Постанова

від 28.09.2012 по справі 2а-5788/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 р. Справа № 2а-5788/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді - Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судових засідань -Голоднікова О.В.,

за участю представника позивача Горуни С.М., представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Будпром» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львові Львівської області ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення та складання акта перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012р. та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Будпром» (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львові Львівської області ДПС (далі-ДПІ), просить визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення перевірки та складання акта від 06.06.2012р. №578/22-4/33420340 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо -торгівельне підприємство «Будпром»(ЄДРПОУ 33420340) з питань господарських відносин з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»(ЄДРПОУ 35554567) за березень, квітень 2011р., з ПП «Ново-Ком»(ЄДРПОУ 36917481) за лютий 2011р. та з ПП «Інвест Пром»(ЄДРПОУ 37156752) за березень 2011р.»; зобов'язати ДПІ вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС»інформацію про результати перевірки Товариства, оформленої актом від 06.06.2012р. №578/22-4/33420340; скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012р. №0000398340 та №0000412340. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що переважна більшість обставин, що викладені в акті перевірки, стосуються не Товариства, а його контрагентів та свідчать про можливі порушення законодавства допущені ними. Товариство не може нести юридичну відповідальність за діяльність своїх контрагентів. Надані до перевірки документи по спірних господарських операціях свідчать про реальний їх характер.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених і позові та доповненнях до позову та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що за наслідком перевірки встановлено, що Товариством неправомірно відображено у податковому обліку господарські операції з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Ново-Ком»з ПП «Інвест Пром»оскільки такі не відбувались. Вважає, що мало місце перерахування коштів контрагентові за товар без мети реального настання правових наслідків з метою отримання безпідставної податкової вигоди. Зазначив, що до перевірки не було представлено товарно-транспортних документів, які засвідчували факт транспортування придбаного (орендованого) товару (послуг), що вказує на факт необґрунтованості позовних вимог. Просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Будпром» зареєстроване 16.03.2005р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.03.2005р. №14151020000003817. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.03.2005р. за №1302, на момент перевірки перебувало на обліку в ДПІ.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань господарських відносин з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»за березень, квітень 2011 року, з ПП «Ново-Ком»за лютий 2011 року та з ПП «Інвест Пром»за березень 2011 року за наслідком якої складено Акт 06.06.2012р. №578/22-4/33420340 в якому встановлено, що Товариством порушено п. 4.1 ст.4 , п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334 від 28.12.1994р. з наступними змінами і доповненнями (далі-Закон №334), п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137. п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755 із змінами та доповненнями (далі-ПК України): занижено податок на прибуток за І квартал 2011р. на суму 34 596,86 грн.; в порушення ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України Товариством занижено податок на додану вартість на суму 29 269,17 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012р. №0000392340, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 29 270,17 грн., з яких 29 269,17грн. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1,00грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012р. №0000412340, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 34 597,86 грн., з яких 34 596,86грн. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1,00грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду за захистом порушених прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704 (далі-Положення).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та розділі 2 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством (Орендар) та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»(Орендодавець) 28.02.2011р. укладено договір №282, предметом якого є оренда катка AMMANN AV12, рік випуску 2002.

На виконання умов даного договору була виписана податкова накладна №641 від 31.03.2011р. на загальну суму 9 550,00грн., в тому числі ПДВ -1 591,67 грн. -оренда катка AMMANN AV12, рік випуску 2002 -за березень 2011р.; Акт виконаних робіт №641 від 31.03.2011р., сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту за березень 2011р. у розмірі 1 591,67 грн., відображено в декларації з ПДВ за березень 2011 року; та податкова накладна №751 від 30.04.2011р. на загальну суму 9 550,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 591,67грн. -оренда катка AMMANN AV12, рік випуску 2002 -за квітень 2011 року; Акт виконаних робіт №751 від 30.04.2011р., сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту за квітень 2011 року у розмірі 1 591,67 грн., відображено в декларації з ПДВ за квітень 2011 року. Також Товариством відображено в складі валових витрат придбання послуг по оренді катка AMMANN AV12, рік випуску 2002 у ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»за І кв. 2011 року 7 958,33 грн. Форма розрахунків безготівкова, про що долучено банківські виписки.

Як зазначено в акті перевірки, за результатами проведених заходів встановлено, що ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за податковою адресою: АДРЕСА_1, не знаходиться. За результатами повторного виходу працівників ВПМ Ленінської МДПІ на податкову адресу ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»підприємство також не встановлено. Опитано менеджера комісійного магазину «Барвіха»ОСОБА_4 яка є орендарем офісного приміщення (АДРЕСА_1) остання пояснила, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»ніколи не знаходилось та не знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 В офісі №12 (на теперішній час номер офісу змінено на 21) знаходилась та знаходиться фірма з організації вантажних перевезень.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи актів виконаних робіт, податкових накладних за березень, квітень 2011 року послуги придбані у ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»були надані у березні 2011 року ЛМКП «Львівводоканал»згідно податкової накладної №3 від 31.03.2011р., акт виконаних робіт №5 від 31.03.2011р. на суму 10 000,00грн. в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн. - оренда катка AMMANN AV12., яка віднесена до складу податкового зобов'язання за березень 2011 року у розмірі 1 666,67 грн., відображено в декларації з ПДВ за березень 2011р.; у травні 2011р. згідно податкової накладної №3 від 31.05.2011р., акт виконаних робіт №6 від 31.05.2011р. на суму 10 000,00грн. в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн. - оренда катка AMMANN AV12., яка віднесена до складу податкового кредиту за травень 2011 року у розмірі 1 666,67 грн., відображено в декларації з ПДВ за травень 2011 року. Також відображено в складі валових доходів за І кв. 2011р. 8 333,33 грн., реалізація послуг по оренді катка AMMANN AV12, рік випуску 2002.

До матеріалів справи долучено договір №10-12 від 10.01.2011р., укладений між ЛМКП «Львівводоканал»(Орендар) та Товариством (Орендодавець), предметом якого є оренда катка AMMANN AV12, рік випуску 2002, згідно п.5.1 Договору вбачається, що Договорір вступає в дію з дати підписання.

Даючи аналіз Договорам оренди суд приходить до переконання, що оскільки Договір оренди між Товариством та ЛМКП «Львівводоканал»був укладений раніше ніж договір оренди між Товариством та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а тому сумнівним є факт оренди.

Окрім того, у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.1998р. за № 128/2568 зазначено, що «товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи». Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною.

Відповідно п.11.7 вищевказаних Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоотримувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідченні підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) передається Перевізнику.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарських відносин від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеної Постанові від 8 вересня 2009 року справа №09/143.

Акти здачі-прийняття виконаних робіт, повинні містити всі реквізитів, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні? та вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 ?Витрати? Затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. № 27/4248.

Виходячи з вищенаведеного, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

З долучених до матеріалів справи письмових поояснень директора Товариства вбачається, що як відбувалося транспортуваннякатка з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» м.Луганськ йому не відомо.

Відсутність товарно-транспортних накладних по факту транспортування катка AMMANN AV12, рік випуску 2002 з м.Луганська до м.Львова та по закінченню дії договору до м.Луганська; необізнаність Товариства як Орендаря про спосіб транспортування; відсутність в актах виконаних робіт №641 та №751 посилання на договір, на підставі якого надаються такі послуги; зазначення в акті №6 виконаних робіт від 31 травня 2011 року про те, що послуги надані за квітень-травень на суму 10 000,00грн. суперечать умовам договору від 10.01.2011р. №10-12 та в сукупності дають можливість суду дійти висновку, що Товариство не одержувало послуг від ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» по оренді катка.

Окрім того, Товариство у лютому 2011 року мало взаємовідносини з ПП «Ново-Ком»на підставі договору купівлі-продажу №15021 від 15.02.2011р., предметом якого був товар, визначений у п.1.1.Договору. Як зазначено в п.3.3 Договору, транспортування та передача товару по кількості та якості проводиться Продавцем (ПП «Ново-Ком») за адресою вказаною Покупцем (Товариством).

На виконання умов цього Договору було виписано податкову накладну №776 від 18.02.2011р., видаткову накладну №776 від 18.02.2011р. на загальну суму 154 000,00 грн., в тому числі ПДВ -25 666,67 грн. згідно номенклатури «ковш планувальний, ступиця заднього моста в зборі, насос ходу Р-102, циліндр повороту KNB250, роздільник JCB, КПП KNB250»; та податкову накладну №781 від 21.02.2011р., видаткову накладну №781 від 21.02.2011р. на загальну суму 40 000,00 грн., в тому числі ПДВ -6 666,67 грн. згідно номенклатури «двигун ЛІАЗ», які віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року у розмірі 32 333,34 грн. та відображено в декларації з ПДВ за лютий 2011 року, а також відображено в складі валових витрат за І кв.2011 року на суму 161 666,66 грн. придбання ТМЦ у ПП «Ново-Ком». Форма розрахунків безготівкова, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.

Як зазначено в акті перевірки, документів щодо транспортування товару до перевірки не представлено, таких не надано на вимогу суду.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи письмових документів: податкові накладні за березень, листопад 2011р. та пояснень директора Товариства, що ТМЦ (ступиця заднього моста в зборі, насос ходу Р-102), придбані у ПП «Ново-Ком» були реалізовані у березні 2011 року ПП «Західний буг»згідно податкової накладної №1 від 23.03.2011р., видаткової накладної №РН-6 від 23.03.2011р. на суму 26 490,00грн. в т.ч. ПДВ 4 415,00грн., яка віднесена до складу податкового зобов'язання за березень 2011 року у розмірі 4 415,00 грн., відображено в декларації з ПДВ за березень 2011 року; у листопаді 2011 року ТзОВ Фірма «Гранполіс-Плюс»згідно Договору №1/11 від 01.11.2011р. (ковш планувальний, роздільник JCB), згідно податкової накладної №6 від 29.11.2011р., видаткової накладної №РН-46 від 29.11.2011р. в частині реалізації на суму 35 039,70грн. в т.ч. ПДВ 5 839,95грн., яка віднесена до складу податкового зобов'язання за листопад 2011 року у розмірі 5 839,95грн., відображено в декларації з ПДВ за листопад 2011 року. Також відображено в складі валових доходів за І кв. 2011 року 22 075 грн., за ІV кв. 2011 року 29 199,75 грн. реалізація ТМЦ ТзОВ Фірма «Гранполіс-Плюс»та ПП «Західний буг», які були придбані (згідно податкових накладних) у ПП «Ново -Ком».

Згідно наданого пояснення, решта ТМЦ отримані від ПП «Ново-Ком» відображені на рах. 281 «Товари»та зберігаються в с.Воля-Висоцька Жовківському районі Львівської області, проте суду не подано жодних доказів щодо оренди приміщень за вказаною адресою, не надано документів складського обліку чи інших первинних бухгалтерських документів фактичної наявності таких ТМЦ у Товариства, які б підтверджували факт передачі товару від ПП «Ново-Ком»Товариству, як це зазначено в п.3.3 Договору, що на думку суду є не підтвердження дотриманням істотних умов договору та ставить під сумнів його виконання.

Окрім того судом досліджено Договорів №1/11 від 01.11.2011р., що укладений між Товариством (Продавець) та ТзОВ Фірма «Гранполіс-Плюс»(Покупець), предметом якого були ковш планувальний та роздільник JCB, придбаний Товариством у ПП «Ново-Ком» згідно п.4.1 Договору якого вбачається, що передача товару здійснюється по кількості на складі Покупця, проте таких доказів суду не надано, що в сукупності, ставить під сумнів реальність виконання такого.

Відповідно до наданих до перевірки Товариством документів встановлено взаєморозрахунки з ПП «Інвест Пром» за березень 2011 року про що надано податкову накладну №313 від 23.03.2011р., видаткову накладну №313 від 23.03.2011р. на загальну суму 20 255,00 грн., в тому числі ПДВ -3 375,83 грн. згідно номенклатури «гідротрансформатор»,

яка віднесена до складу податкового кредиту за березень 2011 року та відображено в декларації з ПДВ за березень 2011 року, а також відображено в складі валових витрат за І кв. 2011 року на суму 16 879,17 грн. Форма розрахунків безготівкова. Проте ні до матеріалів справи ні до перевірки Договір поставки не представлено та не представлено документів щодо транспортування товару.

Згідно представленої Товариством податкової накладної за березень 2011 року та пояснення, ТМЦ придбані у ПП «Інвест Пром» були реалізовані у березні 2011 року ПП «Західний буг»згідно податкової накладної №2 від 23.03.2011р. та видаткової накладної №РН-5 від 23.03.2011р. на суму 21 250,00грн. в т.ч. ПДВ 3 541,67 грн., яка віднесена до складу податкового зобов'язання за березень 2011р. та відображено в декларації з ПДВ за березень 2011р., а також відображено в складі валових доходів за І кв. 2011 року.

В порядку ст.11 КАС України судом вимагались докази в підтвердження факту транспортування товару ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Ново-Ком»з ПП «Інвест Пром», проте представником позивача не надано актів приймання придбаного товару у пунктах його розвантаження, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару Товариством, яке в свою чергу проводячи оплату за придбаний товар та переслідуючи розумний економічний ефект в господарських операціях, повинно було бути зацікавленим в якості придбаного (орендованого) товару, а також перевірити всі необхідні документи на відповідність придбаного товару.

На підставі встановлених обставин, суд приходить до переконання, що договори, укладені між Товариством та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Ново-Ком»з ПП «Інвест Пром»не спричинили реального настання правових наслідків.

Оцінюючи докази, судом враховано, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок визначення податкового кредиту та формування валових витрат. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Окрім того судом взято до уваги і ту обставину, що позивач та його контрагенти: продавці та орендар працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного. Суд вважає, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, що викладено в акті перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В статті 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обов'язку сплати податків).

Контролюючим органом проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності Товариства встановлено, що останнє оплачувало кошти контрагентам без мети реального настання правових наслідків, з метою несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету, з чим погоджується суд.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог Податкового кодексу, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та передбачених ст.2 КАС України принципів, а відтак відсутні підстави для задоволення вимог щодо зобов'язання ДПІ вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС»інформацію про результати перевірки Товариства, оформленої актом від 06.06.2012р. №578/22-4/33420340.

Щодо позовної вимоги щодо визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення перевірки та складання акта від 06.06.2012р. №578/22-4/33420340 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торгівельне підприємство «Будпром»з питань господарських відносин з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»за березень, квітень 2011 р., з ПП «Ново-Ком»за лютий 2011р. та з ПП «Інвест Пром»за березень 2011р.»суд зазначає наступне.

Як пояснив представник ДПІ в судовому засіданні, оскільки контролюючим органом було отримано акти перевірок контрагентів Товариства, а відтак в порядку ст.73 ПК України був сформований письмовий запит про подання пояснень та їх документальних підтверджень.

Як вбачається з акта перевірки, така була проведена на підставі вимог п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у відповідності до наказу ДПІ від 23.05.2012р. №143 та направлення від 23.05.2012р. №249, які вручено під розписку заступнику директора Котирєвій Т.Р. 23.05.2012р. Перевірка проведена з відома керівника Товариства Костирко І.О. Журнал реєстрації перевірок не надавався.

Відповідно до п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Проте, у будь-якому разі власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки суб'єкта господарювання не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним правопорушення за умови встановлення факту такого правопорушення. Дана позиція викладена в Ухвалі ВАС України від 03 жовтня 2012 року у справі №К-3886/10.

Аналізуючи норми чинного законодавства щодо порядку проведення спірної перевірки та встановлені обставини справи суд приходить до переконання, що така була проведена з дотримання підстав та порядку для проведення позапланової виїзної перевірки, а тому така позовна вимога до задоволення на підлягає.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, та такі, що не підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, зі сторін спору не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 03.10.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.