Ухвала

від 22.10.2012 по справі 5006/47/91/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

22.10.12 р. Справа № 5006/47/91/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі господарського суду справу за позовом Артемівської міжрайонної прокуратури (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Артема, будинок № 45) в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Носакова, будинок № 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськбуд» (84500, Донецька? область, місто Артемівськ, вулиця Червоноармійська, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 33063675)

про стягнення 50 004,83 гривень

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Родіна О.В., яка діє на підставі довіреності б/н від 29.06.2011

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Артемівська міжрайонна прокур?атура в інтересах держави в? особі Національної акціонерної компанії «Нафт?огаз України» публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоб?лгаз» в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації звернулася до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськбуд» заборгованість за спожитий газ у розмірі 46 775,40 гривень, три відсотки річних у розмірі 538,24 гривень, пеню у розмірі 2 691,19 гривень, а всього 50 004,83 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 вересня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 09 жовтня 2012 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 09 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено до 22 жовтня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Відповідно до частини другої статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом статей 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами частини першої та третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В такій позовній заяві прокурор повинен вказати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, та самостійно визначити, в чому саме полягає порушення інтересів держави.

Артемівською міжрайонною прокуратурою наступним чином визначено, в чому саме полягає порушення інтересів держави:

1) власником 38,2796 % цінних паперів ПАТ «Донецькоблгаз» є компанія державної форми власності ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;

2) невиконання відповідачем укладеного з ПАТ «Донецькоблгаз» договору постачання природного газу завдає шкоди інтересам держави, оскільки ненадходження значної суми коштів (46 775,40 гривень) не дозволяє своєчасно проводити планові роботи з ремонту розподільних газопроводів, які є державною власністю, що перебуває на балансі позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництва прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного (нині Господарського) процесуального кодексу України в контексті пункту другого статті 121 Конституції України належить розуміти так, що прокурори або їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення передбачено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі статтею 29 Господарського процесуального кодексу України зазначений орган набуває статусу позивача.

Наведене свідчить про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державного, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Господарським судом встановлено, що виходячи зі змісту преамбули позовної заяви, прокурором визначено у якості позивача - Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації, в той час як Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не є учасником спірних цивільно-правових відносин, які склалися між Артемівським управлінням по газопостачанню та газифікації публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та відповідачем у даній справі.

Більше того, обидва визначені прокурором при поданні позовної заяви позивачі є підприємствами, які не здійснюють функцій органу виконавчої влади, тому не можуть бути визнані судом «органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах».

Крім того, кошти заявляються до стягнення з відповідача на користь юридичної особи, а не в доход бюджету.

Спірні правовідносини виникли лише між товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівськбуд» та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації при виконанні господарського договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 08-03/2011 ТН від 30 вересня 2011 року. Вказані відносини за правовою природою є господарськими, і в межах цих відносин публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації не здійснює владних, управлінських функцій по відношенню до товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськбуд», вказані особи в зазначених відносинах є рівноправними та незалежними одна від одного.

Фактично позов поданий в інтересах окремо визначеної юридичної особи, яка не підпадає під визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, наведених у вищевказаного рішенні Конституційного Суду України.

У свою чергу публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» має статус юридичної особи, самостійний баланс, поточний, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку зі своїм повним найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, фірмові бланки із своїм найменуванням тощо (пункти 2.1, 2.3 Статуту ПАТ «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»), відповідно має підстави і можливості для самостійного захисту своїх прав.

Аналогічна позиція, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам».

В інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді» від 17.09.2012 № 01-06/1259/2012 зазначено наступне.

З огляду на відповідні приписи Конституції України, норм Закону України «Про прокуратуру» та ГПК України, а також Рішення Конституційного Суду України прокурори та їх заступники, звертаючись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві повинні обов'язково зазначати лише той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Таким чином, у разі подання прокурором позову в інтересах держави господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором позивача і у разі неправильного його визначення, наприклад, подання позову в інтересах підприємства, у разі порушення провадження у відповідній справі залишати позов без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до пункту 3 Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

За наведених обставин, позовні вимоги прокурора у даній справі підлягають залишенню без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку, що передбачено частиною третьою статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 статті першої статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Артемівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації до товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськбуд» про стягнення 50 004,83 гривень - залишити без розгляду.

Суддя Фурсова С.М.