Рішення

від 11.10.2012 по справі 5010/1140/2012-28/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 р. Справа № 5010/1140/2012-28/78

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Укртрансгаз"

Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

в особі філії "Агрогаз"

Кловський узвіз, 9/1, Печерський р-н, м. Київ, 01021

вул. Кулібіна, 2-А, м.Київ, Святошинський р-н, 03062

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Віагазтранском"

вул. Б. Хмельницького, 51А, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості по оплаті вартості поставленого товару

в розмірі 999941 грн. 53 коп. та 3% річних в сумі 8218 грн. 70 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Янушкевич І.Є. - юрисконсульт, (довіреність ВРС № 086083 від 21.08.12)

від відповідача: Давимука В.Я. - представник, (довіреність № 2 від 03.10.12)

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Агрогаз" звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віагазтранском" про стягнення заборгованості по оплаті вартості поставленого товару в розмірі 999941 грн. 53 коп. та 3% річних в сумі 8218 грн. 70 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов»язань з оплати отриманого товару, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 999941 грн. 53 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 3% річних в сумі 8218 грн. 70 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20.09.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.12, в зв»язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 11.10.12.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заборгованість в сумі 999941 грн. 53 коп. визнає, про що зазначив у письмовому відзиві на позов (а.с. 85-86).

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за період з 16.04.10 по 30.06.10 позивачем було здійснено поставку товару ТзОВ "Віагазтранском" на загальну суму 999941 грн. 53 коп. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (а.с.39-48), підписаними уповноваженими представниками сторін.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. У відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Наявні в матеріалах справи накладні досліджені судом та відповідають вимогам зазначених вище нормативних актів.

Оскільки накладна є первинним документом, фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар. Зазначені вище накладні суд вважає належними доказами, що підтверджують домовленість двох сторін про передачу товару.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім»я Горчак Віталія Васильовича (а.с. 49-53).

Крім того, в якості доказу передання відповідачеві товару позивачем до матеріалів справи додані податкові накладні (а.с. 74-76), які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно наявних в матеріалах справи накладних.

З огляду на вищевикладене, позивач шляхом відпуску товару за наявними в матеріалах справи накладними (а.с.39- 48), а відповідач шляхом одержання товару, вказаного у накладних, за довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей виданими на ім»я Горчак Віталія Васильовича (а.с. 49-53), відповідно створили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим статтями 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України та статтею 265 Господарського кодексу України. Зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у відповідача виник обов'язок по оплаті вартості отриманого товару.

Відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем з оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого станом на 30.06.10 у нього виникла заборгованість у сумі 999941 грн. 53 коп. основного боргу.

Враховуючи, що у даному зобов'язанні строк виконання боржником обов'язку не встановлений, момент виникнення у нього такого обов'язку з'являється відповідно з вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу (вих. № 814/12-1 від 28.04.12; а.с. 54) про оплату заборгованості в сумі 999941 грн. 53 коп. Докази направлення відповідачеві претензії наявні в матеріалах справи. Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України. Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 999941 грн. 53 коп., на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнається представником відповідача в судовому засіданні, станом на 11.09.12 підписаний акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 80), отже вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 999941 грн. 53 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується представником відповідача, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов»язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3 % річних; наявний в матеріалах справи розрахунок позивача (а.с. 78) є арифметично вірним. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов»язання визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи, вимога позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 8218 грн. 70 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню. Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 655, 691, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.4-3, 22, 33, 49, 55, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Агрогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віагазтранском" про стягнення заборгованості по оплаті вартості поставленого товару в розмірі 999941 грн. 53 коп. та 3% річних в сумі 8218 грн. 70 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віагазтранском" ( вул. Б. Хмельницького, 51А, м. Івано-Франківськ, 76000; код 33995478) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кловський узвіз, 9/1, Печерський р-н, м. Київ, 01021; код 30019801) -999941(дев»ятсот дев»яносто дев»ять тисяч дев»ятсот сорок одну)грн. 53 коп., 3% річних в сумі 8218(вісім тисяч двісті вісімнадцять) грн. 70 коп. та 20163 (двадцять тисяч сто шістдесят три)грн. 20 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.10.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"