Постанова

від 16.10.2012 по справі 2а-7618/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р. № 2а-7618/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Хомик К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0002141502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 5022 грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта ДПІ у м. Червонограді Львівської області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що придбав у контрагента ТзОВ «Техпромлайн»електродвигун на суму 24106 грн. 80 коп. В результаті усної домовленості з контрагентом було досягнуто згоди щодо вартості, умов оплати та поставки товару. Придбання електродвигуна підтверджується відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Стосовно поставки товару, зазначив, що така була здійснена на підставі видаткової накладної №155 від 30.06.2010р., разом з тим, акти приймання-передачі товару та товарно-транспортні накладні, та інші документи з відмітками про відвантаження товару на момент здійснення господарської операції не були обов'язковими для обліку. Крім того, зазначив, що отримання податкової накладної, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою для правомірного формування податкового кредиту покупця товару, робіт, послуг.

ДПІ у м. Червонограді Львівської області подала до суду заперечення на адміністративний позов від 04.10.2012 року, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою позивача встановлено відсутність документів, які підтверджують факт поставки електродвигуна від контрагента ТзОВ «Техпромлайн». У ході перевірки, позивачем представлено видаткову накладну від 30.06.2010р. № 155 на суму 24106 грн. 80 коп., в якій вказано одержувача товару - ОСОБА_3 Крім того, відсутні договори, акти приймання-передачі товару та товарно-транспортні накладні, залізнодорожні документи з відмітками про відвантаження товару, які свідчать про факт перевезення товару від ТзОВ «Техпромлайн»до позивача. Таким чином, вважає, що позивачем сформовано податковий кредит з порушенням вимог, передбачених ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та в письмовому поясненні від 15.10.2012 року вх. №41524. Додатково пояснив, що відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для не включення витрат на придбання електродвигуна до складу валових витрат. Зазначене включення здійснено на підставі відповідних видаткових та податкових накладних постачальника, які є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, в акті перевірки від 26.03.2012р. не встановлено заниження або завищення податкових зобов'язань. Також зазначив, що у видатковій накладній №155 від 30.06.2010р. є посилання на рахунок-фактуру №94 від 14.05.2010р., в якій одержувачем товару зазначено ОСОБА_1 Таким чином, вважає, що зазначення у видатковій накладній одержувача товару - ОСОБА_3 є лише опискою, яка допущена контрагентом ТзОВ «Техпромлайн», що не дає підстав вважати, що у позивача відсутні документи, які підтверджують факт поставки електродвигуна від ТзОВ. «Техпромлайн»на користь позивача. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні. Додатково пояснив, що позивачем не представлено до перевірки товарно-транспортних накладних -єдиного первинного документу, на підставі якого позивач мав оприбуткувати товар, зазначений у видаткових та податкових накладних, виданих ТзОВ «Техпромлайн»та не підтверджено факту транспортування товару від контрагента до позивача. У зв'язку з цим просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місцезнаходження суб'єкта господарювання: АДРЕСА_1 фактичне місцезнаходження - АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_1. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у м. Червонограді Львівської області.

На підставі направлення ДПІ у м. Червонограді Львівської області від 22.03.2012р. №33/17-2 та пп.78.17 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (з наступними змінами та доповненнями), ДПІ у м. Червонограді Львівської області 26.03.2012р. проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код -НОМЕР_1), про що складено акт від 26.03.2012р. №34/172/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, за період з 01.01.2009р. по 14.02.2012р.

У ході проведення перевірки встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками червня 2010р. у сумі 4017,80 грн., чим порушено вимоги п.1.7 ст. 1, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР;

- встановлено порушення абзацу «б»п.202.1 ст.202, п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI в частині неподання податкової декларації з ПДВ за звітний період з 01.01.2011р. по 24.01.2011р.

За результатами перевірки ДПІ у м. Червонограді районі Львівської області на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123, ст. 7 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012р. №0002751701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5023,25 грн., в тому числі: 4017,80 грн. основного платежу, 1005,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, від 17.04.2012р. №0002751701, позивач подав первинну скаргу до від 27.04.2012 року б/н та повторну скаргу від 07.07.2012 року, проте, скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ «Техпромлайн»в результаті усної домовленості було досягнуто згоди щодо вартості, умов оплати та поставки електродвигуна М3ВР200MLB4 (3GP202001-B.A).

Загальна вартість товару складає -24106,8 грн., в тому числі ПДВ -4017,8 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №94 від 14.05.2010р.

Позивач у поданій до ДПІ у м. Червонограді Львівської області податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. №9002669328 від 19.07.2010 року, в Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) у розділі II «Податковий кредит»та в Розрахунку коригування сум ПДВ від 19.07.2010р. №9002663125 відобразив операції з придбання електродвигуна в постачальника ТзОВ «Техпромлайн»(код за ЄДРПОУ 35467218) на загальну суму 24106,80 грн., в тому числі ПДВ 4017,80грн., а саме у податковій накладній від 17.05.2010р. №183 на суму 12053,40грн., в тому числі ПДВ в сумі 2008,90 грн., податковій накладній від 25.06.2010р. №208 на суму 12053,40 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2008,90 грн.

На підтвердження факту оплати товару (електродвигуна М3ВР200MLB4 «3GP202001-B.A») позивач надав такі докази: платіжне доручення №27 від 17.05.2010р. на суму 12053,4 грн. в т.ч. ПДВ -2008,9 грн., платіжне доручення №33 від 25.06.2010р. на суму 12053,4 грн. в т.ч. ПДВ -2008,9 грн.

З письмових пояснень позивача щодо розбіжностей по податковому кредиту з контрагентом ТзОВ «Техпромлайн»вбачається, що 01.07.2010р. товар (електродвигун) на підставі видаткової накладної за №РН-0000014 від 01.07.2010р. на суму 30056,22 грн., в т.ч. ПДВ 5009,37 грн. був доставлений замовнику ТзОВ «Кроно-Україна»(код ЄДРПОУ - 31147999), пункт поставки -м. Івано-Франківськ за рахунок коштів ОСОБА_1

На підтвердження виконання умов усного договору щодо вартості та умов оплати і поставки електродвигуна М3ВР200MLB4 позивач також надав такі докази: копія рахунку-фактури №94 від 14.05.2010р., копія видаткової накладної №155 від 30.06.2010р., копія видаткової накладної №РН-0000014 від 01.07.2010р.

Проте, суд не вважає ці докази належними та достатніми для спростування висновків відповідача, викладених у акті перевірки, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем у поданій до ДПІ у м. Червонограді Львівської області податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року №9002669328 від 19.07.2010 року, в Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) у Розділі II «Податковий кредит»та в Розрахунку коригування сум ПДВ від 19.07.2010р. №9002663125 відобразив операції з придбання електродвигуна в постачальника ТзОВ «Техпромлайн»(код за ЄДРПОУ 35467218) на загальну суму 24106,80грн., в т.ч. ПДВ 4017,80грн., а саме:

податкова накладна від 17.05.2010р. №183 на суму 12053,40грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2008,90 грн., яка відображена у Розрахунку коригування сум ПДВ від 19.07.2010р. №9002663125;

податкова накладна від 25.06.2010р. №208 на суму 12053,40 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2008,90 грн., яка відображена у Додатку 5 до податкової декларації за червень 2010 року.

З метою підтвердження сум податкового кредиту та для усунення розбіжностей встановлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПІ у м. Червонограді Львівської області направлено запит від 06.04.2011 року №5467/17-030 до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва «Про проведення перевірки отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства»по ТзОВ «Техпромлайн»(код ЄДРПОУ 35467218).

На адресу ДПІ у м. Червонограді Львівської області надійшла відповідь №8500/7/23-1106 від 10.05.2011 року від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, де вказано що «здійснити перевірку ТзОВ «Техпромлайн»не має можливості у зв'язку з тим, що згідно бази даних АРМ «Облік»стан платника (8) - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Згідно даних Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що Декларації по податку на додану вартість ТзОВ «Техпромлайн»до ДПІ у Шевченківському районі у м.Києва за травень-червень 2010 року не подано.

Разом з тим, перевіркою також встановлено, що у позивача відсутні договори, акти приймання-передачі товару, а також документи, що підтверджують факт поставки товару від контрагента ТзОВ «Техпромлайн», зокрема, товарно-транспортні накладні, залізнодорожні документи з відмітками про відвантаження товару.

З пояснень позивача вбачається, що після отримання товару від ТзОВ «Техпромлайн»у видатковій накладній за №155 від 30.06.2010р. була виявлена помилка, яка полягає у помилковому зазначені отримувача товару -ОСОБА_3 На звернення у липні 2010р. до ТзОВ «Техпромлайн», позивач в електронному вигляді отримав копію виправленої завіреної підписом та скріпленої печаткою видаткової накладної, проте, оригінал вказаної видаткової накладної поштою чи іншими засобами не надходив.

З приводу тверджень позивача про те, що наявність податкової накладної є достатньою підставою для формування податкового кредиту, суд зазначає наступне.

З аналізу ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР , податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР , якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Виходячи зі змісту п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»03.04.1997 року № 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податків.

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на його формування.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з п.п. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту, з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи.

Наявність у позивача документів, які є необхідними для формування податкового кредиту -податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних, немає можливості ідентифікувати їх як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Техпромлайн», відсутність у позивача інших доказів реального виконання господарської операції. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є правомірним.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді Львівської області від 17.04.2012 року №0002751701 є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 жовтня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.