Ухвала

від 16.11.2012 по справі 2а/0570/11900/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року справа №2а/0570/11900/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Іллінов О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Беро А.Л. - за довір. від 18.06.2012 року, Папакіна К.М. - за довір. від 18.06.2012 року

від відповідача - Полякова О.Г. - за довір. від 04.04.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ІНКОМ" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/11900/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ІНКОМ" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ІНКОМ" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії щодо встановлення факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ІНКОМ" п.153.8 ст. 153, п.3 розділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті проведення камеральної перевірки з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/11900/2012 (суддя Загацька Т.В.) у задоволені позовних вимог відмолено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що законом не заборонено звертатися до суду з вимогами про визнання протиправними дій, які полягають в формуванні висновків акту перевірки. Та обставина, що акт перевірки або його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права або інтересів позивача, а отже і не виключає їх судового захисту.

Наголошує на тому, що ані нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ані нормами Податкового кодексу України не мають 25% обмеження щодо включення від'ємного фінансового результату попереднього звітного "податкового періоду" від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник відповідача.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ІНКОМ" є юридичною особою, ідентифікаційний код 20356822, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Перебуває на податковому обліку в Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 21.10.1993 року, згідно довідки про взяття на облік платника податків № 12835/10 від 21.02.2012 року.

28 серпня 2012 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка ТОВ "ВЕГА ІНКОМ" з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом був складений акт № 285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року про результати камеральної перевірки ТОВ "ВЕГА ІНКОМ" з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року та встановлено порушення: п.153.8 ст. 153, п. 3 розділу 4 Перехідних положень Податкового Кодексу України стосовно завищення збитку від операцій з акціями ті іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами рядок 1 Додатку ЦП податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року на суму 177087129 грн., оскільки підприємством невірно перенесено суму від'ємного фінансового результату, який утворився станом на 01.01.2012 року, завищено суму по рядку 1.3 "від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами" у декларації за півріччя 2012 року на суму 177087129,00 грн. (236116173 грн. - 59029044 грн.), що призвело до завищення збитку від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, рядок 1 додатку ЦП за півріччя 2012 року на суму 177087129,00 грн.

30 серпня 2012 року позивачем були надані до відповідача заперечення до акту № 285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року.

Листом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 26150/10/22-2 від 06.09.2012 року висновки акту перевірки № 285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року залишені без змін.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками акту перевірки № 285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року відповідачем не приймались.

Як вбачається з матеріалів справи фактичним предметом оскарження є висновки акту перевірки №285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, позивач вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Наказом Державної Податкової Адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний акт не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача, тобто, акт не тягне несприятливих наслідків для позивача та не є обов'язковим для нього чи його контрагентів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не встановлює та не змінює правовідносини, акт перевірки є підставою для прийняття рішення суб'єктом владних, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Щодо посилання позивача на настання негативних наслідків у вигляді встановлення аналогічних порушень за наступні податкові періоди та виникнення в майбутньому за умови продажу цінних паперів додаткових зобов'язань з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, та притягненні посадових осіб підприємства (директора та головного бухгалтера) до адміністративної відповідності, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ..

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права у сфері, що складаються у зв'язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист. Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Відповідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, судом рішення за результатами розгляду адміністративних справ щодо притягнення вищезазначених посадових осіб до адміністративної відповідності не прийнято, податкові повідомлення-рішення за наслідками акту перевірки № 285/22-2/20356822 від 28.08.2012 року відповідачем не приймались.

Щодо порушення охоронюваних законом інтересів позивача, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений правомірний висновок, про те, що оскільки відповідачем ще не було допущене порушення прав позивача, то зобов'язувати відповідача здійснювати дії в майбутньому суперечить вимогам приведених норм КАС України.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність дій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ІНКОМ" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/11900/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/11900/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ІНКОМ" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 16.11.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 19.11.2012 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська