Ухвала

від 24.06.2015 по справі 2а-5151/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Київ К/9991/69041/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012

у справі № 2а-5151/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Еліт-Груп»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000792/2303 від 11.11.2011, прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.10.2011 № 2211/23-03/32425683, про порушення ТОВ «Еліт-Груп» норм підпунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 137883,00 грн. у податковому обліку за березень, квітень, травень 2011 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «РІП», яке відсутнє за місцезнаходженням (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР); не має матеріальних, трудових ресурсів.

Крім того, ДПІ посилається на службову записку ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2011 № 4528/ДПІ/26-10/3, відповідно до якої директор ТОВ «РІП» - громадянин ОСОБА_4 не причетний до діяльності товариства (підприємство не реєстрував; документи не складав і не підписував; господарських операцій не здійснював).

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2011 № 000792/2303 про донарахування ТОВ «Еліт-Груп» грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 137884,00 грн. (у т.ч. 137883,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «Еліт-Груп» (замовник) та ТОВ «РІП» (підрядник) укладено договір від 02.03.2011 № РІ-27/01.03.11, згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов договору, роботи (монтаж та налагодження систем контролю доступу, охоронної сигналізації, предпроектні роботи, комплектування системи відеоспостереження та охоронної сигналізації, комплектування та монтаж колюче-дрітового огородження, сервісне профілактичне обслуговування автоматичної охоронної системи на об'єктах замовника).

За наслідками виконання цього договору ТОВ «РІП» виписало на адресу позивача податкові накладні, ПДВ в загальній сумі 137883,00 грн. за якими позивач включив до податкового кредиту у податковому обліку за березень, квітень, травень 2011 року.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами першим та другим пункту 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 цієї статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договору від 02.03.2011 № РІ-27/01.03.11, протоколів узгодження договірної ціни, кошторисів витрат по конкретному об'єкту, податкових накладних, видаткових накладних на обладнання, актів здачі - прийняття робіт, платіжних доручень, ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною комісією ТОВ «РІП» на право здійснення робіт щодо провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури зі строком дії з 21.10.2008 по 21.10.2013) суди попередніх інстанцій встановили факт поставки робіт згідно з умовами вище зазначеного договору від ТОВ «РІП» на користь позивача.

На підставі оцінки доказів у справі, яка відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок, що задекларована позивачем сума податкового кредиту у розмірі 137883,00 грн. за податковими накладними ТОВ «РІП» підтверджується документами бухгалтерського обліку та податковими накладними. У судовому процесі ДПІ не доведено, що інформація в цих документах не відповідає дійсності, тоді як відповідно до частини другої статті 71 КАС України саме на відповідача покладено такий процесуальний обов'язок.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев