Постанова

від 10.10.2012 по справі 2/17-4764-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 2/17-4764-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року у справі№ 2/17-4764-2011 за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс" проБанкрутство в судовому засіданні взяли участь представники : не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Одеської області від 31.01.2012 року визнано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс" - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута Старова О. О.

10.07.2012 року ухвалою суду затверджено ліквідаційний баланс підприємства банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року ухвалу господарського суду Одеської області від 10.07.2012 року скасовано, а провадження у справі №2/17-4764-2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс" припинено.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ліквідатора боржника звернувся до господарського суду з заявою про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс" банкрутом на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Тобто, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст.60 ГК України, публікації оголошення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи вищезазначені докази відсутні, зокрема ліквідаційний баланс підприємства банкрута.

Крім того в заяві відсутні відомості про те чи були повідомлені податкові органи про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих органах оголошення про припинення даної юридичної особи відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи проте суд першої інстанції на них уваги не звернули, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Тому твердження суду апеляційної інстанції про помилковість прийнятя заяви боржника про порушення справи про Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс" і здійснення подальшого провадження являється правомірним, оскільки судом першої інстанції не повно з'ясував усі обставини справи та не встановлено ознаки платоспроможності боржника.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс", порушеного з урахуванням особливостей передбачених ст. 51 Закону.

За таких обставин постанову Одеського апеляційного господарського суду можна визнати такою що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівіта Плюс" у справі № 2/17-4764-2011 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року у справі №2/17-4764-2011 залишити без змін.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич