Постанова

від 27.08.2012 по справі 2а/2370/2375/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2375/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Бабич А.М.,

при секретарі -Сидорець І.С.,

за участю сторін:

позивача:

представника позивача -Власенко В.В. (за довіреністю);

представника відповідача -не прибув;

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Оптиплан-Україна»про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - позивач) до приватного підприємства «Оптиплан-Україна»(далі - відповідач), в якому просить стягнути кошти з відповідача в рахунок погашення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в сумі 2551 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на прибуток в розмірі 2551 грн. 00 коп ., що виникла внаслідок несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, заперечення на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів суд встановив, що приватне підприємство «Оптиплан-Україна»зареєстроване 10.02.2009 виконавчим комітетом Черкаської міської ради Черкаської області (ідентифікаційний код 36391213).

Відповідно до п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час подачі позову до суду відповідач має податковий борг з податку на прибуток у сумі 2551 грн. 00 коп. Вказана заборгованість виникла у зв'язку з наступним.

Актом документальної перевірки від 11.11.2010 № 638/15-1/36391213 встановлено, що відповідачем не подана декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 року та 9 місяців 2010 року з граничним строком подання 09.02.2010 та 09.11.2010 відповідно, чим порушено п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (діяв на момент вчинення порушення) (далі Закон № 2181-ІІІ). На підставі цього акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 15.11.2010 № 0022181501, яким відповідачу нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 340 грн. 00 коп. Рішення отримане відповідачем 28.12.2010, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону 4.1.4. Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Актом камеральної перевірки від 26.06.2011 № 3454/15-1/36991213 встановлено, що відповідач не подавав декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року з граничним терміном подання до 10.05.2011, чим порушив ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1). На підставі акту камеральної перевірки № 3454/15-1/36991213 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0013891501, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на прибуток в сумі 1 грн.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня до 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Актом камеральної перевірки від 18.03.2011 №1122/15-1 встановлено, що відповідач не подавав декларацію з податку на прибуток за 2010 рік з граничним терміном подання до 09.02.1011, чим порушив ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1). На підставі акту камеральної перевірки №1122/15-1 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011 № 0003331501, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на прибуток в сумі 170 грн. 00 коп.

Актом камеральної перевірки від 15.02.2012 № 850/15-1/36391213 встановлено, що відповідач не подавав декларацію з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року з граничним терміном подання до 03.02.2012, чим порушив ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1). На підставі акту камеральної перевірки № 850/15-1/36391213 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.02.2012 № 0000781501, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на прибуток в сумі 1020 грн. 00 коп.

Актом камеральної перевірки від 05.09.2011 № 5571/15-1/36391213 встановлено, що відповідач не подавав декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року з граничним терміном подання до 09.08.2012, чим порушив ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1). На підставі акту камеральної перевірки № 5571/15-1/36391213 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 № 0024641501, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на прибуток в сумі 1020 грн. 00 коп.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2, ст.49 ПК України ).

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень: за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника станом на 23.08.2012 відповідачу відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.03.2011 № 0003331501 був нарахований штраф у сумі 170 грн. 00 коп. за ст. 120 ПК України (за неподання податкової декларації за 2010 рік).

Суд зазначає, що згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України ).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України ).

Як встановлено з матеріалів справи позивачу була направлена податкова вимога від 14.01.2011 № 61 в сумі 340 грн. 00 коп.

Вищевказану вимогу відповідач не отримав у зв'язку з тим що за зазначеною адресою не знаходиться, про що свідчить копія конверта, що знаходиться в матеріалах справи.

Доказів оскарження відповідачем цієї вимоги до суду не надано. До часу подачі позову податковий борг не переривався, а збільшувався у зв'язку з усіма вищевказаними порушеннями.

Згідно з абз. 3 ст. 58.3 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення

Відповідно до п. 59.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Як вбачається з п. 95.1 статті 95 ПК України , орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Приписами п. 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2551 грн. 00 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 41 69-72, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Оптиплан-Україна» про стягнення з приватного підприємства «Оптиплан-Україна»заборгованості зі сплати податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в сумі 2551 грн. 00 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Оптиплан-Україна»(18018, м. Черкаси, вул. 14 Грудня, 8/1; ідентифікаційний номер 36391213) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) заборгованість зі сплати податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 2551 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 39 коп.

3. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання складеної у повному обсязі постанови у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич