Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2а-5151/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5151/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Еліт-Груп»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19 жовтня 2011 року за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Еліт-Груп»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було складено Акт № 2211/23-03/32425683, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на суму 137 883, 00 грн.

11 листопада 2011 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000792/2303, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 137 883, 00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Як встановлено судом, позивачем укладено договір підряду № РІ-27/01.03.2011 з ТОВ «РІП». На підставі вказаного Договору ТОВ «РІП»надало позивачу відповідні послуги за березень, квітень та травень 2011 року на загальну суму 859 140, 00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 137 883, 00 грн.), що підтверджується належним чином оформленими акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями та податковими накладними.

Водночас, з аналізу Акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про заниження ТОВ «Еліт-Груп»податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 137 883, 00 грн. стала встановлена ним нікчемність правочинів між ТОВ «Еліт-Груп»та ТОВ «РІП»на підставі службової записки від ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва та складення акту невиїзної документальної перевірки щодо ТОВ «РІП»за змістом яких, по-перше, директор ТОВ «РІП»не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «РІП», по-друге, на дату складання акту щодо ТОВ «РІП»до ЄДР внесено запис про його відсутність за місцезнаходженням, по-третє, у ТОВ «РІП»відсутні умови для досягнення результатів економічної діяльності через відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за Договором між ТОВ «Еліт-Груп»та ТОВ «РІП»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковими та податковими накладними.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи протоколами узгодження договірної ціни та кошторисами витрат.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»- якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент підписання відповідного Договору, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень, протоколів узгодження договірної ціни, кошторисів витрат, видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ «РІП»не була припинена.

Таким чином, судом встановлено, що Договір між ТОВ «Еліт-Груп»та ТОВ «РІП»був укладений з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Еліт-Груп та ТОВ «РІП»умислу на укладення вказаного договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказаний правочин не може розглядатись як нікчемний з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Водночас, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому п. 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 статті 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 статті 184 ПК України - реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент складання відповідних податкових накладних ТОВ «РІП»було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з рахуванням чого колегія суддів приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних.

Отже, сума податку на додану вартість у розмірі 137 883, 00 грн., віднесена ТОВ «Еліт-Груп»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «РІП»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог статті 201 ПК України.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «РІП»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про порушення ТОВ «Еліт-Груп»п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення № 000792/2303 від 11 листопада 2011 року - безпідставним та неправомірним.

Таким чином правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.