Постанова

від 18.12.2008 по справі 30/40-08-592

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/40-08-592

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" грудня 2008 р. Справа № 30/40-08-592

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.,

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

При секретарі Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Корой Д.І., за довіреністю;

від відповідача 1: Недяк А.В., за довіреністю;

від відповідача 2: Недяк А.В., за довіреністю;

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока"

на рішення господарського суду Одеської області від  11 листопада 2008 року

у справі № 30/40-08-592

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока", Одеська обл., м. Білгород –Дністровський, вул. Перемоги, 29, кв. 26

до 1) Дочірнього підприємства "Санаторій "Затока" Закритого акціонерного товариства лікувально- оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця", Одеська обл.,  Білгород –Дністровський р-н, смт Затока, вул. Приморська;

   2) Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ, вул. Шота  Руставелі, 39/41

про розірвання договору,-

                                                          ВСТАНОВИВ:      

Товариство з обмеженою відповідальністю "Затока" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Санаторій "Затока" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі Підприємство) про розірвання договору про спільну діяльність №5113177/2004-35 від 27.05.2004 року, укладеного між ними.

В ході розгляду справи позивач  неодноразово уточнював позовні вимоги. Згідно останніх, які надійшли до господарського суду Одеського області 13 жовтня 2008 р.,  просив суд розірвати договір про спільну діяльність № 5113177/2004-35, укладений 27.05.2004 року між ДП "Санаторій "Затока" та ТОВ "Затока", а також визнати за позивачем право власності на частку у розмірі 52, 78% у спільному нерухомому майні (перерахованому у Додатку № 1 до Договору про спільну діяльність від 27.05.2004 р.), яка складається з наступного нерухомого майна: будиночки відпочинку (літери –О, П, Р, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ю, Я, 1А, 1Б, 1В, 1Г, 1Д, 1Е, 1Є, 1Ж, 1З, 1И, 1Ї, 1К, 1Л, 1М, 1Н, 1О, 1П, 1Р, 1С, 1Т, 1У, 1Ф, 1Х, 1Ц, 1Ч, 1Ш, 1Щ, 1Ю, 1Я), гуртожитки (літери –І, Ї, К, 7Р, 7С, 7Т), столова (літера - З), вбиральні (літери –7Ш, 7Щ, 7Х, 7П), що розташоване за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська та виділити у натурі  зазначену частку у розмірі 52, 78% із вищезазначеного спільного нерухомого майна.

Позивач вважав, що ним було повністю виконано умови щодо внесків у спільну діяльність згідно Договору, але ДП "Санаторій "Затока" систематично не виконувало умови спірного Договору, а саме: в порушення вимог п.п. 3.5., 3.11. Договору, Підприємство не узгоджувало спільні дії учасників, не здійснювало інформування Інвестора про хід спільних дій, не узгоджувало письмово кошториси по будівництву, реконструкції та оснащенню кожного об'єкту, не нараховувало та не розподіляло прибуток, отриманий учасниками під час спільної діяльності,  що передбачено п.п. 5.1. та 5.2. Договору. Крім того, позивач зазначав, що Підприємство не узгоджувало укладення договорів з підрядними організаціями, письмово не інформувало про укладення таких договорів та завчасно не сповіщало про здачу-прийняття робіт по ремонту, чим порушило положення п.п.4.1.6. та 4.1.12. Договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2008 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця".

Відповідач - ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" проти позову заперечувало, посилаючись на те, що відповідно до п.5 Договору після виконання умов, вказаних в п.1.1. Договору (зобов'язання об'єднати свої внески для здійснення спільної інвестиційної діяльності на території ДП "Санаторій "Затока" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та спільно діяти без створення юридичної особи з метою відновлення матеріально –технічної бази санаторію, одержання прибутку шляхом експлуатації відремонтованих та обладнаних об'єктів) розподіл отриманого від спільної діяльності прибутку здійснюється відповідно внесеним грошовим коштам та майну в спільну діяльність, у зв'язку з чим, розподіл прибутку між учасниками спільної діяльності можливо здійснювати тільки після настання певної обставини, а саме  після виконання умов вказаних у п.1.1. Договору.

Відповідач зазначив, що позивач не надав суду доказів того, що об'єкти санаторію введені в експлуатацію після реконструкції та будівництва, адже отримання і розподіл прибутку між учасниками спільної діяльності можливе тільки після виконання 4 етапів - ремонту, реконструкції та будівництва об'єктів. Також не надано доказів того, що настав 5-й етап спільної діяльності - відремонтовані об'єкти спільно експлуатувались сторонами договору і  отримувався прибуток.

Відповідач вважав, що не було істотного порушення з боку відповідача умов Договору, оскільки відповідно до умов Договору, позивач розраховував при його укладенні на отримання прибутку від спільної діяльності. При цьому, таке право позивача на момент його звернення до суду з даним позовом не було порушено, адже не настав момент отримання прибутку, а саме - 5-й етап спільної діяльності, у зв'язку з незавершенням будівництва та реконструкції об'єктів, що передбачено 4-м  етапом.

Відповідач –ДП "Санаторій "Затока" проти позову заперечувало, вважало його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, представник відповідача повністю підтримав заперечення на позов, викладені ЗАТ  ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2008 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі НВЦ "Екострой" було надано до суду "Висновок про технічну можливість і умови розділу частини нерухомого майна, розташованого на території санаторію "Затока" за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Центральний курортний район, вул. Приморська (відповіді на питання, які містяться в ухвалі господарського суду Одеської області у справі №№30\40-08-592 (суддя рога Н.В.)" від 28.07.2008 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від  11 листопада 2008 року по справі № 30/40-08-592 (суддя Рога Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому воно підлягає скасуванню за наступними підставами:

Підприємством  не  виконувались  положення  п.п.  4.1.6.,  4.1.12.  та п.п.  5.1,  5.2 Договору, що завдало Товариству шкоди, яка виразилась у фактичному позбавлені

останнього можливостей та прав на які воно розраховувало при укладенні Договору, а

саме - можливості приймати активну та безпосередню участь у спільній діяльності, її

здійсненні, контролі за нею та відповідними ремонтними та будівельними роботами;

права отримувати прибуток від спільної експлуатації майна, тому посилаючись на

вимоги ст.ст. 526, 629 та ч. 2 ст. 651 ЦК України, вважає, що договір має бути

розірваний за рішенням суду;

Товариством    на рахунок спільної діяльності внесено грошові кошти у розмірі 1 485 921,12    грн.,    Підприємством    за   погодженням    власника   майна   -   ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", в свою чергу було внесено нерухоме майно розташоване за адресою: 67772, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т. Затока, вул.

Приморська, тому посилаючись на вимоги ст.ст. 328, 392 та 1134 ЦК України позивач вважає, що його частка у спільному майні внесеному до спільної діяльності за Договором відповідно становить 52,78%; відповідно до приписів ч.2 ст.1141 ЦК України, поділ майна, що є у спільній власності учасників, здійснюється в порядку, встановленому ЦК України. Положеннями ж ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. З огляду на те, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи у справі від 28.07.2008 року нерухоме майно, що було внесено до спільної  власності, може бути поділено, позивач вважає, що його частка у спільному майні підлягає виділу у натурі.

В судовому засіданні 18.12.2008 року представник відповідачів надав відзиви на апеляційні скарги, в яких відповідачі просять апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока" на рішення господарського суду Одеської області від  11 листопада 2008 року по справі № 30/40-08-592 залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги та відзивів, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 27.05.2004 р. Дочірнім підприємством "Санаторій "Затока" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" укладено Договір про спільну діяльність №5113177/2004-35 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Затока". Даний Договір було затверджено Головою Правління Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця".

Відповідно до п.3.3. Статуту Підприємства в редакції від 19.04.2004 р., який діяв на момент укладення Договору, Підприємство може від свого імені укладати угоди, договори, контракти, набувати майнових та немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському, апеляційному і третейському судах.

Пунктом 4.1.Статуту встановлено, що майно Підприємства складають основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства. Статутний фонд Підприємства складає 6 434 412,00 грн..

Джерелами формування майна Підприємства є у тому числі грошові та матеріальні внески ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (п.4.2. Статуту).

Відповідно п.4.3. Статуту, власником майна є ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Підприємство володіє і користується належним йому майном без права прийняття рішення про відчуження основних фондів. Продаж, передача іншим підприємствам, організаціям і установам, обмін, здавання в оренду, в т.ч. громадянам, передача в заставу, а також списування з балансу майна, що належить Підприємству, здійснюється лише в установленому ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" порядку (п.4.4. Статуту).

Відповідно до вимог п.5.6. Статуту, до компетенції директора Підприємства відноситься, в тому числі, і право на укладення угод, контрактів, договорів (підряду, оренди, кредитування, застави, купівлі-продажу, тощо) на суму, що не перевищує 2% від вартості основних фондів Підприємства, при перевищені - лише за погодженням з Головою Правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

02.11.2001 р. рішенням правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" №ПЗ-8 затверджено Положення про порядок укладання договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (т.1,  а.с.10).

Пунктом 1.3. Положення, передбачено, що воно регулює надання документів апарату Правління, їх підготовку для затвердження Головою Правління або розгляду керівними органами ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Відповідно до п. 4.2. Положення, договори про спільну діяльність підписуються керівником дочірнього підприємства і затверджуються Головою Правління. Договір вважається укладеним з моменту затвердження його Головою правління. Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Підприємство та Інвестор (Позивач) зобов'язуються об'єднати свої внески для здійснення спільної інвестиційної діяльності на території "Санаторія "Затока" (Україна, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т. Затока, вул. Приморська) та спільно діяти без створення юридичної особи з метою відновлення матеріально-технічної бази санаторію, одержання прибутку шляхом експлуатації відремонтованих та обладнаних об'єктів (Додаток №1 Договору).

Пунктом 2.1.1. Договору зазначено, що внеском Підприємства є об'єкти, розташовані на його території, згідно повного переліку яких наведений у Додатку №1 (т.1, а.с.59,60) до даного Договору, при цьому залишкова вартість основних фондів, які вносяться Підприємством складає 1 107 719 грн. 88 коп.

Внеском Інвестора, згідно п. 2.2. Договору, є грошові кошти у розмірі 1 100 000 грн.

Відповідно до відомості руху коштів з розрахункового рахунку за період з 26.03.2004 р. по 01.02.2008 р. наданої філією "Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області" АКПІБ "Промінвестбанк", позивачем було повністю виконано обов'язок по внесенню вкладу до спільної діяльності передбачений п.2.2. Договору, а саме внесено до спільної діяльності грошові кошти у розмірі 1 485 921,12 грн.

Підприємство за погодженням ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", як власника майна, в свою чергу внесло до спільної діяльності майно, перераховане у Додатку №1 Договору, а саме: будиночки відпочинку (літери за БТІ - 29-58, 63-71, 75-93, 95-104, 205-224, 21-23), столова (робоча, літера за БТІ - 13), гуртожиток МОП (літери за БТІ - 15,16,17), будиночки гуртожитку (літери за БТІ -60-62), туалети (літери за БТІ - 12, 19, 72, б/н (2 шт.)), навіс пляжний (літери за БТІ - 3, 5, 6), каналізаційні колодязі (40%), електричні мережі (40%), водопровід (40%), каналізація (40%), кінотеатр (літера за БТІ - 1), ділянки з твердим покриттям (40%), доріжки та майданчики з покриттям бетонними плитами (40%), огородження (40%).

Актом звірки розрахунків між учасниками за Договором станом на 01.01.2008 р. також підтверджено внесення вкладів у спільну діяльність у повному обсязі та визначено розміри внесків у грошовій формі. Так внесок Підприємства у спільну діяльність складає -1 329 263,70 грн., внесок позивача в свою чергу складає - 1 485 921,12 грн.

Вимогами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що Підприємством, на яке згідно п.п. 3.4. та 3.6. Договору, покладено обов'язки здійснювати управління загальними справами і керівництво спільною діяльністю, на порушення вимог п.п. 3.5., 3.11., 4.1.6., 4.1.12. Договору не узгоджувало спільні дії учасників, не здійснювало інформування Інвестора про хід спільних дій, не узгоджувало письмово кошториси по будівництву, реконструкції та оснащенню кожного об'єкту; також Підприємство не узгоджувало з позивачем укладення договорів з підрядними організаціями, письмово не інформувало про укладення таких договорів та завчасно не сповіщало позивача  про здачу-прийняття робіт по ремонту,  хоча на  це  було  витрачені  внесені ним  кошти.

Колегія  суддів  зазначає,  що  відповідачем-1 не надано  господарському  та  апеляційному  судам  жодного  документу,  який  би свідчив про  узгодження  спільних дій  з позивачем,  та  виконання  перелічених вище пунктів договору,  не має їх і  матеріалах справи.

Крім того, Підприємством не надано належних доказів виконання ним умов п. 3.8. Договору щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку у відповідності до діючого законодавства України. Також Підприємством не було відкрито валютний рахунок (п. 3.10. Договору), що позбавило учасників можливості приймати кошти від нерезидентів.

Договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників (п. 4 ч.1 ст. 1141 ЦК України).

Висновки суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволені позовних вимог про розірвання Договору через те, що останнім не був дотриманий порядок розірвання договорів передбачений ст. 188 ГК України, є такими, що зроблені на підставі неправильного застосування норм матеріального права. Недотримання порядку розірвання договору передбаченого ст. 188 ГК України не позбавляє позивача вимагати розірвання договору у судовому порядку у разі істотного порушення договору другою стороною, що прямо передбачено ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Крім того  норми  Конституції  України  є  нормами  прямої  дії. Звернення  до  суду  для  захисту конституційних прав  і  свобод  людини  і  громадянина  безпосередньо  на  підставі  Конституції  України  гарантується (ст.8) .

Відповідно  до  ст.33 ГПК  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на які  вона посилається  на  підставу  своїх вимог  та  заперечень.

Підприємством, на підставі належних доказів, доводи Позивача щодо істотного порушення Підприємством умов Договору не спростовані, невиконання відповідачем-1 своїх  обов'язків  за  Договором, неможливість  отримати  прибутки за  результатами  спільної  експлуатації  спального корпусу  призвело Позивача до позову про розірвання  договору. При  умові, що  Позивачем внесені  кошти  на  суму 1 485 921,12  грн., він значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору,  тому  договір підлягає  розірванню .

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочин  є  правомірним,  якщо  його  недійсність  прямо  не встановлена  законом  або  якщо  він  не визнаний  судом недійсним (ст.204  ЦК України).

Майно,  що  у  власності  двох  або  більше осіб (співвласників),  належить  їм на  праві  спільної  власності  (спільне  майно) (ч.1 ст.355  ЦК  України).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 356 ЦК України).

Статтею 1132 ЦК України передбачено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Частиною 1 ст.1134 ЦК України передбачено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Частиною  2  ст.1134  ЦК  України  передбачено, що  внесене учасниками  майно   яким вони  володіли  на підставах  інших,  ніж  право власності,  використовується    в  інтересах  усіх  учасників  і  є  їх спільним  майном. Дійсно, відповідач-1 не  мав  спірного  майна  на  праві  власності.  Але  з інших  підстав, за  згодою  відповідача-2,  спірне  майно  було  передане у  спільну  власність сторін за  договором  про  сумісну  діяльність.

На  підставі  ст.1134  ЦК  України  та  фактичних  обставин  справи  колегія  суддів  дійшла  до  висновку,  що   після  об'єднання  майна,  що знаходилось у  відповідача,  та  коштів  позивача,  воно  стало  спільним  майном.  Спільним частковим  майно  стає після  того,  як  сторонами  визнані  частки у  спільному  майні чи  є  рішення  суду  про  встановлення  часток  за  співвласниками.  

До такого висновку суд приходить також в результаті аналізу в  сукупності всіх документів, якими керується у своїй діяльності відповідач-2 (внутрішні нормативні акти) та які були ним підписані. Зокрема Статуту Підприємства, Положення про порядок укладання договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", затвердженого рішенням правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" № ПЗ-8 від 02.11.2001 р. та Договору про спільну діяльність №5113177/2004-35 від 27.05.2004 р.

Так згідно п.3.6.Положення про порядок укладання договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ "Укрпрофоздоровниця": "Грошові та інші внески учасників цього договору, а також майно створене або придбане за рахунок коштів в результаті їх сумісної діяльності, є спільною власністю сторін, яка за своїм характером є частковою (дольовою) власністю (статті 432 та 112 Цивільного кодексу України)". Це ж саме положення знайшло своє відображення в п. 2.3. Договору про спільну діяльність: "грошові та інші майнові вклади Учасників в спільну діяльність, а також майно вироблене або придбане у результаті спільної діяльності Учасників є спільною частковою власністю учасників, відповідно до ст. 1134 ЦК України".

Як  вбачається з матеріалів справи сторони за договором  свої  частки  не визначали.  Договором був передбачений  внесок сторін у  сумі не  менш  ніж  як 1 000 000  грн.  Фактично,  станом  на 01  січня  2008 року,  позивач  вніс 1  485 921,12  грн.,  відповідач –1 329 263,70  грн.  Про  встановлення   частки  майна  позивач  вперше  вказує  у  клопотанні  від 24.03.2008  року (т.1 а.с.99),  вважаючи,  що вона складає 52,78 %. Але, як  зазначено  вище,  частки сторін можуть  бути  визначені  або  сторонами,  або  судом.  Для  цього  судом була  призначена  будівельно-технічна  експертиза.  

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що грошові та інші майнові вклади Учасників в спільну діяльність, а також майно вироблене або придбане у результаті спільної діяльності Учасників є спільною частковою власністю учасників, відповідно до ст. 1134 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності позивача на частку у спільному майні у розмірі 52,78% суд першої інстанції виходив з того, що у Товариства зазначене право не виникло, так як Підприємство не є власником об'єктів нерухомості, що були внесені до спільної діяльності. Але з такими висновками колегія суддів не може погодитись, адже як слідує з матеріалів справи, Договір було затверджено у встановленому порядку головою правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", що свідчить про те, що власником майна (ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"), яке вносилось до спільної діяльності, було вчинено дії направлені на зміну своїх цивільних прав та обов'язків на підставах та з відповідними правовими наслідками встановленими у Договорі, а саме - внесення нерухомого майна до спільної діяльності (п. 2.1.1. Договору) та виникнення спільної власності на дане майно у учасників Договору (п. 2.3. Договору).

З урахуванням зазначеного колегія  суддів  дійшла до висновку, що у позивача виникло право спільної часткової власності на нерухоме майно, яке було внесено до спільної діяльності за Договором. А  визначення  частки  у  спільному  майні  це  вже наступний  крок,  який  зробив позивач  звернувшись  до  суду.

Доречі,  у  судовому  засіданні  відповідач  наполягав  на  тому,  що  спірне  нерухоме  майно з  володіння ЗАТ  ЛОЗПС  України  "Укрпрофоздоровиця" не вибувало,  але на  підтвердження  цього  бухгалтерський баланс господарському  та  апеляційному  судам  не  надав,  що,  на  думку колегії,  свідчить  про  відсутність вказаного майна  на  бухгалтерський балансі  відповідача-2.

Згідно вимог ч.2 ст. 1141 ЦК України, поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому Цивільним кодексом України.

Приписами ст. 370 ЦК України встановлено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (ст. 364 ЦК України).

Відповідно до "Висновку про технічну можливість і умови розділу частини нерухомого майна, розташованого на території санаторію "Затока" за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Центральний курортний район, вул. Приморська (відповіді на питання, які містяться в ухвалі господарського суду Одеської області у справі №30\40-08-592 (суддя рога Н.В.) від 28.07.2008 р., технічно можливий поділ нерухомого майна переданого до спільної діяльності.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 1141 ЦК України, право вимагати повернення із спільної власності речі, визначеної індивідуальними ознаками, має виключно особа, яка внесла цю річ у спільну діяльність за договором простого товариства, за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів, а тому у позивача відсутнє право вимагати виділ у натурі частки із спільного майна, на думку колегії суддів, є безпідставними та не правовими, так як не тільки прямо порушують права позивача, як учасника Договору, але й спростовуються вищевказаними положеннями Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача, як співвласника, права на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, та отримання матеріальної компенсації вартості його частки лише за його згодою.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо виділу у натурі частки у розмірі 52,78% із спільного нерухомого майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Всі  інші  доводи,  викладені  у  апеляційній  скарзі,  не  заслуговують  на  увагу  з  підстав  викладених  вище.  

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що  апеляційна скарга  підлягає  задоволенню,  рішення  господарського  суду -  скасуванню, з прийняттям нового рішення.

                      Керуючись ст. ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока", Одеська обл., м. Білгород –Дністровський,  на рішення господарського суду Одеської області від  11 листопада 2008 року у справі № 30/40-08-592,  задовольнити.

Рішення господарського  суду  скасувати.

Прийняти у справі нове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Затока" до Дочірнього підприємства "Санаторій "Затока" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" задовольнити.

Розірвати договір про спільну діяльність №5113177/2004-35 від 27.05.2004 р. укладений між Дочірнім підприємством "Санаторій "Затока" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Затока".

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Затока" (67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 29, кв. 26, Ідентифікаційний код №32806558) право власності на частку у розмірі 52,78% у спільному нерухомому майні (перерахованому у Додатку №1 до Договору про спільну діяльність від 27.05.2004 р.), яка складається з наступного нерухомого майна: будиночки відпочинку (літери - О, П, Р, У, Ф, X, Ц, Ч, Ш, Щ, Ю, Я, 1А, 1Б, 1В, 1Г, 1Д, 1Е, 1Є, 1Ж, 1З, 1 И, 1I, 1Ї, 1К, 1Л, 1М, 1Н, 1О, 1П, 1Р, 1С, 1Т, 1У, 1Ф, 1Х, 1Ц, 1Ч, 1Ш, 1Щ, 1Ю, 1Я), гуртожитки (літери -І, Ї, К, 7Р, 7С, 7Т), столова (літера - З), вбиральні (літери - 7Ш, 7Щ, 7Х, 7П), розташованого у за адресою: 67772, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т. Затока, вул. Приморська.

Виділити у натурі частку у розмірі 52,78% із спільного нерухомого майна, виділивши у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Затока" (67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 29, кв. 26, Ідентифікаційний код №32806558) нерухоме майно загальною площею 2442, 07 м2, яке складається з наступного: будиночки відпочинку (літери - О, П, Р, У, Ф, X, Ц, Ч, Ш, Щ, Ю, Я, 1А, 1Б, 1В, 1Г, 1Д, 1Е, 1Є, 1Ж, 1З, 1И, 1I, 1Ї, 1К, 1Л, 1М, 1Н, 1О, 1П, 1Р, 1С, 1Т, 1У, 1Ф, 1Х, 1Ц, 1Ч, 1Ш, 1Щ, 1Ю, 1Я), гуртожитки (літери -І, Ї, К, 7Р, 7С, 7Т), столова (літера - З), вбиральні (літери - 7Ш, 7Щ, 7Х, 7П), та розташоване за адресою: 67772, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т. Затока, вул. Приморська.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, ідентифікаційний код №02583780, рах. №26004501022183, у Київській регіональній дирекції (філії) АППБ "Аваль", МФО 322904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока" (67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 29, кв. 26, Ідентифікаційний код №32806558) витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500,00 грн., витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги у розмірі 12 750,00 грн. та 118,00 грн. - за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.    

           Головуючий суддя:                                                                                М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                                В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                     О.О. Журавльов