ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2012 р. (11:10) Справа №2а-9331/12/0170/22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.Ф., за участю представників сторін:
від позивача - Шахматова Н.В.,
від відповідача - Жукова О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримдорзнак"
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримдорзнак" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0002972204 від 15.08.2012 року.
Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентом ФОП «ОСОБА_3» недійсним, а також безпідставністю застосовування наслідків цього. Крім того, позивач зазначає, що ним були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту, не сплата податку до бюджету контрагентом тягне негативні наслідки лише для останнього, а тому висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, закону не відповідають.
Ухвалами суду від 30.08.2012 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Позивач зареєстрований як юридична особа ЄДРПОУ 36915662.
Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з СПД-ФО ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_1) у січні 2012 року, за наслідками перевірки складено акт №4246/22-3/36915662 від 02.08.2012 року.
За висновками даного акту встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1 120 грн. На підставі акту, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0002972204 від 15.08.2012 року.
В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.
Так, перевіркою встановлено, що підставою для нарахування вказаних сум є те, що договірні зобов'язання по договору постачання нафтопродуктів №04/01-2012, укладеного між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_3 не виконувались та є нікчемними.
До зазначеного висновку відповідач дійшов з того, що згідно акту №1668/17-1/НОМЕР_1 від 08.05.2012р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки СПД-ФО ОСОБА_3 з питання достовірності формування податкового кредиту і податкового зобов'язання за січень 2012 року. Під час проведення перевірки та за її результатами встановлено, не надання СПД-ФО ОСОБА_3 первинних документів по придбанню нафтопродуктів та встановлено зайве включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварним операціям з метою одержання податкової вигоди і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям.
З наведених підстав, при перевірці позивача та складенні акту №4246/22-3/36915662 від 02.08.2012 року зроблено висновки про недійсність договорів із СПД-ФО ОСОБА_3, а відповідно позивач неправомірно сформував податковий кредит в розмірі 1120грн.
Частино 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.
Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.
Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.
Так, позивачем надані первинні, бухгалтерські та інші документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання, а саме: договір постачання нафтопродуктів №04/01-2012 від 03.01.2012 року, сертифікати відповідності та паспорт якості, податкову та видаткову накладну та ін.
Останнє цілком знайшло відображення та своє підтвердження під час проведення перевірки позивача та викладено в акті перевірки однак до уваги перевіряючи ми не прийнято.
Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.
Відповідно до п. 198.1 а) ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований у якості СПД, ідентифікаційний код НОМЕР_1. Відомості про те, що державну реєстрацію - анульовано, в матеріалах справи відсутні. Вищезазначене свідчить про те, що висновки викладені в акті відповідача є непідтвердженими.
За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.
Під час судового засідання, яке відбулось 09.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 15.10.2012 року.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС №0002972204 від 15.08.2012 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримдорзнак" судовий збір у розмірі 107,30 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2012 |
Оприлюднено | 18.10.2012 |
Номер документу | 26439364 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Радчук А.А.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Радчук А.А.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Радчук А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні