Постанова

від 09.10.2012 по справі 5015/3229/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/3229/12 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

---

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                      09.10.12                                                                                           Справа  № 5015/3229/12 м. Львів Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого - судді                                                                      Скрипчук О.С. суддів                                                                                                    Дубник О.П.                                                                                                               Процика Т.С. При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТзОВ) «Мальви-Маркет»за № 06/09 від 06.09.2012 року; на рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2012 року; у справі № 5015/3229/12; за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-американського підприємства «Термобуд», м. Червоноград Львівської області; до відповідача: ТзОВ «Мальви-Маркет», м. Львів; про стягнення 18 883,15 грн. за участю представників: від позивача: не з'явився;   від відповідача: не з'явився ВСТАНОВИВ: ТзОВ спільного Українсько-американського підприємства «Термобуд»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до  ТзОВ «Мальви-Маркет»про стягнення 12 286,80 грн. основного боргу, 1 233,58 грн. інфляційних нарахувань, 281,75 грн. 3% річних та 3 428,02 грн. штрафу. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2012 року у справі № 5015/3229/12 (суддя Матвіїв Р.) позов ТзОВ спільного Українсько-американського підприємства «Термобуд»задоволено. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ТзОВ «Мальви-Маркет»на користь ТзОВ спільного Українсько-американського підприємства «Термобуд» 12 286,80 грн. - боргу, 3 428, 02 грн. –штрафу, 281, 75 грн. –3% річних, 1 233, 85 грн. –втрат від інфляції. Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Мальви-Маркет»подало апеляційну скаргу за № 06/09 від 06.09.2012 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права. А саме скаржник стверджує, що неповне встановлення обставин справи зумовлено неподанням позивачем належного обґрунтованого розрахунку заборгованості, що в свою чергу є порушенням ст. 54 ГПК України. Позивачем не подано відзиву на апеляційну скаргу. Сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені. Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2011 року між ТзОВ спільним Українсько-американським підприємством «Термобуд»(підрядник) та ТзОВ «Мальви-Маркет»(замовник) було укладено угоду підряду від 19.09.2011 року № 8 (надалі договір). Згідно умов договору підрядник зобов'язався здійснити для замовника монтаж панелей типу «сандвіч»та металопластикових конструкцій, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи, підписати акт здачі-приймання робіт та оплатити виконані роботи. Згідно з п. 2.1. договору, вартість робіт по договору становить 22 286,80 грн. 21.10.2011 року між сторонами було підписано акт № ОУ-0000105 здачі-приймання робіт, з якого вбачається, що позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 22 286,80 грн. Жодних претензій з приводу наданих послуг по вказаному договору відповідач не пред'являв. Відповідно до п. 2.3. договору, остаточна оплата за виконані роботи повинна бути здійснена протягом одного дня з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач свої зобов'язання по оплаті за виконані роботи виконав частково, у зв'язку з чим в останнього виник борг на суму 12 286,80 грн. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензію № 1482 від 23.11.2011 року, в якій пропонував в добровільному порядку сплатити заборгованість. Однак, вказана претензія залишена без відповіді та належного реагування. При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Судом встановлено, що на виконання договору позивачем надано послуги відповідачу на загальну суму 22 286,80 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № ОУ-0000105 від 21.10.2011 року. Відповідач  вартість робіт оплатив частково, сплативши позивачеві 10 000,00 грн. Внаслідок наведеного несплаченим залишився борг в розмірі 12 286,80 грн. Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем згідно договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 12 286,80 грн. В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610 –612  ЦК України). Пунктом 4.4. договору передбачено, що замовник за несвоєчасне перерахування авансового платежу або оплату виконаних робіт (послуг) сплачує підряднику штраф у розмірі 0,1 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день. Позивач при зверненні до суду першої інстанції просив стягнути з відповідача штраф в сумі 3 428,02 грн., що обчислена з розрахунку 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, згідно п. 4.4. договору. Дана позовна вимога судом першої інстанції була задоволена в повному обсязі. Цивільним кодексом України передбачено дві форми неустойки –штраф і пеня. Так, у ст. 549 ЦК України визначається, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов'язання, а пеня є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф встановлюється і застосовується у грошовій формі за твердою ставкою або у відсотковому розмірі від суми зобов'язання і є разовим стягненням. Натомість, пеня застосовується за певний період прострочення, зокрема, за кожен день, і за своєю правовою природою є тривалою санкцією. Слід відмітити, що ознаки за яким законодавець визначив штраф  та пеню та порядок їх нарахування є імперативними, відтак сторони не мають права їх змінювати. Виходячи з аналізу чинного законодавства та умов договору, яким передбачено порядок оплати та принцип розрахунку суми штрафу, у суду є достатньо підстав вважати, що сторони у договорі передбачили неустойку у формі пені. Проте,  Законом України від 22.11.1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що граничний розмір пені, який сплачує платник за прострочення платежу не може бути більшим від подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При тому, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як встановлено колегію суддів, відповідно до п. 4.4 договору та з врахуванням приписів ГПК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір неустойки по договору № 8 від 19.09.2011 року укладеному між ТзОВ спільним Українсько-американським підприємством «Термобуд»та ТзОВ «Мальви-Маркет»становить 954,23 грн. за період з 23.10.2011 року по 23.04.2012 року. Дана правова позиція підтримана в постанові Вищого господарського суду України від 16.08.2012 року у справі № 5016/179/2012(4/20). Разом з тим, судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних і встановлено що з відповідача на користь позивача слід стягнути 24,57 грн. індексу інфляції та 281,75 грн. 3 % річних за період з  23.10.2011 року по 27.07.2012 року. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2012 року слід скасувати в частині стягнення 2473,79 грн. штрафу та 1209,01 грн. індексу інфляції, прийняти в цій частині нове рішення, в позові відмовити. В решті рішення залишити без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, - Львівський апеляційний господарський суд П О С ТА Н О В И В: 1.Апеляційну скаргу задоволити частково. 2.Рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2012 року скасувати в частині стягнення з ТзОВ «Мальви-Маркет»на користь ТзОВ спільного Українсько-американського підприємства «Термобуд»2473,79 грн. штрафу та 1209,01 грн. індексу інфляції, прийняти в цій частині нове рішення, в позові відмовити. В решті рішення залишити без змін. 3.Стягнути з ТзОВ «Мальви-Маркет»на користь ТзОВ спільного Українсько-американського підприємства «Термобуд»1265,49 грн. судового збору. 4.Стягнути з ТзОВ спільного Українсько-американського підприємства «Термобуд»на користь ТзОВ «Мальви-Маркет»171,97 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. 5. Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ. 6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку. 7.Справу направити в Господарський суд Львівської області. Постанова підписана «12»жовтня 2012 року Головуючий - суддя                                                                      Скрипчук О.С. суддя                                                                                          Дубник О.П. суддя                                                                                          Процик Т.С.