Рішення

від 11.10.2012 по справі 11/5005/6669/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.12р. Справа № 11/5005/6669/2012 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", м. Гадяч, Полтавська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мирний", м. Дніпропетровськ

про стягнення 83 381,19 грн. за договором поставки

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Савченко А.Г. - довіреність № 9 від 25.05.11р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 48 512,77 грн., що складають заборгованість за товар, поставлений на підставі договору № 72 від 18.10.11р. по видатковим накладним (арк.спр. №№ 20-34), 4372,13 грн. пені, 349,19 грн. інфляційних, 5751,05 грн. річних, 24 396,05 грн. штрафу.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, до матеріалів справи залучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, які свідчать про отримання останнім як ухвали про порушення провадження у справі так і про відкладення, а отже останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.11р. сторони уклали договір поставки № 72, згідно п.1.1. якого Постачальник (позивач у даній справі) зобов'язується у встановлений договором строк передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього плату на умовах цього договору.

За умовами договору (п.2.1.), найменування товару, кількість, вартсть, ціна, базисні умови та адреса поставки вказуються у Заявці на підставі якої Постачальником складається видаткова накладна на товар. Заявка зберігається до моменту передачі товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Сума договору не перевищує 100 000 000,00 грн. та становить суму вартості товару, що зазначена у всих видаткових накладних, на підставі яких здійснюються поставка по цьому договору (п. 5.1. договору).

На виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив на адресу відповідача товар по видатковим накладним (арк.спр. №№ 20-34) на загальну суму 504 823,71 грн.

Відповідно до п. 5.5. договору, оплата за поставлений товар здійснюється на протязі 21-го календарного дня з моменту поставки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково, на загальну суму 456 310,94 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких залучені до матеріалів справи.

Доказів погашення заборгованості в сумі 48 512,77 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині стягнення слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.9.1.3. договору, за порушення зобов'язання з оплати товару, сторони передбачили сплату 20% річних.

Згідно наданому розрахунку, сума 20% річних за період прострочення з 10.11.11р по 25.07.12р., що здійснений відповідно по кожній накладній, складає загальну суму 5751,05 грн., інфляція грошових коштів за період прострочення з листопада 2011 року по березень 2012 року, що здійснений відповідно по кожній накладній, складає 349,19 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення зобов'язання щодо оплати товару в договорі встановлена відповідальність у вигляді пені, що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.9.1.3 договору).

Згідно наданому позивачем розрахунку до стягнення підлягає пеня за період прострочення з 10.11.11р по 25.07.12р., що здійснений відповідно по кожній накладній та складає суму 4372,13 грн.

Крім того п.9.1.5 договору сторони дійшли згоди про те, що в разі порушення строків оплати протягом 20 днів і більше з моменту винекнення боргу, Покупець повинен сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Як вбачається із матеріалів справи та наданого розрахунку, прострочення в оплаті суми основного боргу перевищує 20 днів, у зв'язку з чим позивачем правомірно нараховано штраф, що складає загальну суму 24 396,05 грн., який підлягає до примусового стягнення.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мирний", (49044, м. Дніпропетровськ, вул.Клари Цеткін,6а, п/р 26005001301251 в АТ "Актабанк", м.Дніпропетровськ, МФО 307394, код 31009087) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул.Будька,47, п/р 2600001645107 в АТ "Укрексімбанк", м.Полтава, МФО 331649, код 35293993) 48 512,77 грн. (сорок вісім тисяч п'ятсот дванадцять гривень) 77 коп.основного боргу, 24 396,05 грн. (двадцять чотири тисячі триста дев'яносто шість гривень) 05 коп. штрафу, 5751,05 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня) 05 коп. 20% річних, 4372,13 грн. (чотири тисячі триста сімдесят дві гривні) 13 коп. пені, 349,19 грн. (триста сорок дев'ять гривень) 19 коп. інфляції грошових коштів, 1667,63 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят сім гривень) 63 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено 15.10.12р.