Ухвала

від 09.10.2012 по справі 5006/47/91/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09.10.12 р. Справа № 5006/47/91/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі господарського суду справу за позовом Артемівської міжрайонної прокурори (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Артема, будинок № 45) в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Носакова, будинок № 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськбуд» (84500, Дон?ецька область, місто Артемівс?ьк, вулиця Червоноармійська, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 33063675)

про стягнення 50 004,83 гривень,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Токарев Г.І., який діє на підставі посвідчення № 002875

від позивача: Родіна О.В., яка діє на підставі довіреності б/н від 29.06.2011

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Артемівська міжрайонна прокурора звернулася до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськбуд» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 46 775,40 гривень, три відсотки річних у розмірі 538,24 гривень, пеню у розмірі 2 691,19 гривень, а всього 50 004,83 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 вересня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 09 жовтня 2012 року.

Прокуратурою при зверненні до господарського суду разом з позовною заявою було подано заяву про з?абезпечення позову шляхом на?кладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві, та перебувають на розрахункових рахунках в межах суми боргу у розмірі 50 004,83 гривень; заборони відповідачеві відкривати нові розрахункові рахунки в банківських установах до розгляду справи по суті.

В судово?му засіданні представник прокуратури заявлене кло?потання про забезпечення поз?ову підтримав, наполягав на йо?го задоволенні.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимог?а позивача про вжиття заходів? до забезпечення позову не під?лягає задоволенню, виходячи з? наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК У?країни) встановлено, що господ?арський суд за заявою сторони?, прокурора чи його заступника?, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Коде?ксу, заходів до забезпечення п?озову. Забезпечення позову до?пускається в будь-якій стадії? провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі п?итання практики застосуванн?я заходів до забезпечення поз?ову» (далі - постанова Пленуму) забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про заб?езпечення позову, повинна обґ?рунтувати причини звернення? із заявою про забезпечення по?зову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими п?ов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також ін?ших учасників судового проце?су;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний т?аких захід забезпечити факти?чне виконання судового рішен?ня в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасникам?и даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму, адекватність заходу до забезпечення позову, що з?астосовується судом, визнача?ється його відповідністю вим?огам, на забезпечення яких він? вживається. Оцінка такої відп?овідності здійснюється госп?одарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких п?росить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація м?айна чи підготовчі дії до його? реалізації, витрачання кошті?в не для здійснення розрахунк?ів з позивачем, укладення дого?ворів поруки чи застави за ная?вності невиконаного спірног?о зобов'язання тощо). Саме лише? посилання в заяві на потенцій?ну можливість ухилення відпо?відача від виконання судовог?о рішення без наведення відпо?відного обґрунтування не є до?статньою підставою для задов?олення відповідної заяви.

Крім того, відповідно до пункту 3 постанови Пленуму, умовою за?стосування заходів до забезп?ечення позову за вимогами май?нового характеру є достатньо? обґрунтоване припущення, що м?айно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникн?ути, зменшитись за кількістю а?бо погіршитись за якістю на мо?мент виконання рішення.

Заявником не наведено належного та достатнього обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову та не надано жодного доказу, який би підтверджував таку необхідність.

Крім того, заявником не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, заява про вжиття заходів д?о забезпечення позову задово?ленню не підлягає.

Крім того, згідно з пунктом 7.1 постанови Пленуму у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру с?ум позовних вимог та можливих? судових витрат. Відомості про? наявність рахунків, їх номери? та назви відповідних установ?, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Натомість, позивачем обрано захід до забезпечення позову у вигляді накладення арешту саме на розрахункові рахунки боржника та заборону відкривати нові розрахункові рахунки в банківських установах до розгляду справи по суті, який фактично чинним закон?одавством не передбачений.

Отже, вжиття заявлених прокуратурою заходів до забезпечен?ня позову є неприйнятним.

На підставі викладеного та керуючись статями 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Артемівської міжрайонної прокурори про забезпечення позову у справі № 5006/47/91/2012 - відмовити.

Суддя Фурсова С.М.