Постанова

від 15.10.2012 по справі 2а/1270/6981/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6981/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Виробничого об'єднання "Домобудівельник" до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виробничого об'єднання "Домобудівельник" до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

24.07.2012 року підприємство отримало з метою ознайомлення та підписання «Акт від 16.07.2012 року № 44/22-13402042 року «про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВО «Домобудівельник» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Нові будівельні технології» за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.

На підставі зазначеного Акту перевірки Алчевською ОДПІ Луганської області 08 серпня 2012 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000252200, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 96018,75 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0000242200, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 76815,00 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області ДПС прийняті з порушенням норм чинного законодавства, так як відповідач не дав оцінки первинної документації, яка є підтвердженням реальності та товарності угод між Виробничим об'єднанням «Домобудівельник» та контрагентами, та визнало правочини нікчемними, так як по контрагенту ТОВ «Нові будівельні технології» - БВП «Строітель Плюс» не можливо провести зустрічну звірку, про що складено акт від 11.04.2012 року №37/22/31263808.

За таких обставин, позивач вважає дії податкового органу протиправними та просив наступне:

- скасувати Наказ ДПІ в м. Лисичанську від 13.07.2012 № 323 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.08.2012 № 0000252200, № 0000242200;

- визнати протиправними та незаконними висновки, зроблені в акті перевірки від 16.07.2012 № 44/22-13402042, щодо порушень ВО «Домобудівельник» вимог податкового законодавства;

- визнати протиправними та незаконними дії фахівців ДПІ у м. Лисичанську, щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між ВО «Домобудівельник» та ТОВ «Нові будівельні технології».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити адміністративний позов повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав суду заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтував наступним.

На підставі Наказу ДПІ у м. Лисичанську від №323 від 13.07.12, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 78.5 ст.78, п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВО «Домобудівельник» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Нові будівельні технології» за період з 01.09.10 по 31.12.10 за результатами перевірки складено акт від 16.07.12 №44/22-13402042.

В акті від 16.07.12 №44/22-13402042 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВО «Домобудівельник» вказано на порушення:

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, у редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток по взаємовідносинах з TOB «Нові будівельні технології», який підлягав сплаті до бюджету, на загальну суму 76815 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 35068 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 41747 грн. по угоді яка є нікчемною.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, за період з 01.09.10 по 31.12.10 ВО "Домобудівельник" завищена сума податкового кредиту по ПДВ у сумі 61452 грн., у тому числі за: вересень 2010 року у сумі 28055 грн., жовтень 2010 року у сумі 7053грн., листопад 2010 року у сумі 10513грн., грудень 2010 року у сумі 15831грн. по взаємовідносинам з TOB «Нові будівельні технології» по угоді яка є нікчемною.

Проведеною перевіркою неможливо підтвердити реальність проведених взаємовідносин між ВО «Домобудівельник» з TOB «Нові будівельні технології» при здійсненні фінансово-господарської діяльності - відповідно до частини 1 ст.203, п. 1,2 ст.215, ч.І ст.207, п.1 ст.216 ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені між ВО «Домобудівельник» та TOB «Нові будівельні технології» створені на нереальне настання правових наслідків та в свою чергу порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Документальну позапланову невиїзну перевірку ВО «Домобудівельник» проведено у відповідності до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.5 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями.

ВО «Домобудівельник» проінформований про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повідомленням від 13.07.12 №31, яке направлено 13.07.12 поштою разом з копією наказу №323 від 13.07.12.

В акті перевірки зроблено висновки, що операції між ВО «Домобудівельник» та TOB «Нові будівельні технології» суперечать інтересам держави і суспільства у зв'язку з чим неможливо підтвердити їх реальність, а отже, відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV є нікчемними, і в силу статті 216 цього кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У зв'язку з чим вказано на порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, у редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток по взаємовідносинах з TOB «Нові будівельні технології», який підлягав сплаті до бюджету, на загальну суму 76815 грн. по операціям з придбання товару у TOB «Нові будівельні технології», та на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями в частині завищення податкового кредиту по ПДВ у сумі 61452грн. по операціям з придбання товару у TOB «Нові будівельні технології».

TOB «Нові будівельні технології» (продавець) на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.06.10 №4-П-0610 з ВО «Домобудівельник» (покупець) було оформлено документи на продажу щебеню за період з 01.09.10 по 31.12.10 на загальну суму 368712,43 грн. (в тому числі ПДВ 61452,07 грн.).

Під час проведення перевірки взято до уваги інформацію викладену у довідці перевірки, складену ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 20.06.2012 р. № 105 /22-32533303, в якій зазначено, наступне: враховуючи висновок Акта неможливості проведення зустрічної звірки СДПІ ВПП в м. Сімферополі від 11.04.2012 р. № 37/22/31263808 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року направленого до ДПІ в м. Сєвєродонецьку листом від 18.04.2012 р., звіркою TOB „Нові Будівельні Технології" (код за ЄДРПОУ 32533303) реальність здійснення господарських відносин із БВП „Строітель Плюс", їх вид, обсяг, якість та розрахунки не підтверджено, та зазначені операції мають ознаки нікчемності.

Проведена перевірка TOB „Нові Будівельні Технології" (код за ЄДРПОУ32533303) свідчить, про неможливість здійснення ВО «Домобудівельник» придбання товару (щебеню).

ВО «Домобудівельний» при проведенні перевірки не були надані документи щодо підтверджують використання щебеню у господарській діяльності підприємства.

Враховуючи вищенаведені норми та фактичні обставини справи не може визнаватися право ВО «Домобудівельник» на віднесення сум до складу валових витрат по податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість отриманих від постачальника TOB «Нові будівельні технології» за період з 01.09.10 по 31.12.10. Тому просимо відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Згідно статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Позивач -Виробниче об'єднання «Домобудівельник», зареєстроване 10.07.1996 року за № 58-АТ виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, як юридична особа, код ЄДРПОУ 05389942 (Т.1 а.с.1-16)

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби. 01.07.1997 року зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200004944 (Т. 2 а.с. 163).

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПКУ контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

12.07.2012 директор ВО «Домобудівельник» отримав запит ДПІ в м. Лисичанську від 02.07.2012 № 4175/22 щодо необхідності надання бухгалтерських документів, у зв'язку з виявленням в деклараціях по ПДВ за період з 01.09.2010 по 31.12.2010 ризикового податкового кредиту, сформованого за рахунок підприємства, що має ознаку сумнівності, а саме ТОВ «Нові будівельні технології». (Т. 1 а.с. 177)

На виконання запиту ДПІ в м. Лисичанську від 02.07.2012 № 4175/22 директором ВО «Домобудівельник» надані витребувані документи разом з супровідним листом, які відповідач отримав 13.07.2012, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції вх.. № 5276/3 (Т. 3 а.с. 3)

На підставі Наказу ДПІ у м. Лисичанську від № 323 від 13.07.12, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 78.5 ст.78, п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВО «Домобудівельник» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Нові будівельні технології» за період з 01.09.10 по 31.12.10.

Про проведення перевірки позивач був повідомлений повідомленням від 13.07.2012 № 31, надісланим на адресу ВО «Домобудівельник», про що свідчить фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вречення поштової кореспонденції (Т. 11 а.с. 176-177)

Документальну позапланову невиїзну перевірку ВО «Домобудівельник» проведено у відповідності до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.5 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, а саме:

- 75.1.2. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

- 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий

запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

- 78.5. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

- 79.2. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З 13.07.2012 по 13.07.2012 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Виробничого об'єднання «Домобудівельник», код за ЄДРПОУ 13402042 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Нові будівельні технології», код за ЄДРПОУ 32533303 за період з 01.09.2010 по 31.12.2010 року. З результатами перевірки складено Акт від 16.07.2012 № 44/22-13402042 (Т. 1 а.с. 25-78).

Перевіркою встановлено, що між ВО «Домобудівельник» та ТОВ «Нові будівельні технології» (Постачальник) було укладено договір від 01.06.10 №4-П-0610, на виконання умов якого було оформлено видаткові та податкові накладні про відвантаження продовольчих товарів в асортименті та МБП на суму 27671,64 грн. (4611,95 грн. ПДВ) (Т1. а.с. 153-154).

Також податковим органом під час перевірки були взяті до уваги матеріали перевірки TOB «Нові будівельні технології» - довідка від 20.06.2012 р. № 105/22-32533303, запит ДПІ у м. Лисичанську від 02.07.12 №4175/22, лист ВО «Домобудівельник» від 12.07.12 №298. Декларації по ПДВ ВО «Домобудівельник» за вересень-грудень 2010, та додатки №5 до вищезазначених декларації, декларації по податку на прибуток за III-1V квартал 2010 року, акт документальної планової виїзної перевірки 53/23-13402042 від 08.06.11, інформації з АРМів (АРМ "Звіт", "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" (вибірковим методом), АРМ «TAX», АРМ «РПП»). (Т.3 а.с. 46-58, Т.1 а.с. 120-145)

Перевіркою встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, у редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток по взаємовідносинах з TOB «Нові будівельні технології», який підлягав сплаті до бюджету, на

загальну суму 76815 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 35068 гри., за 4 квартал 2010 року в сумі 41747 грн. по угоді яка є нікчемною та пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, за період з 01.09.10 по 31.12.10 ВО "Домобудівельник" завищена сума податкового кредиту по ПДВ у сумі 61452 грн., у тому числі за: вересень 2010 року у сумі 28055 грн., жовтень 2010 року у сумі 7053грн., листопад 2010 року у сумі 10513грн., грудень 2010 року у сумі 15831грн. по взаємовідносинам з TOB «Нові будівельні технології» по угоді яка є нікчемною.

На підставі Акту перевірки від 16.07.2012 № 44/22-13402042 ДПІ у м. Лисичанську Луганської області ДПС 08 серпня 2012 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000242200, яким позивачу визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 76815 грн. 00 коп., в тому числі 61452 грн. 00 коп. - податок та 15363 грн. 00 коп. - штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення № 0000252200, яким позивачу визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 96018 грн. 75 коп., в тому числі 76815 грн. 00 коп. - податок та 19203 грн. 75 коп. - штрафні санкції. (Т. 1 а.с. 21, 23)

27.07.2012 Позивач подав до ДПІ в м. Лисичанську Луганської області ДПС заперечення на акт перевірки № 44/22-13402042 від 16.07.2012 (Т. 1 а.с. 15 - 20)

Відповіддю від 13.08.2012 № 5660/22 висновки акту перевірки №44/22-13402042 від 16.07.2012 залишені без змін (Т. 1 а.с. 12 - 14).

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПКУ контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено сторонами, що між позивачем та ТОВ «Нові будівельні технології» був укладений договір №4-П-0610 від 01.06.2010 року на поставку товарів (Т.1. а.с. 153-154).

Договір був підписаний повноважним представником позивача за довіреністю та директором Постачальника, який діє на підставі доручення. Строк дії договору -до 31.12.2010 року з моменту підписання, відповідно до п.9.1. Договору.

Згідно договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку на умовах: франко-склад Покупця. Постачальник доставляє своїм або залученим транспортом та відвантажує товар за адресою: Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, територія ЗАТ «ЛИНІК», виробничий майданчик ВО «Домобудівельник» відповідно до п.2.2 Договору. На виконання договору були виписані податкові накладні (Т.1 а.с. 155-158 Т.2 а.с. 38,39,79,80,109,146,147). Також позивачу від підприємства були виписані рахунки фактури (Т.1 а.с.159,161,164,166,168,170,172).

Доказами здійснення поставки товару позивачем надані накладні на маршрут або групу товарів Приднепровської ж.д. 45 (Т.1 а.с. 160,162, 163,165, 167,169,171, 173 Т.2 а.с. 25-30,78-72, 104-105, 136-137, 138-139)

На підтвердження оплати за поставку товару позивачем надані платіжні доручення (Т. 1 а.с. 174-175, Т.2 а.с. 179-186).

Згідно договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуг від 29.04.2010ДП «Донецька залізниця» надає ВО «Домобудівельник» послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, навантаженням (вивантаженням) вантажів. (Т. 1 а.с. 188-191)

Згідно договору від 29.04.2010 № 3/45 Донецька залізниця здійснює подачу, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів власнику колії ВО «Домобудівельник». (Т.1 а.с. 187)

Згідно експлікації на території підприємства знаходиться залізничні путі, на які доставляється товар, перевезений залізничним транспортом, який належить Донецькій залізниці. (Т.3. а.с. 36)

Згідно Інструкції проводиться організація та обслуговування руху на під'їзному шляху ВО «Домобудівельник» на станції Н.Золотарьовка Донецької залізниці, на яку поставляється щебінь від ТОВ «Нові будівельні технології» до позивача. (Т. 3 а.с. 11-13)

Згідно актів обстежуються умови робіт на під'їзній колії. (Т. 3 а.с. 14-15)

Донецькою залізницею видано технічний паспорт на залізничний шлях № 2 ВО «Домобудівельник» (Т.3 а.с. 16 -37)

За подавання та забирання вагонів позивач сплачує згідно відомостей (Т.2 а.с. 106-108, 140-145)

На території ВО «Домобудівельник» знаходиться обладнання для виробництва бетону. Для виробництва бетону підприємство купує щебінь у ТОВ «Нові будівельні технології» згідно договору від 01.06.2010 № 4-П-0610.

На поставлений щебінь ВО «Домобудівельник» отримало паспорта та сертифікат відповідності (Т.3 а.с. 1-10)

ВО «Домобудівельник» знаходиться на території ПРАТ «ЛИНІК» згідно договорів від 06.03.2011 та від 27.11.92 (Т.2 а.с. 194-198)

На території ПРАТ «ЛИНІК» позивач веде свою господарську діяльність в приміщеннях на яке надано технічний паспорт (Т.1.с. 209-215), обладнання приймалось в експлуатації згідно актів (Т. 1 а.с. 199-208).

Позивач надав експлікації внутрішніх площадез з зазначенням розташування на них виробничих комплексів, обладння та ланцюгу виробництва (Т.3 а.с. 39-44)

Рух щебеню на території ВО «Домобудівельник» відображено в бухгалтерській документації внутрішнього використання (Т.2 а.с. 17-18, 98, 127-128)

Частково щебінь використовується підприємством для виробництва бетону, частково для подальшої реалізації ТОВ «Укренергонафтагаз» (Т. 2 а.с. 19,20, 49-64, 90-97, 99-101, 129-131

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень - рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Суд вважає, що наявність у покупця (позивача) належно оформлених документів, які відповідно до Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Сторони визнали, що надані Відповідачу під час перевірки документи та відображені в Акті № 421/231/24208372 від 20.02.2012, тотожні документам, долученим до матеріалів справи.

Відповідно пункту 7.2.3. Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Тобто, суд вважає, що основним первинним документом, що підтверджує суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, є податкова накладна.

Наявність належним чином оформленої податкової накладної дає покупцеві право на відображення податкового кредиту.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п.п. 7.7.7 ст. 7 Закону України № 168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Виходячи з вищенаведеного, слід зазначити, що ст 626, 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлена, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим виконання сторонами.

Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи ( технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст.664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Суд вважає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Під час розгляду справи позивачем надано суду первинні документи (накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні), які підтверджують факт надходження товару до ВО «Домобудівельник» та докази сплати за поставлену продукцію.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій між ВО «Домобудівельник» та контрагентом, - ТОВ «Нові будівельні технології».

В судовому засіданні не встановлено, що надані позивачем до перевірки та під час розгляду справи податкові накладні оформленні з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 1 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пп. 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договору із ТОВ «Нові будівельні технології», на підставі яких відповідну суму коштів включено до складу податкового кредиту Позивача, оформлена належним чином.

Також суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання послуг, як зазначалося вище, підтверджено актами виконаних робіт, копії яких були надані Відповідачу. Здійснення Позивачем оплати отриманих послуг підтверджується платіжним дорученням, які також надавалися при перевірці та долучені до матеріалів справи.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підставою для визнання нікчемними угод з ТОВ «Нові будівельні технології» стали неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента Будівельно-виробничого підприємства «Строітель Плюс», що підтверджується актом про неможливість проведення зустрічної звірки СДПІ ВПП в м. Симферополі від 11.04.2012 року № 37/22/31263808.

Щодо посилання відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Нові будівельні технології» є нікчемними та не мають на меті реальних наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Факт надання послуг підтверджується позивачем договором, актом виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, положення ст.ст. 207 - 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст. 208 ГК України.

Також, при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, але в Акті відсутні посилання Відповідача на відповідні докази вини саме ВО «Домобудівельник».

Так, згідно ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеного в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конституційною ознакою правочину, як юридичного факту.

Таким чином, для висновку про нікчемність правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства має бути доведеним умисел суб'єктів господарювання на вчинення такого правочину (господарського зобов'язання); намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, безтоварність операції, тощо.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Угоди, що укладені між Позивачем та відповідно ТОВ «Нові будівельні технології» не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. Отже, висновки про ознаки нікчемності укладених Позивачем угод ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

Вирішуючи питання про правомірність винесення відповідачем податкових повідомлень - рішень суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку, визначена у податкових деклараціях позивача та сформована позивачем як від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковою не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на не правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог ВО «Домобудівельник» в частині скасування Наказу ДПІ в м. Лисичанську від 13.07.2012 № 323 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки; визнання протиправними та незаконними висновки, зроблені в акті перевірки від 16.07.2012 № 44/22-13402042, щодо порушень ВО «Домобудівельник» вимог податкового законодавства; визнання протиправними та незаконними дії фахівців ДПІ у м. Лисичанську, щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між ВО «Домобудівельник» та ТОВ «Нові будівельні технології, суд прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт перевірки Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області ДПС від 16.07.2012 № 44/22-13402042 тільки фіксує результати проведення перевірки та не є рішенням суб'єкта владних повноважень, висновки в акті перевірки не спричиняють виникненню будь-яких прав та обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору, у зв'язку з чим не тягнуть негативних наслідків.

Наказ податкового органу від 13.07.2012 № 323 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, також не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні п.1 ч.2 ст.17 та ст.2 КАС України, а відтак не тягне по відношенню до позивача ніяких юридичних наслідків.

Щодо дій про визнання нікчемними правочинів між позивачем та ТОВ «Нові будівельні технології» суд зазначає, що правочин може бути визнаним нікчемним лише в судовому порядку. Доказів визнання податковим органом правочинів нікчемними в судовому порядку сторонами не надано. Висновки податкового органу в акті перевірки від 16.07.2012 № 44/22-13402042 щодо визнання нікчемними правочинів між позивачем та ТОВ «Нові будівельні технології» не спричиняють виникнення будь-яких прав та обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносин.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення - рішення. Саме податкове повідомлення - рішення має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджується йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови буде складено та підписано протягом п'яти днів, з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничого об'єднання "Домобудівельник" до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.08.2012 № 0000252200, № 0000242200.

Стягнути судовий збір з Державного бюджету України на користь Виробничого об'єднання "Домобудівельник" (код ЄДРПОУ 13402042, Луганська обл. м. Лисичанськ, територія ПРАТ «ЛИНІК») в сумі 1728,34 грн. (Одна тисяча сімсот двадцять вісім грн. 34 коп.) гривень.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 17 жовтня 2012 року.

СуддяО.А. Дибова