Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а-1550/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р. Справа № 2a-1550/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пони В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби України

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000741720, №0000731720 від 24.05.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі також -позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби України (надалі також -відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000741720, №0000731720 від 24.05.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки, оформленої актом №483/172/НОМЕР_1 від 11.05.2012 року Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області ДПС України винесено податкове повідомлення-рішення №0000741720 від 24.05.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 54258,75 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000731720 від 24.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 57877,00 грн. Вказані податкові повідомлення -рішення позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на хибних та необґрунтованих висновках щодо здійснення позивачем господарських відносин з ТОВ «Торговий дім Агропромпостач», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та відсутності документального підтвердження реальності вчинених правочинів. При цьому, позивач зазначав, що відповідачем за результатами перевірки не встановлено будь-яких фактів порушення з його боку правил ведення податкового обліку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених в письмових заперечення. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за період з 01.01.2010 р., по 31.12.2011 р., Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області ДПС України складено Акт №483/172/НОМЕР_1 від 11.05.2012 року згідно з яким, зокрема, встановлено порушення ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»; порушення п.198.6, ст.198, п.201.10, п.201.11 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в лютому 2011 року на суму 57876,00 грн.; порушення пп.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму чистого доходу від зайняття підприємницькою діяльністю в 2011 році на суму 43407,00 грн., (а.с.15-51).

У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000731720 від 24.05.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 57877,00 грн., з яких за основним платежем -57876,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,0 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000741720 від 24.05.2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 54258,75 грн., з яких за основним платежем -43407грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -10851,75 грн. (а.с.52,53).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 30.08.2012 року Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 07.05.1997 року проведено державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (а.с.162).

За даними перевірки на податковому обліку в Коломийській оДПІ позивач перебуває з 27.04.2005 року та відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 08.06.2005 року зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.55). Згідно із вищевказаними реєстраційними даними основним видом господарської діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій правовстановлюючих документів позивач є власником автозаправочної станції, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.62-65).

Так, на підставі Договору поставки №060111 від 06.01.2011 року, укладеного між ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3, останнім в лютому 2011 році придбавалися паливно-мастильні матеріали (надалі -ПММ) на загальну суму 359914,25 грн.(а.с.56-58).

Відповідно до номенклатури поставлених ПММ позивачем придбавалося: паливо дизельне автомобільне (ЕН-590); бензин А-92; бензин А-95.

Господарські операції з придбання ПММ між ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»та позивачем супроводжувались оформленням наступних первинних документів: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, сертифікатами відповідності, паспортом відповідності технічним умовам та державним стандартам України (ДСТУ 4840:2007), платіжними дорученнями (а.с.66-100). Проведення звірок по взаємних розрахунках між сторонами оформлялось Актами, у відповідності до яких, станом на 31.03.2011 року, у позивача заборгованість відсутня (а.с.59-61).

Згідно з матеріалами перевірки, розрахунки за придбані ПММ позивач проводив у безготівковій формі, так за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року позивачем проведено оплату на загальну суму 359914,25 грн. Вказана обставина підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень за лютий місяць 2011 року (а.с.180-201), а також банківською випискою по рахунках (а.с.220-225).

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що при складанні висновків щодо виявлених порушень та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області ДПС України використано Висновок ДПІ у Подільському районі м.Києва, викладений в Акті «Про проведення аналізу діяльності ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»(код ЄДРПОУ 36867635) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.»від 30.01.2012 р. №46/23-205/36867635 (а.с.145-154).

Згідно з проведеним аналізом ДПІ у Подільському районі м.Києва встановила відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків по господарських операціях за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., щодо придбання у ТОВ «Торговий дім Агропромпостач», ТОВ «Україна 2001», ТОВ «СУПІНА АГРО», ТОВ «ПРИМОР'Є АГРО»та інших товарів (робіт, послуг) та продажу ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»товарів (робіт, послуг) ПП «Укрпалетсистем»та ТОВ «Будівельна компанія «Національ».

Правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в своїх запереченнях представник відповідача мотивував тим, що оскільки одним із контрагентів -покупців ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»в лютому 2011 року був підприємець ОСОБА_3, останнім незаконно сформовано податковий кредит за рахунок ТОВ «Торговий дім Агропромпостач». Крім цього зазначив, що позивачем не відображалися витрати на транспортування придбаних від ТОВ «Торговий дім Агропромпостач» ПММ, а оформлені вантажовідправником ПП «Укрпалетсистем»товарно-транспортні накладні на відпуск ПММ не містили інформації щодо реєстраційних номерів сертифікатів відповідності ПММ, даних щодо подорожніх листів, реквізитів довіреностей на отримання товару, а також точної адреси та назви суб'єкта господарювання, а тому вказані операції не мали реального товарного характеру, оскільки товар не поставлявся.

Суд не погоджується із вказаними доводами відповідача виходячи із наступних мотивів.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (надалі -ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі -Правила), затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, визначають товарно -транспортні накладні (надалі також - ТТН) обов'язковим документом, що повинен оформлятися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Частиною першою Правил передбачено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Що ж стосується ТТН, яка виписується при перевезеннях на договірних засадах, то необхідно дотриматися загальної процедури її оформлення, яка регламентована пунктами 11.5-11.10 Правил. Відповідно до зазначених вимог ТТН виписує замовник (вантажовідправник). ТТН виписується в кількості не менше чотирьох екземплярів, і кожен з цих екземплярів засвідчується підписом і при необхідності печаткою (штампом) вантажовідправника. Після прийняття вантажу всі екземпляри ТТН підписує водій (експедитор). Перший екземпляр ТТН (з підписом водія) залишається у вантажовідправника, другий передається водієм вантажоодержувачу, а третій і четвертий, засвідчені підписом, а в разі потреби також печаткою або штампом, вантажоодержувача, передаються перевізнику (транспортній організації чи фізичній особі-суб'єкту господарювання).

Суб'єкти господарювання мають право використовувати самостійно розроблені форми (бланки) первинних документів, у тому числі ТТН. Таке право передбачено пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі -Положення), затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704. Наведена правова позиція підтверджується Державним комітетом статистики України, зокрема, в листах № 14/1-2-25/102 від 05.12.2005р. та № 14/2-25/89 від 27.11.2006р., як державним органом, наділеним повноваженнями та компетенцією розробляти і затверджувати типові форми первинних документів.

Враховуючи відсутність нормативно-правового акту, яким б визначалася обов'язкова типова форма ТТН, суд вважає, що при її оформленні необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів, які містяться у пункті 2.4 Положення та частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, наведене в запереченні правове обґрунтування відповідача щодо невідповідності за своїм змістом, виписаних вантажовідправником - ПП «Укрпалетсистем», ТТН вимогам чинного законодавства не відповідає дійсності і не може, в цілому, слугувати підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулася.

Натомість суд зазначає, що наявні в матеріалах справи копії ТТН відповідають змісту первинних документів та містять всі необхідні реквізити первинних документів, що фіксують факти здійснення операцій по поставці ПММ.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача та підтверджується умовами договору поставки 060111 від 06.01.2011 року ціна товару, вказана в рахунку-фактурі включала в себе витрати, пов'язані з його поставкою, а тому витрати на транспортування придбаних ПММ окремо не проводилися, а тому й не не відображались позивачем в бухгалтерському обліку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В пункті 198.3 статті 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Слід зазначити, що крім вищезазначених первинних документів, наявних в матеріалах справи, фактичне здійснення господарських операції з поставки ПММ за лютий 2011 року підтверджується копіє виписки з Книги обліку доходів і втрат СПД ОСОБА_3, №324 від 06.04.2009 року (серійний №002015), а також журналом (здачі та прийому зміни) Форми 17-НП (а.с.163-179), при цьому жодних порушень правил ведення податкового обліку за наслідками перевірки щодо позивача не встановлено.

Відтак встановлені відповідачем розбіжності при автоматизованому співставленні даних податкової звітності щодо податкових зобов'язань ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»та податкового кредиту СПД ОСОБА_3, не підтверджують правомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Взяті відповідачем за основу результати проведеного аналізу ДПІ у Подільському районі м.Києва, викладені в Акті «Про проведення аналізу діяльності ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»не можуть слугувати належним доказом для висновків щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торговий дім Агропромпостач», враховуючи наступні обставини.

Перевіркою ДПІ у Подільському районі м.Києва встановлено відсутність поставок товарів по господарським операціям ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»щодо визначеного кола контрагентів серед яких, СПД ОСОБА_3, не значиться. Вказані господарські операції мали місце за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, натомість поставки ПММ по спірним правовідносинам між ТОВ «Торговий дім Агропромпостач» та СПД ОСОБА_3 відбувались в період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року (а.с.154).

Крім цього на вимогу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 року з ДПІ у Подільському районі м.Києва надійшла відповідь, що по господарських взаємовідносинах ТОВ «Торговий дім Агропромпостач»з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 зустрічних перевірок не проводилось та повідомлено про відсутність кримінальних справ, порушених відносно службових осіб ТОВ «Торговий дім Агропромпостач» за результатами фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи правову позицію, викладену в Листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України»№742/11/13-11 від 02.06.2011р., слід зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків - ТОВ «Торговий дім Агропромпостач» та його безпосереднім контрагентом -СПД ОСОБА_3

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Приписами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби України №0000741720 та №0000731720 від 24.05.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1121 (Одна тисяча сто двадцять одна гривня) 36 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 08.10.2012 року.