця незалежно від дій його контрагентів підтверджується судовою практикою. Порушення контрагентом вимог чинного законодавства, зокрема, податкового, не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого платника податків (покупця).            Крім того, на час видання податкових накладних його контрагент був зареєстрований органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників ПДВ, знаходилися в ЄДР. Таким чином на дату укладення правочину між ним та його контрагентом, будь-які дефекти у правовому статусі цього контрагенту були відсутні. Укладений ним правочин з TOB "Пей Нет" відповідає вимогам законодавства, та направлений на реальне настання наслідків, про що свідчить виконання договору сторонами. Також позивач вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в обґрунтування висновків щодо порушення ним податкового законодавства на акт відносно його контрагента, оскільки законодавство України з питань оподаткування, у тому числі ПК України, не зобов'язує платника податків перевіряти дотримання податкового законодавства його контрагентом, платники податків несуть самостійну відповідальність за порушення податкового законодавства, ТОВ «Югкарт Сервіс»не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентом.  При цьому позивач посилався на судову практика, у тому числі рішення Верховного Суду України, Європейського суду, яка повинна враховуватися при вирішенні спорів відповідно до ст.8,244-2 КАС України.              В обґрунтування своїх позовних вимог позивач також зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на підстави, згідно яких на думку перевіряючих договір з контрагентом не відповідає вимогам законодавства і не направлений на реальне здійснення господарських операцій та відсутні будь-які докази їх нереальності, що не відповідає вимогам законодавства щодо складання актів перевірки органами державної податкової служби. Проте реальність здійснення господарських операцій з TOB "Пей Нет" підтверджується наявністю первинних документів та використанням придбаного товару в господарській діяльності.              Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник відповідача ДПІ позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорюване повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства.   Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши та проаналізувавши надані  сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що TOB "Югкарт Сервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 19.12.1996 року (а.с.111-131). Знаходиться на податковому обліку в СДПІ з 22.12.2006 року (а.с.133), зареєстроване платником ПДВ з 29.12.2006 року ( а.с. 132).   На підставі наказу СДПІ від 20.07.2012 року №185 посадовими особами СДПІ  23.07.2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складений акт від 23.07.2012р. №81/26-0/34800537/14 "Про результати невиїзної позапланової перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам TOB "Югкарт Сервіс" (код ЄДРПОУ 34800537) з TOB "Пей Нет" (код ЄДРПОУ 35008553) у жовтні 2011 року". ( а.с.13-22). На підставі акту перевірки від 23.07.2012р. №81/26-0/34800537/14  СДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 02.08.2012 року №0000202600 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 166466,56грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 83233,28грн. за встановлені перевіркою порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України (а.с.23). В акті перевірки зазначено, що TOB "Югкарт Сервіс" завищено суму податкового кредиту на суму 166466,56грн. у жовтні 2011 року  по відносинам з контрагентом ТОВ «Пей Нет», який здійснював діяльність без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків (а.с.21) При цьому щодо завищення валового кредиту перевіряючі стверджують про порушення позивачем  п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України. Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону. Проте в акті перевірки підтверджена наявність у позивача податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Пей Нет»(а.с.20-21), які складені відповідно до вимог законодавства щодо наявності в них всіх реквізитів, та на підставі яких сформований податковий кредит у сумі 166466,56грн.  Всі податкові накладні занесені в реєстр, враховані при подачі податкових декларацій. Стверджуючи в акті перевірки, що позивач уклав договори з ТОВ «Пей Нет», які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, перевіряючі в акті перевірки не зазначили жоден такий договір, його реквізити, зокрема дату складання, сторони, предмет договору, умови виконання, що суд вважає порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року  №984 (далі Порядок №984), згідно п. 6 розділу І якого факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Судом досліджений договір поставки товару та первинні документи щодо його виконання позивача  з TOB "Пей Нет" .              Суд вважає, що договір поставки товару №П15/2011 від 25.08.2011 року, укладений позивачем з контрагентом TOB "Пей Нет" відповідає вимогам ст.180 ГК України. Твердження відповідача, що вказаний договір є нікчемним, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, суд не приймає до уваги, оскільки жодного доказу того, що господарські операції за цим договором мали безтоварний характер (крім посилання на акт щодо контрагента позивача про неможливість його перевірки у зв'язку з ненаходженням за юридичною адресою та відомостей з бази даних про анулювання свідоцтва платника ПДВ TOB "Пей Нет"  15.02.2012 року), в акті перевірки не зазначено. При цьому суд вважає також обґрунтованими доводи позивача, що податковий орган посилаючись на нікчемність конкретного договору повинен був зробити посилання на законодавчі норми, де безпосередньо зазначено, що правочин є нікчемним, оскільки відповідно до ст.215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Проте таких обставин в акті перевірки не зазначено.            Судом встановлено, що позивачем з TOB "Пей Нет" укладений 25.08.2011 року договір поставки товару виконаний обома сторонами. Позивач оплатив поставлений  товар, контрагентом видані позивачу податкові накладні (а.с.35-102).            Крім того, судом встановлено, що придбаний позивачем у TOB "Пей Нет" товар був у подальшому позивачем реалізований ТОВ Телекомукаційна компанія «Інтерлінк», ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД»,, ТОВ «СК-ТРЕЙД»,ПП «ХІМІНВЕСТ», ТОВ «ХАРОПТТОРГ ЕКСИМ-ЛТД», ТОВ «Віктор-2012», ТОВ «Зв'язок»(а.с.103-110). Вказані обставини не спростовані ні в акті перевірки, ні представником відповідача у судовому засіданні, та є обставинами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом TOB "Пей Нет".            Посилання в акті перевірки як на підтвердження висновків акту про порушення позивачем податкового законодавства на те, що  свідоцтво платника ПДВ - TOB "Пей Нет" анульовано 15.02.2012 року, є неспроможним, оскільки на час здійснення господарських операцій з позивачем свідоцтво платника ПДВ TOB "Пей Нет" було діючим та було наявне в переліку платників ПДВ на офіційному сайті, підприємство значилось в ЄДР, що не спростовується в акті перевірки.              Суд вважає, що досліджені в судовому засіданні первинні документи щодо взаємовідносин з позивача з TOB "Пей Нет"  відповідають вимогам законодавства  та підтверджують здійснення господарських операцій і правомірність формування податкового кредиту позивачем.            Суд приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування своїх вимог щодо фактичної можливості та реальності здійснених господарських операцій - відсутність інформації про наявність складських приміщень та автомобільного транспорту у TOB "Пей Нет", оскільки ці обставини не можуть бути безумовною підставою для таких висновків з урахуванням, що перевірка господарської діяльності TOB "Пей Нет" фактично не здійснена, а висновки зроблені на підставі баз даних ДПС. При цьому суд враховує, що у самому акті перевірки зазначено про загальну численність працюючих на TOB "Пей Нет" відповідно до даних 1-ДФ - 8 осіб.               Ні в акті перевірки, ні в наданих до суду  запереченнях відповідача не доведено та не надано жодних доказів про можливу обізнаність позивача щодо будь яких дефектів у правовому статусі його контрагента. Суд вважає, що факт реєстрації TOB "Пей Нет" на дату оформлення податкових накладних органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ та знаходження його в ЄДР підтверджують доводи позивача щодо відсутності у нього на момент укладення договору та його виконання відомостей, які могли б вказувати на будь-які потенційні порушення законодавства з боку контрагента, а він сам діяв  добросовісно і його вина в недотриманні норм податкового законодавства  третіми особами відсутня. Суд не приймає твердження перевіряючих в акті перевірки щодо підстав висновку про завищення позивачем податкового кредиту, через те що СДПІ не знаходить підтвердження податковими зобов'язаннями контрагента, оскільки невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалось. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.        Суд вважає недостатнім для висновків Акту перевірки відносно позивача посилання в ньому лише на дані інформаційних баз податкової служби та акт, складений відносно контрагента, оскільки без визначення в Акті перевірки  і дослідження договору  позивача з контрагентом, який на думку перевіряючих не відповідає закону, умов цього договору, його виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві  і не можуть бути підставою для прийняття правомірних рішень щодо застосування відповідальності відносно позивача.    При цьому суд вважає, що акт, складений відносно контрагента TOB "Пей Нет", без притягнення до відповідальності цього контрагента за порушення податкового законодавства не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту порушень з боку позивача, оскільки акт –не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є проміжним документом. В акті перевірки відносно позивача податковим органом не наведено жодного документу про притягнення до будь-якої відповідальності за порушення податкового законодавства його контрагента на підставі складеного відносно нього акту. Таких доказів не наведено відповідачем в наданих до суду запереченнях на позов та в судовому засіданні.    Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Крім того, дослідивши акт від 22.02.2012 року відносно ТОВ «Пей Нет»«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пей Нет»щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року»суд вважає, що він складений в порушення вимог законодавства, а тому використання його даних є неправомірним. При цьому суд виходить з наступного.            Проведення зустрічних звірок органами державної податкової служби регламентовано п.73.5 ст.75 ПК України, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року № 1232, Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА від 22.04.2011р. № 236.               Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.            Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.            Згідно з п.4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання  (додаток 3). Відповідно до затвердженої форми вказаного Акту в ньому може відображатися інформація, яка наявна в даних ДПС про податкову звітність, дані раніше проведених перевірок, звірок, що мають (можуть мати) відношення до питань, наведених у запиті на проведення зустрічної звірки, інша наявна інформація. Таким чином, згідно вищезазначених положень законодавства в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання не можуть бути органами податкової служби зроблені  висновки про будь-які порушення суб'єкта господарювання. Проте в такому Акті відносно ТОВ «Пей Нет»наявні таки висновки (а.с.164-171). Крім того, суд вважає обґрунтованими посилання позивача як на підставу задоволення його позовних вимог на практику Верховного Суду України та при прийнятті рішення по справі враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та Постанову Верховного Суду України від 11.01.2011 року по справі ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.             Така позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. В рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"  суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз.  Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. З урахуванням встановлених обставин суд дійшов до висновку, що висновки акту перевірки відносно позивача щодо порушення ним податкового законодавства є безпідставними, податкове повідомлення - рішення протиправним, а тому підлягає скасуванню. Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.             З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду обставини, на які посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню.   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов  Товариства з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі  Державної  податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі  Державної  податкової служби від 02.08.2012 року №0000202600 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 166466,56грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 83233,28грн.           Постанову  може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання   постанови у порядку ст.160,167 КАС України.     Суддя 15 жовтня 2012 року Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення                                       .