Постанова

від 11.10.2012 по справі 2а/1770/3162/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3162/2012

11 жовтня 2012 року 13год. 02хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник Фаліковська І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балашівський щебеневий завод" до Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Балашівський щебеневий завод" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122342, №0000132342 від 26.04.2012року. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000772342 та №0000762342 від 27.06.2012року, котрі були прийняті відповідачем за результатами адміністративного оскарження вище зазначених податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позов позивач вказав, що не погоджується з висновками відповідача (котрі стали підставою для прийняття спірного рішення) про безтоварність господарської операції позивача з ТОВ "Будкомсервіс", що відображені у первинних документах, наданих до перевірки. Стверджує, що господарські операції з названим контрагентом є товарними та такими, що фактично виконувались, в підтвердження названих обставин позивач надав: первинні документи та податкові накладні по спірним господарським операціям, на підставі яких позивач здійснив формування сум податкового кредиту; облікові документи про придбання основних засобів; товаро-супровідні документи на його перевезення, договори оренди основних засобів. Представники позивача позов підтримали та надали пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просили позов задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та зокрема зазначала, що господарські операції відображені у первинних документах позивача та ТОВ "Будкомсервіс " є безтоварними, оскільки до перевірки не було надано товаро-транспортних документів на поставку обладнання, придбаного у названого контрагента та контрагентів по ланцюгу постачання. Відтак, вважає, що позивач не вправі відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ за названими операціями. Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримала та просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з такого:

За результатами проведення документальної виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ " Будкомсервіс "(ідент. код 21090355) за період з 01.02.2011року по 31.03.2011року ревізорами відповідача складено акт №202/23/34111813 від 10.04.2012р. (далі по тексту постанови іменовано - акт перевірки ).

Так, названий акт перевірки, містить висновок осіб, що проводили перевірку про нікчемність та безтоварність господарських операцій з придбання основних фондів позивачем у ТОВ "Будкомсервіс", оскільки до перевірки не було надано товаро-супровідних документів на поставку обладнання, придбаного у названого контрагента та у контрагентів по ланцюгу постачання.

На підставі таких висновків, відповідач встановив, що позивачем порушено пункти 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 розділу V Податкового Кодексу України, а зокрема завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість: за лютий 2011року у розмірі 433580грн.; за березень 2011року у розмірі 517 600грн.

Враховуючи названі висновки акту перевірки, 26.04.2012року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

-№0000122342 (про зменшення розміру від'ємного значення суми з податку на додану вартість за лютий 2011року у розмірі 433580 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 грн.);

- №0000132342 (про зменшення розміру від'ємного значення суми з податку на додану вартість за березень 2011року у розмірі 517600 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 грн.).

Названі податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем до ДПС у Рівненській області.

27.06.2012року ДПС у Рівненській області винесено рішення про результати розгляду скарги (вих. №11412/10-210/159), відповідно до якого залишено без змін обумовлені податкові повідомлення -рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ за лютий та березень 2011року та скасовано названі рішення в частині визначення розміру штрафної санкції.

Відповідно до підпункту 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаним у разі, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Пункт 60.4. ст. 60 Податкового Кодексу України передбачає, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

27.06.2012року, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000772342 про зменшення розміру від'ємного значення суми з податку на додану вартість за березень 2011року у розмірі 517600 грн;

- №0000762342 (про зменшення розміру від'ємного значення суми з податку на додану вартість за лютий 2011року у розмірі 433 580 грн.).

Відповідно до пояснень представників сторін станом на дату подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог (21.09.2012року) податкові повідомлення -рішення від 27.06.2012року №0000772342, №0000762342 є такими, що надійшли на адресу позивача.

Отож, враховуючи фактичні обставини справи та положення 60.1.3 п. 60.1, п. 60.4. ст. 60 Податкового Кодексу України податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем 26.04.2012року за №0000122342 та №0000132342 є такими, що відкликані в силу закону. Відтак, у названій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до абз. "а"п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регламентовані статтею 200 Податкового кодексу України .

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно положень пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч. 2. ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для формування віднесення валових витрат платника понесених затрат по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна.

З матеріалів справи вбачається, що в березні та лютому 2011року позивач на підставі податкових накладних,складених ТОВ "Будкомсервіс": № 5 від 23.02.2011року (сума ПДВ 433580грн.); №2 від 11.03.2011року (сума ПДВ 516666,67грн); №3 від 16.03.2011року (сума ПДВ 933,33грн.) сформував податковий кредит на суму ПДВ зазначену у названих накладних.

Відповідно до відомостей відображених у названому акті перевірки, окрім обумовлених податкових накладних, до перевірки також були надані:

- договори поставки №3/11 від 23.02.2011року та № 5/11 від 10.03.2011року (предметом яких є - поставка ТОВ "Будкомсервіс" для позивача дробарки КСД -2200, дробарки СМД -118, пластичних питателів 1-18-90). Умови поставки Міжнарожних правил тлумачення термінів "Інкотермс». Місце поставки - смт. Томашгород, Рокитнівського району, Рівненської області.

- видаткові накладні: № БС-0000003 від 23.02.2011року та № БС-0000005 від 16.03.2011року (на поставку ТОВ "Будкомсервіс" для позивача дробарки КСД -2200, дробарки СМД -118, пластичних питателів 1-18-90). Далі по тексту постанови перелічені товарно-матеріальні цінності, що придбані за обумовленими накладними іменовано - обладнання);

- платіжні доручення на переказ позивачем коштів ТОВ "Будкомсервіс" в оплату поставленого обладнання за названими видатковими та податковими накладними, а зокрема: №35 від 23.02.2011року на загальну суму 1 300000грн ( в т. рах. ПДВ -216666,67грн) та №35 від 24.02.2011року на загальну суму 1300000 ( в т. рах. ПДВ- 216666,67грн), № 37 від 01.03.2011року на загальну суму 1480грн. (в т. рах. ПДВ -246,66грн.), № 42 від 11.03.2011року на загальну суму 3100000 (в тому рахунку ПДВ- 516666,67грн.). При цьому ревізорами встановлено, що станом на 01.02.2012року сальдо по рахунку 631- взаєморозрахунки позивача з ТОВ "Будкомсервіс" складає «0», що вказує на проведення, названими сторонами, розрахунків в повному обсязі;

- оборотно -сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку 631, 104;

- акти введення в експлуатацію основних фондів;

- інші документи. Копії названих документів містяться у матеріалах даної справи.

Водночас на підтвердження обставин щодо правомірності формування позивачем сум податкового кредиту по операціям з обумовленим контрагентами позивачем надано суду перелічені вище документи, а зокрема:

- наказ №4 від 31.03.2011року про введення в експлуатацію переліченого обладнання;

- акти приймання -передачі (внутрішнього переміщення) обладнання (за переліком обумовленим вище ), що приймаються в експлуатацію від 31.03.2011року;

- договір схову (відповідального зберігання) від 23.02.2011року, додаткова угода до нього від 28.02.2011року та договір схову №2 від 16.03.2011року. Предметом названих договорів є зберігання ТОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий» (зберігачем) належного позивачу обладнання: дробарки КСД -2200, дробарки СМД -118 та пластичних питателів 1-18-90 (за адресою смт. Томашгород, Рокитнівського району Рівненської області );

-акти приймання -передачі названого обладнання на зберігання від 23.02.2011року, від 16.03.2011року;

- акти повернення названого обладнання із зберігання від 01.04.2011року;

- договір оренди майна №1 від 01.03.2011року та додатки №1 та №2 до нього. Предметом названого договору є строкове, платне, орендне користування ТОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий»належним позивачу обладнанням: дробаркою КСД -2200, дробаркою СМД -118, пластичними питателями 1-18-90; акт прийму передачі названого майна в орендне користування від 01.04.2011року;

- акти здачі -приймання послуг з орендного користування обладнанням за період з квітня -грудень 2011року;

- податкові накладні, складені позивачем, предметом яких є оренда переліченого вище обладнання ТОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий» за період з квітня по грудень 2011року;

- договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.12.2011року (предметом якого є надання СПД ОСОБА_3 послуг для позивача з транспортного перевезення наведеного обладнання з місця завантаження: смт. Томашгород, Рокитнівського району, Рівненської області до місця призначення: м.Костопіль); акт здачі -приймання послуг від 30.12.2011року та ТТН від 28.12.2011року, від 29.12.2012року, від 30.12.2011року по перевезенню названого обладнання за обумовленим маршрутом;

- договір безоплатного користування майном від 22.12.2011року (предметом якого є передача гр.ОСОБА_4 в користування позивача частини складу, площею 67м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1); акт прийманні -передачі названої частини складу в користування позивача від 22.12.2011року;

- договір поставки №1/12 від 1.02.2012року (предметом яких є - поставка позивачем для ТОВ "Деталі Машини" дробарки КСД -2200, дробарки СМД -118, пластичних питателів 1-18-90); накладна №Б-00000002 від 02.02.2012року на поставку названого обладнання позивачем ТОВ "Деталі Машини".

Перелічені первинні документи містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані, як суб'єкти господарювання та платники податків (в тому числі і податку на додану вартість). Названі документи повністю розкривають зміст господарської операції. Зазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються, відомостями відображеними на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України ( http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search ) щодо реєстрації ТОВ "Будкомсервіс".

З обумовлених доказів вбачається, що дробарка КСД -2200, дробарка СМД -118, пластичні питателі 1-18-90 фактично надійшли позивачу, розрахунки за таке обладнання проведені позивачем в повному обсязі (в тому рахунку і сплачено ПДВ) шляхом переказу коштів на рахунок ТОВ "Будкомсервіс". За даними бухгалтерського обліку позивача, назване обладнання було оприбутковане та введено в експлуатацію. Також мало місце: розміщення обладнання на відповідальне зберігання у ТОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий»за адресою: смт.Томашгород, Рокитнівського району, Рівненської області; передача названого обладнання позивачем в орендне користування названого суб'єкта; транспортне переміщення обумовленого обладнання з смт. Томашгород, Рокитнівського району до м. Костопіль, Рівненської області; продаж позивачем обладнання ТОВ "Деталі Машини».

Відтак, досліджені докази спростовують висновок відповідача про безтоварність господарських операцій, відображених у первинних документах (в тому рахунку податкових накладних) на підставі, яких позивач сформував спірні суми податкового кредиту та від'ємного значення.

Стосовно доводів відповідача про безтоварність названих господарських операцій у зв'язку з відсутності у позивача документів на транспортне переміщення придбаного у ТОВ "Будкомсервіс" обладнання, то з наведених вище договорів поставки вбачається, що сторонами визначено умови поставки DDP відповідно до Міжнарожних правил тлумачення термінів "Інкотермс». Місце поставки - смт. Томашгород, Рокитнівського району Рівненської області.

Термін поставки "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару та несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця призначення. Термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця. Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення .

Отож, у позивача (як у покупця обладнання) відсутній обов'язок щодо транспортного переміщення придбаного обладнання. Такий обов'язок покладався на постачальника ТОВ "Будкомсервіс", який зобов'язаний забезпечити транспортну доставку обладнання до місця призначення - смт. Томашгород, Рокитнівського району, Рівненської області. За таких обставин, позивач не зобов'язаний був володіти первинними документами на транспортне переміщення обладнання в пункт призначення.

Стосовно ж доводів викладених відповідачем щодо нікчемності та безтоварності згаданих правочинів, то відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки позивача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленим контрагентом. Окрім того, в акті перевірки наводяться відомості, що позивачем (в ході перевірки) надано докази щодо надходження обладнання.

Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні рішення, містить припущення щодо відсутності наміру контрагентів ТОВ "Будкомсервіс" по ланцюгу постачання (СПД ОСОБА_5, ПК «Евролюкс», ТОВ «Авітек Груп ЛТД») на створення правових наслідків та відсутності фактичних дій спрямованих на виконання взятих зобов'язань з постачання названого вище обладнання для ТОВ "Будкомсервіс" у зв'язку з відсутністю товаротранспортних документів на переміщення обладнання.

Покликання представника відповідача щодо відсутності товаротранспортних документів на переміщення названого обладнання не спростовують обставин щодо фактичної поставки позивачу обладнання в обсягах, відображених у видаткових накладних та податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит по спірним господарським операціям.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з ТОВ "Будкомсервіс" та правочини по ланцюгу постачання (СПД ОСОБА_5, ПК «Евролюкс», ТОВ «Авітек Груп ЛТД») порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту і валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то по -перше, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Будкомсервіс" та його контрагенти відображали у складі податкових зобов'язань господарські операції з постачання названого обладнання. По-друге, такі висновки податкового органу можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення -рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, неналежне звітування до контролюючих органів, або інші будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Доводи та висновки відповідача викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності та нікчемності господарських операцій позивача та ТОВ "Будкомсервіс" є такими, що ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента (або контрагентів по ланцюгу постачання), прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у березні та лютому 2011року суму ПДВ на підставі податкових накладних: № 5 від 23.02.2011року (сума ПДВ 433580грн.); №2 від 11.03.2011року (сума ПДВ 516666,67грн); №3 від 16.03.2011року (сума ПДВ 933,33грн.), складених ТОВ «Будкомсервіс», а відтак позивачем правомірно визначено спірний розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість за березень 2011року у розмірі 517600грн. та за лютий 2011року у розмірі 433 580 грн.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

В супереч зазначеного, відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень -рішень №0000772342 та №0000762342 від 27.06.2012року та правомірності його тверджень про безтоварність названих операцій позивача та ТОВ «Будкомсервіс».

Враховуючи обумовлене, суд вважає, що позов у названій частині підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000772342 та №0000762342 від 27.06.2012року.

В задоволенні решти позовних вимог (про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122342, №0000132342 від 26.04.2012року) відмовити.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Балашівський щебеневий завод" (Код ЄДРПОУ 34111813 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1072грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.