Постанова від 10.10.2012 по справі 34/95

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 34/95

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М., Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача -Олехнович О.С., Лисянський М.І.; відповідача -не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 та на рішеннягосподарського суду м. Києва від 25.01.2012 у справі № 34/95 за позовомНаціонального банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремекс Інтернешенел Україна" простягнення штрафних санкції за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремекс Інтернешенел Україна" доНаціонального банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області простягнення штрафних санкції

В С Т А Н О В И В:

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Сумській області звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремекс Інтернешенел Україна" (далі -ТОВ "Ремекс Інтернешенел Україна") про стягнення штрафних санкцій в сумі 4 238 950 грн. за порушення строків будівництва, зокрема, нездачі другого комплексу в експлуатацію за договором на виконання робіт №224-АВ від 07.08.2007.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.01.2010 передано позовну заяву за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.01.2010 порушено провадження у справі №34/95 за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області до ТОВ "Ремекс Інтернешенел Україна" про стягнення 4 238 950 грн.

До прийняття рішення у справі Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Сумській області звернувся з заявою про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з ТОВ "Ремекс Інтернешенел Україна" штрафні санкції у розмірі 4268,65 тис. грн., з яких: штрафні санкції за договором 4097,45 тис. грн.: за прострочення виконання робіт 1006,70 тис. грн.; за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів 3090,75 тис. грн.; інфляційні збитки 153,01 тис. гривень; три відсотка річних 18,19 тис. грн.

ТОВ "Ремекс Інтернешенел Україна" звернулось до місцевого господарського суду із зустрічним позовом до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області про стягнення штрафних санкцій за несплату виконаних робіт в сумі 95277,16 грн. за договором на виконання робіт №224-АВ від 07.08.2007.

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Сумській області уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача 4097,45 тис. грн. штрафних санкцій, 603,14 тис. грн. інфляційних збитків, 208,13 тис. грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.01.2012 (суддя Сташків Р.Б.) у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Куксов В.В., судді Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) рішення господарського суду м. Києва від 25.01.2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області -без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 та рішенням господарського суду м. Києва від 25.01.2012, Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Сумській області подав касаційну скаргу, в якій просить рішення судів скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Національного банку України до ТОВ "Ремекс Інтернешенел Україна", як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Національного банку України до ТОВ "Ремекс Інтернешенел Україна" задовольнити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.09.2012 прийнято до провадження касаційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 34/95.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/998 від 18.09.2012 у зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А. на лікарняному, справу № 34/95 передано на повторний автоматичний розподіл.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2012 розгляд касаційної скарги призначено на 10.10.2012.

Відповідно до розпорядження В.о. секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 09.10.2012 № 03.10-05/623 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. з відпустки для розгляду справи № 34/95, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 10.10.2012 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Нєсвєтова Н.М., Студенець В.І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що між Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Сумській області (замовник) та ТОВ "Ремекс Інтернешенел Україна" (генпідрядник) 07.08.2007 укладено договір на виконання робіт №224-АВ з пристосування пам'ятки архітектури ХІХ-ХХ ст. садиби Харитоненків під адміністративний будинок Управління Національного банку України в Сумській області за адресою м. Суми вул. Дзержинського, 4 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору генпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними або залученими силами та засобами і за цінами, обумовленими в цьому договорі роботи з пристосування пам'ятки архітектури XIX - XX ст. садиби Харитоненків під адміністративний будинок Управління Національного банку України в Сумській області за адресою м. Суми, вул. Дзержинського, 4 в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, з додержанням будівельних норм та правил України, забезпечує введення об'єкта в експлуатацію в передбачені договором терміни та забезпечує постачання обладнання відповідно до специфікації та таблиці цін (додаток 3), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість робіт за цим договором складає: 42000000 грн. (сорок два мільйони гривень у т.ч. пдв 7000000 грн., відповідно до обсягів, передбачених проектно-кошторисною документацією; включаючи вартість обладнання 5759396 грн. (у т.ч. ПДВ -959899 грн.) відповідно до таблиці цін (додаток 3). У тому числі вартість робіт на 12 місяців з дати підписання договору складає 24000000 (у т.ч. ПДВ - 4000000 грн.). Загальна вартість робіт визначається у договірній ціні (додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору договірна ціна є періодичною відкритою, а визначеним періодом її дії встановлюється 12 місяців з дати підписання договору. На цей визначений період встановлюється тверда договірна ціна (фіксована частина ціни). Формування та застосування фіксованої частини проводиться за правилами, як для твердої договірної ціни. По закінченню визначеного періоду, в якому діяла тверда ціна в складі періодичної договірної ціни, вартість залишків уточнюється, фіксується і на період будівництва у наступні 12 місяців встановлюється нова тверда ціна. Фіксована частина періодичної ціни може переглядатися сторонами, в порядку визначеному законодавством України, за таких умов: замовник змінює в процесі виконання робіт проектні рішення, що викликають зміни обсягів робіт та вартісних показників; в процесі виконання робіт в проектній документації виявлено безперечні помилки, які не були виявлені на стадії складання договірної ціни; виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що датою початку робіт вважати дату підписання договору сторонами. Датою, яка підтверджує повне виконання робіт, є дата підписання акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта.

Генпідрядник зобов'язаний виконувати роботи в повному обсязі та в термін 21 календарний місяць, встановлений графіком робіт, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 2) (п. 3.2 договору).

Згідно п. 3.3 договору строки виконання робіт можуть бути змінені з дотриманням порядку визначеного законодавством України з внесенням відповідних змін до договору в разі: виникнення обставин непереборної сили; внесення змін до проектної документації.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться за фактично виконані роботи через кожні 12 місяців з дня підписання договору, на підставі підписаної уповноваженими представниками сторін та завіреної печатками довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, складеної згідно акту приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, та копій документів що підтверджують вартість використаних матеріалів, протягом 150 календарних днів з дати підписання акта приймання виконаних підрядних робіт. У разі досягнення перерахованими сумами замовником генпідряднику розміру 95% від загальної вартості робіт за договором оплати припиняється й остаточні розрахунки здійснюються на підставі акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Якість застосування матеріальних ресурсів повинна відповідати державним будівельним нормам (сертифікатам та технології виконання робіт).

Відповідно до п. 4.2 договору для здійснення замовником контролю за будівництвом генпідрядник готує акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) і передає для підписання уповноваженому представнику замовника щомісячно у термін не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 5-ти календарних днів перевіряє відповідність даних, зазначених у акті, фактичним обсягам виконаних робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні і, у разі відповідності, підписує його. Акт (форма № КБ-2в) підписується уповноваженими представниками сторін та завіряється печатками.

Згідно п. 4.3 договору вартість використаних генпідрядником енергоресурсів для виконання робіт на об'єкті (електроенергія, вода, тепло) оплачуються генпідрядником щомісячно у відповідності з фактичною вартістю цих ресурсів.

Приймання-здача виконаних робіт проводиться на підставі акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в, підписаного уповноваженими представниками сторін з усіма необхідними підтверджуючими документами згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, договору та ДБН України (п. 5.1 договору).

Згідно п. 8.4 договору за порушення з вини генпідрядника строків виконання робіт (згідно календарного графіка) генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 0,01% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% вартості прострочених робіт.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 612 ЦК України визначає, що прострочення боржника не настає якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 2 ст. 613 ЦК України передбачено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочено на час прострочення кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з матеріалів справи не вбачається наявність вини відповідача у порушеннях строків робіт з будівництва другого корпусу об'єкту "Пристосування пам'ятки архітектури ХІХ -ХХ ст. садиби Харитоненків під адміністративний будинок Управління Національного банку України в Сумській області по вул. Дзержинського, 4 в м. Суми".

Також, судами встановлено, що невиконання зобов'язання генпідрядника щодо строку будівництва об'єкту настало внаслідок прострочення замовника, зокрема замовником не вчинено дій, що встановлені договором (зокрема, не передано проектно-кошторисну документацію до початку виконання робіт генпідрядником).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення первісного позову.

За зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до п. 8.6 договору у випадку несвоєчасного перерахування коштів, замовник сплачує генпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру не перерахованих коштів, якщо доведе, що порушення сталося не з його вини.

Згідно ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора( ч. 2 ст. 613 ЦК України).

Судами встановлено, що згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться за фактично виконані роботи через кожні 12 місяців з дня підписання договору, на підставі підписаної уповноваженими представниками сторін та завіреної печатками довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, складеної згідно акту приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, та копій документів що підтверджують вартість використаних матеріалів, протягом 150 календарних днів з дати підписання акта приймання виконаних підрядних робіт.

Для здійснення замовником контролю за будівництвом генпідрядник готує акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) і передає для підписання уповноваженому представнику замовника щомісячно у термін не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 5-ти календарних днів перевіряє відповідність даних, зазначених у акті, фактичним обсягам виконаних робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні і, у разі відповідності, підписує його. Акт (форма № КБ-2в) підписується уповноваженими представниками сторін та завіряється печатками (п. 4.2 договору).

Сторонами станом на 04.08.2008 підписано акти на загальну суму 13 336 990,80 грн.

Згідно п. 4.1 договору розрахунковий період з відповідачем складає протягом 150 календарних днів з дати підписання актів приймання актів виконаних робіт, тобто до 05.01.2009.

Після підписання відповідних актів замовником виявлено помилки, про що і повідомлялося генпідрядника в межах розрахункового періоду листами № 12-13/2619 від 22.08.2008, № 12-13/3193 від 16.10.2008, № 12-13/3763 від 27.11.2008.

Листом № 64 від 01.12.2008 відповідач повідомив, що коригуючи акти виконаних робіт за січень-липень 2008 будуть включені до актів виконаних робіт за грудень 2008 року - наступного розрахункового періоду.

У встановлений договором розрахунковий період - до 05.01.2010 Управлінням була здійснена оплата в сумі 9 834 506,4 грн.: 21.10.2008 в сумі 7 521 000,00 грн.; 15.12.2008 в сумі 2 313 506,40 грн.

Також, судами встановлено, що сума щодо якої нараховуються штрафні санкції за зустрічним позовом, не була перерахована внаслідок виключення виявлених помилок з актів розрахункового періоду за згодою відповідача через безпідставність їх зазначення та включенням відповідної суми у наступний розрахунковий період.

Відповідачем за первісним позовом підтверджена невідповідність включених витрат (виявлених помилок) на неоплачену суму шляхом підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 та відповідних актів, в яких зазначено про корегування актів виконаних робіт за минулий період, які і були оплачені Національним банком України згідно внутрішніх розпоряджень в червні 2009 року.

Колегія суддів, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, також погоджується з їх доводами щодо відсутності правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним та місцевим господарськими судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ЦК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Сумській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 та рішення господарського суду м. Києва від 25.01.2012 у справі № 34/95 -без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Нєсвєтова Н.М.

Студенець В.І.