cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2012 р. № 2а-4880/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
представника позивача Жидкова Ю.В.,
представника відповідача Мандзиняк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Центр безпеки «Гарант»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Приватне підприємство «Центр безпеки «Гарант»звернулося до суду з вказаним вище позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006581502 від 21.10.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта ДПІ у Залізничному районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що отримував консультаційні послуги від контрагента ТзОВ «Галицькі інвестиції»у відповідності до умов договору №12/11/10, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг та податковими накладними. Вказує на те, що податковим органом під час проведення перевірки не було досліджено первинні документи ПП «Центр безпеки «Гарант».
ДПІ у Залізничному районі м. Львова подала до суду заперечення на адміністративний позов від 22.06.2012 року, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем не надано доказів, які саме послуги надавав контрагент ТзОВ «Галицькі інвестиції». Крім того, в контрагента позивача ТзОВ «Галицькі інвестиції»відповідно до акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 28.02.2011р. відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, тобто відсутня фінансово -господарська діяльність, що, в свою чергу, вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності вказаним контрагентом відповідно договору про надання послуг, укладеного з позивачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентом носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, що висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. У зв'язку з цим просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено неможливість виконання відповідного договору, укладеного з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивач -Приватне підприємство «Центр безпеки «Гарант», юридична адреса: 79052, м.Львів, вул. Роксоляни, 21/38, зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 22.03.2006р., код ЄДРПОУ -34306304, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №209347. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Залізничному районі м. Львові 23.03.2006р. за № 101. Станом на 10.10.2011р. перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова як платник ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №17745662, Форма №2-Р).
Відповідно до наказу ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 1107 від 28.09.2011р. та на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Центр безпеки»Гарант»(ЄДРПОУ - 34306304) щодо підтвердження господарських відносин із ТзОВ «Галицькі інвестиції»згідно з додатком №5 декларації з ПДВ, поданої за жовтень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 10.10.2011р. № 3079/15-2/34306304. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п. 7.4, п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР(зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010р. у сумі 4300,2 грн., за листопад 2010р. у сумі 5633,4 грн., за грудень 2010р. у сумі 2766,6 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у сумі 12700,2 грн.
На підставі акта перевірки 10.10.2011р. № 3079/15-2/34306304 відповідно до пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006581502 від 21.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 30909 грн., в тому числі за основним платежем 11127,2 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 2781,8 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач його оскаржив до ДПА у Львівській області (скарга від 01.11.2011р. №5). Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПА у Львівській області від 20.12.2011 року №33550/10/25-005/2753 скарга ПП «Центр безпеки»Гарант»залишена без задоволення, а податкове повідомлення -рішення № 0006581502 від 21.10.2011 року -без змін.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ПП «Центр безпеки «Гарант»та ТзОВ «Галицькі інвестиції»укладено договір про надання послуг №12/11/10 від 01.11.2010р.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Виконавець (ТзОВ «Галицькі інвестиції») за завданням Замовника (ПП «Центр безпеки»Гарант») зобов'язується надавати консультаційні та посередницькі послуги, в порядку, визначеному договором.
Відповідно до розділу 2 договору виконавець надає замовнику консультаційні (бухгалтерські, юридичні, кадрові) та посередницькі послуги.
Розділ 2 договору передбачає, що вартість послуг визначається по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах по наданих послуг. Акт за надані послуги підписується сторонами до 31 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов'язується перераховувати авансову оплату для надання послуг протягом поточного місяця, в якому надаються послуги.
Відповідно до п. 6.1 договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
На підтвердження виконання умов договору про надання послуг №12/11/10 від 01.11.2010р., позивач надав наступні докази: договір про надання послуг №12/11/10 від 01.11.2010р., акт приймання-передачі наданих послуг №11/10-01 від 11.10.2010р., акт приймання-передачі наданих послуг №15/10-01 від 15.10.2010р., акт приймання-передачі наданих послуг №21/10-01 від 21.10.2010р., акт приймання-передачі наданих послуг №25/10-01 від 25.10.2010р., акт приймання-передачі наданих послуг №28/10-03 від 28.10.2010р., акт приймання-передачі наданих послуг №30/11-05 від 30.11.2010р., акт приймання-передачі наданих послуг 30/12-07 від 30.12.2010р., податкові накладні №78 від 11.10.2010р., №144 від 21.10.2010р., №106 від 15.10.2010р., № 163 від 25.10.2010р., №194 від 28.10.2010р., №229 від 01.11.2010р., №268 від 15.11.2010р., №429 від29.11.2010р., №526 від 02.12.2010р.
Суми податку на додану вартість, згідно з отриманими від ТзОВ «Галицькі інвестиції»податковими накладними ПП «Центр безпеки «Гарант»включило до складу податкового кредиту за період жовтень -грудень 2010р.у сумі 20991 грн., в тому числі ПДВ у сумі -12700,2 грн.
Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що договір про надання послуг був укладений 01.10.2010р., разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано акти приймання-передачі наданих послуг за жовтень 2010р., а саме: №11/10-01 від 11.10.2010р., №15/10-01 від 15.10.2010р., №21/10-01 від 21.10.2010р., №25/10-01 від 25.10.2010р., №28/10-03 від 28.10.2010р., тобто такі акти підписані ще до укладення договору.
Згідно з п. 3.1. Договору акти приймання - передачі наданих послуг складаються помісячно. Проте, позивачем надано акти приймання -передачі послуг підписані в жовтні місяці - №11/10-01 від 11.10.2010р., №15/10-01 від 15.10.2010р., №21/10-01 від 21.10.2010р., №25/10-01 від 25.10.2010р., №28/10-03 від 28.10.2010р.
З приводу цих обставин представник позивача пояснень не надав.
Як вже зазначалось судом відповідно до розділу 2 договору виконавець (ТзОВ «Галицькі інвестиції») надає замовнику (позивач) консультаційні (бухгалтерські, юридичні, кадрові) та посередницькі послуги. Проте, на вимогу суду представник позивача не надав доказів фактичного надання таких послуг (звіти, висновки, пропозиції, рекомендації, участь в посередництві тощо), не зміг пояснити, які конкретно послуги і, в якій формі надавались, та, яким чином результати послуг використовувались в господарській діяльності позивача.
Крім того, в наданих актах приймання -передачі наданих послуг не вказано фактичної кількості потраченого часу на надання послуг, не наведені одиниці виміру.
З приводу тверджень позивача про те, що дії ДПІ у Шевченківському районі м.Львова по проведенню перевірки та висновки акту перевірки фінансово -господарської діяльності ТзОВ «Галицькі інвестиції»в судовому порядку визнані протиправними, суд зазначає наступне.
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведена перевірка ТзОВ «Галицькі інвестиції»про що складено акт від 28.02.2011р. №155/23-118/37277910 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки (код ЄДРПОУ- 37277910) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р.
Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2011р. у справі № 2а-3473/11/1070 за позовом ТзОВ «Галицькі інвестиції»до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки»ТзОВ «Галицькі інвестиції» та висновки, викладені у акті перевірки від 28.02.2011 №155/23-118/37277910. Вказана постанова залишена без змін відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2011р. (справа №44783/11).
При аналізі вказаних судових рішень встановлено, що в них не встановлено жодних обставин, що стосуються фінансово -господарської діяльності ТзОВ «Галицькі інвестиції»та позивача. Вказаними судовими рішеннями визнано протиправними дії та висновки лише з підстав порушення податковим органом вимог, передбачених п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, що регулює порядок проведення документальних позапланових перевірок. Тому, вказані судові рішення не містять обставин, які входять до предмету доказування у цій справі та не впливають на правову оцінку фінансово -господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Галицькі інвестиції».
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.
Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV.
Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Галицькі інвестиції». При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.
Суд також зазначає , що згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
З аналізу ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.
Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.
Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.
Наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.
З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичне надання послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 21.10.2011р. № 0006581502 є правомірним.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 жовтня 2012 року.
Суддя Гулик А.Г.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2012 |
Оприлюднено | 18.10.2012 |
Номер документу | 26440498 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні