Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а/0570/11900/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11900/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Папакіної К.М., Беро А.Л.,

представника відповідача Полякової О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії щодо встановлення факту порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» п.153.8 ст. 153, п.3 розділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті проведення камеральної перевірки з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28 серпня 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки № 285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року.

У вищезазначеному акті зроблений висновок про порушення позивачем п.153.8 ст. 153, п.3 розділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті яких встановлено завищення збитку від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, рядок 1 додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року на суму 177087129,00 грн. Акт перевірки підписаний позивачем із запереченнями (вих. № 175 від 30.08.2012 року).

Позивач також вказує на те, що за результатами розгляду заперечень до акту камеральної перевірки відповідачем було надано письмову відповідь (вих. №26150/10/22-2 від 06.09.2012 року), згідно з якою висновки акту перевірки залишені податковим органом без змін.

На підставі вищезазначеного позивач просив визнати протиправними дії щодо встановлення факту порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» п.153.8 ст. 153, п.3 розділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті проведення камеральної перевірки з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що рішення суб'єкта владних повноважень це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин та впливає на обсяг їх прав та обов'язків, тому суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Виходячи з наведеного, відсутність певних правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту тому, що складений відповідачем за результатами перевірки акт не має будь - яких правових наслідків для позивача, оскільки він лише підтверджує факт проведення перевірки, є носієм інформації про виявлені податковим органом порушення податкового законодавства.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 24 вересня 1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи 20356822 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №875516 серія ААБ, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 21.10.1993 року згідно довідки про взяття на облік платника податків № 12835/10 від 21.02.2012 року.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 3 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органом державної податкової служби надано право у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

Згідно з п. 4 ст. 11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України також мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Судом встановлено, що 28 серпня 2012 року відповідачем здійснено камеральну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

Вищезазначеним актом встановлено порушення позивачем п.3 розділу 4 Перехідних положень, п.153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, а саме: підприємством невірно перенесено суму від'ємного фінансового результату, який утворився станом на 01.01.2012 року, завищено суму по рядку 1.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» у декларації за півріччя 2012 року на суму 177087129,00 грн. (236116173 грн. - 59029044 грн.), що призвело до завищення збитку від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, рядок 1 додатку ЦП за півріччя 2012 року на суму 177087129,00 грн.

Позивачем були надані до відповідача заперечення до акту про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року № 175 від 30.08.2012 року.

Згідно відповіді на заперечення № 26150/10/22-2 від 06.09.2012 року висновки вищезазначеного акту перевірки залишені без змін.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками цього акту відповідачем не приймались.

Як вбачається зі змісту позову фактично предметом оскарження є висновки акту перевірки №285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року.

При вирішенні даного спору, суд виходить з того, що відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до п. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Акт державного органу, іншого суб'єкта владних повноважень це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин.

Оспорюваний позивачем акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розмінні статті 17 КАС України, оскільки акт перевірки не встановлює права та обов'язки позивача.

Акт №285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року, не несе ніяких правових наслідків для позивача, та за своєю сутністю є інформаційною довідкою (та висновок, який є невід'ємною частиною акта), то вони не породжують будь-яких юридичних наслідків для позивача. Крім того, сам по собі оспорюваний акт перевірки безпосередньо не тягне для позивача несприятливих наслідків, не є обовязковим для нього чи його контрагентів.

Отже, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не встановлює та не змінює правовідносини, акт перевірки є підставою для прийняття рішення суб'єктом владних, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді. Рішення державних органів (вимога, розпорядження), які впливають на права та обов'язки можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Доводи позивача щодо настання негативних наслідків у вигляді встановлення аналогічних порушень за наступні податкові періоди та виникнення в майбутньому за умови продажу цінних паперів додаткових зобов'язань з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій суд не приймає у зв'язку з тим, що відповідно до приписів ст.6 КАС України захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, що виключає можливість захисту права на майбутнє.

Також суд не приймає доводи позивача, що дії відповідача під час оформлення акту перевірки, в тому числі формулювання висновків, призвели до негативних наслідків, які полягають в притягненні посадових осіб підприємства (директора та головного бухгалтера) до адміністративної відповідності з огляду на наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, Ворошиловським районним судом м.Донецька рішення за результатами розгляду адміністративних справ щодо притягнення вищезазначених посадових осіб до адміністративної відповідності не прийнято.

Крім того, настання вищезазначених негативних наслідків в майбутньому можливо стосовно посадових осіб підприємства, а не для товариства є обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ», яке є позивачем по справі.

Що стосується доводів позивача про поняття "охоронюваний законом інтерес", тлумачення йому надане Конституційним судом України у рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004(Справа N 1-10/2004).

Згідно з ним охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Наведені у позовній заяві доводи не містять обґрунтованих посилань на конкретні блага, які може здобути позивач внаслідок задоволення позову.

Зважаючи на це, у даній справі відсутній предмет судового захисту, що з огляду на приписи ст. ст. 2, 6 КАС України виключає задоволення позовних вимог.

Суд також приймає до уваги, що позивач оскаржує не акт перевірки, а дії щодо встановлення факту порушення позивачем норм Податкового кодексу України. Ці дії самі по собі не мають правового навантаження. Вони окремо не змінюють, не породжують та не припиняють правовідносини, які об'єктивно та безпосередньо впливали на позивача як на юридичну особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 69 визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, позивач не надав суду жодних доказів відносно своїх тверджень відносно протиправності дій відповідача щодо встановлення факту порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» п.153.8 ст. 153, п.3 розділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті проведення камеральної перевірки з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, документально не підтвердженими, у зв'язку із чим відмовляє у задоволені позову у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії щодо встановлення факту порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» пункту 153.8 статті 153, пункту 3 розділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті проведення камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 10.10.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 15.10.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.