Постанова

від 26.09.2012 по справі 1570/1077/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р.Справа № 1570/1077/2012

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Романішина В.Л.

при секретарі - Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Дочірнього підприємства «Борол» - Фадєєвої Л.В. на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі за позовною заявою Дочірнього підприємства «Борол» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконним та скасування наказу про проведення перевірки,

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство (далі ДП) «Борол» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005212300 від 17 жовтня 2011 року на суму 490 000 грн. за основним платежем та на суму 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, визнання незаконним та скасування наказу ДПІ у Біляївському районі Одеської області №900 від 20 вересня 2011 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Борол».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що в Акті перевірки зроблені безпідставні висновки про безтоварність операції між ТОВ «Енерра» (Постачальником) та ТОВ «Борол» (Покупцем), оскільки при проведенні перевірки не взяти до уваги наявні первинні документи позивача. Крім того позивач вважав незаконним наказ №900 від 20 вересня 2011 року Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Борол», який складено в порушення ст. ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову ДП «Борол» до ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС «Борол» - відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі представника ДП «Борол» - Фадєєвої Л.В. ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позову повністю, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги ДП «Борол», перевіривши законність і обґрунтованість постанови в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови та ухвалення по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ №900 від 20 вересня 2011 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Борол» виданий в межах повноважень податкового органу та підстав для визнання його незаконним немає. При проведенні перевірки позивача на дотримання вимог податкового законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Енерра» за червень 2011 року були встановлені порушення абз. «а» п.198.1 п.198.2 ст. 198 ПК України, які призвели до висновку податкового органу про донарахування податку на додану вартість в сумі 490 000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по цьому податку в сумі 1 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу від 15 червня 2011року за №15/06-1 щодо придбання позивачем у ТОВ «Еннера» будівельних матеріалів, необхідних для проведення робіт з будівництва автозаправної станції фактично не виконано, у зв'язку з чим позивачем безпідставно сформовано податковий кредит на суму 490 000 грн.

При цьому суд посилався на те, що під час проведення перевірки неможливо було встановити місцезнаходження придбаних за цією угодою у ТОВ «Енерра» будівельних матеріалів. Вимога податкового органу терміново провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на обліку ДП «Борол» керівником цього підприємства була проігнорована.

Суд не прийняв до уваги доводи позивача про те, що після укладання договору на будівництво АЗС з підрядником ТОВ «Нафтабудсервіс» ці будівельні матеріали були за актами приймання-передачі від 30 червня 2011 року передані вказаному підряднику, оскільки на момент перевірки акт приймання-передачі будівельних матеріалів від 30 вересня 2011 року між ДП «Борол» та підрядником ТОВ «Нафтабудсервіс» був відсутній.

Суд також критично поставився до письмових пояснень директора ТОВ «Еннера» ОСОБА_5, підпис якого було засвідчено нотаріально, стосовно підтвердження факту існування договірних взаємовідносин в веденні фінансово-господарської діяльності з ДП «Борол», вважаючи ці пояснення недопустимим доказом.

На підставі вищевикладеного, судом було зроблено висновок про безтоварність господарської операції позивача з контрагентом за договором №15/06-1 від 15 червня 2011 року.

Проте з таким висновком суду першої інстанції судова колегія не може погодитись, оскільки висновок не відповідає дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст. 198 КАС України, постанову суду скасовує, ухвалює по справі нову постанову про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Так судом першої інстанції було встановлено,що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №15311200000000181, код ЄДРПОУ 31609774 ДП «Борол» зареєстровано Біляївською районною державною адміністрацією 20 листопада 2011 року, та взято на податковий облік в ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС.

В період з 20 вересня 2011 року по 26 вересня 2011 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Борол» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Енерра» за червень 2011 року, за результатами якої складно акт №1800/23/316609774 яким встановлено порушення абз. «а» п.198.1 п.198.2 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2011 року на суму 490 000 грн.

На підставі акту перевірки від 05 жовтня 2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2011 року №0005212300 про донарахування податку на додану вартість в сумі 490 000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по цьому податку в сумі 1 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, у зв'язку з чим адміністративний позов ДП «Борол» не підлягає задоволенню.

При цьому суд брав за підставу своїх висновків наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу товарів №15/06-1 від 15 червня 2011 року, укладеного у м. Харків, ТОВ «Енерра» (Постачальник) зобов'язувалося передати у власність ДП «Борол» (Покупець) товар в асортименті, у кількості та за цінами, зазначеними у додатках до даного договору, разом із усіма його приладдям та документами, що стосуються товару, а покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору. Загальна орієнтована вартість договору становила 2 940 000 грн., у тому числі ПДВ 490 000 грн. (п.1.1, п.2.2. договору).

В розділі 3 договору від 15 червня 2011 року № 15/06-1 «Строки та умови поставки» було зазначено:

п.3.1 «Постачальник передає товар покупцю на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року: СРТ - складські приміщення покупця. Адреса вказується у додатках до договору.

п.3.2 «Постачальник повинен відвантажити відповідну партію товару покупцю на протязі 20-ти робочих днів після підписання додатку на цю партію, якщо інше не зазначено в ньому».

п.3.3 «Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством».

п.3.4 «Датою постачання є дата фактичної передачі товарів постачальником та прийняття товару покупцем згідно з накладними».

п.3.5 «Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною».

Згідно п.1 Додатку №1 до договору купівлі-продажу товарів №15/06-1 вказано: «умови та строки поставки - СРТ Одеська область, Біляївський район, у відповідності до умов договору».

Пунктом 4 Додатку №1 до договору купівлі-продажу товарів №15/06-1 від 15 червня 2011 передбачено: «Даний додаток є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу товару, укладеного сторонами 15 червня 2011 року №15/06-1».

Судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Енерра» виписано рахунок-фактуру №0300601 від 30 червня 2011 року на загальну суму 2 940 000 грн. з переліком будматеріалів та обладнання - 206 позицій (прізвище біля підпису вказано ОСОБА_5).

Крім того ТОВ «Енерра» виписано видаткову накладну № 81 від 30 червня 2011 року на загальну суму 2 940 000 грн. з переліком будматеріалів та обладнання по 206 позиціям. Відвантажив: прізвище біля підпису вказано «ОСОБА_5» Отримав: прізвище біля підпису не вказано, а зазначено «за дов. ЯПД № 545339 від 30 червня 2011 року».

ТОВ «Енерра» було виписано податкову накладну №81 від 30 червня 2011 року на загальну суму 2 940 000 грн., у тому числі ПДВ 490 000 грн. з переліком будматеріалів та обладнання - 206 позицій (прізвище біля підпису вказано ОСОБА_5)

Відповідно до журналу-ордеру і відомості по рахунку 311 за червень 2011 року та виписки по рахунку ДП «Борол» №26000513781 у Марфін Банку за липень 2011 року ДП «Борол» безготівкові кошти на адресу ТОВ «Енерра» у червні 2011 року не перераховувало.

Згідно оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 «Контрагенти»за червень 2011 року, сума 2 940 000 грн. по контрагенту ТОВ «Енерра» відображена по кредиту рахунку 631 за червень 2011 року. Кредиторська заборгованість перед ТОВ «Енерра» на кінець періоду (30 червня 2011 року) складає 2 940 000 грн.

Згідно оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20 «ТМЦ» за червень 2011 року вартість оприбуткованих матеріалів у червні складає 2 450 000 грн. по «субконто» АЗС 16 км. Загальна сума дебетового сальдо на кінець періоду (30 червня 2011 року) складає 2 450 014,20 грн., у тому числі бланки суворої звітності на 14,20 грн.

У реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ДП «Борол» за червень 2011 року, податкова накладна №81 від 30 червня 2011 року виписана ТОВ «Енерра» на загальну суму 2 940 000 грн., у тому числі ПДВ 490 000 грн. відображено у стр.2 р.П «Отримані податкові накладні».

У р.П додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкової декларації ДП «Борол» з податку на додану вартість за червень 2011 року вхідний №41341 від 20 липня 2011 року вказано суму 490 000 грн. по постачальнику іпн. 36816820351. Підсумок по розділу II Додатку №5 до Декларації відповідає р. 10.1 Декларації по ПДВ ДП «Борол» за червень 2011 року.

Суд першої інстанції заслухав в судовому засіданні представника ДП «Борол» - директора ОСОБА_2, який пояснював, що основним напрямком діяльності підприємства є будівництво автозаправочних станцій. За договором з ТОВ «Енерра» позивач придбав будівельні матеріали для будівництва АЗС, які ним особисто були прийняті у продавця згідно акту приймання-передачі на складі ТОВ «Енерра» у м. Миколаєві і там же були ним залишені на зберігання, точної адреси цього складу він не пам'ятає. Після укладання договору на будівництво АЗС з підрядником ТОВ «Нафтабудсервіс» ці будівельні матеріали були за актами приймання-передачі від 30 червня 2011 року передані вказаному підряднику. Акт приймання-передачі від 30 червня 2011 року - позивач надав суду першої інстанції в судовому засіданні.

Але суд першої інстанції, приймаючи до уваги те, що під час проведення перевірки, позивач не надав перевіряючим зазначений акт, а також жодних пояснень з приводу передання придбаних у ТОВ «Енерра» будівельних матеріалів за актом підряднику - ТОВ «Нафтабудсервіс», посилаючись на п.44.6 ст.44 ПК України прийшов до висновку, що на момент проведення перевірки акт приймання-передачі від 30 червня 2011 року між ТОВ «Борол» та ТОВ «Нафтобудсервіс» був відсутній.

Крім того, відмовляючи у позові, суд першої інстанції, в обґрунтування свого висновку про невиконання договору купівлі-продажу від 15 червня 2011 року, врахував і відмову директора ДП «Борол» від проведення запропонованої податковим органом інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей (основних фондів, товарів, матеріалів, сировини та інших), що знаходяться на обліку ДП «Борол», з метою встановлення місця знаходження придбаного у ТОВ «Енерра» товару.

Враховуючи викладене, а також суперечливість обставин, викладених у позові щодо використання придбаних будівельних матеріалів для ремонту АЗС, та обставин, викладених у поясненнях представника позивача у судовому засіданні щодо перевезення товару підрядником (ТОВ «Нафтобудсервіс») зі складу ТОВ «Енерра» в м. Миколаєві на власний склад ТОВ «Нафтобудсервіс», суд першої інстанції дійшов висновку про безтоварність господарської операції між ДП «Борол» та ТОВ «Енерра», за наслідками якої позивачем було завищено податковий кредит за червень 2011року на суму 490 000 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківській рахунок платника податку як оплату товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

В свою чергу, згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи та акту перевірки від 05 жовтня 2011 року вбачається, що позивач у червні 2011 року здійснював господарську операцію з придбанням товарів з контрагентом ТОВ «Енерра».

За наслідками здійснення вказаної господарської операції ДП «Борол» сформувало податковий кредит.

В акті перевірки від 05 жовтня 2011 року податковий орган посилався на те, що контрагентом ТОВ «Енерра» при складанні податкової звітності були порушені вимоги п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, на неможливість проведення зустрічної перевірки цього контрагента, на відсутність контрагента за місцезнаходження, на відсутність документального підтвердження фактичної поставки товарів, придбаних у ТОВ «Енерра», а тому дійшов висновку, що господарські операції за договором купівлі-продажу від 15 червня 2011 року між ТОВ «Енерра» та ДП «Борол» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), не мають реального змісту (фактичних товарів), зафіксовані лише на папері.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що висновки ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС стосовно завищення ДП «Борол» податкового кредиту є необґрунтованими та передчасними.

Добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди з його контрагентами.

Так, в підтвердження правомірності формування суми податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Еннера», дочірнє підприємство «Борол» надало первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: договір купівлі продажу, додаток до договору, податкову накладну, видаткову накладну, акт приймання-передачі товару.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Нафтобудсервіс» було підрядником при здійсненні ремонтних робіт автозаправочної станції, яка належить позивачу, у зв'язку з чим було укладено договір субпідряду з ТОВ «Нафтобудсервіс», а придбані за договором купівлі-продажу №15/06-1 від 15 червня 2011року у ТОВ «Енерра» будівельні матеріали за актами приймання-передачі від 30 червня 2011 року були передані вказаному підряднику.

Відповідно до п.п 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд першої інстанції необґрунтовано посилався на суперечливість обставин, викладених у позові та у письмових поясненнях представника позивача у судовому засіданні відносно перевезення товару підрядником - ТОВ «Нафтобудсервіс» зі складу ТОВ «Енерра» в м. Миколаєві на власний склад ТОВ «Нафтобудсервіс», оскільки в матеріалах справи містяться письмові докази стосовно цих обставин, яким суд не дав належну оцінку, а саме - договір підряду, акт приймання-передачі будівельних матеріалів, укладені між ДП «Борол» та ТОВ «Нафтобудсервіс», які посвідчені печатками підприємств та підписами їх керівників.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України, згідно якої ТОВ «Енерра» відобразило в податкових зобов'язаннях зазначену суму ПДВ, віднесену ДП «Борол» до податкового кредиту.

Таким чином, дослідивши подані ДП «Борол» в підтвердження правомірності формування податкового кредиту документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та товарності господарської операції між ДП «Борол» та ТОВ «Енерра», які опосередковані складанням цих документів, та дають змогу вважати, що вказана господарська операція відбулася і тягне настання реальних правових наслідків.

В свою чергу, не встановлення податковим органом місцезнаходження постачальника не є підставою для зменшення податкового кредиту покупця, оскільки останній не може нести відповідальності за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо на момент здійснення господарських операцій вказані контрагенти були включені до зазначеного Реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Вказані обставини не можуть впливати на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Енерра» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником податку на додану вартість.

Крім того, судова колегія зазначає, що проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, але ж законодавець не ставить в залежність формування податкового кредиту від проведення податковими органами таких перевірок.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ДП «Борол» не було допущено порушень вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, оскільки здійснення господарських операцій підтверджена належними первинними документами, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2011 року №0005212300 про донарахування податку на додану вартість в сумі 490 000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по цьому податку в сумі 1 грн. прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта стосовно незаконності та скасування наказу №900 від 20 вересня 2011 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Борол», судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наказ виданий відповідно до вимог ст. 78, 79 ПК України, в межах повноважень податкового органу, передбачених ст. 20 ПК України, а тому підстав для визнання наказу незаконним та його скасування не має.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права. За таких обставин судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «Борол» - Фадєєвої Л.В. - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги Дочірнього підприємства «Борол» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби №0005212300 від 17 жовтня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: підпис Танасогло Т.М.

Суддя: підпис Бойко А.В.

Суддя: підпис Романішин В.Л.