Постанова

від 18.12.2008 по справі 23/59-08-2676

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/59-08-2676

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" грудня 2008 р. Справа № 23/59-08-2676

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, С.І. Колоколова

при секретарі судового засідання:Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Прівалов В.В., довіреність № 23-03/40 від 08.07.08 р.;

від відповідача:Герасимчук В.В., довіреність № 265/06 від 10.06.08 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Дунайспецбуд”

на рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2008 р.

по справі № 23/59-08-2676

за позовом: Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (далі по тексту АСК „Укррічфлот”)

до Дочірнього підприємства “Дунайспецбуд” (далі по тексту ДП “Дунайспецбуд”)

про стягнення 476844,9 грн.

                                                            В С Т А Н О В И В:

Згідно із штемпелем на поштовому конверті 27.06.08 р. АСК "Укррічфлот" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ДП "Дунайспецбуд" про стягнення 325 000 грн. основного боргу, несплаченого за контрактом купівлі-продажу №4ф від 28.09.06 р.; 31 853, 25 грн. пені за період з 01.01.08 р. по 24.06.08 р.; трьох відсотків річних у сумі 16 016, 65 грн. за період з 01.11.06 р. по 24.06.08 р.; збитків від інфляції у сумі 103 975 грн. за період з 01.11.06 р. по 27.05.08 р.; за прострочення оплати основного боргу, а всього 476 844, 90 грн.      

Відповідно із остаточними уточненими позовними вимогами АСК „Укррічфлот” (а.с.118-119), останнє просило стягнути з відповідача 325 000 грн. основного боргу, несплаченого за контрактом купівлі-продажу №4ф від 28.09.06 р.; 31 853, 25 грн. пені за період з 01.01.08 р. по 24.06.08 р.; три відсотки річних у сумі 16 016, 65 грн. за період з 01.11.06 р. по 24.06.08 р.; збитки від інфляції у сумі 103 975 грн. за період з 01.11.06 р. по 01.06.08 р.; за прострочення оплати основного боргу, а всього 476 844, 90 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.08 р. (суддя Степанова Л.В.) позов  АСК „Укррічфлот” задоволено, з ДП „Дунайспецбуд” стягнуто 325000 грн. основного боргу з огляду на те, що відповідач всупереч умовам договору купівлі-продажу №4ф від 28.09.06 р. із загальної вартості придбаного ним несамохідного судна –355000 грн., сплатив лише 30000 грн.

Крім того, за прострочення оплати основного боргу з відповідача стягнуто 31 853, 25 грн. пені за період з 01.01.08 р. по 24.06.08 р.; три відсотка річних у сумі 16 016, 65 грн. за період з 01.11.06 р. по 24.06.08 р.; збитки від інфляції у сумі 103 975 грн. за період з 01.11.06 р. по 01.06.08 р.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ДП „Дунайспецбуд” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 01.10.08 р., позов АСК „Укррічфлот” залишити без задоволення, стягнути з АСК „Укррічфлот” 30000 грн., так як вказане рішення прийнято місцевим господарським судом із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП „Дунайспецбуд” посилається на те, що позивач порушив вимоги ст.56 ГПК України, так як навмисно не надав суду відомості щодо фактичного місцезнаходження відповідача та номери його контактних телефонів, чим не дав можливості відповідачу давати пояснення по справі у суді.

Щодо суті спору скаржник вважає, що він за усною домовленістю із позивачем вважав контракт (договір) купівлі-продажу анульованим (розірваним), так як позивач порушив умови пунктів 1, 3, 7.1  контракту, тобто судно, яке було продано, не знаходилося в місці, обумовленому контрактом, а позивач не повідомив про ці істотні зміни умов договору. На думку скаржника вказані обставини є підставою для його відмови від контракту і вимоги про повернення вже сплачених 30000 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

28.09.2006 р. між АСК "Укррічфлот" (Продавець) та ДП "Дунайспецбуд" (Покупець) укладений контракт № 4/ф, відповідно до п. 1.1. якого, Продавець продає, а Покупець купує несамохідне судно проекту Д-021 “3209”, яке занходиться в комплектації та технічному стані на момент укладання контракту і є непридатним для подальшого використання за основним призначенням. Продавець також надає Покупцеві копії свідоцтв на право власності на судно та судновий патент.

Пунктом 4.1 контакту, встановлено, що загальна вартість узгоджена у сумі 355 000 грн., а пунктом 5.1 зазначено, що Покупець сплачує повну вартість судна Продавцю протягом 10 календарних днів з дня підписання контракту.  

Згідно із п.6.1 контракту Продавець забезпечує передачу Покупцю купленого судна в узгоджений термін протягом 5 днів після підтвердження банком Продавця факту зарахування повної суми контракту на його рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.06 р. відповідач частково оплатив за судно  30 000 грн., що підтверджується довідкою з банку (а.с.21,31). Залишок несплаченої вартості купленого судна на час прийняття рішення господарським судом 1 інстанції складає 325000 грн. (355000-30000=325000).

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно у відповідності із вимогами ст.ст.525,526 ЦК України стягнув з відповідача основний борг у сумі 325000 грн.

Згідно із п.7.3 контракту у випадку несвоєчасного перерахування коштів за товар, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно із п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом та контрактом інше ніж в п.6 ст.232 ГК України не встановлено, тому у даному випадку необхідно застосовувати положення п.6 ст.232 ГК України. При цьому слід зауважити на тому, що положення п.6 ст.232 ГК України не стосуються річного строку позовної давності, встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, і не обмежують його, оскільки п.6 ст.232 ГК України не позбавляє кредитора після нарахування пені протягом 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, звернутися в межах річного строку позовної давності з позовом про стягнення пені за вказані 6 місяців.

Як вбачається з остаточних позовних вимог АСК „Укррічфлот”, остання просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.01.08 р. по 24.06.08 р., тобто після спливу 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідачем, тому судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково стягнув з відповідача 31853,25 грн. пені, оскільки це суперечить вимогам п.6 ст.232 ГК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги вищезазанченої статті ЦК України та прострочення відповідачем грошового зобов'язання, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд згідно із розрахунком позивача правомірно стягнув з відповідача збитки від інфляції у сумі 103 975 грн. за період з 01.11.2006 року по 01.06.2008 р. та 3% річних у сумі 16 016, 65 грн. за період з 01.11.2006 року по 24.06.2008 р.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що контракт, як зазначає останній є анульованим, мабуть ДП «Дунайспецбуд»мало на увазі контракт розірванним, оскільки вказаний контракт у встановленому законом порядку не розірвано, не визнано недійсним, тому він є чинним і підлягає виконанню сторонами.

Посилання ДП «Дунайспецбуд»на те, що судно не знаходилося у місці, обумовленому п.3.1 контракту не заслуговують на увагу, так як а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції скаржник всупереч вимогам ст.33 ГПК України не надав відповідних доказів на підтвердження своїх доводів та не спростував відомостей, зазначених у довідці АСК «Укррічфлот»від 22.08.08 р. про знаходження купленого судна на узбережжі Чорного моря, коса Будаки (Одеська область).

В судовому засіданні апеляційного суду представник ДП ”Дунайспецбуд” запропонував суду виїхати на узбережжя Чорного моря коса Будаки для того, щоб встановити відсутність судна в обумовленому контрактом місці, однак вказане клопотання залишено без задоволення, оскільки як зазначалося вище, скаржник не надав жодного доказу на підтвердження своїх доводів, тому у судової колегії відсутні підстави для того щоб піддавати сумніву  докази позивача щодо знаходження судна в обумовленому контрактом місці. До того ж пунктами 3.1, 6.1 контракту обумовлено передачу судна на Будакській косі з врахуванням того, що Покупець сплатить за судно протягом 10 днів з моменту підписання контракту, а Продавець забезпечить його передачу в узгоджений термін протягом 5 днів після підтвердження банком Продавця факту зарахування повної суми контракту на його рахунок. Тобто передача судна саме на Будакській косі повинна була відбутися за умов його оплати не пізніше 15 днів з моменту підписання контракту, оскільки при більш тривалому періоді в результаті погодних умов судно могло „віднести” в інше місце. Крім того, після спливу 2-х років з дня підписання контракту судно могло „пійти” під воду і візуально встановити місцезнаходження судна неможтило, тому наведене клопотання відповідача залишено без задоволення.

Таким чином, доводи скаржника щодо істотних змін та порушення позивачем умов контракту є голослівними.

Апеляційні вимоги ДП «Дунайспецбуд»про стягнення з АСК «Укррічфлот»30000 грн. є безпідставними, оскільки не підтверджуються наявними матеріалами справи та відповідно із ст.101 ГПК України не можуть розглядатися в апеляційному суді, оскільки такі вимоги не заявлялися у суді 1 інстанції і не були предметом розгляду у даній справі.

Посилання ДП „Дунайспецбуд” на те, що позивач порушив вимоги ст.56 ГПК України спростовуються доданою до позовної заяви поштовою квитанцією про відправлення відповідачу на його юридичну адресу копії позовної заяви.

Крім того, слід зазначити, що судом 1 інстанції неодноразово направлялися на юридичну адресу відповідача поштові відправлення з ухвалами про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи, які поверталися з позначкою „адресат за вказаною адресою не знаходиться”, тому місцевий господарський суд правомірно розглянув спір за відсутністю представника відповідача, оскільки до повноважень господарських судів, а також позивача не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123).

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДП «Дунайспецбуд»підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 01.10.08 р. частковому скасуванню, позов частковому задоволенню.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

         П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Дунайспецбуд” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 01.10.08 р. скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Дунайспецбуд” (68355, вул. придунайська , 3, м. Вилкове, Кілійський район, Одеська обл., р/с 26004001285001 у ВАТ КБ “Надра” одеське РУ, МФО 328975, код 32319484) на користь Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (04071, м.Київ-71, вул. Нижній Вал, 51, рах. № 26008012858, Укрексімбанк м.Києва, МФО 322313, код 00017733) 325000 грн. 00 коп. основного боргу, збитки від інфляції у сумі 103975 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 16016 грн. 65 коп., витрати по сплаті держмита за подачу позовної заяви у сумі 4449 грн.91 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 110 грн. 12 коп.

Решту позову залишити без задоволення.

Видати наказ.”

2.Стягнути з  Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (04071, м.Київ-71, вул. Нижній Вал, 51, рах. № 26008012858, Укрексімбанк м.Києва, МФО 322313, код 00017733) на користь Дочірнього підприємства „Дунайспецбуд” (68355, вул. придунайська , 3, м. Вилкове, Кілійський район, Одеська обл., р/с 26004001285001 у ВАТ КБ “Надра” одеське РУ, МФО 328975, код 32319484) держмито за розгляд апеляційної скарги у сумі 159 грн. 27 коп.

3.Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

 Головуючий суддя                                             М.С. Петров

Суддя                                                                     С.І. Колоколов

Суддя                                                                     Г.П.  Разюк