Рішення

від 19.12.2008 по справі 13/119-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/119-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19.12.2008                                                                Справа №  13/119-05

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні заяву відкритого акціонерного товариства імені Фрунзе про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у  справі              

за позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю "Промисловий синдикат"

до Відкритого  акціонерного  товариства  ім.Фрунзе  

про стягнення 306 152 грн. 31 коп., а також звернення стягнення заборгованості в сумі 600 000 грн. на заставлене майно –цілісний майновий комплекс вин-заводу, а саме: будівлі вин-заводу з обладнанням; що розташований за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Станційна, 20; шляхом передачі заставленого майна у власність позивача,

за участю представників:

позивача –Реутова Б.О. (за дорученням),

відповідача –Білецького О.В. (за дорученням),

                                            в с т а н о в и в:

12 квітня 2005 року за даною справою винесено рішення, згідно до якого позовні вимоги задовольнити частково, стягнуто з відкритого акціонерного товариства імені Фрунзе на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий синдикат”  цілісний майновий комплекс вин-заводу з обладнанням; що розташований за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Станційна, 20; шляхом його (тобто майна вин-заводу) передачі у власність товариству з обмеженою відповідальністю „Промисловий синдикат”, а також компенсації по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовлено. Після набрання рішенням законної сили позивачу виданий 25.04.2005 р. відповідний  наказ про примусове його виконання.

28 листопада 2008 року відповідачем у справі подано заяву про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, якими, на його думку, є факт визнання в судовому порядку недійсними договорів поруки від 28.05.2003 р. та застави майна від 28.05.2003 р.

За змістом статей 112 та 113 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд рішення можливий за заявою сторони не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для такого перегляду.

В даному випадку факт визнання недійсними вказаних договорів встановлено рішенням господарського суду Херсонської області від 15 вересня 2008 року у справі № 14/268-ПД, яке набрало законної сили 26 листопада 2008 року за результатами апеляційного перегляду відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду, а заяву відповідачем подано 28 листопада 2008 року, тобто в період названого двохмісячного строку.

Враховуючи ці обставини заява відповідача прийнята до розгляду та призначена в судовому засіданні на 16 грудня поточного року. В подальшому за клопотанням представника позивача в засіданні оголошена перерва до 19 грудня. У вказаний час представник позивача не з'явився, а безпосередньо керівництво позивача повідомило про неможливість прибуття представника через хворобу, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи.  Це клопотання судом відхилено з підстав відсутності згоди відповідача щодо подальшого відкладення розгляду справи та з урахуванням положень частин 3 і 4 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, за якими заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає розгляду в місячний  строк з дня її надходження, а неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви. З цього приводу суд також зазначає, що дата засідання була судом узгоджена з представником позивача в судовому засіданні, яке відбулося 16 грудня.

Поряд з викладеним, з матеріалів справи слідує, що рішення у справі від 12 квітня 2005 року ґрунтується на наступних обставинах.

Зокрема, з матеріалів справи слідує, що 28 травня 2003 року між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі Цюрупинського відділення „Ощадбанку” (надалі Банк) та колективним багатогалузевим підприємством ”Епселон” (надалі Підприємство) був укладений договір кредитної лінії № 2/2003 (т. 1, а.с. 7-10), відповідно до якого  Банк зобов'язався надати Підприємству кредит в сумі 600 000 грн з остаточним терміном його погашення 27 травня 2004 року під 21 % річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором з боку Підприємства того ж дня між Банком, Підприємством та Відкритим акціонерним товариством імені Фрунзе (надалі Відповідач) укладено договір застави (т. 1, а.с. 11-23), відповідно до якого Відповідач, виступаючи в якості майнового поручителя Підприємства, передав Банку в заставу цілісний майновий комплекс –будівлі вин-заводу з обладнанням згідно з переліком до договору, що розташований за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Станційна, 20. Крім того. Відповідно до пункту 1 договору сторонами визначено, що експертна оцінка вказаного майна складає 1 540 000 грн.  

В подальшому, 9 червня 2004 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промисловий синдикат” (надалі Позивач) був укладений договір № 906 уступки права вимоги (т. 1, а.с. 24), відповідно до якого Банк уступив Позивачу право вимоги виконання зобов'язання за договором кредитної лінії № 2/2003 від 28 травня 2003 року, укладеного між Банком та Підприємством, з боку останнього. З тексту договору слідує, що Банком проведена уступка права вимоги лише загальної суми кредиту, а саме –600 000 грн.

Крім того, 9 червня 2004 року між Банком та Позивачем укладений також договір уступки права вимоги (т. 1, а.с. 25), відповідно до якого Банк уступив останньому право вимоги виконання зобов'язання з боку Підприємства за рахунок заставленого майна Відповідача відповідно до договорів кредитної лінії та застави.

З меморіальних ордерів № 5975 від 28 травня та № 526 від 3 вересня 2003 року вбачається, що Банком були виконані зобов'язання щодо надання Підприємству кредиту в сумі 600 000 грн.

Поряд з цим, не дивлячись на взяті на себе зобов'язання Підприємство у вказаний вище термін суму кредиту не повернуло, а тому у відповідності до положень статті 195 Господарського кодексу України, за якою управнений суб'єкт господарського зобов'язання може передати другій стороні належні йому за договором права на одержання майна від третьої особи, а також пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якого кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), суд дійшов до висновку, що Позивач правомірно набув право вимоги виконання Відповідачем зобов'язання за договором кредитної лінії з боку Підприємства.

Крім того, в рішенні судом зазначено, що відповідно до положень статті 181 Цивільного кодексу УРСР, котрий діяв станом на день укладення договору застави, та статті 1 Закону України „Про Заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. За статтею 20 того ж Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Невиконання Підприємством умов договору кредитної лінії щодо своєчасного повернення суми кредиту є порушенням частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Підприємством взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту в розмірі 600 000 грн. не виконані, Позивач вправі  звернутися до Відповідача з вимогами про стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за рахунок заставленого Відповідачем майна –цілісного майнового комплексу вин-заводу з обладнанням; що розташований за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Станційна, 20; підлягають задоволенню шляхом його (тобто заставленого майна) передачі у власність Позивача. В той же час, при цьому вартість майна слід обраховувати, виходячи з його реальної вартості, визначеної відповідно до висновку оцінювача майна від 14 червня 2004 року, а саме: 437 689 грн. (т. 2, а.с. 10), оскільки Відповідачем відповідних доказів проведення оцінки заставленого майна, яка вказана в договорі застави в розмірі 1 540 000 грн, не надано.

Як вбачається із зазначеного, основними підставами для стягнення з відповідача на користь позивача є:

1) наявність договору кредитної лінії № 2/2003 від 28 травня 2003 року між відкритим акціонерним товариством „Державний Ощадний банк України” від імені якого виступало Цюрупинске відділення Ощадбанку № 3256, та КБП „Епселон” у розмірі 600 000 грн з кінцевим терміном погашення не пізніше 27 травня 2004 року зі сплатою 21% річних;

2) виконання зобов'язання забезпечувалося заставою та порукою (договори застави та поруки укладені 28.05.2003 р.). Зокрема відповідно до договору застави майновим поручителем (за договором поруки) виступало ВАТ „ім. Фрунзе” (він же Заставодавець), яке передало в заставу цілісний майновий комплекс. Згідно договору застави Заставодавець зобов'язався солідарно в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання по договору кредитної лінії № 2/2003 своїм майном;

3)  КБП „Епселон” у встановлений строк суму кредиту не повернуло;

4) відповідно до угоди від 4 червня 2004 року про уступку права вимоги (цесії) між Цюрупинским відділенням № 3256 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” та ТОВ „Промисловий синдикат” право вимоги боргу по договору кредитної лінії № 2/2003 від 28 травня 2003 року перейшло до ТОВ „Промисловий синдикат”;

5) зобов'язання за договором кредитної лінії від 28.05.2003 року на дату позовної заяви не були виконаними.

Разом з цим, за рішення господарського суду Херсонської області від 15 вересня 2008 року (т. 3 а.с. 39-40) названі вище договори поруки від 28 травня 2003 року, укладений між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Цюрупинського відділення № 2365 та ВАТ імені Фрунзе, та застави  від 28 травня 2003 року, укладеним між  ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Цюрупинського відділення № 2365, КБП „Епселон” та ВАТ імені Фрунзе,   визнані недійсними. Після апеляційного перегляду постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26 листопада 2008 року залишено без змін.

Факт визнання недійсними договорів застави та поруки є істотною обставиною у даній справі, оскільки за змістом названих вище правових позицій щодо положень статті 181 Цивільного кодексу УРСР, котрий діяв станом на день укладення договору застави, та статті 1 Закону України „Про Заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. За статтею 20 того ж Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. В даному випадку при недійсності договору застави та поруки безпосередньо відповідач не відповідає за зобов'язаннями, які він на себе за договором кредитної лінії № 2/2003 від 28 травня 2003 року, укладеним між ВАТ „Державний Ощадний банк України”, від імені якого виступало Цюрупинске відділення Ощадбанку № 3256, та КБП „Епселон” не брав.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що недійсність договорів застави та поруки від 28.03.2003 р. є нововиявленою обставиною для даної справи, а тому прийняте рішення від 12 квітня 2005 року підлягає скасуванню, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, так як, відповідач не відповідає за зобов'язаннями іншої особи КБП „Епселон” – за кредитним договором.

Оскільки подана відповідачем заява підлягає задоволенню, сплачене останнім державне мито покладається на позивача.

На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 44, 49,  82-85, 112-114 ГПК України,

                                                                в и р і ш и в :

1.Заяву відкритого акціонерного товариства імені Фрунзе про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами задовольнити.

2.Рішення від 12 квітня 2005 року скасувати.

3.В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий синдикат” до відкритого акціонерного товариства імені Фрунзе про стягнення 306 152 грн. 31 коп., а також звернення стягнення заборгованості в сумі 600 000 грн. на заставлене майно – цілісний майновий комплекс вин-заводу, а саме: будівлі вин-заводу з обладнанням; що розташований за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Станційна, 20; шляхом передачі заставленого майна у власність позивача, відмовити.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий синдикат” (розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, 2/4, розрахунковий рахунок 26002002243001 в ОФ АТ „Укрінбанк”,  код 32971084) на користь відкритого акціонерного товариства імені Фрунзе (розташованого за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Радянська, 12; розрахунковий рахунок 260082925 в ХОД АППБ “Аваль”, МФО 352093, код 00413593) – компенсації по сплаті державного мита в сумі 850 грн.

                                         Дата підпису рішення –19 грудня 2008 року   

                                  Суддя                                                              М.К. Закурін