Ухвала

від 08.09.2011 по справі 2а-5816/10/1770

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м.Житомир , майдан Путятинський , 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"08" вересня 2011 р. Справа № 2а-5816/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Капустинського М.М.

Хаюка С.М.,

за участю секретаря Феськової М.Ю. ,

за участю представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Вичівського сільського споживчого товариства на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" травня 2011 р. у справі № 2а-5816/10/1770 за позовом Вичівського сільського споживчого товариства до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 25.05.2010 року. В позові позивач посилався на неправомірність донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Також не погоджувався з виявленим перевіркою порушенням пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР, яке згідно акту перевірки полягає у невключенні до складу валового доходу пайових внесків працівників, утриманих з їх заробітної плати (згідно поданих заяв) в сумі 8852,00 грн. Необгрунтованим також вважає неврахування податковим органом валових витрат на придбання товарів в сумі 56775,00 грн. Вказує, що при перевірці не було досліджено у повному обсязі усі первинні, фінансово-господарські та інші документи, які стосуються господарської діяльності позивача.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року в позові Вичівському ССТ було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено , що Дубровицькою міжрайонною державною податковою інспекцією з 20.04.2010 року по 05.05.2010 року було проведено планову виїзну документальну перевірку Вичівського сільського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами вказаної перевірки Дубровицькою МДПІ складено акт № 241-23/01765035 від 11.05.2010 року , яким встановлені порушення вимог абз.1 пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями) Вичівським ССТ занижено валові доходи на загальну суму 60040 грн., в тому числі за 2009 рік на суму 60040 грн., з них за 1 квартал 2009 року на суму 3080 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 20152 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 2800 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 34008 грн. у зв'язку із неповним включенням до складу валового доходу обсягу продажу товарів та не включенням до складу валового доходу внесків працівників підприємства до складу пайового капіталу, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 15010 грн., в т.ч. 1 квартал 2009 року на 770 грн., 2 квартал 2009 року на 5038 грн., 3 квартал 2009 року на 700 грн., 4 квартал 2009 року на 8502 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1 " Валові доходи" даного акта перевірки.

11.05.2010 року Дубровицькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 25.05.2010 року, яким Вичівському сільському споживчому товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій" усього 19320,20 грн., у тому числі за основним платежем 15010,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4310,20 грн.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої Дубровицькою МДПІ, ДПА України в Рівненській області та ДПА України скарги платника податку залишені без задоволення, сума податкового зобов'язання - без зміни, Дубровицькою МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до п.4.1,п.4.1.1. ст.4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, чинній на час існування спірних правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Товариством при визначенні валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) не в повному обсязі у доходи від продажу включено суму реалізованих товарів за безготівковий розрахунок (через розрахунковий рахунок у банку) для інших покупців. Так, в квітні 2009 року згідно записів у журнал-ордері № 14 по рах.361 сума валових доходів разом з ПДВ складає 202800 грн., без ПДВ 169000 грн., в той час як до валових доходів з продажу включено суму 150770 грн. (без ПДВ), тобто занижено доходи з продажу за 2 квартал 2009 року на суму 18230 грн.

Як встановлено судом, перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій "Інші доходи" у загальній сумі нуль гривень на підставі оборотів по бухгалтерському рахунку 732 "Дохід від отриманих відсотків банку", рах.717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості", кредитових оборотів по рах.611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" (отримана та непогашена фінансова допомога), кредитових оборотів по рах.41 "Пайовий капітал" встановлено заниження задекларованих Вичівським ССТ показників всього на суму 41810 грн. за 2009 рік: 1 квартал на 3080 грн., 2 квартал на 1922 грн., 3 квартал на 2800 грн., 4 квартал на 34009 грн.

В порушення вказаної норми закону позивачем в декларації з податку на прибуток за 2009 рік до складу валового доходу не включено суму отриманої в касу підприємства протягом 4 кварталу 2009 року фінансової допомоги від фізичної особи - підприємця на суму 32959 грн., яка залишилась неповерненою на кінець звітного період. Вказане підтверджується прибутковими касовими ордерами та кредитовим сальдо по оборотній відомості по розрахунках з іншими дебіторами та кредиторами станом на 01.01.2010 року перед підприємцем на суму 32959 грн.

Також відповідно до даних кореспонденції бухгалтерських рахунків Кт 41 "Пайовий капітал" та Дт 661 "Заробітна плата" Вичівським ССТ утримано із заробітної плати в рахунок пайового капіталу на протязі 2009 року кошти в сумі 8852 грн., які станом на 01.01.2010 року пайовикам не повернуто. Вказані суми пайового капіталу до рядка 01.6 Декларацій "Інші доходи" за 2009 рік не задекларовано, внаслідок чого занижено валовий дохід за 2009 рік на 8852 грн.

Згідно ст.5 Закону України "Про споживчу кооперацію", первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство.

Аналіз норм ( ст.ст.57,111)Господарського Кодексу України дає підстави дійти висновку, що розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів господарюючого суб'єкта підлягає обов'язковому відображенню в установчих документах такого господарюючого суб'єкта. Винятки для підприємства споживчої кооперації щодо порядку утворення, розміру статутного фонду та відображення таких відомостей в установчих документах законом не передбачені.

Згідно п.1.8 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Підставою для утримання виплат із заробітної плати працівників товариства слугували заяви, якими такі працівники просили утримати з заробітної плати щомісячно пайовий внесок в зазначених у заявах сумах на поповнення власних обігових коштів .

Дослідженням заяв працівників на утримання коштів із заробітної плати та договірів встановлено істотні невідповідності здійснених в них записів.

Крім цього, в досліджених судом договорах про додатковий пай вказано на обов'язок товариства нараховувати щомісячно та видавати кооперативні виплати в процентному відношенні від суми пайового внеску, однак розмір таких виплат в жодному з договорів не зазначений. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що нарахування таких кооперативних виплат з 2008 року до часу судового розгляду адміністративної справи не здійснювалося та, відповідно, пайовикам не виплачувалося.

Відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України

21.12.1999 року за № 893/4186, на рахунку 41 обліковується пайовий капітал кооперативних організацій; на рахунку 42 "Додатковий капітал".

Відповідно до п.39 цього ж Положення (стандарту), у статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал.

Згідно п.40 цього ж Положення (стандарту), у статті "Інший додатковий капітал" відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що грошові внески працівників, утримані з їх заробітної плати, неправомірно віднесені позивачем на рахунок 41 "Пайовий капітал", позаяк підлягали відображенню по рахунку 42 як "інший додатковий капітал".

Із змісту договорів про додатковий пайовий внесок вбачається , що передбачено їх повернення в майбутньому та фактично не передбачено нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, а тому сума таких грошових коштів, внесена в касу підприємства, підлягала оподаткуванню згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" як поворотна фінансова допомога (п.1.22.2 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), а покликання позивача на пп.4.2.5 п.4.2 статті 4 цього Закону на думку суду є безпідставними.

Щодо неврахування валових витрат на придбання товарів в сумі 56 775,00 грн. суд виходив з наступного

При перевірці валових витрат було вибірковим порядком перевірено первинні накладні по придбанню товарів та матеріальні звіти по торгових точках.

В податковій декларації з податку на прибуток за 2009 рік Вичівським ССТ в рядку 04.1 "валові витрати на придбання товарів" самостійно задекларовано в сумі 982 950,00 грн. та з врахуванням цього показника визначено податкове зобов'язання.

Згідно п. 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Перевірку позивача проведено в період з 20.04.2010 року по 05.05.2010 року, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 25.05.2010 року. Уточнюючий розрахунок, яким позивач збільшив записи в рядку 04.1 декларації за 2009 рік на суму 59260,00 грн., складено 03.06.2010 року, тобто після закінчення перевірки .

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надає право платнику податків надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку у тому випадку, якщо такий платник податку до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Невиявлення перевіркою помилок у формуванні платником валових витрат свідчить про правильність бухгалтерського обліку у вказаній частині.

Згідно п.п.1 і 3 статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Перелік використаних при перевірці документів, охоплено перевіркою суцільним порядком дебетові обороти по Книзі "Журнал-головна" за 2008-2009 роки по матеріальних рахунках по придбанню товарів та бухгалтерських рахунках витрат.

Записами на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які грунтуються на первинних бухгалтерських документах, в ході перевірки підтверджено правильність ведення податкового обліку платником податків в частині формування показників валових витрат.

За таких обставин доводи позивача , наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи , а висновок суду першої інстанції є таким ,що грунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку , що судом першої інстанції належним чином з"ясовано обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови суду не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195,196,199,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вичівського сільського споживчого товариства залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: М.М. Капустинський

С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Вичівське сільське споживче товариство вул.Н.Шевченка 1,с.Вичівка,Зарічненський район, Рівненська область,34050

3- відповідачу Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція пров.Макарівський, 1А,м. Дубровиця,34100