Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а/1770/3162/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук С.М.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"23" травня 2013 р. Справа № 2а/1770/3162/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Березнівського відділення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балашівський щебеневий завод" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Балашівський щебеневий завод" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122342, №0000132342 від 26.04.2012року. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000772342 та №0000762342 від 27.06.2012року, котрі були прийняті відповідачем за результатами адміністративного оскарження вище зазначених податкових повідомлень-рішень (а.с.3-8, 200-201).

Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що не погоджується з висновками відповідача (котрі стали підставою для прийняття спірного рішення) про безтоварність господарської операції позивача з ТОВ "Будкомсервіс", що відображені у первинних документах, наданих до перевірки. Стверджує, що господарські операції з названим контрагентом є товарними та такими, що фактично виконувались, в підтвердження названих обставин позивач надав: первинні документи та податкові накладні по спірним господарським операціям, на підставі яких позивач здійснив формування сум податкового кредиту; облікові документи про придбання основних засобів; товаро-супровідні документи на його перевезення, договори оренди основних засобів.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р. позов задоволено частково.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000772342 та №0000762342 від 27.06.2012року.

В задоволенні решти позовних вимог (про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122342, №0000132342 від 26.04.2012року) відмовлено з тих мотивів, що відповідно до підпункту 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаним у разі, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з цією постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати постанову в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст.200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки, постанову від 11.10.2012 р. Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На думку колегії суддів судом першої інстанції ретельно проаналізовані правовідносини позивача з контрагентом ТОВ "Будкомсервіс". На підставі проведеного аналізу суд прийшов до обґрунтованих та законних висновків про те, що відповідачем не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а досліджені судом докази свідчать про зворотне.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем з дотриманням вимог ст.ст.198, 200 Податкового Кодексу України правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Будкомсервіс", оскільки наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операцій, що відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і фіксують факт здійснення господарських операцій.

Матеріалами справи також не доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента (або контрагентів по ланцюгу постачання), прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

При цьому згідно законодавства України, позивач не мав права вимагати від свого контрагента, а контрагент в свою чергу не зобов'язаний надавати на його вимогу будь-які відомості, в тому числі відомості щодо правильності декларування ними своїх зобов'язань з податку на додану вартість та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом, місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна.

Стосовно доводів податкового органу про обов'язковість надання товарно-транспортних накладних колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового та бухгалтерського обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Березнівського відділення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Балашівський щебеневий завод" вул.Лісна,48,с.Балашівка,Березнівський район, Рівненська область,34640

3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.С.Руданського,5,м. Костопіль,Рівненська область,35000