Рішення

від 10.10.2012 по справі 5015/3646/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.12 Справа№ 5015/3646/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Фоліо Плюс", м.Харків

до відповідача Дочірнього підприємства "Львівдіалік" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром", м.Львів

про стягнення 49 068,94 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кірімов О.І. -представник (довіреність б/н дійсна до 31.12.2012р.); Мисяк А.Я. -юрисконсульт (довіреність №3 від 04.10.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Фоліо Плюс" до Дочірнього підприємства "Львівдіалік" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" про стягнення 49 051,05 грн., з яких 45 867,78 грн. основний борг за поставлену продукцію, 2 652,72 грн. пеня, 530,55 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 31.08.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.09.2012р. В судовому засіданні 19.09.2012р. оголошено перерву до 10.10.2012р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог вих. №668 від 25.09.2012р. (вх. №22051/12 від 02.10.2012р.), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 49 068,94 грн., з яких 45 867,78 грн. основний борг за поставлену продукцію, 2 667,63 грн. пеня, 533,53 грн. 3% річних. Крім того, у вказаній заяві, представник позивача просить суд розглядати справу без його участі.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.09.2012р. було подано відзив (від 18.09.2012р. вх.№20899/12), в якому він визнає позов в частині основного боргу 45 867,78 грн. зазначивши, що відсутні будь-які правові підстави заперечувати його існування. Крім того, у відзиві відповідач просить на підставі п.3 ст.83 ГПК України не стягувати або зменшити суму пені, а також на підставі п.6 ст.83 ГПК України відстрочити виконання рішення суду на три місяці. Відповідач також подав окреме клопотання (від 18.09.2012р. вх.№20898/12) в якому продублював прохання про незастосування пені або зменшення її розміру та відстрочку виконання рішення на три місяці, обґрунтовуючи тим, що ДП "Львівдіалік" перебуває у скрутному фінансовому становищі, яке зумовлене припиненням виробничої діяльності, відсутністю обігових коштів, наявністю значної заборгованості перед кредиторами, а також тим, що відповідач вжив необхідних заходів для досудового врегулювання спору, повністю визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу та намагається ліквідувати заборгованість усіма можливими способами.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.10.2012р., підтримав подану ним заяву про залучення ДАК «Укрмедпром»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх.№22629/12 від 08.10.2012р.), обґрунтовуючи тим, що остання є засновником відповідача і важка фінансова ситуація, яка склалася на ДП «Львівдіалік»безпосередньо зачіпає інтереси ДАК «Укрмедпром», зокрема має безпосередній негативний вплив на розвиток фармацевтичної галузі виробництва в Україні, а також на імідж ДАК «Укрмедпром»перед партнерами та потенційними інвесторами. Тому, на думку відповідача результат розгляду справи №5015/3646/12 матиме безпосередній вплив на діяльність ДАК «Укрмедпром».

Розглянувши подану відповідачем заяву про залучення ДАК «Укрмедпром»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні, при цьому суд виходив з наступного:

Заборгованість, яка є предметом спору виникла у ДП "Львівдіалік", яке згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.08.2012р. за №14425061 є юридичною особою, володіє необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, відтак відповідає за взяті на себе зобов»язання самостійно.

Вплив існуючого боргу ДП "Львівдіалік" на розвиток фармацевтичної галузі виробництва в Україні, а також на імідж ДАК "Укрмедпром" перед партнерами та потенційними інвесторами не є правовою підставою для залучення останньої в якості третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника позивача, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників відповідача, суд, -

встановив:

17.02.2011р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Фоліо Плюс" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Львівдіалік" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" (покупець) було укладено договір № 99 про закупівлю (далі по тексту -договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався у 2011р. поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), а покупець -прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п.1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: етикетки на лікарські засоби, товарний знак, інструкції на лікарські засоби. Кількість товару: інструкції -6 780000 штук, етикетки -7 150 000 штук, товарний знак - 76 000 штук.

Згідно п.5.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару (далі -рахунок) протягом 30 (тридцяти) банківських днів після дати поставки товару.

За умовами п.7.1.1. та п.7.1.2. договору покупець зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати за поставлений товар та приймати поставлений товар згідно з рахунком-фактурою, видатковою накладною, документами, що підтверджують якість товару.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 45 867,78 грн. згідно накладних №188 від 13.02.2012р. на суму 21 238,56 грн., №242 від 28.02.2012р. на суму 9 816,44 грн., №261 від 02.03.2012р. на суму 11 723,64 грн. та №345 від 21.03.2012р. на суму 3 089,14 грн.

Проте, відповідач порушивши умови договору, не здійснив оплату відтак, основний борг становить 45 867,78 грн.

На підставі п.8.5. договору позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно заяви про збільшення позовних вимог, становить 2 667,63 грн.

Крім того, відповідно до ст.625 ГПК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, які згідно заяви про збільшення позовних вимог становлять 533,53 грн.

Отже до стягнення, згідно заяви про збільшення суми позовних вимог, заявлено 49 068,94 грн., з яких 45 867,78 грн. основний борг, 2 667,63 грн. пеня, 533,53 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт поставки відповідачу товару підтверджується накладними №188 від 13.02.2012р. на суму 21 238,56 грн., №242 від 28.02.2012р. на суму 9 816,44 грн., №261 від 02.03.2012р. на суму 11 723,64 грн. та №345 від 21.03.2012р. на суму 3 089,14грн. Представник відповідача отримав товар на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №000482 від 13.02.2012р., №000503 від 28.02.2012р., №000510 від 02.03.2012р. та №000519 від 21.03.2012р.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, згідно п.5.1. договору, оплату за отриманий товар в сумі 45 867,78 грн. не здійснив.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представник відповідача визнав позов в частині 45 867,78 грн. основного боргу, про що зазначив у відзиві. Згідно наявних у матеріалах справи доручень №2 від 03.09.2012р. та № 3 від 04.10.2012р. представнику відповідача надано право на визнання позову.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову в частині стягнення 45 867,78 грн. основного боргу за поставлений товар.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 533,53 грн. 3% річних.

Дослідивши поданий позивачем уточнений розрахунок, судом встановлено, що при обчисленні 3% позивач не взяв до уваги, що кількість днів у 2012 році становить 366, а не 365. Відповідно, судом здійснено перерахунок 3% річних за той же період, що вказаний в уточненому розрахунку та з врахуванням кількості днів у 2012 році, що становить 366.

Отже з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 531,05 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.8.5. договору сторони передбачили, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як вбачається із долученого позивачем до заяви про збільшення позовних вимог розрахунку, позивач при нарахуванні пені також не врахував, що кількість днів у 2012 році становить 366, а не 365.

Отже, згідно здійсненого судом розрахунку, в межах строків які вказані в уточненому розрахунку, пеня, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 2 660,33 грн. та підлягає до стягнення.

Щодо поданого відповідачем клопотання про незастосування пені або зменшення її розміру та відстрочки виконання рішення суду на три календарні місяці, суд зазначає наступне:

В обґрунтування клопотання про зменшення суми пені та відстрочки виконання рішення, відповідач посилається на важке матеріальне становище, яке зумовлене припиненням виробничої діяльності, відсутністю обігових коштів, значною заборгованістю перед кредиторами. При цьому відповідач просить суд взяти до уваги той факт, що він вжив необхідних заходів для досудового врегулювання спору, повністю визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу та намагається ліквідувати заборгованість усіма можливими способами.

В підтвердження вказаних обставин відповідач надав копії рішень господарського суду Львівської області про стягнення з нього заборгованостей.

Згідно п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Під відстрочкою виконання рішення суду слід розуміти відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому у будь-якому випадку відстрочка виконання судового рішення пов'язана з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем обставини, якими він обґрунтовує клопотання про зменшення розміру пені та підстави для відстрочки виконання рішення не є винятковими, сума пені не є неспіврозмірною порівняно із сумою основного боргу.

Слід зазначити, що долучені відповідачем рішення суду про стягнення з нього заборгованості не підтверджують факту наявності у нього можливості сплати боргу повністю або частково саме через три місяці.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В підтвердження важкого фінансового становища відповідач не надав належних та допустимих доказів (річних (балансових) звітів, інших бухгалтерських документів про рух коштів, тощо).

У зв'язку із вищевикладеним, суд не вбачає достатніх правових підстав для зменшення суми пені та надання відстрочки його виконання на 3 (три) календарні місяці.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме до стягнення підлягає 49 059,16 грн. з яких 45 867,78 грн. основного боргу, 2 660,33 грн. пені та 531,05 грн. три проценти річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжним дорученням №9383 від 22.08.2012р. -1 609,50 грн. судового збору, який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 627-629, 655, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 78, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Львівдіалік" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" (79005, м.Львів, вул.Зелена, 12; п/р 26004301416998 Львівське центральне відділення «Промінвестбанк»; МФО 325633; код ЄДРПОУ 30274777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Фоліо Плюс" (91099, м.Харків, вул.Лодзька, 7; п/р 26007996106719 в філії ПАО «ПУМБ»м.Харків; МФО 350385; код ЄДРПОУ 30510263) основний борг в сумі 45 867,78 грн., пеню в сумі 2 660,33 грн., 3% річних в сумі 531,05 грн. та 1 609,17 грн. судового збору.

3 . У задоволенні пені в сумі 7,30 грн. та 3% річних в сумі 2,48 грн. 3% річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 15.10.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.