Рішення

від 11.10.2012 по справі 5/5005/6945/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.12р. Справа № 5/5005/6945/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інтегрейтид Сервісіз», м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РББ Груп», м. Підгороднє Дніпропетровської області

Про: стягнення 27 504,61 грн.

Суддя: Крижний О.М.

Представники:

Від позивача : Гармаш Р.І., довіреність від 02.08.2012 року, представник

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інтегрейтид Сервісіз» звернулося до господарського суду з позовом, яким з урахуванням уточнень, які за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РББ Груп» заборгованість у розмірі 27 504,61 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №20110323/469 від 23.03.2011 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару. У зв'язку із несвоєчасною оплатою поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути пеню та 3% річних.

13.08.2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інтегрейтид Сервісіз» надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої просить накласти арешт на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «РББ Груп» на суму заборгованості в розмірі 26 880,97 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю «РББ Груп», до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 29.08.2012 року на 19.09.2012 року, з 19.09.2012 року на 11.10.2012 року.

У судовому засіданні 11.10.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інтегрейтид Сервісіз» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РББ Груп» (Покупець) був укладений договір поставки №20110323/469, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується у порядку та в строки, встановлені договором та додатками до нього (далі - Додатки). Передати у власність Покупцю товар у визначеній кількості, належної якості та за погодженими цінами (далі -Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Асортимент, ціна товару і всі обов'язкові параметри погоджуються у Специфікації до договору за формою, вказаною у Додатку №1 (далі -Специфікація). Перелік товарів у Специфікації є затвердженим з моменту її підписання сторонами та включається в стандартний асортимент Покупця (далі - асортимент). Постачальник гарантує, що є власником товару, що постачається, і що товар жодним чином не відчужений, не заставлений, не перебуває в спорі чи під арештом, прав і обов'язків відносно нього (включаючи оплату обов'язкових платежів, податків, мит) у третіх осіб немає (п.п.1.2, 1.3 договору).

Сторонами погоджено та підписано Специфікацію до договору №20110323/469 від 23.03.2011 року (а.с.29)

Відповідно до п. 2.1 договору Постачальник здійснює поставку Товару в пункт доставки згідно заявки (замовлення) Покупця за формою, зазначені у Додатку №1 (далі - замовлення) на умовах DDP у відповідності з правилами «Інкотермс 2000».

Згідно з п. 7.1 договору загальна суму договору складає суму вартості товару, отриманого Покупцем за всіма накладними, за вирахуванням вартості товару по накладним на повернення товару та актами розбіжностей. Ціна на товар визначається на підставі Специфікації (п. 7.2 договору).

Даний договір вступає в силу з 23 березня 2011 року і діє строком до 31 грудня 2011 року включно. Строк дії договору автоматично продовжується на один календарний рік, якщо не менше ніж за тридцять днів до закінчення вказаного строку дії договору жодна зі сторін не попередить іншу сторону у письмовій формі про свої наміри змінити чи припинити дію договору (п.п. 13.6, 13.7 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується накладними: №202 від 14.05.2012 року на суму 1 579,68 грн., №504 від 27.04.2012 року на суму 1 243,44 грн., №22 від 02.04.2012 року на суму 1 342,08 грн., №403 від 26.03.2012 року на суму 1 506,24 грн., №286 від 19.03.2012 року на суму 1 450,80 грн., №143 від 12.03.2012 року на суму 780,48 грн., №68 від 05.03.2012 року на суму 2 730,96 грн., №507 від 27.02.2012 року на суму 2 321,28 грн., №452 від 20.02.2012 року на суму 1 478,88 грн., №325 від 13.02.2012 року на суму 3 838,32 грн., №389 від 23.01.2012 року на суму 735,84 грн., №164 від 16.01.2012 року на суму 2 594,88 грн., №768 від 26.12.2011 року на суму 671,04 грн., №512 від 19.12.2011 року на суму 2 157,84 грн., №335 від 12.12.2011 року на суму 1 143,36 грн., №159 від 05.12.2011 року на суму 281,52 грн., №847 від 28.11.2011 року на суму 1 305,36 грн. (за якою неоплаченою залишилась суму у розмірі 129,32 грн.), копії накладних знаходяться в матеріалах справи (а.с. 41-57).

Крім того, сторонами було підписано протокол про зарахування взаємних розрахунків від 26.06.2012 року, відповідно до якого відбулося зарахування зустрічної суми у розмірі 630,00 грн.

Таким чином, неоплаченими залишись накладні на загальну суму 25 985,96 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору в редакції протоколу розбіжностей до договору №20110323 від 23.03.2011 року Покупець здійснює оплат в сумі вартості реалізованого Товару шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний у розділі 14 Договору, один раз в 14 календарних днів. Дата платежу визначається Покупцем, погоджена з графіком оплат, з наданням Постачальнику звіту по продажам у звітний період. Платіжне зобов'язання вважається виконаним Покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.

Також суд звертає увагу, що дата оплати товару, поставленого по кожній з видаткових накладних, визначена сторонами безпосередньо у відповідній видатковій накладній.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РББ Груп» своєчасно не здійснило розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар по договору №20110323/469 від 23.03.2011 року в сумі 25 985,96 грн.

Враховуючи положення пункту 8.1 договору в редакції протоколу розбіжностей до договору №20110323 від 23.03.2011 року, а також той факт, що дата оплати товару, поставленого по кожній з видаткових накладних, визначена сторонами безпосередньо у відповідній видатковій накладній, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 25 985,96грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Наявність даної заборгованості підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 30.06.2012 року, підписаним двома сторонами договору (а.с.32) .

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 25 985,96 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.9.8 договору в редакції протоколу розбіжностей до договору №20110323 від 23.03.2011 року у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупця зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки виконання зобов'язань. При порушенні умов оплати Постачальник має право за умови підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків частково чи повністю зупинити виконання замовлень Покупця на поставку товару, попередньо повідомивши Покупця за три календарних дня.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.06.2012 року по 10.10.2012 року у розмірі 1 330,69 грн.

Суд зазначає, що заяву про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, подано до суду 01.10.2012 року, тому стягнення пені можливе за строк до 01.10.2012 року.

Крім того, статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки (менший чи більший за 6 місяців).

Однак умови договору поставки №201103238469 від 23.03.2011 року не містять застереження (в розумінні частини 6 статті 232 Господарського кодексу України) щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки в разі прострочення оплати товару більш як на 6 місяців. Нарахування пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання є її суттю, що визначається у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України, тому не змінює передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України порядку. Таким чином, в даному випадку, термін нарахування неустойки за несвоєчасну оплату поставленого товару має узгоджуватися з нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України як з нормою спеціального закону.

На підставі викладеного, з урахуванням приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 1 140,48 грн., виходячи з наступного розрахунку:

- за накладною №847 від 28.11.2011 року на суму 129,32 грн. з терміном сплати до 27.01.2012 року за період з 01.06.2012 року по 27.07.2012 року у розмірі 3,07 грн.;

- за накладною №159 від 05.12.2011 року на суму 281,52 грн. з терміном сплати до 03.02.2012 року за період з 01.06.2012 року по 03.08.2012 року у розмірі 7,50 грн.;

- за накладною №335 від 12.12.2011 року на суму 1 143,36 грн. з терміном сплати до 10.02.2012 року за період з 01.06.2012 року по 10.08.2012 року у розмірі 33,74 грн.;

- за накладною №512 від 19.12.2011 року на суму 2 157,84 грн. з терміном сплати до 17.02.2012 року за період з 01.06.2012 року по 17.08.2012 року у розмірі 69,86 грн.;

- за накладною №768 від 26.12.2011 року на суму 671,04 грн. з терміном сплати до 24.02.2012 року за період з 01.06.2012 року по 24.08.2012 року у розмірі 23,65 грн.

- за накладною №164 від 16.01.2012 року на суму 2594,88 грн. з терміном сплати 16.03.2012 року за період з 01.06.2012 року до 16.09.2012 року у розмірі 115,91 грн.;

- за накладною №389 від 23.01.2012 року на суму 735,84 грн. з терміном сплати 23.03.2012 року за період з 01.06.2012 року до 23.09.2012 року у розмірі 34,98 грн.;

- за накладною №325 від 13.02.2012 року на суму 3 838,32 грн. з терміном сплати до 13.04.2012 року за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 195,06 грн.;

- за накладною №452 від 20.02.2012 року на суму 1 478,88 грн. з терміном сплати до 20.04.2012 року за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 75,16 грн.;

- за накладною №507 від 27.02.2012 року на суму 2 321,28 грн. з терміном сплати до 27.04.2012 року за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 117,97 грн.;

- за накладною №68 від 05.03.2012 року на суму 2 730,96 грн. з терміном сплати до 04.05.2012 року за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 138,79 грн.;

- за накладною №143 від 12.03.2012 року на суму 780,48 грн. з терміном сплати до 11.05.2012 року за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 39,66 грн.;

- за накладною №286 від 19.03.2012 року на суму 1 450,80 грн. з терміном сплати до 18.05.2012 року за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 73,73 грн.;

- за накладною №403 від 26.03.2012 року на суму 1 506,24 грн. з терміном сплати до 25.05.2012 року за період з 01.06.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 76,54 грн.;

- за накладною №22 від 02.04.2012 року на суму 1 342,08 грн. з терміном сплати до 01.06.2012 року за період з 15.07.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 43,45 грн.;

- за накладною №504 від 27.04.2012 року на суму 1 243,44 грн. з терміном сплати до 26.06.2012 року за період з 15.07.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 40,26 грн.;

- за накладною №202 від 14.05.2012 року на суму 1 579,68 грн. з терміном сплати до 13.07.2012 року за період з 15.07.2012 року по 01.10.2012 року у розмірі 51,15 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.06.2012 року по 10.10.2012 року на суму 21 820,76 грн. у розмірі 157,83 грн. та за період з 15.07.2012 року по 10.10.2012 року на суму 4 165,20 грн. у розмірі 30,13 грн.

Суд зазначає, що заяву про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, подано до суду 01.10.2012 року, тому стягнення 3% річних можливе за строк до 01.10.2012 року. З урахуванням цього, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 184,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №20110323/469 від 23.03.2011 року у розмірі 27 311,24 грн. (25 985,96 грн. -основний борг + 1 140,48 грн. -пеня + 184,80 грн. - 3% річних).

Стосовно заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача у сумі заявлених позовних вимог та шляхом накладення арешту на майно відповідача та грошові кошти, які знаходяться на його розрахункових рахунках суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»: у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України: умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач у заяві про забезпечення позову зазначає про значну суму заборгованості відповідача та що у нього «є підстави стверджувати, що майно відповідача (у тому числі грошові суми) може бути відчужене (переведене на інші рахунки) до винесення рішення господарським судом». Таким чином, в заяві міститься посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення. Жодних доказів того, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення не надано. За таких обставин заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягаю стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 598,18 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 265, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РББ Груп» (місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м.Підгороднє, вул. Шосейна, 82; фактична адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 164б, ідентифікаційний код 34654945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інтегрейтид Сервісіз» (місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Г.Дніпра, 7; адреса для листування: 01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 4/6 кор. В, ідентифікаційний код 25200734) заборгованість у розмірі 25 985,96 грн., пеню у розмірі 1 140,48 грн., 3 % річних у розмірі 184,80 грн. та судовий збір у розмірі 1 598,18 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Крижний

Повне рішення складено - 15.10.2012 року